Розглянуто аспекти духовного розвитку особистості: горизонти пізнання, інноваційні технології духовно-морального виховання учнів у позашкільному навчальному закладі. Висвітлено систему роботи Центру духовної культури при Соснівському будинку дітей та молоді Березнівського району Рівненської області. Наведено програми гуртків та спецкурсів.

Рассмотрены аспекты духовного развития личности: горизонты познания, инновационные технологии духовно-морального воспитания учеников во внешкольном учебном заведении. Освещена система работы Центра духовной культуры при Сосновском доме детей и молодежи Березнивского района Ровенской области. Приведены программы кружков и спецкурсов.

Розкрито сутність педагогічних умов діяльності дитячого творчого колективу в загальноосвітніх, позашкільних і культурно-освітніх закладах. Розроблено, експерименатльно перевірено та впроваджено у практику діяльності навчальних закладів методику формування дитячого творчого колективу за відповідних педагогічних умов. Створено науково-методичний комплекс "Кафедра педагогічної майстерності ПДПУ ім. В.Г.Короленка - Мала академія мистецтв - загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади Полтавщини" та Полтавську асоціацію керівників дитячих творчих колективів. Визначено компоненти, критерії та рівні ефективності діяльності дитячих творчих колективів.

На засадах екзистенційно-гуманістичної психології здійснено емпіричне дослідження, спрямоване на вдосконалення педагогіки "театру, де грають діти" - явища культури, недостатньо вивченого психологами. Установлено, що креативність дітей і творчі успіхи колективів вище в тих театрах, керівники яких мають високий рівень сенсожиттєвих орієнтацій, а ціннісні пріоритети цих режисерів відмінні від їх менш творчо вдалих колег. Установлено, що режисери, які за тестовими методиками, створеними на підставі екзистенційно-гуманістичного психологічного підходу, одержали високі показники, у своїй педагогічній практиці частіше використовували діалогічні стратегії психологічних впливів. Результати дослідження дозволяють сторювати нові методи тестування рівнів досягнень театрів, розв'язання завдань професійної діагностики та професійного добору учнів для подальшої спеціалізованої театральної освіти, а також розробки програм психічної підготовки фахівців у сфері театрально-педагогічної освіти.

Досліджено проблему підготовки майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи у школі I ступеня. Виокремлено, обгрунтовано й еспериментально перевірено педагогічні умови ефективної підготовки студентів до дослідженої діяльності. Визначено критерії та рівні готовності студентів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами. Доведено, що впровадження методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до даної роботи шляхом її поетапної реалізації (за пропедевтично-мотиваційним, технічно-операційним, практично-проектувальним етапами підготовки) сприяє позитивним змінам у рівнях готовності студентів до дослідженої діяльності.

Досліджено шляхи, форми та методи розвитку творчих здібностей молодших школярів за умов дозвілля засобами театрального мистецтва. Розвинуто теоретичні засади даної проблеми. Розглянуто творчі здібності у контексті загальнотеоретичних досліджень. Визначено можливості театрального мистецтва для розвитку цих здібностей. Виявлено особливості дозвіллєвої діяльності, що мають бути враховані під час організації занять молодших школярів театральним мистецтвом.

Дисертацію присвячено проблемі формування художньо-творчої активності молодших школярів засобами театральної самодіяльності. Теоретично обгрунтовані психолого-педагогічні та методичні засади художньо-творчої діяльності особистості як оптимально можливих для успішного розвитку творчої активності. Розроблена та експериментально перевірена модель художньо-творчого процесу молодших школярів у структурі позанавчальної діяльності.

Дисертацію присвячено виявленню та обгрунтуванню педагогічних умов розвитку творчої уяви дітей засобами хореографічного мистецтва. Визначено шляхи ефективного використання виховних можливостей казки у розвитку творчої уяви молодших школярів - учасників дитячих хореографічних гуртків. Апробовано і експериментально підтверджено ефективність педагогічного керівництва розвитком творчої уяви в процесі навчально-виховної роботи.

Досліджено проблему формування та розвитку комунікативних якостей у дітей молодшого шкільного віку, обгрунтовано шляхи активізації даного процесу засобами аматорського театрального мистецтва. Розкрито сутність комунікабельності, розглянуто взаємозв'язок між поняттями "комунікація" та "спілкування", доведено суттєву роль спілкування як одного з визначальних чинників формування особистості дитини. Розкрито можливості аматорських театральних колективів у процесі соціалізації молодших школярів, що мають комунікативні проблеми. Встановлено критерії та рівні сформованості комунікативних якостей у дітей контрольних та експериментальних груп. Проаналізовано проблеми міжособистісних контактів у дітей молодшого шкільного віку на сучасному етапі. Запропоновано методику проведення занять у дитячих аматорських театральних колективах. Розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес комплексну цільову програму, створену на базі використання ігрових вправ, спрямованих на зняття м'язового та психологічного напруження, формування навичок міжособистісного спілкування, зміцнення самооцінки, творчу самореалізацію та всебічний розвиток дитини. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої методики.

Теретично обгрунтовано зміст педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об'єднання. Розроблено й експериментально апробовано концептуальну теоретичну модель формування та вивчено умови ефективної реалізації цієї майстерності. Визначено пріоритетні напрямки підготовки керівників дитячих хореографічних об'єднань, доведено важливість результатів дослідження для ефективного функціонування й подальшого розвитку аматорського хореографічного процесу.

Обгрунтовано теоретичні засади та методи формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах на базі застосування особистісно орієнтованого підходу щодо виховання засобами музики. Розкрито сутність категорій "цінності", "естетичні цінності", "ціннісні орієнтації особистості". Виявлено сутність ціннісних орієнтацій у галузі музичної культури та їх структуру. Вперше запропоновано метод актуалізації цінностей, що грунтується на використанні кращих зразків молодіжної музики, народних та академічних творів у сучасній обробці та класичної музики складної форми. Визначено стан, критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури й обгрунтовано педагогічні умови та технології їх формування в музично-виконавських колективах. Підтверджено ефективніть експериментальної навчальної програми та доведено вагоме значення одержаних результатів для подальшого розвитку музично-педагогічної теорії та практики виховання.

Розглянуто проблему підготовки учителів музики (УМ) до керівництва естрадними колективами (КЕК) в позашкільній роботі (ПР). Досліджено процес становлення і розвитку естрадно-колективного виконавства як специфічного виду музичної діяльності. Розкрито специфіку КЕК в ПР, визначено й обгрунтовано педагогічні умови для успішної керівницької діяльності (КД). Визначено зміст, структуру та критеріальну базу готовності УМ до КЕК. Розроблено спеціальну методику підготовки УМ, яка поєднує підготовчий (передрепетиційний), виконавський (репетиційний), завершальний (творчий) етапи методичної підготовки фахівців до КД.

Встановлено й обгрунтовано сутність, зміст і функції музичного мислення підлітків. Визначено критерії, показники та рівні сформованості музичного мислення підлітків відповідно змістово-функціональної структурованості та специфіки особливостей даного феномену. Розроблено й експериментально перевірено поетапну методику формування музичного мислення підлітків у позашкільних навчальних закладах. Доведено ефективність даної методики формування музичного мислення підлітків.

Подано порівняльну характеристику роботи гуртків спортивного бального танцю при школах і клубах спортивного танцю (КСТ). Висвітлено мету і завдання, які повинні бути вирішені протягом першого року навчання. Обгрунтовано необхідність урахування вікових особливостей дітей-початківців і визначено відповідні форми та методи навчання. Подано рекомендації щодо розучування окремих танців стандартної та латиноамериканської програм.

Дана сравнительная характеристика работы кружков спортивного бального танца при школах и клубах спортивного танца (КСТ). Раскрыты цель и задачи, которые должны быть решены на протяжении первого года обучения. Отмечено, что возрастные особенности детей, начинающих обучаться танцам, определить соответствующие формы и методы обучения. Даны рекомендации относительно обучения отдельных танцев стандартной и латиноамериканской программ.

Comparative characteristic of sport ballroom dance study groups' work at schools and clubs is done in scientific article. Aim and tasks that must be solved during the first studying year are illustrated. Much attention is paid to the necessity of thetaking into account age peculiarities of beginners; the appropriate studying forms and methods are determined too. The recommendation according the studying concrete dances of standard and Latin-American program are given.

Розкрито сутність та зміст естетичного виховання (ЕВ) в сучасних позашкільних закладах (ПШЗ) у філософському, соціально-педагогічному, історико-педагогічному та психологічному контекстах. Досліджено генезу становлення ЕВ в ПШЗ України, обгрунтовано періодизацію розвитку ЕВ в ПШЗ у 1954 - 1991 рр. Проаналізовано становлення номенклатури ПШЗ УРСР даного періоду, визначено їх структуру, роль та місце закладів художньо-естетичного спрямування. Виділено основні концепції, теоретичні підходи до ЕВ учнів у ПШЗ. Розкрито специфіку змісту, форм, методів ЕВ учнів у ПШЗ досліджуваного періоду. Охарактеризовано роль ЕВ у становленні особистості в ПШЗ радянського періоду в контексті сучасної концепції позашкільної освіти.

Вперше розкрито сутність і зміст музично-образних уявлень підлітка та визначено компонентну структуру означеного феномену в контексті сучасного розвитку мистецької освіти. Розроблено критерії, показники та рівні сформованості музично-образних уявлень підлітків. Визначено педагогічні умови та розроблено методичну систему формування музично-образних уявлень підлітків у процесі виконавської діяльності. Розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес поетапну методику формування музично-образних уявлень підлітків, яка є певною системою, що передбачає визначення мети, завдань, комплексу взаємодоповнювальних методів і прийомів, що сприяють вирішенню завдань формування музично-образних уявлень підлітків у процесі виконавської діяльності.

Обгрунтовано й експериментально перевірено методику формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності. Розроблено критерії та рівні сформованості у школярів означеного феномену. Обгрунтовано визначені педагогічні умови та запропоновано корекційно-розвивальну програму формування у школярів естетичного ставлення до дійсності й експериментально перевірено їх ефективність. Проаналізовано результати формувального експеримету та доведено їх достовірність.

Розкрито зміст, форми і методи багаторічної діяльності видатного педагога образотворчого мистецтва Закарпаття - Золтана Баконія. Через секрети його професійної майстерності проступає формула загального визнання таланту і любові до художника. З. С. Баконій - один з видатних популяризаторів закарпатської школи живопису серед дітей і юнацтва.

Розглянуто проблему вдосконалення музично-виконавської діяльності учнів підліткового віку за умов позашкільної спеціалізованої освіти. Визначено концептуальні позиції щодо підвищення ефективності початкової музичної підготовки шляхом застосування інтегративної технології навчання. Охарактеризовано провідні фактори підвищення ефективності початкової музичної підготовки, якими є систематичне, послідовне засвоєння учнями музично-теоретичної інформації та технологічних художньо-виконавських умінь, формування естетичного ставлення до музики, комплексний розвиток загальних, музичних, творчих здібностей. Зроблено висновок про те, що реформування музично-освітнього процесу потребує відповідних змін у змісті, формах, методах роботи викладачів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, передбачає пошук нових інтегративних технологій, спрямованих на формування творчої особистості майбутніх носіїв і творців високої духовної культури.

Рассмотрена проблема совершенствования музыкально-исполнительской деятельности учащихся подросткового возраста в условиях внешкольного специализированного образования. Определены концептуальные позиции относительно повышения эффективности начальной музыкальной подготовки путем применения интегративной технологии обучения. Охарактеризированы ведущие факторы повышения эффективности начальной музыкальной подготовки, которыми являются систематическое, последовательное усвоение учениками музыкально-теоретической информации и технологических художественно-исполнительских умений, формирование эстетического отношения к музыке, комплексное развитие общих, музыкальных, творческих способностей. Сделан вывод о том, что реформирование музыкально-образовательного процесса требует соответствующих изменений в содержании, формах, методах работы преподавателей начальных специализированных художественных учебных заведений, предусматривает поиск новых интегративных технологий, направленных на формирование творческой личности будущих носителей и творцов высокой духовной культуры.

The problem of improving the musical performance of the adolescent students in-school special education. Defined conceptual position on the enhancement of the initial musical training through the use of integrative learning technologies. Characterization of the major factors improve the initial musical training, which are systematic, sequential assimilation pupils musical-theoretical information and technological skills for the Performing Arts and the formation of the aesthetic relation to music, thecomprehensive development of common musical and creative abilities. It is concluded that the reform musical education process requires a corresponding change in the content, forms and methods of work of teachers in primary specialized art schools, with finding new integrative technologies aimed at the formation of the creative personality of future media and creators of high spiritual culture.

Висвітлено загальні тенденції процесу формування у підлітків ціннісних орієнтацій в контексті музичної культури. Обгрунтовано випереджальну та прогностичну функції позашкільної діяльності у загальній системі освіти та виховання. Вказано на недостатню реалізацію педагогічного потенціалу сучасної музики в контексті музично-естетичного виховання підлітків.

Розглянуто чинники, які слід урахувати під час визначення профілю гурткової роботи навчального закладу. Охарактеризовано театралізовану діяльність: зміст, етапи (аналіз, планування тощо); принципи (креативність, усвідомленість та інші); види театралізованої діяльності дитини. Розкрито пізнавальний, ігровий, системний напрями та ключові поняття (сюжет, гра) театралізованої діяльності. Висвітлено зміни у театралізованій діяльності відповідно до віку дітей. Запропоновано програму з театралізованої діяльності для дітей віком 6 - 7-ми років.