Розглядаються питання етно- і соціолінгвістичної еволюції української мови в країнах поселення, досліджуються особливості мовної поведінки і мовної свідомості українців діаспори, пропонуються кількісні і якісні оцінки дифузних явищ у двомовному середовищі, а також аналізується лабіринт правописного дуалізму.

Висвітлено теоретичні проблеми регулювання мовної діяльності суспільства, співвідношення дескриптивного та прескриптивного підходів до мови. Вияви соціальної активності щодо мовних питань інтерпретовано як різновид метамовної рефлексії та досліджено у логіко-лінгвістичному і культурно-семіотичному аспектах. Особливу увагу приділено теоретичним проблемам мовної норми, соціонормативний (функціонально-комунікативний) аспект розгляду мовних питань поєднано з їх когнітивною інтерпретацією. Проаналізовано механізми маніпулювання мовою, проблеми влади та ідеології.

Наведено результати соціолінгвістичного дослідження мовної ситуації у Києві, проведеного Центром соціологічних досліджень "Громадська думка" Науково-дослідного інституту соціально-економічних проблем Києва. Запропоновано соціолінгвістичні характеристики київського російськомовного населення. Висвітлено тенденції поширення української мови як основного засобу комунікації в усіх сферах життя міста.

Впервые в контексте анализа ассоциативного материала приведены в совокупности параметры гендера, возраста, особого психофизического состояния и условий жизни информантов - носителей русского языка и украинско-русского билингвизма. Охарактеризовано языковое сознание как система ассоциативных (гендерных, возрастных, стрессовых, образовательных и девиантных) парадигм. С учетом материала вербальных ассоциаций впервые определен гендерный параметр при исследовании восприятия цветов и эмоций.

Проведен аналитический анализ гендерных основ Интернет-коммуникации, психологических, социальных, культурных, коммуникативных предпочтений мужчин и женщин в Сети, а также дискурс-анализ форм Интернет-поведения данной категории населения. Выполнен социологический и линговопсихологический анализ их пейоротивных словарей в Сети. Рассмотрены проблемы наличия/отсутствия гендерной дискриминации в Интернете, вербального насилия, описаны лингвистические структуры Интернета в аспекте социальной структуры, влияние социальных структур на структуры Интернет-дискурса. Проанализированы особенности разработки возможных сценариев Интернет-коммуникации, тренингов как моделей выхода из кризисных ситуаций (состояния фрустрации, экзистенциального и социального вакуума) личности постсоветского пространства.

Исследована социолингвистическая ситуация в Украине, предложена компромиссная система преодоления языковой неопределенности в стране.

Розглянуто питання універсалізму української мови. Викладено соціологічний підхід до мови у контексті рефлексії "нового вчення про мову" М.Марра. Висвітлено мовні концепції І.Франка в аспекті української сучасності, етнопсихолінгвістичну концепцію словесної творчості О.Потебні. Проаналізовано роль асоціативних елементів у лексичній семантиці та прагматиці у двомовному аспекті. Вивчено вплив мовно-культурної політики сталінського режиму на мовну ситуацію на Прикарпатті у період радянізації західноукраїнських земель. Розкрито проблеми журналістської мовної компетенції у молодіжних телепрограмах, родинного виховання учнів у школі у процесі вивчення української літератури. Описано фонетичні особливості українського мовлення Донецька.

Рассмотрены вопросы универсализма украинского языка. Изложен социологический подход к языку в контексте рефлексии "нового учения о языке" М.Марра. Освещены языковые концепции И.Франка в аспекте украинской современности, этнопсихолингвистическая концепция словесного творчества А.Потебни. Проанализирована роль ассоциативных элементов в лексической семантике и прагматике в двухязычном аспекте. Изучено влияние языково-культурной политики сталинского режима на языковую ситуацию на Прикарпатье в период советизации западноукраинских земель. Раскрыты проблемы журналистской языковой компетенции в молодежных телепрограммах, семейного воспитания учеников в процессе изучения украинской литературы. Описаны фонетические особенности украинской речи Донецка.

Проведено практичний аналіз дієвості функцій елементів моделі інструментарію формування у ЗМІ іміджу політиків. Викладено концепцію інмутації в ЗМІ, результати дослідження прагматичних ознак інмутаційного інструменту ЗМІ, описано психокоригувальні елементи, психолінгвістичні інструменти маніпуляції ззовні через "фахові оцінки". Висвітлено специфіку соціокультурних маркерів політичного дискурсу в мас-медіа. Визначено психолінгвістичні особливості експлікації ефекту семантичних "ножиць" у ЗМІ, лінгвістичні засоби Інтернет під час формування іміджу політиків, журналістський інструментарій формування комічного в іміджі російського політикуму кінця 1990-х рр., специфіку використання інструментів риторичної маніпуляції ЗМІ за матеріалами газетних публікацій.

Проведен практический анализ действенности функций элементов модели инструментария формирования в СМИ имиджа политиков. Изложены концепция инмутации в СМИ, результаты исследования прагматических свойств инмутационного инструмента СМИ, описаны психокорректирующие элементы, психолингвистические инструменты манипуляции извне через "профессиональные оценки". Освещена специфика социокультурных маркеров политического дискурса в масс-медиа. Определены психолингвистические особенности экспликации эффекта семантических "ножниц" в СМИ, лингвистические средства Интернет в период формирования имиджа политиков, журналистский инструментарий формирования комического в имидже российского политикума конца 1990-х гг., специфика использования инструментов риторической манипуляции СМИ по материалам газетных публикаций.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*681*332

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальні аспекти сучасної української соціо- та етнолінгвістики. Досліджено роль мови у тріаді "мова - людина - етнос" і можливості її впливу на розвиток особистості, а також етносу та окремих його сегментів. Розглянуто передумови, першопричини, сучасний стан та перспективи розвитку мовної ситуації в Україні.

Освещены актуальные аспекты современной украинской социо- и этнолингвистики. Исследована роль языка в триаде "язык - человек - этнос" и возможности ее влияния на развитие личности, а также этноса и отдельных его сегментов. Рассмотрены предпосылки, первопричины, современное состояние и перспективы развития языковой ситуации в Украине.

Розглянуто мовні проблеми як проблеми етносу, його культури, ідентичності, світосприймання. Підкреслено, що це питання, із набуттям ним статусу суспільно-політичної проблеми, вже давно "переросло" суто лінгвістичну площину аналізу і потребує, зокрема, соціально-психологічного розгляду.

Здійснено комплексний аналіз дискурсу сучасної англомовної сім'ї, який сформувався під впливом позалінгвальних змін другої половини XX ст. і якому притаманні залежна від статі, віку та сімейних ролей адресантно-адресатна конфігурація, широкий вибір комунікативних тактик, конфліктонебезпечні типові та новітні комунікативні ситуації, вищі вимоги до комунікативної компетенції мовців. Встановлено, що існує взаємовплив між владою, традиційними та новими стереотипами та рольовою парадигмою сучасної сім'ї. Показано, що для сімейного спілкування у межах адресантно-адресатної конфігурації "ДРУЖИНА - ЧОЛОВІК" та "БАТЬКИ - ДИТИНА" характерним є паралельне застосування як конфронтативних (патріархальних), так і консенсусних (егалітарних) мовленнєвих засобів. Змодельовано типову для сімейного дискурсу конфліктонебезпечну комунікативну ситуацію "зрада", а також комунікативні ситуації, які набувають конфліктних ознак у сучасному житті ("сім'я на вихідні", "поповнення сім'ї").

Вперше у вітчизняній лінгвістиці проведено комплексний аналіз мовленнєвої поведінки вікторіанської жінки, визначено прагмалінгвістичні особливості її дискурсу та набір типових для нього комунікативних ситуацій-стереотипів. Встановлено, що вікторіанська жінка як особистість є представником середніх/вищих класів, виразником вікторіанської ментальності, соціокультурних норм, носієм мовного стандарту епохи. Зазначено, що стереотипна мовленнєва поведінка вікторіанської жінки здійснюється у її дискурсі, де домінує принцип ввічливості: переважає позитивна ввічливість з пріоритетною стратегією стимулювання спільності інтересів; з негативних найбільш вживаною є стратегія запитання та ухильності. Визначено, що дискурс вікторіанської жінки включає ситуації: виявлення почуттів, світську бесіду, дискусії, плітки, флірт, розпорядження та повчання. Виявлено, що в екзостереотипі її мовленнєвої поведінки гендерний параметр має відносну значущість: позитивна ввічливість домінує в ситуаціях виявлення почуттів, світської бесіди і флірту; в інших випадках варіативність за ситуативним критерієм нейтралізується і залежить від моногендерного чи кросгендерного контексту спілкування.

Уперше у соціально-філософському контексті розглянуто мовний простір за умов міжнаціональних відносин. Створено концепцію стосовно системи "площинних" розподілів мови, обумовлених дією суспільства, висвітлено їх вплив на різні сфери життя та діяльності людини. Висвітлено питання продукування мовним простором подвійної ідентифікації носіїв мови, що призводить до створення нової надетнічної спільноти. Розглянуто мовний простір у контексті його генезису й бази спілкування носіїв різної історичної пам'яті, яка впливає на простір культури та створює просторові системи, що реалізуються в мовно-культурних ситуаціях і визначають умови розвитку національної культури. Зазначено, що мовний простір є інтегральним феноменом, що відображає комунікативні відносини соціуму. Обгрунтовано, що розвиток мови титульної нації відбувається шляхом зв'язку соціальної трансформації суспільства та мовного простору. Запропоновано положення, що його інтеграційні процеси в поліетнічному соціумі продукують міжкультурну та міжмовну комунікації в регіональному просторі та сприяють розвитку загальнодержавного мовно-культурного простору.

Здійснено комплексне дослідження особливостей впливу мовного чинника на перебіг процесів суспільної трансформації в Україні. Проаналізовано проблеми утвердження української мови як державної у різних сферах суспільного життя. Розглянуто мовне законодавство, його суперечності та недоліки, проаналізовано існуючі законопроекти щодо розвитку мов в Україні та визначено перспективи подальшого удосконалення національного законодаства в галузі їх функціонування, а також його гармонічного узгодження з міжнародно-правовими нормами. Розглянуто особливості дії мовного чинника у сфері освіти та засобів масової інформації. Встановлено тенденції та закономірності етнокультурних процесів, що зумовлюють характер і темпи суспільної трансформації. Визначено основні фактори, умови, особливості, види, типи та етапи здійснення мовної політики в Україні у даний період. На підставі вивчення значного обсягу фактичного матеріалу показано взаємозв'язок мовної та етнонаціональної політики та визначено основні сфери її впливу. Виявлено особливості виборчого процесу, зумовлені дією мовного чинника. Здійснено структуризацію політичних сил - суб'єктів виборчого процесу за критерієм відношення до мовновного питання в Україні.

Розглянуто регулятивний вплив гендерно маркованих граматичних, лексичних та фразеологічних одиниць, що зареєстровані в англомовному публіцистичному дискурсі 70-х рр. XX ст. - початку XXI ст., на формування гендерного аспекту особистості його суб'єкта. Дослідження виконано у межах міждисциплінарної функціональної методології, що грунтується на діяльнісному підході щодо вивчення мовленнєвих явищ та інтегрує новітні досягнення функціонально-семантичної, комунікативно-прагматичної та когнітивної парадигм. Значення гендерно маркованої одиниці англійської мови подано як фрейм, здатний до "вбудовування" у фреймову мережу дискурсу, що використовує регулятивний потенціал гендерних еталонів і стереотипів і стимулює інференційні процеси у межах аксіологічних орієнтирів лінгвокультури. Доведено, що завдяки залученню до фрейму гендерно маркована одиниця функціонує у дискурсі як закодована у мовному знаку гендерно диференційована регулятивна настанова. На підставі результатів структурного, семантико-прагматичного та когнітивного аналізу гендерно маркованих одиниць граматичного, лексичного та фразеологічного рівнів, що вживаються у досліджуваному дискурсі, встановлено систему поведінкових настанов, задіяних у конструюванні гендерної ідентичності англомовного суб'єкта дискурсу. З'ясовано, що регуляція поведінки суб'єкта дискурсу чоловічої статі спирається на уявлення про нього як автономну соціальну особу, категоризовану за статусно-рольовими параметрами в ієрархії інституціональних структур англомовного соціуму.

Досліджено рекламний дискурс в електронних мас-медів України. Проведено соціологічне дослідження, за результатами якого з'ясовано загальні тенденції ставлення українського споживача до реклами, зокрема, до теле-, радіо- й Інтернет-реклами. Проаналізовано комунікативний характер реклами. Розглянуто форми передачі рекламного дискурсу, а також теоретичні аспекти та соціологічні дослідження впливу реклами на споживачів з урахуванням цілісності та взаємозв'язку всіх компонентів комунікативного процесу. Проаналізовано фактори комунікативної ефективності сучасної української теле-, радіо- й Інтернет-реклами. Розглянуто особливості їх впливу на споживача. Досліджено рекламне звернення в Інтернеті, а також аспект його реалізації у Всесвітній мережі. Увагу приділено найбільш поширеним рекламним носіям, а саме: банерам, обмінним мережам та пошуковим системам. Розглянуто E-mail маркетинг і особливості розвитку бренду як фактора реклами. Досліджено мережу Інтернет і взаємодію інтернет-реклами з користувачами.

Розглянуто проблему білінгвізму в полікультурному суспільстві та його вплив на соціолінгвістичну адаптацію українських іммігрантів в Канаді. Дослідження висвітлює мовну та культурну асиміляцію українських іммігрантів в Канаді та співіснування англійської та української мов у діаспорних провінціях країни. Визначено, що ідея білінгвістичності кожного громадянина Канади гарантує його розвиток як висококультурної особистості.

Рассмотрена проблема билингвизма в поликультурном обществе и его влияние на социолингвистическую адаптацию украинских иммигрантов в Канаде. Исследование освещает языковую и культурную ассимиляцию украинских иммигрантов в Канаде и сосуществование английского и украинского языков в диаспорных провинциях страны. Выявлено, что идея билингвистичности каждого гражданина Канады гарантирует его развитие как высококультурной личности.

The article is devoted to the problem of bilingualism in the polycultural society and its influence on the Ukrainian immigrants' sociolinguistic adaptation in Canada. The research highlights the lingual and cultural assimilation of the Ukrainian immigrants in Canada and the co-existence of the English and the Ukrainian languages in the Canadian provinces where the Ukrainian diaspora is settled. It has been discovered that the idea of the bilingualism of the each Canadian citizen guarantees his / her development as a highly cultural personality.

Досліджено конструктивні та деструктивні виміри мовної політики в умовах глобалізації та модернізації українського полікультурного суспільства. Проаналізовано понятійно-котегоріальну основу концепту "мовна політика", наукові підходи та напрями, його конструктивну та деструктивну складові. Досліджено еволюцію розвитку мовної політики, її методи, принципи, сутність, функції, ідейно-теоретичний потенціал і подвійний характер. Визначено зовнішні та внутрішні чинники дестабілізації мовного феномену в період загострення політичної кризи в Україні, формування та розвитку політики двомовності, її сутність та характер. Розглянуто об'єднуючий потенціал української мови, а також мовну політику закордонних держав для запозичення їх досвіду щодо врегулювання мовних проблем в Україні.

Наведено результати дослідження проблем формування та поширення масового білінгвізму в Україні. Проаналізовано причини, хід і наслідки зміни статусів української та російської мов у найважливіших сферах суспільного життя народу в процесі асиміляції українського селянства та мешканців міст, кооптації українських еліт, економічної уніфікації, політики в сферах освіти, релігії, міграції та військової справи. Увагу приділено політиці Російської імперії та Радянського Союзу щодо обмеження використання української мови в освітній царині, питанням русифікації релігійної царини українського суспільства в межах церковної уніфікації.