Досліджено сутність активних форм і методів навчання. Наведено їх класифікацію, дидактичні особливості та критерії їх вибору.

Розглянуто актуальні питання розвитку галузі туризму та її кадрове забезпечення фахівцями різних освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Розглянуто особливості системи безперервної освіти в діяльності Кам'янець-Подільського індустріального комплексу та навчального комплексу "Смотрич" на його базі.

Висвітлено питання необхідності екологізації процесу навчання на основі нових освітніх та інформаційних технологій. Доведено, що ці технології повинні формувати екологічний світогляд, свідомість і культуру поведінки, сучасний стереотип мислення. Надано рекомендації щодо вдосконалення процесу навчання в галузі екологічної освіти спеціалістів у сфері туризму.

Висвітлено проблему відродження риторики як теоретичної основи ораторського мистецтва. Обгрунтовано необхідність розвитку педагогічної риторики, її роль в процесі підготовки фахівців гуманітарної сфери. Проаналізовано процес становлення європейської риторичної традиції. Запропоновано шляхи вдосконалення ораторської майстерності педагога.

Розглянуто методику використання конкретних ситуацій у процесі навчання спеціальних дисциплін, зокрема менеджменту. Розкрито дидактичні можливості конкретних ситуацій. Висвітлено процес управління персоналом підприємств туристського і готельного сервісу.

Розглянуто типи та методи природоохоронних заходів. Показано, що навчально-виховні, конструктивні та організаційні екологічно спрямовані заходи - вміло організований педагогічний процес підготовки кадрів різного профілю.

Розглянуто естетичне значення мистецтва як складову дисципліни "Естетика". Показано ефективність естетичного виховання фахівців сфери туризму за умов вивчення театрального мистецтва, яке має свою унікальну специфіку та є формою активності людини, морального очищення її існування. Доведено, що естетичне виховання фахівців сфери туризму засобами театрального мистецтва у процесі вивчення курсу "Естетика" сприяє їх духовному збагаченню та творчому удосконаленню, що позитивно позначається на професійному становленні.

Комунікативну культуру розглянуто як умову фахового й особистісного зростання працівників сфери туризму. Розкрито суть поняття комунікативної культури.

Розглянуто особливості формування нових світоглядних засад спілкування, зокрема у сфері туризму. Відзначено, що в сучасній системі гуманітарних зв'язків має місце переорієнтація самосвідомості та рефлексії на нове розуміння гуманізму та комунікації. Поступово відходить в минуле концепція класичної раціональності (як концепція домінування), стверджуються позиції раціональності постмодерного, постнекласичного типу - комунікативні. У межах комунікативної раціональності висвітлено можливості інтерсуб'єктивної комунікації, яка спроможна досягти компромісу, згоди, порозуміння, довіри та створення передумов співпраці, що відповідає глобальним тенденціям формування майбутньої планетарної спільноти.

Розкрито питання сутності процесу адаптації, його особливостей у процесі підготовки фахівців для сфери туризму. Досліджено концептуальні засади підвищення адаптаційних можливостей у галузі туристської діяльності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д891(45УКР) + Ч518.14(4Укр)

Рубрики:

Краєзнавство

Організація туризму

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми та перспективи розвитку краєзнавчо-туристичної роботи з учнями. Проаналізовано послідовність формування практичних краєзнавчо-педагогічних умінь, що включає актуалізацію теоретичних знань, вироблення й узагальнення студентами своєрідного алгоритму процесу формування умінь, показ видів діяльності, які сприяють актуалізації даних умінь, залучення студентів до діяльності, яка формує уміння, вивчення рівня сформованості умінь та їх оцінку. Апробовано методику виявлення основних якостей соціального педагога. Вміщено матеріал про краєзнавчі дослідження у Кіровоградському державному педагогічному університеті. Зазначено роль водного туризму в екологічній освіті студентів. Розглянуто стан і перспективи розвитку спортивного туризму в Україні. Запропоновано шляхи вирішення проблем краєзнавчої підготовки вчителя, картографічного забезпечення краєзнавчого дитячо-юнацького туризму, оптимізації шкільної туристської роботи, організації туристсько-краєзнавчої роботи за умов оздоровчого табору. Досліджено умови впровадження програми "Читання та письмо для розвитку критичного мислення" в ході краєзнавчої роботи в школі. Накреслено напрямки екологічного виховання туристів і перспективи комп'ютеризації інформаційного забезпечення туризму.

Розглядаються психолого-педагогічні умови формування екологічної культури студентів педвузів засобами туристсько-краєзнавчої діяльності. Вивчаються особливості еколого-естетичного виховання в екологічних таборах, проблеми підготовки кадрів для дитячо-юнацького туризму, а також особливості краєзнавчої та туристичної роботи в процесі вивчення географії рідного краю. Відображається роль краєзнавчих досліджень у прогнозуванні розвитку та оптимізації соціоекологічного середовища різних регіонів України. Аналізуються туристсько-краєзнавчі та рекреаційні ресурси України, проблеми їх використання, краєзнавча робота в педінститутах тощо.

Теоретично обгрунтовано та розроблено критеріально-ціннісну систему оцінювання узагальнених умінь професійного спілкування, що визначає комунікативну компетентність особистості. Визначено шляхи підвищення означених умінь у системі фахового удосконалення спеціалістів.

Розглянуто питання розширення системи туристської освіти. Показано, що прийнята концепція "економічної" освіти в туризмі вступає в протиріччя з концепцією його гуманізації. Висунуто тезу про те, що регламентована і стандартизована система підготовки спеціаліста туристичної галузі не тільки не вирішує кадрових проблем, але заважає становленню та розвитку галузевої науки.

Висвітлено основні проблеми інформатизації рекреаційно-туристичної діяльності в Україні, а також культурні та економічні перспективи цієї галузі. Наведено результати наукових досліджень у створенні інформаційної інфраструктури здійснення рекреаційно-туристичної діяльності. Проаналізовано питання освіти, інформаційних технологій та засобів інформаційного сервісу, комфорту та управління з метою забезпечення рекреаційно-туристичної діяльності. Розглянуто проблеми рекреації та туризму, зокрема, в окремих регіонах Українських Карпат (Зелених Легенях Європи) регіональні аспекти рекреаційно-туристичної діяльності, а також інформаційні, екологічні, економічні, оздоровчі та правові системи. Представлено унікальні технології та методики з метою оздоровлення, ефективного лікування на базі цілющих ресурсів України.

Розкрито сутність, особливості та переваги навчально-науково-виробничого комплексу (ННВК) як результату педагогічної інноватики на прикладі ННВК "Туризм, готельне господарство, економіка і право". Наведено приклади здійснення підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів за наскрізними навчальними планами в комплексі.

Висвітлено особливості професійної підготовки майбутніх фахівців з використанням нетрадиційних методів навчання у вищих закладах освіти туристської галузі. Розглянуто психологічно-педагогічні особливості використання групової форми організації аудиторних і позааудиторних занять під час викладання спеціальних, гуманітарних дисциплін, іноземної мови. Вивчено досвід клубної роботи у вищому навчальному закладі.

Вміщено інформацію про особливості системи управління, пропаганди та реклами, організацію оздоровчих занять з фізичної культури у різних сферах суспільства. Висвітлено міжнародний рух "Спорт для всіх", досвід оздоровчої діяльності у зарубіжних країнах. Викладено методичні засади програмування та проведення різноманітних за змістом оздоровчих занять з особами різного віку та статі, критерії контролю за їх оздоровчим ефектом. Розглянуто історію розвитку та охарактеризовано сучасний стан рекреаційного туризму. Описано види та особливості використання туристичних ресурсів як основи лікувального туризму.