Розкрито поняття постмодернізації та надано його сучасне визначення. Наведено авторську інтерпретацію основних дискурсних опозицій модернізму та постмодернізму. Вперше введено до наукового обігу поняття "синтагма", яке більш адекватно, ніж поняття "парадигма", описує феномен постмодернізації сучасного суспільства.

Монографія присвячена інтерпретації філософії Нового часу (і відповідного історичного типу мислення) як структурно обумовленого конфлікту декількох мислительних стратегій. Проведена автором уперше в філософській літературі реконструкція симптоматологічної мислительної стратегії (Паскаль-де Сад - Ніцше - сучасна філософія радикального плюралізму) обгрунтовано доводить незмінність структури цього конфлікту протягом останніх чотирьох століть і, відповідно, структурну тотожність філософії Нового часу (XVII-XX cт.). Ключовим пунктом дослідження є специфічна інтерпретація текстів Б.Паскаля, яка серйозно коректує загальноприйняті уявлення про характер філософії XVII ст. і культури модерну загалом.

Представлены тексты наиболее известных современных мыслителей - философов, культурологов, социологов, политологов, специалистов в области философии науки, в частности, постмодерна и культуры, истории философии и постмодернистской философии. Проанализированы процессы кризиса и трансформации парадигмы модернистского миропонимания и мышления. Определены место и роль общества, политики, человека в ситуации постмодерна.

Проаналізовано сучасний стан культури та науки, який філософи називають постмодерністським, в аксіологічному аспекті, засновуючись на ціннісних орієнтаціях, найхарактерніших для культури та науки останньої чверті ХХ ст. та дослідженні проблеми раціональності. Особливу увагу приділено кризі традиційної концепції раціональності та необхідності лібералізації її критеріїв, новим онтологічним орієнтаціям, активному впливу інтердисциплінарних ідей. Висвітлено деякі загальнокультурні та історико-філософські передумови постмодерну.

Рассмотрены проблематика правомерности постмодернистского стиля философствования, специфика видения предмета философии у Мамардашвили, основанного на различии "реальной философии" и "философии теорий и систем", значимости человекообразующей функции философии.

Розглянуто філософські питання "після Філософії". Розкрито філософські погляди представників різних філосовських шкіл: Ричарда Рорті, Жана-Франсуа Ліотара, Мішеля Фуко, Жака Деррида, Дональда Девідсона, Мішеля Дамміта, Хіларі Патнемта та ін. Наведено оригінальні погляди на стан сучасної філософської думки в різних країнах світу, думки щодо подальшого розвитку філософської науки.

Розглянуто постмодернізм як новітню методологію соціального пізнання та об'єктивну характеристику соціальної реальності. Проаналізовано трансформаційні процеси в сучасному українському суспільстві в контексті теорії постмодерну. Згідно з наведеною теорією ознаками сучасного українського трансформаційного суспільства є парадокс та формування віртуальної свідомості, завдяки якій людина набуває здатності оперувати з уявною реальністю як зі справжньою тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*672 + Ю6*328.933*31-725

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто спробу дослідників гендеру реконструювати уявлення щодо жіночого та чоловічого начала у сучасному світі.

Уперше розглянуто модернізм як цілісність (епоху) в історії європейської культури, а типологію модернізму як художній метод. Визначено концепцію особистості. Висвітлено психіку людини як основу для структуризації епохи, описано психологічний тип символіста, експресіоніста, футуриста, сюрреаліста. Акцентовано увагу на проблемі літературознавчого психоаналізу.

Впервые рассмотрен модернизм как целостность (эпоха) в истории европейской культуры, представлена типология модернизма как художественный метод. Изложена концепция личности. Освещена психика человека как основа для структуризации эпохи, описан психологический тип Символиста, Экспрессиониста, Футуриста, Сюрреалиста. Акцентировано внимание на проблеме литературоведческого психоанализа.

Розглянуто особливості розвитку філософії науки в постмодерністській культурі, висвітлено уявлення філософів-аналітиків щодо проблем методологічних підходів, істини. Визначено характерні риси постмодерністського філософського мислення.

Розглянуто феномен віртуальності людської свідомості. Розкрито роль меж у романах Філіпа К.Діка середини 1960-х рр. Розглянуто особливості реконфігурування інформаційного тіла, а також ліберального/вільного суб'єкта гуманізму. Розкрито природу штучного життя. Розглянуто нервові сітки як логічні оператори. Наведено аргументи щодо конструювання інформації як теоретичної цілісності. Запропоновано схему трьох хвиль кібернетики.

Рассмотрен феномен виртуальности человеческого сознания. Раскрыта роль границ в романах Филиппа К.Дика середины 1960-х гг. Рассмотрены особенности реконфигурирования информационного тела, а также либерального/свободного субъекта гуманизма. Раскрыта природа искусственной жизни. Рассмотрены нервные сетки как логические операторы. Приведены аргументы относительно конструирования информации как теоретической целостности. Предложена схема трех волн кибернетики.

Зазначено, що з використанням філософського постмодерного дискурсу можна більш успішно проаналізувати екзистенціально-важливі теми існування життєвого світу людства на межі тисячоліть.

Отмечено, что с использованием философского постмодерного дискурса можно более успешно проанализировать экзистенциально-важные темы существования жизненного мира человечества на рубеже тысячелетий.

A philosophical post tuned-in discursive and the art practice staticizes existential the important subjects of existence of our zoetic world on demolition of millenium.

Охарактеризовано філософську антропологію як перспективний напрямок розвитку гуманітарного знання в Україні. Висвітлено проблеми гендерних і феміністичних студій в сучасній державі, а також філософії. Проаналізовано нові тенденції у філософській антропології. Розглянуто особливості сучасного виміру світового та філософського роздуму.

Охарактеризована философская антропология как перспективное направление развития гуманитарного знания в Украине. Освещены проблемы гендерных и феминистических студий в современном государстве, а также философии. Проанализированы новые тенденции в философской антропологии. Рассмотрены особенности современного измерения мирового и философского размышления.

Освещены трансгрессии модерна - способ бытия "между старым и новым" - характернейшее явление (пост)современности, определены его социокультурные основания. Проанализирован постмодерн как чувственный феномен, раскрыто значение феноменологического анализа телесности как субъективной формы, адекватной обществам с ускоренными социальными изменениями. Описана структура взаимодействия культур и феномен "полуцивилизации".

Проанализировано состояние развития современной философии, охарактеризованы ее перспективы. Раскрыто содержание понятий маргинальности, сенса, метафизики. Проанализированы презумптивность и маргинальность смысла. Рассмотрены особенности метафизики в дигитальном и реальном мирах. Освещены вопросы о статусе метафизического знания. Приведены размышления об интегративной роли философского сознания в ситуации, когда целостность дискурса о человеке, истории, моральности оказывается под угрозой деконструкции.

Розглянуто філософсько-методологічні аспекти синергетики, наукової раціональності, ірраціональності та штучного інтелекту. Висвітлено проблеми реалізму в мистецтві, сучасної мистецької освіти, онтологічний статус культурного феномену. Наведено результати психологічного аналізу етностереотипізації у процесі міжособистісного оцінювання студентів. Викладено метафізичні та нетрадиційні підходи до аналізу модернізму і постмодернізму.

Рассмотрены философско-методологические аспекты синергетики, научной рациональности, иррациональности и искусственного интеллекта. Освещены проблемы реализма в искусстве, современного художественного образования, онтологический статус культурного феномена. Приведены результаты психологического анализа этностереотипизации в процессе межличностной оценки студентов. Изложены метафизические и нетрадиционные подходы к анализу модернизма и постмодернизма.

Розглянуто теоретико-методологічні засади соціокультурної трансформації. Проаналізовано специфіку соціокультурної трансформації в Україні в цілому та в окремих сферах культури. Розкрито модернізаційний характер соціокультурних змін у сучасних трансформаційних процесах. Вперше в соціології культури розроблено основні концепції "нової соціокультурної реальності" як системної характеристики модернізаційних і постмодернізаційних змін.

Рассмотрены теоретико-методологические основы социокультурной трансформации. Проанализирована специфика социокультурной трансформации в Украине в целом и в отдельных сферах культуры. Раскрыт модернизационный характер социокультурных изменений в современных трансформационных процессах. Впервые в социологии культуры разработаны основные концепции "новой социокультурной реальности" как системной характеристики модернизационных и постмодернизационных изменений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4ФРА)6 + Ю6*328.933*31-725 + Э23

Рубрики:

Історія філософії

Соціальна філософія

Загальна історія релігії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.4 + Ю25в + Ю6*328.933*31-725

Рубрики:

Раціональне пізнання. Розум

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ