Розглянуто соціально-психологічні аспекти впливу наслідків чорнобильської катастрофи на стан здоров'я, рівень екологічної культури постраждалого населення в постчорнобильський період. Проаналізовано динаміку адаптивних ситуацій потерпілих в екологічному вимірі, організаційну та самоорганізаційну соціальну структуру, її вплив на формування ризикової свідомості, особливості доходів та витрат різних категорій постраждалого населення, наведено соціально-економічну модель реабілітації постраждалих регіонів України.

Рассмотрены социально-психологические аспекты влияния последствий чернобыльской кастрофы на состояние здоровья, уровень экологической культуры пострадавшего населения в постчернобыльскую эпоху. Проанализирована динамика адаптивных ситуаций потерпевших в экологическом измерении, организационная и самоорганизационная социальная структура, её влияние на формирование рисковой сознательности, особенности доходов и расходов разных категорий пострадавшего населения, а также приведена социально-экономическая модель реабилитации пострадавших регионов Украины.

Окреслено тему самооцінки та соціального інтелекту як факторів міжособистісних стосунків. Наведено дані емпіричного дослідження та визначено напрями і перспективи подальшої роботи з цієї тематики.

Показано, що технологічний розвиток (знання плюс вміння) сучасного суспільства впливає на його мислення вже не тільки через речі та послуги, але й безпосередньо шляхом формування суспільної думки і, як наслідок, суспільної структури та поведінки. Масштабне поширення технологій цілеспрямованого використання існуючих певних тенденцій та традицій поведінки людей призводить до того, що формалізація (принаймні, на якісному рівні) суспільних стосунків і зв'язків є можливою. Розглянуто деякі аспекти аналізу кризи структури та поведінки системи (граничне спілкування: "монополізація" ідеї, відсутність "третьої сили", відсутність "компромісу" тощо) на базі відповідної математичної моделі.

Розглянуто суб'єктивні уявлення українців про соціальну ситуацію, в якій вони нині перебувають. Показано, що важливим аспектом уявлень про соціальну ситуацію є її інтерактивний бік: ситуація сприймається не лише як зовнішня даність, залежно від якої вибудовується життя та діяльність людини, а й розглядається як результат цієї діяльності.

Досліджено гендерні особливості формування суб'єктивного образу учасників політичної взаємодії під впливом реклами. На підставі теоретичного аналізу визначено й обгрунтовано змістові та структурні ознаки процесу перцепції різних типів політичної реклами. Вивчено складові соціальної перцепції, емпірично визначено гендерні особливості її процесуальних, інтерпретаційних, оціночних та конативних компонентів. Доведено, що сприймання, оцінювання та інтерпретація молоддю суб'єктів політичної взаємодії, представлених у рекламних повідомленнях, здійснюється за певними оцінними конструкціями. З'ясовано, що гендерні перцептивні схеми впливають на особливості процесу формування суб'єктивного образу учасників політичної взаємодії. Показано, що сприймання, оцінювання та інтерпретація суб'єктів політичної взаємодії, представлених у політичній рекламі, здійснюються за ієрархічними схемами, обумовленими соціальною статтю реципієнта. На підставі емпіричних даних розроблено схему побудови ефективного політичного рекламного повідомлення, що враховує виокремлені гендерні особливості соціальної перцепції.

Експериментально досліджено соціально-психологічні стереотипи сприймання портретних зображень політично-активних суб'єктів. Отримано ієрархічну організацію соціальних стереотипів політично активних суб'єктів та їх семантичні наповнення. Виділено ознаки, які є основами для класифікації й стереотипізації особи, яку сприймають. Проведено аналіз відмінностей в психологічному змісті стереотипних образів за описом їх піддослідними Києва та Санкт-Петербурга. Виявлено категоріальні структури буденної свідомості, крізь призму яких відбувається сприймання офіційної особи.

Обгрунтовано теоретичні положення про сукупність соціально-психологічних рис сільського вчителя, висвітлено проблематику процесу формування громадської думки на селі в контексті впливу педагога та інших категорій і персонажів сільського населення. Визначено соціально-психологічний статус вчителя в проблемному полі сільського соціуму, розкрито лідерський потенціал на основі виявлення психосемантичної структури соціально значущих рис, що актуалізуються в процесі виконання громадських функцій. Показано ступінь впливу педагога на перебіг громадської думки як представника провідної категорії сільського соціуму. Проведено порівняльний аналіз образу сільського вчителя як лідера громадської думки в уявленнях односельчан, рефлексивну оцінку та самооцінку.

Дисертацію присвячено функціонально-системному аналізу впливу соціальних стереотипів на процес формування професійної свідомості майбутніх юристів, розробці ефективних шляхів психолого-педагогічної корекції для посилення позитивного впливу стереотипів і зменшення негативного. Здійснено системний аналіз феномену "соціального стереотипу" з філософсько-соціологічних та психологічних аспектів. Виявлено психологічні закономірності функціонування стереотипів, простежено роль стереотипів у формуванні моральних норм як важливих складових свідомості особистості. Виявлено існування позитивного стереотипу юриста-професіонала в уявленнях студентів, що активно впливає на становлення особистості майбутніх юристів. Проаналізовано вплив стереотипів на формування установок та упереджень, що реалізуються у формі оцінних характеристик суб'єктів професійної діяльності майбутніх юристів. Практичне значення дослідження полягає у розробці методики психолого-педагогічної корекції впливу соціальних стереотипів у процесі формування професійної свідомості.

Проанализированы социально-психологические составляющие образовательного пространства (ОП) полиэтнического региона. Освещены методология гуманизации поликультурного ОП, его психологического моделирования, идеология и подходы к развитию поликультурного образования в США и Канаде, Западной Европе, странах постсоветского пространства, Крыма. Определены концептуальные основы, особенности, методы и формы системного психологического моделирования компетентностного подхода в образовании в контексте формирования поликультурной личности.

Висвітлено проблему формування гандикапізму як соціального явища та гандикапності як індивідуально-особистісного прояву. Розглянуто каталізатори нетерпимості в сучасному суспільстві. Розкрито соціально-психологічні механізми, чинники та детермінанти генези та розвитку досліджуваного явища. Охарактеризовано внутрішні та зовнішні суперечності особистості як фактор гандикапних реакцій. Наведено конкретні методики дослідження гандикапізму та його проявів у формі гандикапу та гандикапності. Запропоновано психологічні засоби їх попередження та корекції.

Мета дослідження - з'ясувати, як оцінюється Україна та інші країни - колишні республіки СРСР у свідомості польського суспільства. Результати опитування показали, що їх імідж складається з трьох взаємопов'язаних вимірів: рівень життя населення, політичний устрій та економічний розвиток. Уявлення про країни порівнювалися з об'єктивними даними, внаслідок чого встановлено, іміджі яких держав є найбільш схожими.

Проблему впровадження соціальних інновацій розглянуто з позицій технологічного підходу до соціальних процесів як проектної діяльності. Одним із елементів проекту є критерії та показники ефективності. Запропоновано відповідну систему критеріїв, яка складається з загальних (рівень сформованості громадської думки, комунікативна ефективність, чутливість до соціальних змін) і спеціальних критеріїв, які визначаються залежно від конкретних параметрів проекту.

Викладено власне бачення структурно-логічної класифікації складових компонентів поняття "установка" та обгрунтовано визначення цієї дефініції.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*332.1-723.5 + Ю955.3

Рубрики:

Соціологія

Динамічний стереотип сприйняття, колективна точка зору, суспільні думки, поняття, судження

Шифр НБУВ: Ж24479 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що на загальнотеоретичному рівні здійснюється філософсько-психологічний аналіз соціальної ідентичності. Доведено, що феномен соціальної ідентичності є результатом соціального порівняння і містить оцінкову складову. Підтверджено думку щодо інтерсуб'єктивного характеру соціальної ідентичності як такого, що не обов'язково є продуктом соціального тиску, проте завжди доповнює і коригує саморепрезентації індивіда. Запропоновано узагальнені варіанти стратегій зміни соціальної ідентичності.

Розкрито результати дослідження соціально-психологічного феномену гандикапізму й індивідуально-психологічних його похідних: комплексу гандикапу та гандикапності. Систематизовано та класифіковано індивідуально-особистісні прояви цих явищ. Розкрито соціально-психологічні механізми, чинники та детермінанти генези проявів гандикапізму, показано психологічні засоби їх корекції та запобігання.

Розглянуто роль соціальних репрезентацій у конструюванні знання, структуралістський підхід до вивчення соціальних репрезентацій та деякі механізми змін соціальних репрезентацій. Наведено приклади застосування теорії соціальних репрезентацій для вивчення різних соціально-психологічних феноменів.

Вивчено роль соціальних стереотипів у виборі індивідами нетрадиційних форм шлюбно-сімейних відносин. Відмічено, що соціальні стереотипи є результатом категоризації соціального досвіду, визначеного культурою та вихованням. Вони детермінують як поведінку індивідів, так і пояснення ними дій і поведінки партнерів по взаємодії. Зазначено, що наявність різних форм партнерських відносин, пошук таких видів стосунків, за яких партнери відчували би себе комфортно, були би рівноправними партнерами в шлюбі, допоможе подолати соціальні стереотипи.

Визначено особливості об'єктів і суб'єктів застосування соціально-психологічних технологій (СПТ) у процесі формування нової освітньої системи в Україні. На підставі дослідження громадської думки, яке показує неоднозначне ставлення більшості населення до освітніх реформ, у тому числі негативне ставлення до певних освітніх інновацій, аргументовано необхідність застосування технології соціально-психологічного супроводу освітнього процесу та технологій впливу на громадську думку як у самому освітньому середовищі, так і в соціумі. Розглянуто особливості застосування СПТ. Проаналізовано значення громадської думки як індикатора ставлення соціуму до освітніх реформ та інновацій. Зазначено, що одним з головних наслідків кризи є значне зниження рівня довіри до більшості владних інституцій, включаючи сферу освіти, отже важливого значення у цей період набуває діяльність соціальних служб та організацій, індивідуальна та групова робота в навчальних закладах і з представниками громадськості з використанням адекватних СПТ, що може бути дієвим чинником покращання психологічного клімату в соціумі та позитивного сприймання освітніх технологій.

Определены особенности объектов и субъектов применение социально-психологических технологий (СПТ) в процессе формирования новой образовательной системы в Украине. На основании исследования общественного мнения, которое показывает неоднозначное отношение большинства населения к образовательным реформам, в том числе отрицательное отношение к определенным образовательным инновациям, аргументирована необходимость применения технологий социально-психологического сопровождения образовательного процесса и технологий влияния на общественное мнение как в самой образовательной среде, так и в социуме. Рассмотрены особенности применения СПТ. Проанализировано значение общественного мнения как индикатора отношения социума к образовательным реформам и инновациям. Отмечено, что одним из главных последствий кризиса является значительное понижения уровня доверия к большинству властных институций, включая сферу образования, поэтому важное значение в этот период приобретает деятельность социальных служб и организаций,индивидуальная групповая работа в учебных заведениях и с представителями общественности с использованием адекватных СПТ, что может быть действенным фактором улучшения психологического климата в социуме и позитивного восприятия образовательных технологий.

Показать транслитерациюThe features of objects and subjects of the application of socio-psychological technologies (SPT) in the process of forming a new educational system in Ukraine. Based on public opinion research, which shows an ambiguous attitudeof the majority population in educational reforms, including a negative attitude to certain educational innovation, argued the need for technology and social-psychological support of the educational process and technology to influence public opinion bothin the educational environment, and in society. The characteristics of the SPT. Analyze the impact of public opinion as an indicator of societal attitudes to educational reform and innovation. It is noted that one of the main consequences of the crisis is the significant lowering of trust in most government institutions, including education, so important in this period, action and social service organizations, individual group work in schools and the public with adequate SPT, that can be an effective factor in improving the psychological climate in society and a positive perception of educational technology

Виявлено, що у психологічній літературі недостатньо висвітленим є вплив стереотипів на прояв громадської активності жіноцтва за сучасних умов. У даній публікації проаналізовано соціальні стереотипи, які блокують участь українських жінок у громадському житті. Зазначено, що у суспільній свідомості українців домінує "подвійний стандарт": очікування винятково фемінної поведінки від жінок та маскулінної від чоловіків. Виокремлено поведінковий, культурно-соціальний та освітньо-професійний бар'єри, які перешкоджають участі жінок у громадському житті країни. Спираючись на новітні дослідження соціальних стереотипів звернено увагу на три складові їх змісту: описовий аспект, прогностичний та аспект заборони. Проаналізовано наслідки негативного впливу існуючих соціальних стереотипів на індивідуальному та соціальному рівнях та окреслено актуальні проекти жіночих громадських організацій у напрямку їх подолання. Зроблено висновок, що посилення активності жінок у громадському житті повинно розпочатись із трансформації свідомості української громадянки на різних рівнях: державному, приватному, рівні прийняття рішень. Насамперед, мова іде про формування психологічної готовності жінки реалізувати себе повноцінно як у громадському, професійному, так і особистому житті.