Індекс рубрикатора НБУВ: Ф037.2

Рубрики:

Політична революція, політичний переворот (політичні кризи)

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему насильства як процес, що впливає на формування соціальної перспективи. Проаналізовано проблему, пов'язану з суб'єктивними деформаціями, що визнають насильство, використання насильства в сучасному світі (зокрема процес становлення технологій насильства).

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф037.2

Рубрики:

Політична революція, політичний переворот (політичні кризи)

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф037.2

Рубрики:

Політична революція, політичний переворот (політичні кризи)

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф037.2

Рубрики:

Політична революція, політичний переворот (політичні кризи)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф037.2

Рубрики:

Політична революція, політичний переворот (політичні кризи)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальні проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні, методологічні проблеми дослідження взаємодії соціально-правової держави і громадянського суспільства. Проаналізовано розвиток державної влади як механізму самоорганізації суспільства, досвід і перспективи політичної комунікації "громадяни ЄС - європейські партії - європарламент". Наведено критерії оцінки рівня демократичності державності. Розглянуто питання формування політичної та адміністративної реформ, проблеми та завдання політичної освіти молоді на сучасному етапі демократизації українського суспільства.

Освещены актуальные проблемы развития гражданского общества в Украине, методологические проблемы исследования взаимодействия социально-правового государства и гражданского общества. Проанализированы развитие государственной власти как механизма самоорганизации общества, опыт и перспективы политической коммуникации "граждане ЕС - европейские партии - европарламент". Приведены критерии оценки уровня демократичности государственности. Рассмотрены вопросы формирования политической и административной реформ, проблемы и задания политического образования молодежи на современном этапе демократизации украинского общества.

Вперше в українській політичній науці досліджено проблему визначення основних сутнісних характеристик явища кризовості у процесах сучасних глобалізаційних трансформувань і розвитку окремих країн. Застосовано сучасну методику вивчення впливу кризових явищ на процеси еволюціонування суспільних і політичних систем. Здійснено порівняльний аналіз проблем кризовості суспільства за перехідних умов на підставі параметральних зіставлень суспільно-політичних систем України та Росії. Сформульовано нове тлумачення понять "криза", "кризовість", "кризогенність", визначено їх місце у системі еволюціонування транзитивного суспільства. Вперше досліджено конструктивістську рольову функцію кризовості у процесах трансформації суспільних систем. Запропоновано нове парадигмальне осмислення феномену кризових явищ як своєрідних каталізаторів суспільного розвитку. Обгрунтовано доцільність виокремлення автономного напрямку (піднапрямку) наукових досліджень - кризології. Розроблено концепцію оцінки впливу кризового чинника на трансформування суспільно-політичних систем перехідного періоду. Визначено особливості кризовості в Україні, зокрема у базовому суспільному форматі "влада - народ". Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну історіографію проблеми кризових явищ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф037.2

Рубрики:

Політична революція, політичний переворот (політичні кризи)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено події української помаранчевої революції, покликаної докорінно змінити Україну, перетворити її у демократичну процвітаючу європейську державу з ринковою економікою. Розглянуто проблеми національного відродження України, постбільшовицької трансформації українського суспільства та його прямування до євроатлантичної спільности. Наведено шляхи для поглиблення українсько-польського стратегічного партнерства.

Освещены события украинской оранжевой революции, призванной в корне изменить Украину, преобразовать ее в демократическое процветающее европейское государство с рыночной экономикой. Рассмотрены проблемы национального возрождения страны, постбольшевистской трансформации украинского общества и его стремление к евроатлантическому обществу. Приведены пути для углубления украинско-польского стратегического партнерства.

Розкрито суть поняття "системні реформи". Висвітлено методологію його застосування до конкретних життєвих перетворень. Обгрунтовано складові ідеології системного реформування суспільства - послідовність, спадкоємність, збереження досягнень минулого та впровадження інновацій, досягнення оптимального балансу вітчизняного та зарубіжного досвіду, кадрове та ресурсне забезпечення. Показано суперечливість реформ, здійснених у минулому десятиріччі. У їх основі знайдено стримувальні фактори: політичну неструктурованість суспільства, недостатню наукову обгрунтованість реформ, розбалансованість взаємодії гілок влади, суб'єктивність окремих "реформаторів", залишковість орієнтацій частини населення та тоталітарні підходи до цінності. Проаналізовано умови та фактори ідеології прискорення реформ, що розглядається як чинник стабілізації українського суспільства.

На підставі вивчення сучасних наукових підходів щодо визначення сутності політичного насилля сформульовано визначення даного поняття як засобу влади, що полягає в обмеженні чи узурпації волі соціального суб'єкта (або групи соціальних суб'єктів), яке здійснюється за допомогою зовнішнього примусу, наслідком якого є нанесення шкоди матеріального та духовного (психологічного, емоційного) характеру. Відзначено, що політичне насилля необов'язково передбачає використання фізичного примусу. Доведено, що за сучасних умов для його реалізації активно використовуються засоби психологічного, ідеологічного або інших видів духовного примусу. Обгрунтовано необхідність впровадження нового критерію типологізації політичного насилля, яким є характер примусу, що використовується під час його здійснення. На підставі даної ознаки виділено традиційне та нетрадиційне насилля, розглянуто сучасні форми їх прояву, визначено причини виникнення та наслідки застосування. Проведено дослідження тероризму та етнічних війн як домінуючих форм традиційного політичного насилля. Встановлено транснаціональний характер тероризму, виникнення якого обумовлене процесами загальної глобалізації. З'ясовано, що етнічні війни як форма політичного насилля є наслідком опору культурній гомогенізації світу, виявом захисту власних ідентичностей від нав'язування однорідного способу життя. Вперше досліджено феномен нетрадиційного політичного насилля. Розглянуто його основні форми (символічне насилля, інформаційні, психологічні та консцієнтальні війни, характерною особливістю яких є використання інформаційних технологій та ведення бойових дій без фізичної участі людини).

Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження політичного тероризму у світовій і вітчизняній науковій думці, проаналізовано зміст понятійно-категоріального апарату проблематики. За умови відсутності чіткого й однозначного розуміння суті тероризму проведено розмежування споріднених понять, на підставі чого виокремлено якісні ознаки феномену та розроблено його тлумачення. Досліджено характерні риси політичного тероризму та виявлено його особливості у сучасному суспільстві. З'ясовано історичні зміни, що відбулися у формальних і змістових характеристиках даного суспільно-політичного явища. Установлено, що основна тенденція прояву тероризму полягає у зростанні його суспільної небезпечності. Проведено аналіз об'єктивних і суб'єктивних причин тероризму як суспільно-політичного явища. Показано особливості організації протидії тероризму, зокрема у демократичних суспільствах та визначено залежність між цим явищем і політичним режимом країни. Здійснено прогноз стосовно можливих проявів тероризму в Україні.

Базуючись на принципах системного аналізу та методологічних засадах некласичних теорій перехідного періоду, здійснено грунтовне дослідження процесу політичної модернізації в аспекті адміністративної реформи як складової реформи політичної системи суспільства у цілому. Зроблено висновок, що на етапі переходу від тоталітарного правління до демократії адміністративна реформа має поєднуватися з політичною, дані реформи є процесами політико-адміністративної модернізації. На підставі аналізу суспільно-політичної ситуації в Україні запропоновано концепцію політико-адміністративної модернізації, суть якої полягає в поєднанні інституційних змін політичної системи та політичного управління на принципах ідейно-світоглядного плюралізму та демократичної політичної культури.

На базе синергетического изучения основных теоретических положений социологии, политологии и психологии создано новое информационное направление в исследовании гуманитарных процессов. Разработаны оригинальные подходы и впервые получены решения задач с количественным учетом духовной составлющей поведения человека. Представлена модель взаимосвязи физической, интеллектуальной и мысленной сфер, описывающая творческое состояние универсума. Рассмотрена проблема авторитета власти и составлено уравнение состояния рейтинга кандидата в президенты. Усовершенствована общая теория террора, выведены уравнения состояния одиночек террористов и напряжения страха в стране. Теоретически обоснованы причины демографического кризиса: выведена формула рождаемости, устойчивости семьи, неравенства в распределении доходов и тенизация экономики. Впервые сформулирован закон духовно-демографической детерминизации как связь смертности с благосостоянием и духовным благополучием. На основе анализа уравнения оппозиционного напряжения определены условия наступления кризиса власти (революционной ситуации). Проведено сравнительное исследование оранжевой революции в Украине и революционных событый 1968 г. во Франции.

Зроблено спробу адаптації корпоративних принципів і комунікативних стратегій кризового управління до рівня державного кризового репутаційного менеджменту. На основі аналізу кризових репутаційних стратегій керівництва Росії та України показано, що на міжнародну репутацію держав негативно впливає застосування таких комунікативних стратегій, як замовчування або поширення напівправдивої інформації про основні аспекти подій, ухиляння від взаємодії з засобами масової інформації, уникнення відповідальності за кризу та її наслідки, використання кризової ситуації для посилення державного контролю мас-медіа: обмеження прав і свобод громадян та централізації влади, а також ігнорування важливості стратегій примирення (турбота про постраждалих). Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності державного кризового управління. Розглянуто технології "помаранчевої революції" як специфічного механізму управління політичним процесом і кризового менеджменту зокрема.

Описано події, що відбувалися в Україні в листопаді 2004 - січні 2005 року та увійшли в історію під назвою "помаранчева революція". Актуальність проблеми зумовлена тим, що нині приклад "кольорових" революцій надихає опозиційні сили у багатьох посткомуністичних (і не тільки) країнах. Здійснено спробу визначити типологічні риси, характер та закономірності цих революцій, з'ясувати можливість їх повторення в інших країнах.

Розглянуто особливості соціально-політичних настановлень молоді за умов нинішньої трансформації українського суспільства. Зокрема, такі їх феномени, як політична апатія, соціальна фрустрація, макіавеллізм, досліджуються у взаємозв'язку з особливостями процесу формування соціальних настановлень, що характеризують перебіг змін у суспільній свідомості молоді.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф037.2

Рубрики:

Політична революція, політичний переворот (політичні кризи)

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 32 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сучасні концептуальні підходи щодо дослідження політичного насилля. Запропоновано визначення даного поняття як засобу влади, що полягає в обмеженні або узурпації волі соціального суб'єкта і здійснюється за допомогою зовнішнього примусу, що має своїм наслідком нанесення шкоди матеріального та духовного характеру. Вперше запропоновано використовувати категорію примусу як критерій типологізації політичного насилля. Показано специфіку його використання за сучасних умов і розглянуто домінуючі форми традиційного та нетрадиційного політичного насилля. Розкрито нові аспекти та причини виникнення тероризму, етнічних, інформаційних та психологічних війн, символічного насилля як різновидів традиційних і нетрадиційних форм політичного насилля. Доведено, що домінування тероризму та етнічних війн у сучасному світі зумовлено процесами всеохоплювальної глобалізації та є результатом опору культурній гомогенізації світу, засобом захисту власних ідентичностей від нав'язування однорідного способу житття.

Освещены современные концептуальные подходы к исследованию политического насилия. Сформулировано определение даного понятия как средства власти, сущностью которого является ограничение или узурпация воли социального субъекта, которое осуществляется с помощью внешнего принуждения, результатом которого является нанесение ущерба материального и духовного характера. Впервые предложено использовать категорию принуждения как критерий типологизации политического насилия. Показана специфика его применения в современных условиях и рассмотрены доминирующие формы традиционного и нетрадиционного политического насилия. Расскрыты новые аспекты и причины возникновения терроризма, этнических, информационных и психологических войн, а также символического насилия как разновидностей традиционных и нетрадиционных форм политического насилия. Доказано, что доминирование явлений терроризма и этнических войн в современном мире обусловлено процессами всеохватывающей глобализации и есть результатом сопротивления культурной гомогенизации мира, средством защиты собственных идентичностей от навязывания однородного образа жизни.