Індекс рубрикатора НБУВ: С5*4*122.6 + С5*5*332.1-723.4*122.6

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены антропологические измерения средневековой философии в контексте парадигмальных перемен современного мировоззрения, проблемы современной молодежи в контексте поисков новых ценностных ориентаций в ХХІ ст. Раскрыты метафизические истоки социокультурной динамики. Проанализированы гуманистические ценности эпохи Ренессанса как главные ориентиры мировоззрения Леонардо да Винчи, учение И.Канта как "незавершенный проект модерна" в философской рефлексии немецкого философа Юргена Хабермаса. Рассмотрены вопросы герменевтического изучения беллетристики как средства формирования ценностных ориентиров студенчества. Изложены психологические аспекты формирования творческой личности ХХІ в., описаны особенности процесса диагностирования уровня дезадаптации младших школьников.

Висвітлено проблеми життєдіяльності людини (ЖЛ) у соціально-філософському контексті. Розглянуто філософську рефлексію мисленнєвих моделей життя як передумову формування даної проблеми, гуманізацію суспільного капіталу як інтегральний фактор оптимізації розвитку ЖЛ, взаємозв'язок традицій і новаторства як закономірність еволюції ЖЛ. Охарактеризовано докатегорійний період становлення та розвитку змісту поняття "життя". Визначено критерії оптимізації розвитку ЖЛ, розкрито сутність феномену ЖЛ.

Освещены проблемы жизнедеятельности человека (ЖЧ) в социально-философском контексте. Рассмотрены философская рефлексия умственных моделей жизни как предпосылка формирования данной проблемы, гуманизация социального капитала как интегральный фактор оптимизации развития ЖЛ, взаимосвязь традиций и новаторство как закономерность эволюции ЖЧ. Охарактеризован докатегорийный период становления и развития содержания понятия "жизнь". Определены критерии оптимизации развития ЖЧ, раскрыта сущность феномена ЖЧ.

Проаналізовано динаміку ціннісних орієнтацій молоді, виявлено певну ієрархію пріоритетів та сучасні цінності молодого покоління. Виконано порівняльний аналіз сучасних цінностей з цінностями 1960-х та 2000-х років.

Досліджено динаміку ціннісних орієнтацій військовослужбовців строкової служби. Визначено концептуальний підхід до вивчення впливу військового середовища на ціннісно-нормативну систему особистості під час проходження строкової військової служби. Розвинуто систему поглядів щодо її структури та динаміки стосовно типової особистості військовослужбовця строкової служби. Висвітлено соціологічну теорію ідентифікації за умов трансформації даної системи під час зміни соціокультурного середовища. Встановлено основні типи реакції на військово-професійну субкультуру та її представників з боку військовослужбовців строкової служби.

На підставі кросдисциплінарного аналізу мотивації фінансової поведінки й емпіричного дослідження причинно-стимулювальних чинників монетарної активності населення України обгрунтовано шляхи ефективного залучення його грошових ресурсів у фінансову систему держави й інші соціально важливі сфери життя українського суспільства. Проаналізовано концептуальні засади мотивації фінансової поведінки населення України, виокремлено спонукальні чинники, які детермінують монетарну активність українських громадян за їх емпіричним виміром. Запропоновано визначення базових понять дослідження: мотивації та фінансової поведінки. Розкрито сутність соціально-філософського, соціально-економічного, соціально-психологічного та соціологічного підходів щодо аналізу мотивації фінансової поведінки. Охарактеризовано функціональну структуру, обгрунтовано зміст і проаналізовано особливості фінансової поведінки населення України, зроблено її типізацію як різновиду соціально-економічної діяльності. Досліджено вплив соціальної, політичної й економічної ситуації на характер змін фінансової поведінки населення України. Визначено основні потреби, ціннісні орієнтації, мотиви та стимули, які обумовлюють активізацію конкретних видів монетарної діяльності українських громадян. Розроблено оптимальні методи та форми залучення грошових коштів населення України у фінансову систему держави. Здійснено впровадження основних результатів наукового дослідження на державному та регіональному рівнях.

Проаналізовано суть поняття "сенсожиттєві ціннісні орієнтації" у контексті розробленої структурно-функціональної моделі формування сенсожиттєвих ціннісних орієнтацій учнів. Визначено програму, комплекс організаційних заходів, психолого-педагогічних умов та методів ефективного впровадження курсу "Людина та світ" до навчального процесу. Розкрито його виховний потенціал, показано гармонійну єдність цільової та ціннісної раціональності знань про людину, суспільство та світ. Обгрунтовано вибір експериментальної бази, репрезентативність вибірки та достовірність результатів. Проаналізовано критерії оцінювання, рівень сформованості та ієрархію ціннісних орієнтацій старшокласників, їх обумовленість соціокультурними чинниками та індивідуальними характеристиками учнів. Наведено практичні рекомендації вчителям суспільствознавчих дисциплін старших класів.

Уточнено зміст нової парадигми системи цінностей і ціннісних орієнтацій молоді, які формуються в контексті ствердження України як незалежної, суверенної держави, враховуючи ментальність українського народу, його традиції, культуру. Визначено, що проблема ціннісних орієнтацій молоді є традиційною у філософії і одночасно, новою й актуальною, особливо для трансформаційних суспільств, які характеризуються змінною динамікою розвитку, руйнацією усталених, пошуком та утвердженням новітніх світоглядно-ціннісних пріоритетів. Доведено, що поняття "цінності" , зберігаючи традиційно визначений філософсько-світоглядний зміст, в трансформаційному суспільстві одночасно доповнюються новими характеристиками, обумовленими своєрідним духом епохи, логікою перемін, які дозволяють говорити про "нову парадигму цінностей", що утверджується у цьому суспільстві. Проаналізовано основні змінні характеристики нової парадигми цінностей української молоді (ринкові та демократичні орієнтації, утвердження незалежної держави, зміцнення її авторитету на міжнародній арені, відродження національної культури, утвердження пріоритету особистості, вільного вибору, творчості). Вперше у філософській літературі здійснено спробу побудувати структуру системи цінностей української молоді, що сформувалась за роки незалежного розвитку. В центрі цієї системи стоять моральні цінності, які регулятивно впливають на усі інші - економічні, політичні, побутові. Визначено основні фактори соціальної динаміки цінностей сучасної молоді у відповідності з трансформаційними (внутрішніми і зовнішніми) процесами, що відбуваються в Україні

Розроблено концепцію факторної обумовленості становлення соціальної суб'єктності майбутніх фахівців за умов пострадянського суспільства. Проведено синтез макро- та мікросоціологічного аналізу ціннісної динаміки на соцієтальному, груповому та індивідуальному рівнях. Доведено, що показником та чинником соціокультурної трансформації українського суспільства є "модернізація" та "постмодернізація" ціннісного дискурсу різних елементів соціального. Досліджено процес "модернізації" та "постмодернізації" аксіофеноменів студентської молоді як головний чинник формування її суб'єктних характеристик. Визначено співвідношення соціалізації та самоконструювання у процесі формування сучасної особистості. Розроблено теорію "ціннісного поля особистості" як її нового соціокультурного виміру. Висвітлено концептуалізацію амбівалентних проявів ціннісної свідомості студентів, доведено вплив ціннісної амбівалентності на суб'єктний потенціал особистості. Визначено шляхи та механізми подолання безсуб'єктності пострадянського простору на основі застосування ціннісно-суб'єктного підходу до аналізу трансформаційних процесів в Україні, роль ВНЗ у вирішенні даної проблеми.

Обгрунтовано пізнавальні можливості автобіографії як джерела дослідження ціннісних орієнтацій юнацтва, показано придатність цього масиву суб'єктивних документів для об'єктивних кількісних узагальнень. Здійснено вікову ідентифікацію авторів біографій як представників окремої соціальної категорії юнацтва, конкретизовано типологію їх ціннісних орієнтацій, які підлягають кількісному вимірюванню. Запропоновано емпіричні засоби аналізу автобіографічних документів, зокрема, адаптовано метод контент-аналізу для вивчення динаміки ціннісних орієнтацій юнацтва. Наведено рекомендації щодо використання окремих способів подання й аналізу динаміки, зокрема, моментних і періодичних (інтегральних) рядів динаміки для вивчення тенденцій розвитку ціннісних орієнтацій юнацтва за тривалий період часу - сімнадцять років.

Виявлено філософські підстави щодо вивчення поведінки людини в сфері сімейної політики, виявлено ціннісні орієнтації. Відзначено, що здобуває все більшу актуальність та особливе звучання перетворення соціально-культурної політики інституту сім'ї в сфері сучасного ринку.

Стисло проаналізовано поняття "ціннісні орієнтації"; на основі соціологічних досліджень розглянуто ціннісні орієнтації дітей-сиріт, що виховуються у державних та сімейних формах опіки на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

Висвітлено проблему впливу сучасного віртуального кіберпростору на визначення стилю життя молоді. Проаналізовано результати соціологічного дослідження серед старшокласників щодо одержання школярами інформації про загрозу здоров'ю від безконтрольного використання сучасних засобів телекомунікацій. Наведено авторську систему методичних заходів, спрямованих на формування критичного ставлення молоді до негативного впливу сучасного інформаційного простору. Доведено, що ефективність процесу виховання інформаційної культури учнів залежить від роз'яснювальних факторів ризику для здоров'я безконтрольного використання засобів телекомунікацій.

На основании результатов исследования (106 студентов ОНУ, из них 25 мужчин и 81 женщина) выделены феминные и маскулинные черты, составляющие стереотипный образ женщины и мужчины, прослежена взаимосвязь параметров гендерной идентичности и ценностных ориентаций (ЦО) личности. Представлены прогностические модели взаимосвязи между показателями маскулинности и феминности и ЦО, подтверждающие диссоциацию ценностей, связанных с гендерными стереотипами, а также в силу низких значений предикторов (независимая переменная): неустойчивостью и динамичностью, автономностью и индивидуализированностью мотивационно-ценностной сферы. Отмечено, что гендерные стереотипы в полиэтническом окружении молодежи сохраняют свою двойственность, разделение гендерных ролей: маскулинность совпадает с идеей инструментальности, феминность - с идеей экспрессивности; системы ценностей и мужчин, и женщин сходны.

На підставі результатів дослідження (106 студентів ОНУ, з яких - 25 чоловіків і 81 жінка) виділено фемінні та маскулінні риси, складові стереотипного образу жінки та чоловіка, простежено взаємозв'язок параметрів гендерної ідентичності та ціннісних орієнтацій (ЦО) особистості. Наведено прогностичні моделі взаємозв'язку між показниками маскулінності та фемінності та ЦО, що підтверджують дисоціацію цінностей, пов'язаних з гендерними стереотипами, а також в зв'язку з низькими значеннями предикторів (незалежна змінна): нестійкістю і динамічністю, автономністю та індивідуалізованістю мотиваційно-ціннісної сфери. Зазначено, що гендерні стереотипи в поліетнічному оточенні молоді зберігають свою двоїстість, поділ гендерних ролей: маскулінність збігається з ідеєю інструментальності, фемінність - з ідеєю експресивності; системи цінностей і чоловіків, і жінок подібні.

The article presents results of empirical research on gender stereotypes and value orientation of youth. It compares most preferred value orientation of men and women; reveals interrelation between parameters of gender identity and value orientation. The author substantiates influence of polyethnic environment on the character of identified interrelations.

Розглянуто проблему залежності психологічного змісту ціннісно-орієнтаційного самовизначення громадян від рівня їх матеріального добробуту. Описано основні підходи до розуміння природи багатства та бідності, які пояснюють їх причини загальним станом суспільно-економічної системи, власними поглядами та психологічними рисами громадян, впливом і ставленням соціального оточення. З'ясовано, що структура уявлень громадян про зв'язки їх ціннісних орієнтацій із рівнем матеріальної забезпеченості стосується оцінок власне матеріального становища, пов'язаного з ним соціального статусу, наявних потреб і можливостей самореалізації, загальної соціально-економічної ситуації в країні. Виявлено особистісні відмінності самовизначення представників різних груп, виділених за рівнем матеріального добробуту. Відзначено, що ці відмінності зводяться до таких характеристик, як вища активність, інтернальність і зарадність поведінки матеріально забезпечених громадян, з одного боку, проти виразнішої пасивності, екстернальності та безпорадності матеріально незабезпечених - з іншого. Доведено, що соціальний контекст відмінностей характеризується тим, що представникам малозабезпечених верств населення більше властиве зосередження на вузькоіндивідуальних проблемах свого фізичного та психічного благополуччя, плекання протестних настроїв у порівнянні з виразнішими просоціальними орієнтаціями матеріально забезпечених.

За результатами моніторингових опитувань населення наведено динаміку суспільних настроїв стосовно двох можливих напрямів інтеграції України (Митний союз чи ЄС) залежно від змісту і цілей цих проектів, орієнтацій на відповідні базові цінності.

Проаналізовано політико-ідеологічні самоідентифікації українського студентства як суб'єкта політики, взаємозалежність цих процесів та формування у майбутніх фахівців інтересу до політики, відповідної громадянської позиції, певних політичних установок та дій. Підкреслено, що зафіксована у процесі досліджень, проведених серед українських студентів співробітниками кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна у 2001 - 2002 рр. та 2008 - 2009 рр., динаміка політико-ідеологічних самоідентифікацій студентства дозволяє говорити про те, що проект побудови незалежної національної держави, який базується на демократичних принципах, актуалізував у свідомості молодих людей національно-демократичні ідеологічні цінності; водночас збільшення кількості прибічників лівого напряму може свідчити про зростання соціальної невдоволеності і, відповідно, протестного потенціалу студентства.

Розглянуто наслідки трансформації статусу праці в системі соціальних та особистісних цінностей за сучасних умов.

Проаналізовано стан невизначеності та наявність великої кількості соціальних груп з обмеженим життєвим ресурсом і невисоким статусом як характеристики українського суспільства, що актуалізує увагу на адаптаційному підході до аналізу життєвих стратегій та пошуку відповіді на питання: яка система ціннісних орієнтацій допомагає успішній внутрішній і зовнішній адаптації до існуючих умов та соціальних змін, коли можливість довгострокового планування обмежена.

Висвітлено характерні особливості морально-етичних проблем за умов невпинного поступу науково-технічного прогресу, негативних його наслідків. Проаналізовано тенденцію переміщення етичної проблематики з традиційних теоретичних питань на практичні, коли етика розглядається як практична філософія, що нерозривно пов'язана з питаннями виживання людства.

Освещены характерные черты морально-этических проблем в условиях непрекращающегося продвижения научного и технического прогресса, его отрицательных последствий. Проанализирована тенденция перемещения этой проблематики с традиционных теоретических вопросов на практические, когда этика рассматривается как практическая философия, которая неразрывно связана с вопросами выживания человечества.

In the article the characteristic features of moral-ethics problems are examined in the conditions of incessant advancement of scientific and technical progress, his negative consequences. Analysed the tendency of moving of ethics problematyks of traditional theoretical questions on practical, when ethics is examined as practical philosophy which is indissolubly related to the questions of survival of humanity.