Представлены соображения автора и их итог по поводу некоторых самых "современных" предположений (но не гипотез) о всяких явлениях и способе безошибочного диагностирования, всего-навсего по одному признаку, приписываемому всем без исключения людям - "личной единице времени" - одной для всех возрастов человека. Рассмотрены особенности диалектики понимания, глупости, принципов; оригинальное, по мнению автора, творчески нестандартное постижение роли черт характера; синергетически-гипперпараметрическая гипотеза судьбы, "доли", "неизбежности"; некоторое приближение к верному, нестандартному представлению о сути времени и всеобщей формы его проявления - "моды" на современность. Раскрыта всеобщность принципа доминанты; два пути дальнейшего развития человечества; солитопно-информационное поле психики; проблема частных отдельных в своих особенностях сфер времен. Изложены принципы медитации точки, линий, человека, итога, а также медитации происхождения вещей, свойств, отношений и пр.

Представлены тексты наиболее известных современных мыслителей - философов, культурологов, социологов, политологов, специалистов в области философии науки, в частности, постмодерна и культуры, истории философии и постмодернистской философии. Проанализированы процессы кризиса и трансформации парадигмы модернистского миропонимания и мышления. Определены место и роль общества, политики, человека в ситуации постмодерна.

Здійснено систематичну характеристику наукового простору: його виникнення, структури, функцій, особливостей розвитку в докласичний, класичний та посткласичний періоди. Особливу увагу приділено проблемам інституціоналізації наукового простору відповідно до специфіки виокремлених історичних періодів науки, а також дискусійним питанням наукового простору сучасної України.

Подано матеріали, пов'язані з еволюцією філософії науки і породженим нею методологічним принципом підходу до досліджень з боку біосфери. Наведено результати, отримані на підставі теорій нової філософії науки, котрі можна трактувати як приклади її роботи. Зроблено висновок, що на даному етапі розвитку цивілізації доля українського етносу залежить від використання Україною продукту наукового передбачення майбутньої гранично розвинутої форми супер-ЕОМ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю25в + Ч210.566

Рубрики:

Наука і філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю25в + Ч210.566

Рубрики:

Наука і філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена взаимосвязь стиля мышления и методологической организации сознания. С использованием методологии синергетики, системности мировоззрения содержания гуманитарного стиля мышления рассмотрены понятия диалогизма, контекстуальности, креативности, инновационности, эвристичности, мультикультурализма, рефлексивности. Приведено основное противоречие современной философии образования - между сциентично-технократическим и гуманитарным поликультурным мышлением.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч210.566 + Ю937.24

Рубрики:

Наука і філософія

Здібності та обдарованість

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання відродження сакральної архітектури в навчальних закладах України. Висвітлено світоглядно-праксеологічні проблеми науки й освіти у постмодерному просторі. Проаналізовано перспективи розвитку техніки в інформаційному суспільстві, роль філософії в становленні постмодерністського світогляду. Визначено шляхи взаємодії архітектури та дизайну на початку третього тисячоліття.

Рассмотрены вопросы возрождения сакральной архитектуры в учебных заведениях Украины. Освещены мировоззренческо-праксеологические проблемы науки и техники на постмодерном пространстве. Проанализированы перспективы развития техники в информационном обществе, роль философии в становлении постмодернистского мировоззрения. Определены пути взаимодействия архитектуры и дизайна на пороге третьего тысячелетия.

Предложена холистическая концепция, базирующаяся на совершенно новой для европейского традиционно аналитического мышления идее неуниверсальности предельно широкого понятия множества в описании природы, с целью вынужденного обращения к прямо противоположному по своему содержанию понятию целостности как выражению свойства конечной нерасположимости состояний природы на какие-либо множества. Проанализированы парадоксы теории множества и их эпистемологический смысл. Рассмотрены особенности формирования понятия действия. Приведены релятивистские космологические модели бесконечности мира, а также термодинамические модели информационных процессов. Освещены культурологические следствия современного состояния оснований науки.

Надано цілісний виклад сучасного стану філософії та методології науки. Висвітлено різноманітні аспекти філософського аналізу можливостей, джерел та меж пізнання, суті цього процесу та різних гносеологічних позицій за умов його здійснення; особливостей наукового пізнання, його методів, форм та підвалин; генезису та етапів розвитку філософії як науки; теоретичних моделей розвитку науки і основних історичних етапів цього розвитку; особливостей онтології та методології класичної науки та тих трансфомацій, що відбуваються в ній у процесі становлення некласичної та постнекласичної науки кінця XX - початку XXI ст.; багатоманіття та протиріччя ціннісних орієнтацій науки як соціального інституту, співвідношення свободи наукового пошуку та соціальної відповідальності вченого за сучасних умов.

Предложено целостное изложение современного состояния философии и методологии науки. Освещены различные аспекты философского анализа возможностей, источников и границ познания и разных гносеологических позиций при его осуществлении; особенностей научного познания, его методов, форм, основ; генезиса и этапов развития философии как науки; теоретических моделей развития науки и основных исторических этапов этого развития, особенностей онтологии и методологии классической науки и тех трансформаций, которые происходят в ней в процессе становления неклассической и постнеклассической науки конца XX - начала XXI ст.; разнообразия и противоречия ценностных ориентаций науки как социального института, соотношения свободы научного поиска и социальной ответсвенности ученого в современных условиях.

Постмодерністську ситуацію розглянуто як новий гносеологічний феномен у сучасній науці. Виділено і проаналізовано основні характеристики постмодерністської ситуації у контексті проблеми наукової раціональності, зміни її ідеалів і критеріїв. Обгрунтовано тезу про лібералізацію критеріїв наукової раціональності.

Постмодернистская ситуация рассмотрена как новый гносеологический феномен в современной науке. Выделены и проанализированы основные характеристики постмодернистской ситуации в контексте проблемы научной рациональности, изменения её идеалов и критериев. Обоснован тезис о либерализации критериев научной рациональности.

The postmodernistic situation is considered as a new gnosiological phenomenon in the modern science. The basic characteristics of the postmodernistic situation, changes of its idea and criteria are distinguished and analyzed in the context of the problem of scientific rationality. This item also substantiates. The thesis about liberalization of criteria of scientific rationality.

Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми функціонування раціонального та ірраціонального як способів мислення та поведінки особи, колективу, соціальної групи, нації та їх проявів у гуманітарному знанні. Розроблено гносеологічну концепцію соціально-філософського аналізу розвитку та взаємодії раціонального та ірраціонального в сферах суспільної науки, освіти та виховного процесу на різних етапах соціокультурного розвитку, згідно з якою раціональність та ірраціональність, які мають різні форм виявлення, є загальнолюдськими якостями, характеристиками інтелекту, потенційно рівноправними методами пізнання дійсності, теоретичними чинниками екзистенційного самовизначення індивіда в реалізації цінностей сучасної культури, хоча з розвитком науки та освіти раціональне все більше виявляє свою конститутивну роль. Зазначено, що багатозначність понять "раціональність" та "ірраціональність" дає змогу використовувати їх як базові в методологічних і світоглядних підходах суспільних наук, у розробці методів освіти та виховання особистості, формуванні смисложиттєвих світоглядних і гносеологічних форм освоєння дійсності.

Висвітлено філософське дослідження особливостей виникнення наукових ідей, закономірностей і розвитку науки, її місця у системі суспільних відносин, а також основних принципів сучасної організації наукового життя. Розглянуто питання змісту науки та її методології, розвитку науки в Україні. Викладено проблеми науки як системи знань, суспільного інституту та сфери пізнавальної діяльності.

Освещены философские исследования особенностей возникновения научных идей, закономерностей и развития науки, ее места в системе общественных отношений, а также основных принципов современной организации научной жизни. Рассмотрены вопросы содержания науки и ее методологии, развития науки в Украине. Изложены проблемы науки как системы знаний, общественного института и сферы познавательной деятельности.

Висвітлено складний та багатогранний процес співвідношення (протистояння та взаємодії) раціонального та ірраціонального в пізнанні, освіті та соціальній практиці. Розглянуто загальнофілософський контекст співвідношення даних категорій у науці й освіті в загальноєвропейському вимірі, а також в Україні на сучасному етапі її історичного розвитку.

Освещен сложный и многогранный процесс соотношения (противостояния и взаимодействия) рационального и иррационального в познании, образовании и социальной практике. Рассмотрен общефилософский контекст соотношения данных категорий в науке и образовании в общеевропейском измерении, а также в Украине на современном этапе ее исторического развития.

Розглянуто філософсько-методологічні аспекти синергетики, наукової раціональності, ірраціональності та штучного інтелекту. Висвітлено проблеми реалізму в мистецтві, сучасної мистецької освіти, онтологічний статус культурного феномену. Наведено результати психологічного аналізу етностереотипізації у процесі міжособистісного оцінювання студентів. Викладено метафізичні, інструментальні та нетрадиційні підходи до релігії.

Рассмотрены философско-методологические аспекты синергетики, научной рациональности, иррациональности и искусственного интеллекта. Освещены проблемы реализма в искусстве, современного художественного образования, онтологический статус культурного феномена. Приведены результаты психологического анализа этностереотипизации в процессе межличностной оценки студентов. Изложены метафизические, инструментальные и нетрадиционные подходы к религии.

Вперше здійснено системний аналіз "допозитивістського" етапу філософії науки, обгрунтовано її становлення саме в цей період як відносно самостійної галузі філософського знання. Визначено, що філософське вчення Арістотеля, раціоналізм та емпіризм Нового часу є умоспоглядальними щаблями формування філософії науки у допозитивістському етапі її історії. Виявлено, що протиставлення філософії та науки у концепції І.Канта є першим обгрунтуванням розрізнення методологічних засад філософії та науки. З'ясовано, що "науковчення" Й.Фіхте вперше визначає основні положення системи наукового знання, або наукової теорії у сучасному розумінні. На підставі встановленої Ф.Шеллінгом можливості застосування методу конструкції у філософії та науці доведено органічний взаємозв'язок філософії та науки, обгрунтовано можливість побудови цілісної, завершеної, систематичної наукової теорії.

Досліджено проблеми формування нового образу постнекласичної науки та її функціонування за умов сучасної цивілізації глобальних трансформацій. Обгрунтовано необхідність залучення до аксіологічної структури феномену науки особистісних цінностей на підставі використання методологічних принципів філософії екзистенціалізму та персоналізму. Проаналізовано дегуманістичну сутність сучасного наукового процесу та визначено його людиновимірні можливості за умов поєднання ціннісних параметрів філософських напрямів соціокультурного та антропологічного характеру. Досліджено потенціал позитивного взаємовпливу наукових та особистісних цінностей у процесі самоідентифікації особи за умов глобалістської цивілізації.

Установлено, що алгоритми та критерії наукової раціональності водночас з поширенням високих технологій з'являються в усіх сферах культури. Зазначено, що наукомісткі технології та поєднана з ними наукова раціональність стають фактором, під впливом якого в сучасній культурі здійснюється когерентність між наукою та багатьма іншими сферами культури, перетворюючи їх у когнітивно-технологічні програми. Запропоновано поняття носія сучасної наукової раціональності як системи "людина - комп'ютер - програма", що дає змогу знаходити рішення нелінійних задач. Одержано нетрадиційне трактування "розмиття" критеріїв раціональності, що свідчить не про крах наукового знання, а про поширення меж наукової раціональності на позанаукові сфери культури. На основі твердження імперативу й обгрунтування типології модусів наукової раціональності запропоновано поняття буферної зони між природничо-науковою та гуманітарною раціональністю. Показано, що найбільш ймовірним фактором розвитку науки є поширення меж наукової раціональності, що супроводжується зближенням критеріїв природничо-наукової та гуманітарної раціональності.

Показано, что история науки затрагивает наиболее важные вопросы современной философии: соотношение эмпирического и теоретического, роль теоретического начала в развитии знания. Раскрыто содержание понятия закона природы, проанализирована динамика и определены закономерности естественнонаучного познания. Рассмотрены особенности становления идеалов и норм исследовательской деятельности, а также вопросы этики ученого. Раскрыты философские аспекты ненаблюдаемого и наблюдаемого в математическом познании.