Вміщено наукові повідомлення науково-практичної конференції 1998 р., присвяченої 100-річчю заснування Національного музею історії України. Детально проаналізовано музейну діяльність В.Б.Антоновича, а також меценатську діяльність родини Терещенків. Значну увагу приділено археологічним дослідженням у "Верхньому Києві" 1946, 1955 та 1957 рр. та етнографічним матеріалам з с.Старосілля. Окремі розділи присвячено сучасним формам і методам рекламної роботи музею.

Розглянуто практику музейної роботи в галузі використання особистих архівів на прикладі родинних документів Шарфенбергів, що зберігаються в Харківському історичному музеї. Введення їх до наукового обігу сприяє пожвавленню краєзнавчих досліджень.

Проаналізовано діяльність гетьмана України І.Скоропадського у 1708 - 1722 рр., визначено роль П.Скоропадського в утвердженні української державності доби національної революції 1917 - 1920 рр. Описано символіку герба Скоропадських.

Проанализирована деятельность гетьмана Украины И.Скоропадского в 1708 - 1722 гг., определена роль П.Скоропадского в утверждении украинской государственности времен национальной революции 1917 - 1920 гг. Описана символика герба Скоропадских.

Наведено відомості про музей-вагон на станції Фастів, що відкрився до 10-ї річниці незалежності України. Він присвячений визначній події в історії України - об'єднанню Східної та Західної України у грудні 1918 р.

Приведены сведения о музее-вагоне на станции Фастов, открывшемся к 10-й годовщине независимости Украины. Он посвящён значительному событию в истории Украины - объединению Восточной и Западной Украины в декабре 1918 г.

Висвітлено життєвий шлях та подвижницьку діяльність великого колекціонера та мецената В.Тарновського, який заснував Музей українських старожитностей в Чернігові, що пізніше став складовою частиною Чернігівського історичного музею. Наведено відомості про родовід Тарновських. Висвітлено події, що відбулися у Чернігові в 2002 р. з нагоди сторічного ювілею музею та 165-річчя від дня народження В.Тарновського.

Освещены жизненный путь и подвижническая деятельность великого коллекционера и мецената В.Тарновского, который основал Музей украинских стародавностей в Чернигове, ставший позже составной частью Черниговского исторического музея. Приведены сведения о родоводе Тарновских. Освещены события, состоявшиеся в Чернигове 2002 г. по случаю столетнего юбилея музея и 165-летия со дня рождения В.Тарновского.

Зазначено, що знахідки булав на пам'ятках енеоліту та бронзового віку здавна привертали увагу дослідників. У наукових колах панує тенденція розглядати їх як символічні об'єкти, що позначають владні відносини. Описано колекцію булав, яка зберігається у Національному музеї історії України, запропоновано можливі інтерпретації цього виду археологічних знахідок.

Висвітлено діяльність відомого українського етнографа, мистецтвознавця, археолога, музеєзнавця Миколи Федотовича Біляшівського на посаді директора Київського художньо-промислового і наукового музею у 1902 - 1917 рр.

Створено загальні принципи аналізу археологічних пам'яток для відтворення та музеєфікації. Розглянуто найвідоміші пам'ятки кам'яної доби, які підлягають музеєфікації у першу чергу.

Досліджено сучасний стан збереження та використання замкових комплексів XII - XVII ст., що збереглися на території Хмельницької області. Доведено, що незадовільний стан пам'яток переконливо свідчить про необхідність вирішення питань їх охорони, що, перш за все, залежить від наукового обгрунтування історико-культурної цінності замкових комплексів. Показано, що для об'єктів фортифікаційної спадщини Хмельниччини, рівень збереженості яких дуже низький, найефективнішим засобом збереження є музеєїфікація та створення умов для екскурсійного відвідування, що сприяє перетворенню пам'яток на туристичний продукт. Обгрунтовано необхідність створення екскурсійних і туристичних маршрутів, які б охоплювали всі замкові комплекси області.

Приведены результаты этнографических исследований Таврического общества истории, археологии и этнографии за 1920 - 1930 гг. по вопросам этнографии народов Крыма в историографическом аспекте. Предложена классификация вооружения печенегов. Показано место обороны ворот и башен в общей системе тактики оборонительного боя в Древней Руси. Внимание уделено революционно-повстанческой армии Украины в Курской губернии (рейду Н.И. Махно 21 - 27 января 1921 г.). Проанализирована история Польши, России и Украины на основе уникальных документов Рыльского музея.

Визначено місце і роль експонатів шкільного музею під час навчання історії в школі, розглянуто їх класифікацію. Описано особливості роботи з музейними експонатами на уроках історії. З'ясовано переваги використання новітніх інформаційних технологій для демонстрації музейних експонатів. Розкрито структуру самостійної роботи учнів з ними. Рекомендовано ширше впроваджувати в практику методи навчально-виховної діяльності з використанням фондів шкільних музеїв.

Определены место и роль экспонатов школьного музея при обучении истории в школе, рассмотрена их классификация. Описаны особенности работы с музейными экспонатами на уроках истории. Выяснены преимущества использования новейших информационных технологий для демонстрации музейных экспонатов. Раскрыта структура самостоятельной работы учеников с ними. Рекомендовано шире внедрять в практику методы учебно-воспитательной деятельности с использованием фондов школьных музеев.

Висвітлено роботу над відкриттям військово-історичних музеїв учасникам українських армій Української національної революції 1917 - 1921 рр. Звернено увагу на організацію збору пам'яток, формування фондів, а також на ті труднощі, з якими зіткнулись ініціатори збереження військової культурно-історичної спадщини.

Розглянуто актуальну проблему - з'ясування потенціалу історичного музею у подоланні конфлікту історичної пам'яті, що дестабілізує сучасне українське суспільство та перешкоджає його інтеграції та консолідації. Враховуючи те, що минуле й надалі є предметом політичних маніпуляцій і засобом суспільної дезінтеграції в Україні, суспільне порозуміння та примирення щодо суперечливих і вразливих сторінок історичної пам'яті є важливим завданням історичного музею.

На основі матеріалів фондової колекції Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 рр." встановлено кореспонденційний корпус газети "За честь Батьківщини", що у 1942 - 1945 рр. виступала головним друкованим органом Воронезького та 1-го Українського фронтів. Досліджено бойовий шлях і умови праці робітників редакції часопису. Визначено особливості діяльності та змістове наповнення видання. Окреслено систему функціонування радянської військової періодики в роки Другої світової війни.

Теоретично обгрунтовано соціогуманітарні трансформації, їх загрози та можливості за сучасних глобалізаційних умов розвитку українського суспільства. Увагу закцентовано на ролі та значенні національної історико-культурної спадщини для формування консолідаційного потенціалу об'єктивної історичної пам'яті та її використанні у культурно-пізнавальній сфері та міжнародній діяльності. З'ясовано роль історичних музеїв як важливих пам'яткоохоронних і дослідницьких установ у системі суспільних цінностей і змістовного наповнення національної ідеї. Встановлено загальні чинники, які впливають на формування національної ідентичності в межах глобального світосприйняття.

До наукового обігу введено написаний 20 січня 1930 р. завідувачем відділу "Стародавній Єгипет" Одеського історико-археологічного музею С. В. Донічем лист до директора Всеукраїнського музейного городка П. П. Курінного, в якому йшлося про деталі, що виникали у процесі наукового опрацювання колекції давньоєгипетських артефактів, котра на той час зберігалася у Всеукраїнському музейному городку. У поєднанні з низкою інших архівних документів цей лист надає змогу зробити висновки про спробу започаткувати в Києві в той час осередок із дослідження давньоєгипетських пам'яток. Ініціатором цього процесу став Музей культів і побуту (пізніше перетворений на Музей історії релігії) та, напевно, саме П. П. Курінний організував як наукове вивчення пам'яток, так і їх реставрацію. Цьому передувало об'єднання в 1920-х рр. колекцій давньоєгипетських артефактів із трьох музеїв Києва в одну. Це зібрання мало стати потужною джерельною базою для започаткування єгиптологічних студій у Києві. Як випливає з листа С. В. Доніча, процес наукового вивчення об'єднаної колекції проводився вже в 1928 р. і він, на той час єдиний єгиптолог на теренах УСРР, брав у ньому участь. До процесу наукового опрацювання давньоєгипетських об'єктів було залучено також російських єгиптологів із Державного Ермітажу М. Е. Матьє та І. М. Лур'є, про що свідчить листування цих дослідників із П. П. Курінним, що зберігається в науковому архіві Інституту археології НАН України. Результатом мало стати видання каталогу давньоєгипетських пам'яток Всеукраїнського музейного городка, підготовлене українською мовою. Утім через "ідеологічні чистки" в музеях, репресії проти фахівців, запровадження в історичну науку марксистсько-ленінської формаційної теорії, яка обмежувала розвиток історії Стародавнього Світу, і зокрема єгиптології у СРСР, процес організації єгиптологічних студій на території УСРР-УРСР було припинено.

Досліджено минуле євреїв України. Розглянуто проблеми збереження та презентації предметів юдаїки у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського. Описано колекцію срібної юдаїки XVIII - XX ст. у зібранні Музею історичних коштовностей України. Простежено долю євреїв Катеринославщини та Херсонщини в період національно-визвольних змагань українського народу (1917 - 1921 рр.). Досліджено єврейські погроми на Півдні України у II половині XIX - початку XX ст.

Досліджено обставини організації й проведення першої спільної експедиції науковців Державного музею народної архітектури та побуту Української РСР та Переяслав-Хмельницького державного історичного музею на Чернігівщину в жовтні 1969 р. під керівництвом М. І. Жама. Приділено увагу передісторії, географії, тематиці, результатам експедиції.

Визначено й охарактеризовано основні групи джерел, у яких висвітлюються питання становлення й розвитку Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у 60-80-их рр. ХХ ст. З'ясовано, що джерельна база окресленої теми цілком репрезентативна, кількість і різноманітність існуючих джерел є достатньою для об'єктивного та всебічного вивчення теми. Її основою є сукупність різноманітних за характером, походженням, видовими ознаками, формою та змістом матеріалів, які можна умовно поділити на дві групи: неопубліковані документи та опубліковані матеріали. Визначено науковий потенціал різних груп джерел. Високу цінність та вагомий потенціал у вивченні теми мають матеріали державних і приватних архівів. Розширює уявлення про історію становлення скансену газетна періодика. Інтернет-ресурси також стають у нагоді при вивченні теми. Окрему групу документів складає діловодна документація музею (книги наказів, протоколи засідань Вченої, науково-методичної ради, фондово-закупівельної комісії, акти закупки музейних предметів, акти обстеження пам'яток). Важливе місце серед зображальних джерел займають фото, карти й плани музею, технічні креслення пам'яток. Змістовною групою джерел для вивчення обраної теми є пам'ятки народної архітектури та музейні предмети. Зауважено, що кожна з груп джерел має свої особливості, різний ступінь повноти, достовірності, об'єктивності інформації, потребує своєрідних методів та прийомів джерелознавчої критики, наукового пізнання. Наголошено, що дослідження історії становлення і розвитку Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини вимагає комплексного підходу, лише спільне застосування різних груп джерел, детальний і критичний їх розгляд може забезпечити об'єктивне і усестороннє висвітлення історії становлення першого вітчизняного скансену. Робиться спроба доповнити джерельну базу проблеми нововиявленими архівними документами й опублікованими дослідженнями.

В останні десятиріччя стрімкого розвитку набула інформатизація суспільства, а мережа Інтернет стала невід'ємною частиною не лише суспільного життя як основне джерело інформації, а й обов'язковим інструментом для наукових досліджень. Проблема використання Web-ресурсів у наукових, зокрема нумізматичних дослідженнях, активно вивчається протягом останніх десятиліть. Зрозуміло, що такий важливий інформаційний ресурс як інтернет, містить різнопланову інформацію з різних напрямків наукових досліджень, у тому числі й з нумізматики. Ця інформація міститься на різноманітних вітчизняних та зарубіжних сайтах. На жаль, українські музейні Інтернет-ресурси спрямовані переважно на популяризацію та PR музейних установ і радше виконують функції зв'язків із громадськістю, а не є базою для наукових досліджень. Водночас офіційний сайт Британського музею є зручним для науковців, адже передбачає дистанційну роботу з джерелами, що традиційно для європейських музейних та архівних установ. Необхідно зазначити, що суттєвим недоліком сайтів українських музеїв є їх низька швидкодія, проблеми з адаптивністю (відображенням на мобільних пристроях), некоректний код, не належним чином налаштований веб-сервер тощо, що не лише зменшує довіру до них пошукових систем, але й відштовхує відвідувачів, для яких важлива не лише якість контенту, а і юзабіліті, адаптивність, кросбраузерність.