Розглядаються питання поєднаної закритої торакоабдомінальної травми, які містять дані про її структуру, особливості діагностики, дані про анатомофункціональну модель оцінки тяжкості і прогнозу травми, а також результати клінічного застосування даної моделі у потерпілих з поєднаною закритою торакоабдомінальною травмою з метою вибору оптимальних термінів і методів хірургічного лікування. Встановлено, що використання для вибору оптимальних термінів і методів хірургічного лікування в комплексі даних клінічної картини, додаткових методів обстеження і анатомо-функціональної моделі оцінки тяжкості і прогнозування клінічних наслідків дозволило знизити летальність в II-III клінічній групі з 67,2 до 53,3%.

Розглядаються питання діагностики та хірургічного лікування множинних і фрагментованих переломів ребер, повних переломів грудини, реберних дуг, пошкоджень ключиць при переломах ребер, післятравматичних гриж та сторонніх тіл грудної стінки, пошкоджень кістково-хрящового каркасу при колото-різаних пораненнях та післятравматичного хондриту і остеомієліту ребер і грудини. Досліджені клінічні прояви та патоморфологічні і функціональні зміни грудної клітини і її органів у хворих з важкими пошкодженнями грудної стінки. Впроваджена раціональна система розпізнавання пошкоджень каркасу грудної клітки та їх наслідків. Визначені чіткі показання і протипоказання до виконання різних видів реконструктивно-відновних та ендоскопічних операцій при травмах грудної стінки, розроблені базові положення їх виконання. Запропоновані та апробовані нові інструменти та засоби для лікування пошкоджень грудної стінки і їх наслідків. Впровадження реконструктивно-відновних і ендоскопічних оперативних втручань дозволило у порівнянні з традиційними засобами зменшити летальність хворих з множинними і фрагментованими переломами ребер до 15,2%, що в 1,5-2 рази менше від аналогічних результатів, приведених у вітчизняних та зарубіжних працях. У оперованих хворих інших груп досягнуто одужання всіх постраждалих. Вивчення віддалених результатів реконструктивно-відновних операцій при травмах каркасу грудної стінки та їх наслідках довело, що вони дали змогу отримати задовільний анатомо-функціональний стан грудної клітки та її органів в 96% випадків.

Обобщены современные проблемы патофизиологии, клиники, диагностики и лечения закрытых и открытых повреждений груди, ее органов и крупных сосудов. Представлены материалы по травме груди как социального явления особой значимости, некоторые аспекты травматической болезни, классификация повреждений. Описаны современные методы инструментальных и лабораторных методов диагностики, реанимационных пособий и оперативных вмешательств при травматическом повреждении мягких тканей, костного каркаса, легких, сердца, пищевода, крупных сосудов, а также торакоабдоминальная травма, клинико-рентгенологическая характеристика и принципы лечения различных огнестрельных ранений груди. Большое внимание уделено вопросам патофизиологических нарушений и осложнений, возникающих при повреждении груди.

Доведено, що мінілапаротомний підреберно-перпендикулярний доступ є малотравматичним і зручним доступом (не передбачає пересічення широких м'язів живота) для хірургічного лікування передніх піддіафрагмальних абсцесів, а також дозволяє попередити виникнення післяопераційної грижі в ділянці серединної рани, скоротити терміни медичної реабілітації пацієнтів і зменшити витрати на їх лікування.

На підставі багаторічних спостережень вивчено особливості клінічного перебігу гострого лактаційного маститу (ГЛМ) та його етіологічну структуру. Розроблено комплексну класифікацію. Дослідженнями прооксидантно-антиоксидантної системи, гемостазу, імунного захисту, гемокоагулюючих та фібринолітичних властивостей материнського молока (ММ), тканини молочної залози (МЗ), розширено уявлення про патогенез ГЛМ і його ускладнень, зокрема, післяопераційних кровотеч. Вивчено перебіг ранового процесу і вплив на нього ММ. Розроблено методи лікування, профілактики деструктивного ГЛМ і його ускладнень шляхом використання антиоксидантів (емоксипіну, alpha-токоферолу ацетату), імуностимулятору тималіну, регуляції лактації парлоделом, індивідуалізації оперативних втручань та їх виконання з урахуванням топографоанатомічної структури МЗ, кріообробки та ультразвукової кавітації гнійних ран. Визначено систему заходів, направлених на ранню профілактику косметичних дефектів МЗ.

На основі практичного досвіду (понад 70 хворих за 1998 - 2002 р.) та даних літератури представлено сучасні технології реконструкції грудей у разі постмастектомічного та інших дефектів молочної залози. Докладно описано показання до відновлення грудей за допомогою аутотканин, ендопротезів, систем експандер-ендопротез та комбінацій цих методів.

Проаналізовано досвід виконання реконструктивно-відновних операцій (РВО) у 14-ти хворих з наслідками післяпологового маститу. У 2-х спостереженнях застосували ендопротези з силікону, в 11-ти - пластику з використання шкірно-м'язового клаптя (ШМК) з найширшого м'яза спини (НМС) та прямого м'яза живота, у 3-х - поєднання ШМК з ендопротезом. Безпосередні та віддалені результати хороші. Операцією вибору є реконструкція молочної залози з використанням ШМК НМС, завдяки близькому розташуванню донорської ділянки, задовільному кровопостачанню та необхідній пластичності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.363.101.1

Рубрики:

Мастит

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.363.101.1

Рубрики:

Мастит

Шифр НБУВ: Ж15971 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання етіології, патогенезу, клінічного перебігу, діагностики, лікування і профілактики гострого деструктивного лактаційного маститу та його ускладнень, зокрема, гнійно-запальних, сепсису, молочних та гнійних свищів, післяопераційної кровотечі, порушення лактаційної функції та галактоцеле. Наведено сучасні дані про запалення та сепсис, висвітлено основні напрямки їх упровадження у клінічну практику. Проаналізовано систему заходів, спрямованих на запобігання косметичних дефектів молочної залози - ефективного методу ранньої медичної реабілітації хворих.

Рассмотрены вопросы этиологии, патогенеза, клинического протекания, диагностики, лечения и профилактики острого деструктивного лактационного мастита и его осложнений, в частности, гнойно-воспалительных, сепсиса, молочных и гнойных свищей, послеоперационного кровотечения, нарушения лактационной функции и галактоцеле. Приведены современные данные о воспалении и сепсисе, освещены основные направления их внедрения в клиническую практику. Проанализирована система мероприятий, направленных на предотвращение коcметических дефектов молочной железы - эффективного метода ранней медицинской реабилитации больных.

Освещены основные положения хирургической доктрины и результаты многолетних исследований по изучению одного из самых сложных видов травмы - тяжелых повреждений каркаса грудной клетки. Представлены современные данные о структуре, исходах и патогенезе нарушений газообмена при закрытой травме груди. Приведены различные виды классификаций, показаны особенности диагностики при травматической нестабильности каркаса грудной клетки, представлены методы лечения таких пострадавших. Особое внимание уделено изучению эффективности современных методов оперативного лечения повреждений каркаса грудной клетки. Освещены вопросы лечебной тактики и интенсивной терапии при травматической нестабильности каркаса груди. Показана эффективность разработанного и аппробированного лечебного подхода как наиболее рационального, который рекомендован к широкому внедрению в практику хирургических специализированных отделений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.363.101.1-54

Рубрики:

Мастит

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - аналіз власного досвіду профілактики порушень естетичної функції молочних залоз у хворих на гнійний післяпологовий мастит (ПМ) шляхом застосування органозберігальних малоінвазивних утручань. Проаналізовано результати хірургічного лікування 402-х хворих на гнійний ПМ. 350-ом жінкам (контрольна група) проведено традиційні операції - розтини або висічення гнійників, у 52-х пацієнток (основна група) застосовано сучасні технології з використанням ультразвукового дослідження і малоінвазивних пункційно-дренажних утручань. Середній вік пацієнток першої групи становив 25 років. Явища ПМ виникали в них у середньому на 40-й день післяпологового періоду. До клініки ці хворі надходили в середньому на 9-ту добу від початку хвороби. Типовий радіальний доступ за Шалітою - Ангерером виконано у 339-ти випадках (96,9 %). Середній вік породілей основної групи становив 27 років. Вони занедужали в середньому на 37-й день післяпологового періоду. По медичну допомогу ці хворі звернулися в середньому на 9-ту добу від початку хвороби. Істинно пункційний підхід було здійснено у 49-ти випадках (94,2 %), дренажну процедуру застосовано у 3-х хворих (5,8 %). Результати. Різноманітні післяопераційні ускладнення (66,7 % септичних станів, 54,8 % рецидивів та 64,3 % молочних нориць) найчастіше виникали у пацієнток, яких оперовано протягом першого тижня від початку хвороби. У контрольній групі довжина хірургічного розтину відповідала розмірам запальних інфільтратів лише у 241-ї хворої (68,9 %), у решти розміри ущільнень перевищували довжину розрізів. Після традиційних

хірургічних утручань косметичні дефекти (зменшення обсягу молочних залоз більше, ніж на 25 %) виникли у 82-х жінок (36,4 %), після малоінвазивних - у однієї (1,9 %). Висновки. Основною причиною виникнення косметичних дефектів у реконвалесцентів після традиційних оперативних утручань є неадекватна хірургічна тактика - ранні втручання, коли гнійники ще не сформовані, "не зрілі"; недостатній радикалізм інцизійних утручань; невиправдане розширення показань до резекційних операцій. Пункційне лікування лактаційних абсцесів під ехографічним контролем є малотравматичною й ефективною процедурою, яка дає змогу отримати у 98,1 % випадків добрі й задовільні результати. Запобігти естетичним порушенням можна шляхом використання нових технологій - ультразвукового дослідження і малоінвазивних пункційно-дренажних утручань, що показані у випадках солітарних і деяких мультицентричних абсцесів, коли їх порожнини чітко візуалізуються.

Проведен анализ наблюдений 132-х пациенток с посттравматическим жировым некрозом молочных желез. Проанализированы данные ультразвукового, рентгенологического исследований и результаты цитологического и гистологического анализов после выполнения тонкоигольных и трепан-биопсий. Выявлены и показаны патогномоничные лучевые признаки разных форм жирового некроза, исследована его цитологическая и гистологическая структура. Определены показания к хирургическому лечению с учетом предоперационного гистологического исследования биоптата.

На підставі аналізу власного досвіду лікування 57 хворих за період 1998 - 2005 рр. запропоновано алгоритм вибору методу віддаленої реконструкції грудей з приводу постмастектомічного синдрому та інших дефектів грудної залози. Докладно описано показання до відновлення грудей з використанням аутотканин, ендопротезів, систем експандер - ендопротез та поєднання цих методів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-59 + Р457.363.1-99

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Хірургічна патологія молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - розробка методу профілактики післяопераційного гравітаційного птозу (ГП) молочної залози (МЗ). Експериментальне дослідження проведено на 50-ти кролях. Контрольну групу сформували 60 хворих із діагнозом "птоз молочних залоз II - III ступеня", яких прооперовано за методом Ribeiro. До досліджуваної групи ввійшло 60 пацієнтів із аналогічними діагнозами, яких прооперовано за методом Ribeiro в запропонованій модифікації, що грунтується на принципі стимуляції проленовою сіткою формування сполучнотканинного замка для фіксації шкірно-залозистого клаптя до стабільної структури - фасції великого грудного м'яза. Гістологічне дослідження підтвердило формування більш міцної та довгострокової фіксації м'яких тканин у разі застосування розроблених методик створення фіксаційної системи на основі проленової сітки у порівнянні з традиційними. Клінічні дослідження довели, що у пацієнток із гіпомастією у контрольній групі рецидив ГП визначався на 20 % частіше, ніж у досліджуваній, з нормомастією - на 30 %, з гіпермастією - на 60 %. Висновки. Запропонований спосіб хірургічного лікування птозу МЗ сприяє покращанню результатів мамопластики на 20 - 60 % залежно від маси залози.

Шляхом комплексної клініко-ехографічно-морфометричної діагностики вивчено частоту та структуру патології молочних залоз (МЗ) у вагітних. За результатами статистичної обробки та шляхом математичного моделювання вивчено преморбідний фон і особливості вагітності, пологів і післяпологового періоду, що передують післяпологовому маститу (ПМ). Виявлено найбільш значуші фактори ризику виникнення цього захворювання. Уперше в експерименті на клінічному рівні розкрито морфофункціональну суть лактостазу (ЛС). Доведено, що саме ЛС зумовлює патогенез ПМ. Виявлено явища та розкрито механізми сенсибілізації власним молоком, які відіграють важливу роль у виникненні та подальшому розвитку запальної реакції. Запропоновано гіпотезу про імунну природу деяких форм ПМ. Уперше шляхом довгострокових бактеріологічних спостережень і завдяки формуванню комп'ютерного банку даних доведено, що пологові будинки є стабільними мікробіоптатами, де постійно та переважно циркулюють епідеміологічно важливі штами патогенних стафілококів, а тривалий мікробіологічний моніторинг у цих медичних закладах є необхідним інструментом удосконалення емпіричної антибактеріальної терапії (АБТ). На підставі результатів порівняльного лабораторного вивчення окремих вугільних сорбентів виявлено можливість ефективного зниження рівня мікробної контамінації материнського молока без суттєвої деформації його імунно-харчових властивостей. Доведено можливість продовження грудного вигодовування після ліквідації бактеріолактії.

Анатомічне дослідження проведено на 12-ти органокомплексах грудної стінки трупів чоловічої статі. Припущено, що рубцеві деформації ареоли та некрози сосково-ареолярного комплексу (САК) після маскулінізуючої мамопластики зумовлені технічними огріхами операційного прийому. Наголошено на перспективності вивчення особливостей лімфатичного відтоку та іннервації САК з метою обгрунтування оптимальних способів збереження його чутливості під час пластичних операцій.

У відділенні пластичної та реконструктивної хірургії Центральної міської клінічної лікарні м. Київ за період з 2000 до 2007 рр. прооперовано 139 пацієнток з косметичними дефектами молочних залоз, яких було розподілено на контрольну та досліджувану групи. До контрольної групи ввійшло 36 пацієнток, яким було виконано мамопластику класичними способами. До досліджуваної - 103, з них 61-й виконано мамопластику за розробленою методикою, 42-м - мамопластику з ендопротезуванням за розробленим способом. Результат мамопластики у віддалений період спостереження в групі пацієнток, прооперованих за розробленими методиками, був добрим у 90-та (87,4 %) випадках, задовільним - у 6-ти (5,8 %), незадовільним - у 7-ми (6,8 %). Висновки: додаткова фіксація шкірно-залозистого клаптя до великого грудного м'яза та його фасції під час хірургічного лікування косметичних дефектів молочних залоз сприяє поліпшенню результатів операції мамопластики (залежно від маси залози) на 8,6 % у ранній та на 56,8 % у віддалений післяопераційний період.