Здійснено систематичну характеристику наукового простору: його виникнення, структури, функцій, особливостей розвитку в докласичний, класичний та посткласичний періоди. Особливу увагу приділено проблемам інституціоналізації наукового простору відповідно до специфіки виокремлених історичних періодів науки, а також дискусійним питанням наукового простору сучасної України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю223.22

Рубрики:

Можливості і межі пізнання

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено систематичний аналіз проблеми співвідношення мислення та реальності у різноманітних вимірах: соціоприродному, соціокультурному, психологічному та екзистенційному. Особливу увагу приділено новітнім методам філософського дослідження, пов'язаним з проблемами екологізації та психологізації філософії, методологічним питанням синергетики та особливостям нелінійного мислення.

Проведен аналитический анализ гендерных основ Интернет-коммуникации, психологических, социальных, культурных, коммуникативных предпочтений мужчин и женщин в Сети, а также дискурс-анализ форм Интернет-поведения данной категории населения. Выполнен социологический и линговопсихологический анализ их пейоротивных словарей в Сети. Рассмотрены проблемы наличия/отсутствия гендерной дискриминации в Интернете, вербального насилия, описаны лингвистические структуры Интернета в аспекте социальной структуры, влияние социальных структур на структуры Интернет-дискурса. Проанализированы особенности разработки возможных сценариев Интернет-коммуникации, тренингов как моделей выхода из кризисных ситуаций (состояния фрустрации, экзистенциального и социального вакуума) личности постсоветского пространства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю223.221 + Ю216.21

Рубрики:

Проблема реальності

Людина і буття

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.26 + Ю223.221 + Ю225.34

Рубрики:

Душа і тіло

Проблема реальності

Уявлення

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена проблема человеческой повседневности как особый душевный и духовный опыт. Показано место феномена повседневности в культуре, изложены конкретные мировоззрения разных способов видеть мир, описаны страсти, экзистенциальные состояния и жизненные проекты, которые близки каждому человеку. Раскрыто содержание понятий радости и скуки, любви и страха, тревоги и лени как предметов экзистенциальной рефлексии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Ю223.221 + Ю225.4

Рубрики:

Людина і буття

Проблема реальності

Раціональне пізнання. Розум

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Раскрыты сущность, истоки, роль (функции), структура, свойства и правовое обеспечение феномена символической реальности. Представлены результаты исследования интеллектуальной активности, творчества, информационного отношения как основных проявлений символической реальности, приведена характеристика науки, искусства и образования как ее форм (сегментов). Рассмотрен онтологический контекст символической реальности, в частности, условия постмодерна и глобализация. Показана роль игры, искушения, воображения и нюансов в механизме символического воздействия. Установлены правовые гарантии интеллектуальной свободы, приведено описание ее американской и европейской парадигм. Разработан проект международной конвенции о защите интеллектуальной свободы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Ю223.221

Рубрики:

Людина і буття

Проблема реальності

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю224.2 + Ю223.221

Рубрики:

Позначення. Сигнал. Знак. Символ

Проблема реальності

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто антропологічний аспект віртуальної реальності. Досліджено її сучасний концепт і постать концептуального персонажу. Окреслено проблему антропологічного виміру віртуальної реальності, розглянуто його природу й особливості. На підставі порівняльного аналізу концепції психології віртуальної реальності (О.М.Носова) та філософського дискурсу переживання (С.Л.Франка, Ж.П.Сартра, Ж.Батай) встановлено, що джерелом та умовою її актуалізації є спонтанне переживання. Продемонстровано, що особливості антропологічного виміру віртуальної реальності репрезентативно виражені феноменами рекурсії, трансценденції, гри. Досліджено симулякру та симуляції як засоби об'єктивації віртуальності. Встановлено, що антропологічний вимір віртуальної реальності є джерелом символічного середовища, в якому мешкає людина.

Досліджено онтологічний статус, основні онтологічні характеристики віртуальної реальності, встановлено особливості віртуальної реальності, представленої технічними засобами. Визначено смислові навантаження, якими наділено поняття "віртуальний" в історії філософії та науковому дискурсі. Виявлено еврестичний потенціал постнекласичної філософії для з'ясування онтологічного статусу віртуальної реальності. Зазначено, що постмодерністська методологія дозволяє визначити віртуальну реальність як інтерактивну, символічну реальність, що містить у собі нестачу реальності та внаслідок цього є умовою пошуку істини, а також постійним нагадуванням про існування розрізнення між буттям та його формами. Встановлено, що для даного типу реальності характерні нон-фінальна процесуальність та високий креативний потенціал. Обгрунтовано, що на відміну від віртуальної реальності як такої, яка завжди нагадує про існування забуття реальності (буття) у формах її представлення, віртуальна реальність, створена інформаційними та телекомунікаційними технологіями, навпаки, призводить до забуття реальності, стверджує можливість абсолютного та вичерпного представлення буття технічними засобами. Зазначено, що внаслідок перманентної процесуальності віртуальної реальності об'єкт, простір, час, причинність у ній інвертуються, знаходяться у процесі постійної зміни.

Наведено результати дослідження соціальної віртуальної реальності з позицій тих трансформацій, яких зазнає "суб'єкт" у віртуальній реальності в процесі її актуалізації/конструювання. Розглянуто теоретичне зрушення, яке відбулося в концептуалізації гри - від категорії естетики до категорії соціальної філософії - та збіглося з практичними соціальними перетвореннями, що знаменували собою проникнення гри в усі сфери життя. Проаналізовано феномен соціальної віртуальної реальності в двох його аспектах: віртуальність соціальної реальності та соціальність віртуальної реальності. Визначено фактори віртуалізації сучасного життя та механізми актуалізації/конструювання соціальної віртуальної реальності. Сформульовано основні принципи комунікативних практик "суб'єкта" у соціальній віртуальній реальності - (інтер)текстуальність, анонімність, ігри з ідентичностями, які дозволили аргументувати положення про те, що суб'єкт у віртуальній реальності функціонує як "віртуальний персонаж" і саме на рівні взаємодії віртуальних персонажів відбувається актуалізація/конструювання/симулювання соціальної віртуальної реальності. Доведено, що основною стратегією комунікативних практик в Інтернеті є іронія.

Розглянуто зміст поняття, структуру та функції наукового простору, досліджено актуальні проблеми його формування та трансформації. Обгрунтовано, що дане поняття істотно розширює існуючі визначення науки, оскільки розкриває сутність науки як цілісного феномену культури з власним емпіричним полем (топосом) існування, яке можна описувати та пояснювати за допомогою теорії. На підставі вивчення особливостей інформатики, синергетики, теорії фракталів, еволюційної епістемології визначено основні прикмети сучасного наукового простору (нелінійність, фрактальність, біфуркаційність, еволюціонізм). Обгрунтовано положення про його прагматизацію, проектність і технологічність, виявлено тенденцію перетворення наукового знання у науковий капітал. Розглянуто питання місця та ролі ученого у новому просторі науки, зокрема, проаналізовано актуальні проблеми вітчизняних науковців у даній ситуації.

Досліджено символічні механізми конструювання реальностей, орієнтованих на буття людини. У цьому контексті встановлено особливості психічної, міфологічної реальностей і реальності повсякденного життя. Обгрунтовано положення, що символ є онтологічною характеристикою реальностей, орієнтованих на буття людини. Це зумовлено тим, що антропометричні реальності реалізуються саме у процесі їх конструювання за допомогою символічних засобів. Для цих реальностей символ є єдністю онтологічної та гносеологічної складових реальностей. Як пізнавальний інструмент, символ у той же час оформлює смисл реальності для людини, надає їй буттєву значущість. Обгрунтовано гіпотезу, що саме символ, а не інші знакові форми виконують конструювальну функцію у формуванні й існуванні антропоцентричних реальностей. Виявлено особливості конструювальної ролі символів за різних типів реальностей, орієнтованих на буття людини: психічної реальності (за варіанта, запропонованого психоаналізом), міфологічної реальності та реальності повсякденного життя. Доведено, що символ протидіє симуляції та симулякрам, сприяє поверненню реальності повсякденності її онтологічного смислу.

Уперше у вітчизняній соціології здійснено концептуалізацію суб'єктивної реальності, розкрито особливості її прояву у соціальних, соціопсихічних та соціокультурних вимірах. Визначено теоретико-методологічні засади соціологічного аналізу суб'єктивної реальності. Розкрито зміст категорій "соціальна реальність" та "суб'єктивна реальність" у тезаурусі сучасної соціології. Розроблено специфікацію феноменів суб'єктивної реальності. Обгрунтовано підхід до включення ірраціонального начала в систему пояснювальних категорій соціології. Здійснено теоретико-методологічний аналіз міфологічного способу репрезентації соціальної реальності в індивідуальній і колективній свідомості. Визначено інтерпретаційні можливості соціальних почуттів і очікувань у соціологічному вивчені сучасних суспільних процесів. У теоретичному аспекті проаналізовано природу та функції феномену віри, з'ясовано його роль у генезі та розвитку суб'єктивної реальності суб'єктів різного рівня.

Досліджено формування "культурних зразків", а також створення набору типізацій, які програмують мислення та поведінку людей. Розглянуто складні процеси, які відбуваються в культурі та суспільстві на межі ХІХ - ХХ ст. Встановлено, що потреба виразити й осмислити дані складні соціокультурні процеси зумовила виникнення нових художньо-культурних норм і зразків і, як наслідок, нового виду мистецтв.

Висвітлено проблематику філософських рефлексій сфери гуманітарного дискурсу. Розкрито особливості інформаційного суспільства як нової парадигми комунікації, аспекти розвитку техносфери. Увагу приділено проблемі пізнання в класичній філософії, людським образам реальності, корпоративній культурі. Проаналізовано специфіку "лінгвістичного повороту" в сучасних гуманітарних дослідженнях. Розглянуто фундаментальні альтернативи культури, питання філософської ампліфікації феномену авторства як типу культурного посередництва, відображення реальності в мовному світогляді українського та польського етносів, реальності та віртуальності просторово-часового континууму людського розвитку. Описано глобальну модель віртуальної реальності, особливості метафізики відчуження слова, літературної творчості та лінгвофілософського підгрунтя художньої реальності.

Розкрито засади метанауки як ненаукової (поза- й інонаукової) картини світу, зокрема, релігійної, містичної, езотеричної та естетичної. Розглянуто такі питання, як структурність метанауки, буття метанаукових положень, метанаука та наука, метанаукове різноманіття, істиність розуміння в метанауці. Увагу приділено розгляду онто-, гносео-, аксіологічного, соціального, етичного, естетичного аспектів метанауки.