Висвітлено психолого-педагогічні, медичні та соціально-економічні проблеми готовності до материнства та батьківства. Розглянуто форми та методи забезпечення репродуктивного здоров'я, проблеми фізичного, психологічного та соціального добробуту молоді як запоруки збереження репродуктивного здоров'я. Проаналізовано досвід роботи державних, громадських та інших інституцій у забезпеченні репродуктивного здоров'я громадян України. Розкрито психолого-педагогічні засади формування у дошкільників ціннісного ставлення до власного здоров'я, вплив раннього емоційного досвіду дитини з хронічною кардіологічною хворобою на розвиток її життя, феномен синдрому емоційного вигорання як наслідок професійної діяльності лікарів. Визначено духовні складові репродуктивного здоров'я родини.

Освещены психолого-педагогические, медицинские и социально-экономические проблемы готовности к материнству и отцовству. Рассмотрены формы и методы обеспечения репродуктивного здоровья, проблемы физического, психологического и социального благополучия молодежи как залога сохранения репродуктивного здоровья. Проанализирован опыт работы государственных, общественных и других институций в обеспечении репродуктивного здоровья граждан Украины. Раскрыты психолого-педагогические основы формирования у дошкольников ценностного отношения к собственному здоровью, влияние раннего эмоционального опыта ребенка с хронической кардиологической болезнью на развитие его жизни, феномен синдрома эмоционального выгорания как последствие профессиональной деятельности врачей. Определены духовные составные репродуктивного здоровья семьи.

Досліджено особливості динаміки ціннісних орієнтацій студентів. Визначено структуру змістових характеристик ціннісної сфери особистості студента, їх динаміку. Обгрунтовано модель детермінації зазначених характеристик, що базується на теорії соціальної ідентичності та діяльнісного опосередкування розвитку особистості. Проаналізовано визначальні фактори, що зумовили своєрідність і міжгрупові відмінності динаміки ціннісних орієнтацій. Запропоновано схему їх діагностики та класифікації. Встановлено взаємозв'язок між динамікою ціннісних уподобань студентів і динамікою становлення їх професійної та особистісної ідентичності. Висвітлено якісну та кількісну процедури діагностики динаміки, використаних для урахування особливостей розвитку ціннісних орієнтацій студентів у процесі опанування ними програми вузівської підготовки.

У контексті системної методології визначено концептуальні основи дослідження та розроблено методологічну базу роботи, яка містить сукупність критеріїв, що відображають вплив особистісних характеристик керівників вищих навчальних закладів на процес їх цілепокладання в професійній діяльності.

Дисертація містить дослідження теоретичних та експериментальних закономірностей впливу різноманітних видів діяльності на становлення соціальної зрілості молодого вчителя. Доведено, що інтенсивність професійного й особистісного зростання молодого вчителя залежить від інтенсивності становлення його соціальної зрілості. Здійснено розробку особливостей становлення соціальної зрілості молодого вчителя, експериментально перевірено педагогічно суттєві положення про особливості становлення особистості педагога в системі його безперервної освіти.

Запропоновано систему способів і прийомів психологічного супроводу, що базується на умовах системності та цілеспрямованості, полісуб'єктності і особистісної орієнтованості, спрямованості на формування ситуації розвитку особистості й її параметрів, які є значущими в адаптаційний період. Здійснено підбір психодіагностичного інструментарію за такими критеріями: адекватність мети дослідження, спрямованість на діагностику властивостей особистості, істотних для соціалізації, адаптованість до китайської вибірки. Встановлено ефективність спецкурсу "Психологічний супровід" з метою соціальної адаптації китайських студентів до умов навчання в українських ВНЗ, що враховує національні та психологічні особливості їх особистості та труднощі, яких вони зазнають на різних етапах соціалізації. Доведено, що процес соціальної адаптації китайських студентів оптимізується за умов спеціально організованого психологічного супроводу.

Досліджено психологічні особливості становлення у студентів життєвої позиції особистості: подано аналіз двох основних підходів до вивчення процесу становлення життєвої позиції особистості, висвітлено результати пілотажного дослідження щодо сформованості активної конструктивної життєвої позиції у студентської молоді.

Розкрито теоретичні основи дослідження самосвідомості. Проведено виховання самоконтролю поведінки в учнів молодшого шкільного віку. Подано загальну характеристику саморегуляції поведінки особистості. Розглянуто проблему моральних переконань у психології та педагогіці. Наведено принципові підходи та вимоги до розроблення та застосування методів дослідження. Викладено умови та шляхи виховання національної свідомості та самосвідомості. Досліджено соціально-психологічну природу та детермінанти процесу самотворення особистості. Увагу приділено психологічним механізмам розвитку особистості.

З огляду на існування в сучасних психологічних дослідженнях феномена "становлення індивіда як особистості" двох альтернативних підходів стосовно розуміння психологічних категорій "рушійні сили", "закономірності", "співвідношення природного і набутого", "свобода і відповідальність", а саме: першого - педагогіки підтримувального розвитку, другого - педагогіки керованого розвитку, започатковано створення теорії розвивального виховання в межах особистісно орієнтованого підходу, основними положеннями якої є гуманістичне педагогічне спілкування, яке потребує сформованості відповідних комунікативних умінь, мотиваційно-спонукального компонента спілкування, гуманістичного діалогу, врахування якого уможливлює розуміння сутності кожного висловлювання, зверненого до вихованця.

С учетом существования в современных психологических исследованиях проблематики становления индивида как личности двух альтернативных подходов к пониманию психологических категорий "движущие силы", "закономерности", "соотношение природного и приобретенного", "свобода и ответственность", а именно: первого - педагогики поддерживающего развития, второго - педагогики управляемого развития, начато создание теории развивающего воспитания в пределах личностно ориентированного подхода, основными положениями которой являются гуманистическое педагогическое общение, которое требует сформированности соответствующих коммуникативных умений, мотивационно-побудительного компонента общения гуманистического диалога, учет которого делает возможным понимание сущности каждого высказывания, обращенного к воспитаннику.

The article is devoted to the scientific views, which are based the supporting pedagogic and the control pedagogic of education and development of the rising personality.

Розглянуто етику не тільки як науку, а й як необхідний компонент філософської культури та людської духовності загалом. Зазначено, що етика як філософська наука допомагає людині визначити міру людяності суспільства й відповідності самої людини моральним ідеалам. Окреслено первинне етимологічне значення вихідних термінів "етика" та "мораль", які з часом стали загальновживаними. Підкреслено, що між мораллю як реальним явищем і етикою як наукою про нього, не існує чіткої остаточної межі. Зосереджено увагу на етикеті як загальнолюдських нормах моралі, що в перекладі з французької означає "ярлик", "церемоніал". З огляду на те, що єдність ідеалів Істини, Добра і Краси ще з античних часів символізує гармонійну цілісність людської культури, повноту її смисло-життєвих потенцій; висловлено думку про незмінне місце моралі, морального світогляду та світовідношення в системі культури людства. Акцентовано увагу на значенні для сучасної етичної думки досліджень з історії людської моральності. Констатовано, що висновки й рекомендації сучасної етики мають перспективу широкого застосування всюди, де істотним є цілісний підхід до людської особистості - в педагогіці, практичній психології тощо.

Висвітлено сутність теоретичних основ використання психомалюнку в дослідженні психології становлення громадянськості особистості. Розглянуто методику застосування психомалюнку як одного з засобів пізнання громадянськості особистості (на прикладі студентської та курсантської молоді ВНЗ Південноукраїнського регіону). Виявлено психологічні закономірності та механізми становлення громадянськості особистості в юнацькому віці.

Отражена сущность теоретических основ использования психорисунка в исследовании психологии становления гражданственности личности. Рассмотрена методика применения психорисунка как одного из средств познания гражданственности личности (на примере студенческой и курсантской молодежи ВУЗ учебных заведений Южноукраинского региона). Обнаружены психологические закономерности и механизмы становления гражданственности личности в юношеском возрасте.

The research is dedicated to development and approbation of the model of personal citizen quality, determination of criteria, levels and indexes of that quality in the youth period; discovering of psychological regularities of its forming; developmentand successful approbation of the project aimed at facilitating formation of personal citizen quality in higher educational and higher military educational institutions, development and approbation a complex diagnostic and correctional system within the mentioned project framework.

Розглянуто виховну систему як соціокультурне утворення, складну педагогічну систему, яка має соціальний і психологічний характер. Визначено характерні для сьогодення риси виховної системи. Враховуючи проаналізовані тенденції розвитку виховних систем і концептуальні засади організації виховної роботи у навчальних закладах, обгрунтовано методологічні основи проектування виховних педагогічних систем. Зосереджено увагу на умовах створення за допомогою проектування виховної педагогічної системи в ПТНЗ, а саме: на обгрунтуванні теоретико-методологічних або філософських засад виховної діяльності у навчальному закладі; визначенні основної ідеї та стратегічних цілей виховання; створенні "ідеальної моделі взаємодії вихованця і вихователів"; здійсненні планування і організації виховної взаємодії; визначенні критеріїв та добиранні діагностичних методик для відстеження ефективності виховної діяльності.

Системно раскрыта одна из известных концепций психологической науки о том, что все без исключения студенты ВУЗ обладают присущими им эталонными социально-психологическими и индивидуально-познавательными особенностями мотивационной, чувственно-волевой деятельности, а также признаками эмоционально-ценностного поведения, которые важно конкретно и целенаправленно развивать в стенах университета. Проанализированы условия и особенности актуализации психолого-педагогических концепций и их внедрения в учебно-методическую работу педагогов, направленную на активное развитие психологии студентов университета.

Системно розкрито одну з відомих концепцій психологічної науки про те, що всі без винятку студенти ВНЗ мають притаманні їм еталонні соціально-психологічні та індивідуально-пізнавальні особливості мотиваційної, чуттєво-вольової діяльності, а також ознаки емоційно-ціннісної поведінки, які важливо конкретно та цілеспрямовано розвивати в стінах університету. Проаналізовано умови та особливості актуалізації психолого-педагогічних концепцій і їх впровадження в навчально-методичну роботу педагогів, спрямовану на активний розвиток психології студентів університету.

A system is disclosed a well-known concepts of psychological science that, without exception, high school students have the reference inherent socio-psychological and cognitive characteristics of individual motivation, sensory-volitional activity, as well as signs of emotional and value of behavior that are important to specific and purposefully developed in the university. The conditions and characteristics of mainstream psycho-pedagogical concepts and their implementation in teaching and methodicalwork of teachers, aimed at the active development of psychology students.

Висвітлено якісні зміни освітнього процесу в контексті вимог Болонського процесу, а саме: в універсальності підготовки випускника, особистісній орієнтованості навчального процесу, його інформатизації та забезпеченні гармонійного розвитку особистості. Зазначено, що для успішної реалізації зазначеного досить важливим є знання психологічних особливостей сучасного студента. Викладено загальні положення щодо особливостей розвитку та формування ідентичності студента, а також презентовано дані емпіричного дослідження.

Освещены качественные изменения образовательного процесса в контексте требований Болонского процесса, а именно: в универсальности подготовки выпускника, личностной ориентированности учебного процесса, его информатизации и обеспечении гармонического развития личности. Отмечено, что для успешной реализации указанного важным есть знание психологических особенностей современного студента. Изложены общие положения относительно особенностей развития и формирования идентичности студента, а также презентованы данные эмпирического исследования.

The accent is a main on quality changes of educational process such as: universality of graduating student's training, personal orientation of educational process, its information level and providing of harmonious personal development. The knowledge of modern student's psychological peculiarities is essential. The basic points of student's development and forming of his identity and also the data on the empirical research are proposed.

Досліджено проблему формування моральних цінностей сучасної молодої людини; доведено, що моральні цінності - це систематизація, кодування морального змісту суспільних явищ, які визначають вектор поведінки, формують систему цінностей і моральну активність, шляхи морального самовдосконалення особистості.

На основі теоретичного аналізу здійснено спробу розширити та поглибити зміст понять "толерантність", "ксенофобія", "екстремізм"; обгрунтовано доцільність формування толерантності в студентів вищих навчальних закладів як профілактичного засобу подолання проявів інтолерантності. Розкрито основні принципи формування толерантності як риси особистості.

Розкрито різні підходи до проблеми розвитку особистості. Доведено, що детермінований вплив соціального середовища змінюється у залежності від процесів онтогенетичного становлення та біопсихічного і соціокультурного дозрівання дитини. Обґрунтовано розвиток особистості як сутнісну ознаку генетичної психології, котра вивчає виникнення і розвиток психіки людини, зміну психічних процесів у їх філогенезі, в процесі антропогенезу та в індивідуальному, віковому, становленні людини як свідомого члена суспільства, тобто у його онтогенезі.

Раскрыты различные подходы к проблеме развития личности. Доказано, что детерминированное влияние социальной среды изменяется в зависимости от процессов онтогенетического становления и биопсихического и социокультурного созревания ребенка. Обосновано развитие личности как существенный признак генетической психологии, которая изучает возникновение и развитие психики человека, смену психических процессов в их филогенезе, в программе антропогенеза и в индивидуальном, возрастном, отношении человека как сознательного члена общества, то есть в его онтогенезе.

Are revealed different approaches to the problem of human development. Proved that deterministic influence of the social environment varies depending on the processes of formation and ontogenetic and sociocultural biopsychic aging child. Based development of the individual as an essential feature of genetic psychology, which studies the origin and development of the human psyche, a change of mental processes in their phylogeny anthropogenesis in the program and in the individual, age, the relationship of man as a conscious member of society, that is, in its ontogeny.

Вперше систематизовано психологічну феноменологію етичної свідомості. Поглиблено знання про вікову періодизацію становлення особистості в онтогенезі. Описано структурно-функціональні характеристики етичної та моральної свідомості, зокрема стадіальності їх становлення. Розроблено й апробовано методологічні засади дослідження виявів етичної свідомості. Проведено, завдяки використанню розробленої методики, формувальні заходи з метою розвитку етичної свідомості підлітків, студентів й осіб раннього зрілого віку. Здобуті у ході дослідження дані доповнюють і розширюють наукові уявлення про структуру свідомості особистості, зокрема про місце в ній етичної та моральної свідомості; про процес самоактуалізації, що є визначальним у становленні етичної свідомості особистості; про змінність вікової періодизації в історичному й соціально-психологічному контекстах.

Уперше досліджено ціннісні детермінанти соціальних стереотипів студентської молоді. Доведено залежність змісту соціальних стереотипів такої молоді від ціннісних диспозицій. Виділено типи ціннісних диспозицій в свідомості студентської молоді. Виявлено типологічні групи студентів у залежності від особливостей взаємозв'язку змісту соціальних стереотипів з ціннісними диспозиціями. Розроблено методичний інструментарій для діагностики змісту соціальних стереотипів. Розвинено положення про ціннісні детермінанти розвитку особистості, про особливості соціально-політичної свідомості особистості та про регулятивно-детермінуючу функцію соціального стереотипу.

Увагу приділено проблемі розвитку гуманного ставлення майбутніх педагогів до людей із фізичними вадами. Надано теоретико-аналітичний огляд психологічної, педагогічної та філософської літератури з проблеми розвитку гуманного ставлення особистості майбутніх педагогів. Досліджено феномен гуманності в цілому і, безпосередньо, особистісні риси майбутніх педагогів, які входять до структури гуманного ставлення до людей із фізичними вадами. Наведено результати дослідження особливостей сформованості гуманного ставлення у студентів - майбутніх педагогів. Розроблено модель гуманного ставлення майбутніх педагогів до людей із фізичними вадами. Виділено й описано основні компоненти гуманного ставлення до людей із фізичними вадами: когнітивний, емоційно-оцінний, поведінковий. Визначено їх значення й роль у цілісній структурі гуманної особистості сучасного вчителя. На основі створеної моделі гуманного ставлення майбутніх педагогів до людей із фізичними вадами, теоретично обгрунтовано й апробовано комплексну психолого-педагогічну програму з розвитку гуманного ставлення до людей із фізичними вадами у майбутніх педагогів.

Визначено роль праці у всебічному розвитку особистості. Доведено, що фізична та розумова праця є основою розумового, морального, фізичного та естетичного виховання, а також професійного самовизначення особистості. На підставі аналізу праць відомих педагогів та філософів визначено, що праця забезпечує прогресивний розвиток як суспільства у цілому, так і кожної особистості зокрема. У процесі праці здійснюється всебічний розвиток особистості людини, формується її ставлення до світу.

Определена роль труда во всестороннем развитии личности. Доказано, что физический и умственный труд является основой умственного, нравственного, физического и эстетического воспитания, а также профессионального самоопределения личности. На основе анализа работ известных педагогов и философов определено, что труд обеспечивает прогрессивное развитие как общества в целом, так и каждой личности в частности. В процессе работы осуществляется всестороннее развитие личности человека, формируется его отношение к миру.

In the article the value of labor is analyses for comprehensive development of personality. It is well-proven that manual and mental labor is basis of mental, moral, physical and aesthetically beautiful education and also professional self-determination of personality.