На основі фундаментальних історико-наукових праць й окремих висловлювань В. I. Вернадського зроблено спробу окреслити i проаналізувати його спадщину в галузі методології історико-наукового дослідження.

Змальовано кризові явища у життєдіяльності людського суспільства, суперечності, притаманні світовій культурі. Аналізуються культура як система, перетворення науки у культурну домінанту ХХ сторіччя, розглядаються форми реалізації та підвищення ролі соціокультурної функції науки у сучасну епоху.

Представлены теоретические и практические результаты разработок по актуальным вопросам информационных и управляющих систем научных исследований, машиностроения, экономики, образования.

Розглянуто сутність і принципи гносеології, суб'єкт та об'єкт пізнання, етапи та методи дослідження, а також соціальні об'єкти та принципи їх вивчення. Визначено етапи побудови гносеологічної реконструкції соціальних об'єктів, специфіку їх пізнання, місце соціального експерименту в теорії та практиці суспільного життя. Висвітлено процес формування та класифікації категорій діалектики, особливості їх застосування під час дослідження соціальних об'єктів, а також основні категорії діалектичного пізнання суспільства та методи пізнання суспільного буття.

Розглянуто принципові можливості, шляхи та умови отримання історичного знання. Окреслено роль процедури ретромовлення у методології пізнання минулого, охарактеризовано її етапи.

Відпрацьовано методологію рейтингової оцінки сукупності кандидатських і докторських дисертацій та побудовано відповідні рангові розподіли за шифрами спеціальностей та місцями захисту на основі репрезентативної вибірки авторефератів дисертацій, захищених в Україні за період з 1992 до 1999 року.

Розглянуто можливості використання оцінки кореляційного відношення КВ, що є одним із критеріїв взаємодії різних явищ та процесів у суспільстві (методу КВ), у сфері управління науково-технічним прогресом, описано схему дослідження за допомогою КВ. Наведено приклад застосування такого підходу до аналізу процесів економічного розвитку в окремому регіоні з низкою підприємств, що піддаються реструктуризації, для котрих розроблено інвестиційну програму. Зроблено висновок про можливість залучення даної методики до прогнозування стану та взаємодії соціальних і економічних об'єктів, формування різних аспектів науково-технічної політики.

У доповідях, які були представлені на конференцію "Інтернет - Освіта - Наука" (ІОН - 98). Розглядаються наукові, методичні та організаційні питання з напрямків створення освітянських та наукових інформаційних комп'ютерних мереж, організації навчання Інтернет-технологіям широкого кола користувачів різного рівня кваліфікації, впровадження в навчальний процес та наукові дослідження сервісів Інтернет, створення комп'ютерних навчаючих систем, систем автоматизованого контролю знань та систем обробки природної мови.

У доповідях, які були представлені на конференцію "Інтернет - Освіта - Наука" (ІОН - 98), увага акцентується на інформаційній підтримці процесу планування навчального навантаження у вищих освітніх закладах. Обгрунтовується профільоване викладання соціально-гуманітарних дисциплін за допомогою комп'ютерних технологій як засіб розвитку професійних інтересів. Показано можливості забезпечення стабільності рівня знань на базі використання методу рішення оберненої задачі чутливості. Аналізуються особливості побудови учбової експертної інформаційно-пошукової системи та характеризуються фізичні моделі в курсі "Основи комп'ютерного моделювання".

Викладено сутність нового фундаментального методу наукового пізнання, який формується в останні роки і одержав назву інформаційного підходу. Показано, що він являє собою подальший розвиток методу системного підходу і органічно доповнює його, створюючи нові можливості для дослідження природи та суспільства, а також самої людини. Відзначено важливість використання методу інформаційного підходу при побудові нової наукової парадигми, яка повинна стати підгрунтям нового цілісного світогляду людства та вирішення їм багатьох глобальних проблем сучасності.

Розглянуто проблему визначення способів включення фундаментального і прикладного знання в культуру через дослідження кореляції фундаментальних і прикладних наук, а також понять фундаментальних і прикладних методів, обумовлених відповідним соціальним середовищем. Доведено зв'язок фундаментальних і прикладних наук з різними формами позанаукового знання.

З переходом до інформаційного суспільства змінюється тип методологічної свідомості науки: місце модернізму займає постмодерна методологія, яка органічно поєднує природничо-наукове і гуманітарне знання, фундаментальні та прикладні його галузі, а також різні типи культур. Найбільш ефективними на сьогодні моделями дослідження глобальних, регіональних та локальних негативних проблем людства, частина яких виникла внаслідок науково-технічного розвитку, вважаються синергетичні стохастичні моделі, для побудови яких застосовується арсенал сучасних фундаментальних і прикладних математичних теорій. Постнекласична наука все тісніше взаємодіє з іншими формами знання і соціальною практикою, наукова система все більше відчуває вплив інших соціальних систем, інтра- та екстрасоціального середовища.

На підставі методологічних підходів постнекласичної науки проведено теоретичну реконструкцію космологічних, природознавчих, етичних, соціальних, технологічних концепцій. Виявлено деякі риси космоетичних архетипів конфуціансько-буддійського, християнського, ісламського регіонів глобальної цілісності. Висвітлено основні положення концепцій усталеного розвитку й інтеграційної безпеки соціоприродних систем, що домінували в регіонах. Розглянуто питання варіативності цілей і засобів теоретичного осягнення, технологічного освоєння та перетворення світу. Встановлено можливість узгодження культурних кодів Сходу та Заходу.

С учетом методологических подходов постнеклассической науки приведена теоретическая реконструкция космологических, естественнонаучных, этических, социальных, технологических концепций (35 ст. до н.э. - ХХ ст.). Выявлены некоторые черты космоэтических архетипов конфуцианско-буддийского, христианского, исламского регионов в глобальной целостности. Освещены основные положения доминировавших в регионах концепций устойчивого развития и интеграционной безопасности социоприродных систем. Рассмотрены вопросы вариативности целей и способов теоретического осмысления, технологического освоения и преобразования мира. Установлена возможность согласования культурных кодов Востока и Запада.

Предложены модели оптимизации ресурсов многофазных вычислительных процессов. Рассмотрены особенности применения технологии активных сетей для повышения эффективности работы локальных вычислительных сетей, а также разработки конвертеров структурных описаний для интеграции САПР СБИС. Приведена информационная технология управления сложными территориально-распределенными системами. Проанализирована эффективность алгоритмов синтеза графа с предписанной циклической структурой.

Показано, что выполнение любого научного исследования, подготовку научных статей, отчетов и написание диссертации следует производить в определенной логической последовательности действий, которую можно назвать алгоритмом научного исследования. Предложены пути приобретения мастерства в педагогической деятельности, реализующейся на основе знаний и искусства.

Розглянуто питання розробки постнекласичної методології, метафізики тотальності (тоталлогії), теорії та історії наукової методології, культурології. Наведено культурно-гносеологічні критерії оцінки інноваційних особливостей науково-дослідницьких розробок. Висвітлено специфіку гуманітарної експертизи інноваційних проектів (положення про гуманітарну експертизу). Проаналізовано розвиток освіти в контексті Болонського процесу.

Рассмотрены вопросы разработки постнеклассической методологии, метафизики тотальности (тоталлогии), теории и истории научной методологии, культурологии. Приведены культурно-гносеологические критерии оценки инновационных особенностей научно-исследовательских разработок. Освещена специфика гуманитарной экспертизы инновационных проектов (положение о гуманитарной экспертизе). Проанализировано развитие образования в контексте Болонского процесса.

Висвітлено життєвий і творчий шлях Богдани Фільц - відомого українського музикознавця, провідного наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського, лауреата премії ім. М.Лисенка, стипендіата Фонду інтелектуальної співпраці "Україна - XXI ст.", заслуженого діяча мистецтв України.

Освещен жизненный и творческий путь Богданы Фильц - известного украинского музыковеда, ведущего научного сотрудника Института искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М.Т.Рыльского, лауреата премии им. Н.Лысенко, стипендиата Фонда интеллектуального сотрудничества "Украина - XXI в.", заслуженного деятеля искусств Украины.

Освещены проблемы методологии научно-исследовательской деятельности по организации и изучению явлений и процессов реальной действительности, а также логики, диалектики процесса научного исследования. Приведены основные методы, способы и приемы эмпирического и теоретического уровней познания, а также методика и технология их практического использования в научно-исследовательской и практической деятельности. Предложена модель программы социологического исследования.

Рассмотрен системный подход в качестве основной методологии для организации экспериментов. Описаны наиболее распространенные количественные и качественные методы обработки данных и интерпретации результатов. Изложены способы экспериментального определения статистических и динамических зависимостей между переменными объекта исследования. Приведены различные алгоритмы решения оптимизационных задач.

Розглянуто умови формування наукового світогляду. Описано методику експериментальних досліджень та проведено первинний аналіз їх результатів. Висвітлено можливості використання теорій масового обслуговування, подібності та метод аналізу розмірностей під час дослідження технологічних і тепломасообмінних процесів.

Рассмотрены условия формирования научного мировоззрения. Описана методика экспериментальных исследований и проведен первичный анализ их результатов. Освещены возможности использования теорий массового обслуживания, сходства и метод анализа размерностей во время исследования технологических и тепломассообменных процессов.