Дисертацію присвячено важливим, недостатньо розробленим питанням теорії та практики функціонування малого бізнесу в аграрному секторі економіки при переході до ринкових відносин. Обгрунтовано роль малого бізнесу в агросфері в період економічної транзиції, розроблено наукові рекомендації державної підтримки селянського, фермерського господарства. Результати проведеного в роботі порівняльного аналізу ефективності функціонування малого бізнесу в сільському господарстві України, Росії, В'єтнаму та Китаю обгрунтовано теоретично та підтверджено практично.

На основании обобщения и анализа современного мирового и российского опыта организации технического обеспечения агропромышленных предприятий рассмотрено содержание практических стратегий обновления материальной базы сельскохозяйственного производства. Особое внимание уделено исследованию проблемы экономической целесообразности организации и развития сети машинно-технологических станций как значимых объектов инвестиционной политики в АПК постсоветских государств.

Рассмотрены теория и практика управленческого консультирования в развитых странах и ближнем зарубежье, а также отечественный опыт консультирования сельскохозяйственных товаропроизводителей. Особое внимание уделено опыту информационно-консультационного центра "Агро-Таврия" по обеспечению эффективного управленческого консультирования.

Висвітлено місце сільського господарства в національній економіці та макроекономічних показниках, які базуються на Системі національних рахунків. Зазначено, що перехід до цієї міжнародної системи пов'язаний з істотними змінами в трактуванні більшої частини показників національної економіки, у тому числі й сільського господарства як її складової.

Проаналізовано розвиток земельно-арендних відносин у різних країнах світу. Висунуто пропозиції щодо вдосконалення економічного механізму цих відносин як основної складової земельного ринку України.

Проаналізовано глобальні тенденції розвитку сільського господарства та забезпечення людства продовольством. Особливу увагу приділено зростанню чисельності населення у регіонах світу та провідних країнах світу, співвідношенню міського і сільського населення, тенденціям збільшення посівних площ та їх перерозподілу під окремі культури, питанням збереження землі як єдиного в світі реального утворювача додаткової вартості та підвищення її родючості. Висвітлено проблеми національного та світового виробництва продовольства з урахуванням сучасних тенденцій розвитку сільського господарства за умов глобалізації проблем голоду та бідності. Охарактеризовано новітні наукові розробки, проаналізовано результативність їх впровадження та вплив на збільшення урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, роль писемності населення бідних країн з низьким рівнем розвитку економіки у плануванні сім'ї та народжуваності, свідомого використання нових технологій у сільському господарстві, а також збереження генетичних ресурсів планети.

З використанням світового досвіду розглянуто науково-практичні засади організації сільськогосподарського ринку в Україні. Проаналізовано особливості його організації в аграрній політиці постсоціалістичних країн Східної Європи, а також країн Європейського Союзу. Визначено основні елементи розподільного механізму регулювання економічних відносин. Висвітлено особливості побудови продуктового ринку, а також реформування ринкової інфраструктури. Розглянуто процес планування за ринкових умов, а також методику оцінки наслідків його застосування.

С использованием мирового опыта рассмотрены научно-практические основы организации сельскохозяйственного рынка на Украине. Проанализированы особенности его организации в аграрной политике постсоциалистических стран Восточной Европы, а также стран Европейского Союза. Определены основные элементы распределительного механизма регулирования экономических отношений. Освещены особенности построения продуктового рынка, а также реформирования рыночной инфраструктуры. Рассмотрены процесс планирования в рыночных условиях, а также методика оценки последствий от его использования.

Оцінено досвід субсидування сільського господарства у країнах Організації економічної співдружності і розвитку та інших розвинутих країнах ринкової економіки, з'ясовано позитивні та негативні наслідки цього досвіду й доцільність його використання Україною.

Розглянуто концептуальні засади теорії людського капіталу (ЛК) в зарубіжній економічній науці, а також особливості його формування в аграрній сфері. Запропоновано методику оцінки сучасного стану ЛК на селі. Розкрито організаційно-економічні та інституційні аспекти формування й якісного оновлення продуктивного ЛК на підставі системи дорадництва, спрямованої на підвищення освітнього рівня працівників сільського господарства та удосконалення їх практичних навичок у застосуванні нових знань.

Рассмотрены концептуальные основы теории человеческого капитала (ЧК) в зарубежной экономической науке, а также особенности его формирования в аграрной сфере. Предложена методика оценки современного состояния ЧК на селе. Раскрыты организационно-экономические и институционные аспекты формирования и качественного обновления производительного ЧК на основе системи работы советчиков, направленной на повышение образовательного уровня работников сельского хозяйства и усовершенствования их практических навыков при применении новых знаний.

У контексті теорії економічної організації розкрито методологічні засади поглиблення міжгалузевих відносин. Запропоновано систему важелів їх державного регулювання. Розкрито суть та цільове призначення аграрної політики, висвітлено її досвід у розвинутих країнах, наведено основні результати аграрної реформи в Україні. Обгрунтовано концепцію ініціативного вдосконалення інституційної структури АПК через поглиблення вертикальної координації та розвиток саморегулювальної діяльності товаровиробників.

В контексте теории экономической организации раскрыты методологические основы углубления межотраслевых отношений. Предложена система рычагов их государственного регулирования, проанализированы его особенности. Раскрыты содержание и целевое назначение аграрной политики, освещен ее опыт в развитых странах, приведены основные результаты аграрной реформы на Украине. Обоснована концепция инициативного усовершенствования институциональной структуры АПК на основе углубления вертикальной координации и развития саморегулирующей деятельности товаропроизводителей.

Наведено методичні підходи до формування виробничих витрат, цін підтримки (заставних цін) та еквівалентних цін на сільськогосподарську продукцію. На прикладі землі Бранденбург висвітлено досвід планування сільськогосподарського виробництва, запропоновано методику оцінки технологій даної галузі. Розглянуто структуру нормативних витрат у розрахунку на 1 га посівної площі в процесі виробництва продукції рослинництва в Німеччині. Визначено прогнозні рівні витрат, баланси пропозиції та споживання продуктів рослинництва та тваринництва у країнах світу та Україні.

Приведены методические подходы к формированию производственных затрат, цен поддержки (залоговых цен) и эквивалентных цен на сельскохозяйственную продукцию. На примере земли Бранденбург освещен опыт планирования сельскохозяйственного производства, предложена методика оценки технологий данной отрасли. Рассмотрена структура нормативных затрат на 1 га посевной площади при производстве продукции растениеводства в Германии. Определены прогнозные уровни, балансы предложения и потребления продуктов растениеводства и животноводства в странах мира и Украине.

Зазначено, що політика регулювання сільськогосподарського ринку в розвинутих країнах має яскраво виражений характер державного аграрного протекціонізму. Широке використання цього досвіду є необхідною умовою вдосконалення аграрних перетворень в Україні. Створення у тому чи іншому вигляді стабілізаційних програм підтримання аграрного сектора є бажаним кроком на шляху оптимізації ринкових відносин. Однак ринковий механізм повинен мати пріоритет над економічним втручанням держави.

Проаналізовано фундаментальні положення нової аграрної парадигми з точки зору відповідності реаліям розвитку аграрного сектора в розвинутих країнах та в Україні, а також вплив нової парадигми на аграрну політику країн.

Висвітлено основні напрямки діяльності сільськогосподарських дорадчих служб у світі та в Україні. На прикладі розбудови Полтавської обласної сільськогосподарської дорадчої служби підкреслено важливість та перспективність такої роботи на селі за умов ринку.

Проаналізовано досвід розвинутих країн світу щодо співвідношення можливих негативних і позитивних факторів ефективності регулювання цін на продукцію сільського господарства. Обгрунтовано напрями формування системи регулювання цін в АПК України.

Проаналізовано суттєві потреби й інтерес до концепції багатоцільового кадастру (БЦК) в різних країнах. Вивчено вплив на цей тип кадастру глобальних вимірів, технологічного розвитку, вимог держави та користувачів. Доведено, що БЦК формує потенціально важливий державний актив і заслуговує на розвиток у державі.

Наведено матеріали щодо розвитку світового сільського господарства за умов глобалізації економіки як фактора розв'язання глобальної продовольчої проблеми.

Приведены материалы о развитии мирового сельского хозяйства в условиях глобализации экономики как фактора решения глобальной продовольственной проблемы.

Розглянуто питання тенденцій глобальних процесів в аграрній сфері через вплив таких факторів, як формування стабільного зростаючого сільського господарства, структурних змін у виробництві продуктів харчування, впровадження біотехнологій, зміни у потребах людського капіталу в аграрному виробництві, розвиток аграрних досліджень та інфраструктури сільської місцевості, формування глобального ринку аграрної продукції, проведення реформ у сільському господарстві та інвестування у розвиток людського капіталу, підвищення добробуту бідних країн та надання їм міжнародної допомоги.

Проаналізовано еволюцію поняття ренти у економічній теорії, обгрунтовано сучасні уявлення про виникнення та соціально-оптимальний розподіл квазі-ренти, що пов'язана з екологічної ємністю ландшафтів та політичним лобіюванням господарської еліти. Визначено, що виникнення екологічної квазі-ренти пов'язано з утворенням неявного прибутку за умови певного інституціонального механізму розподілу доданої з використанням природних ресурсів вартості, певним урахуванням якості природних ресурсів у вартісних оцінках природного капіталу та з адекватно визначеною вартістю природних ресурсів суспільного споживання. Показано, що за певних умов екологічна квазі-рента могла б стати дійовим фіскальним інструментом забезпечення ощадливого використання природних ресурсів. Зазначено, що виникнення фінансової квазі-ренти обумовлено зростанням ризиків господарювання у просторі політичної нестабільності країн, які демонструють ознаки економічного зростання.

Предложены объектно-ориентированные концептуальные (инфологические) информационные модели (ИМ) пространственных данных о земельном фонде (ЗФ) территории, состоящем из множества взаимосвязанных земельных участков (частей географической оболочки Земли), принадлежащих разным классам. Описана структура ИМ ЗФ и приведена модель математической основы, лежащая в основе представления пространственных данных. Раскрыта сущность основных понятий о точках, линиях, областях и графах, принадлежащих плоскости картографической проекции. Определены морфометрические показатели земельных участков.