Прослежено развитие гуманизма со времен древних греков до Французской революции, рассмотрены условия и предпосылки, подготовившие платформу для начала работы Ч.Дарвина. Изложены основы теории ученого, касающиеся ряда самых значительных областей человеческой деятельности. Освещены противоречивые данные антропологии, биологии и геологии с экскурсами в медицину, физику и теологию. В контексте общественных наук раскрыты последствия постепенного многовекового развития гуманизма. Подчеркнуто, что именно эволюционная точка зрения лежит в основе многочисленных социальных болезней современности и, во всемирном масштабе, ответственна за стремление политиков к единому всемирному правительству, которое, согласно провозглашенной гуманистами цели, предназначено человечеству.

Проанализированы причины появления и перспективы развития различных направлений биоэтики.

Розглянуто теоретичні основи християнської педагогіки. Значну увагу приділено змісту, формам і методам морального виховання. Проаналізовано вплив християнства на розвиток класичної педагогіки. Досліджено особливості системи виховання у педагогічній думці IV - XI століть.

Описаны некоторые события, происходившие в поступательной эволюции человечества. Проанализирована информация, изложенная в библейских легендах, притчах, которые отабражают опыт шести тысячелетий в основном первоисточнике христианства - Библии. Освещены основные постулаты и определения, отраженные в монографии автора "Христианство - историческая закономерность". Предложено определение субстанции "Бог", которое после всестороннего анализа позволит осмыслить это понятие и вести профессиональные диалоги на богословские темы.

Рассмотрены проблемы клонирования человека в социально-правовом континууме. Изложены генетические предпосылки клонирования млекопитающих, показаны социальные направления его использования. Определены соотношения Творца и творения, Бога и человека. Раскрыты вопросы понимания бессмертия человека как бессмертия его души, морального ограничения, пределов вторжения науки в сферу человеческой души, опасности утраты духовности. Проанализирована диалектика взаимодействия философии и естествознания в сфере познания генетической природы человека, показаны предпосылки и причины их синтеза на современном этапе. Приведены основополагающие международные и внутригосударственные акты, освещающие биоэтические и юридические вопросы клонирования человека, а также документы авторитетных общественных и религиозных объединений.

Розкрито мету, завдання, методи, тенденції та форми теологічних підходів щодо розуміння загальнофундаментальних і суспільствознавчих проблем співвідношення релігії та науки. Розглянуто тлумачення сучасних досягнень і соціально-гуманітарних наслідків науково-технічного прогресу (НТП) у християнській теології. Доведено персоналістично-плюралістичний характер сучасних богословських інтерпретацій досягнень НТП у ситуації посмодерної епохи, що виявляється у все більшому проникненні в теологію різноманітних форм наукового знання (філософії, соціології, психології, історії, культурології, теоретичної фізики тощо), значному розширенні поля її інтерпретаційної сфери, спрямованості переважно до етичної та соціально значимої проблематики глобалістичного світу. Окрему увагу приділено аналізу модерністичної тенденції в католицькій, протестантській та православній теології, на підставі чого установлено відповідну ступінь модернізації для кожного з основних напрямків християнства. Здійснено спробу прогнозування перспектив розвитку християнських конфесій у науково-технічному секуляризованому світі ХХІ ст.

Досліджено характер трансформації ставлення християнства до науки, показано його зміни у процесі розвитку людської цивілізації. Виявлено, що у період середньовіччя склалось специфічне бачення світу, якому були властиві символізм, умоспоглядання та герменевтика, а становлення західного мислення детермінувалось християнським світобаченням. Встановлено, що новоєвропейський період характеризується ньютоново-картезіанським розмежуванням матерії та свідомості, що наклало відбиток на співвідношення релігійного та наукового бачення світу, які були чітко відокремлені й позначені як несумісні внаслідок різних способів пізнання. З'ясовано, що у XX ст. у науковому світобаченні відбулися зміни, які виявлили недосконалість класичної науки, що призвело до формування нової наукової парадигми та розробки теорій, сутність яких схожа з деякими християнськими релігійно-філософськими системами. На підставі порівняння основних віроповчальних концепцій і методів пізнання виявлено існування різних конфесійних шляхів пошуків істини, які постійно змінювались і відзначались різними проявами у ставленні до науки. Показано, що світоглядні засади, догматизовані християнськими конфесіями, передбачають ірраціональне осмислення змісту релігійних текстів, а метафізичне тлумачення "відкриває" шлях до їх людського осмислення, що призводить до трансформації взаємодії світоглядних засад християнських конфесій з наукою у різні історичні періоди. Встановлено, що криза науки у сучасній культурі спричинена тотальною релятивізацією наукового знання, яка обумовлена такими принципами, як децентрованість і онтологічна невизначеність.

Описан путь деградации личности и последовательный процесс психосоциальной реабилитации человека. Показано, что для более эффективной работы христианских Центров реабилитации необходимо иметь возможность вступать в тесный взаимовыгодный контакт с государственными службами и неправительственными организациями, тем самым расширить сферу предоставляемых услуг нуждающимся в помощи и повысить их качество. Сделаны выводы, что качественная реабилитация возможна только при комплексном подходе, необходимо учесть все факторы, влияющие на стабильное развитие личности, нельзя игнорировать медицинскую и юридическую сторону вопроса.

Зазначено, що невиліковно хворі люди становлять ту соціальну групу людей, що потребують спеціалізованої психологічної допомоги. Представлено християнсько-орієнтований зміст психологічної допомоги невиліковно хворим людям, яка знайшла доволі успішну апробацію в умовах особистої та професійної життєдіяльності. Здійснено спробу реально версифікувати, оцінити можливість наявних у психології напрямів з метою оптимізації життя невиліковно хворої людини. Обгрунтовано три ключові завдання-положення, які визначають специфіку психологічної допомоги невиліковно хворим людям у рамках християнської психології: означення сенсу життя в умовах страждань, формування стану внутрішньої рівноваги ("умиротворення"), розвиток почуття власної особистісної вартості.

Отмечено, что неизлечимо больные люди составляют такую социальную группу людей, которым необходима специализированная психологическая помощь. Представлено христианско-ориентированное содержание психологической помощи неизлечимо больным людям, которая нашла достаточно успешную апробацию в условиях личной и профессиональной жизнедеятельности. Совершена попытка реально версифицировать, оценить возможность имеющихся в психологии направлений оптимизировать жизнь неизлечимо больного человека. Обоснованы три ключевые задания-положения, которые определяют специфику психологической помощи неизлечимо больным людям в рамках христианской психологии: определение смысла жизни в условиях страданий, формирование состояния внутреннего равновесия, развитие чувства собственной личностной значимости.

Розглянуто рецептивні можливості суб'єкта у літературній творчості. Досліжено вплив середовища й атмосфери екзистенції П.Тичини на рецепцію образів Біблії, зокрема Нового Заповіту, у творчості письменника. Зазначено, що рецепція реалізується на двох рівнях: прямому запозиченні образів і сюжетів; глибинному засвоєнню ідей і цінностей Біблії. Простежено трансформацію образів і символів, що оточують євангельського Ісуса, в текстах ранніх поетичних творів П.Тичини.

Рассмотрены рецептивные возможности субъекта в литературном творчестве. Исследовано влияние среды и атмосферы экзистенции П.Тычины на рецепцию образов Библии, в частности Нового Завета, в творчестве писателя. Отмечено, что рецепция реализуется на двух уровнях: прямом заимствовании образов и сюжетов; глубинном восприятии идей и ценностей Библии. Прослежена трансформация образов и символов, окружающих евангельского Иисуса, в текстах ранних поэтических произведений П.Тычины.

The environment and existent social conditions rendered Pavlo Tychyna due reception of the Bible, which was searched, beyond any formality, in his Subjective approach such as Jesus, Messiah, sacrifice, etc. to be natural in the world perception and vision of the poet, all these get same natural assimilation in the tissue of his poems.

Проаналізовано стан вивчення біоетики у працях вітчизняних (християнських дослідників православного та католицького світу) і зарубіжних науковців. Розкрито історичні корені біоетики, показано її місце серед інших морально-етичних наукових дисциплін, досліджено специфіку основних біоетичних проблем і вказано шляхи їх вирішення з точки зору Православної Церкви. Розглянуто богословсько-антропологічне вчення Православної Церкви про гідність людської особистості та через комплексний морально-богословський аналіз подано об'єктивне оцінювання проблематики з питань біомедичних маніпуляцій. Здійснено аналіз найбільш дискусійних з біотичних явищ: генної інженерії, евтаназії, кремації - та на підставі висвітлення медичного, богословського, морального аспектів сформульовано православний погляд на дану проблематику.

Обгрунтовано можливості використання теоретичного та практичного потенціалу християнської виховної моделі у процесі корекції проблемної поведінки дітей та підлітків.

Обоснованы возможности использования теоретичного и практического потенциала христианской воспитательной модели в процессе коррекции социально отклоняющегося поведения детей и подростков.

The author substantiates possibilities of theoretical and practical potentials of Christian educational model in the correction process of socially deviated behavior of children and teenagers.

На підставі дослідження філософських і теологічних праць видатних учених і релігійних діячів XX ст. розкрито особливості становлення та розвитку взаємовідносин християнства та науки у даний історичний період. Обгрунтовано твердження про взаємодоповнюваність знань і релігії, розкрито їх загальні коадаптивні тендеції. Проаналізовано тлумачення еволюційного вчення у працях сучасних богословів, зокрема, О.Меня, Г.Морріса.

На основе исследования философских и теологических трудов выдающихся ученых и религиозных деятелей XX ст. раскрыты особенности становления и развития христианства и науки в данный исторический период. Обосновано утверждение о взаимодополняемости знаний и религии, раскрыты их общие коадаптивные тенденции. Проанализировано толкование эволюционного учения в трудах современных богословов, в частности О.Меня, Г.Морриса.

До недавнього часу, до початку розвитку сучасних методів паліативної медицини, можна було б говорити про одну альтернативу: помирати від болю або застосувати евтаназію. Станом на сьогодні можемо говорити про іншу альтернативу, котра поширюється швидкими темпами по цілому світі, - паліативну опіку. Виклик, перед яким невдовзі опиниться наше суспільство, полягатиме в тому, щоб змінити наше ставлення до опіки над страждаючими і вмираючими, але ніяк не в легалізації евтаназії. Усе це вимагає відповідної мотивації, належного часу та чимало економічних затрат. Але якщо ми не хочемо, щоби здійснилися песимістичні прогнози, які з'являються в Інтернеті, що до 2075 року всі країни світу легалізують евтаназію, нам слід подбати про належне впровадження невідкладних заходів для поширення паліативної опіки в Україні.

Розглянуто спортивну діяльність релігійних організацій. Узагальнено та систематизовано відомості про структуру, зміст, особливості спортивної діяльності християнських організацій та їх значення для розвитку спорту у світі. Застосовано методи: теоретичні, історичні, соціологічні, статистичні. Узагальнено дані про особливості формування та сучасний стан функціонування християнських спортивних організацій за конфесійною приналежністю та встановлено ієрархічні рівні їх функціонування у світі та Україні. Виявлено та систематизовано ідейно-нормативні засади функціонування християнських спортивних організацій, встановлено особливості організації ними спортивних змагань та з'ясовано особливості взаємозв'язків і взаємовпливів християнських і світських організацій у межах міжнародного спортивного руху. Обґрунтовано теоретичну модель взаємодії християнських спортивних організацій з державними і громадськими органами управління спортом в Україні.