Розглядається творчий шлях видатного мікробіолога, заслуженого діяча науки, доктора медичних наук, професора Сергія Степановича Дяченка. Підсумовується науковий внесок його учнів та співробітників в галузі сучасної мікробіології та вірусології, зокрема вивчаються актуальні питання мікробіологічної діяльності анаеробної інфекції в хірургії, динаміки формування агрегатів вегетативних клітин в процесі розвитку макрокультури тощо.

Приведены сведения об опасных животных Мирового океана, которые сгруппированы по способу нанесения повреждений и поражений человеку. При этом в каждой группе животные последовательно представлены от низко- до высокоорганизованных. Приводится иллюстративное изображение опасных морских животных, краткое описание их отличительных признаков, мест и среды обитания, особенностей способа нанесения повреждений, их клиника, первая помощь и профилактика. Медицинские аспекты изложены на основе современных принципов травматологии, токсикологии, медикаментозной терапии и реаниматологии.

Висвітлено питання видового складу, чисельності, біології та екології домінуючих паразитів людини. Розглянуто залежність розповсюдження цих паразитів від екологічних та соціально-економічних факторів. Запропоновано розробки уроків з використанням матеріалів досліджень у шкільному курсі біології та валеології.

Розглядаються важливі питання вірусології - однієї з галузей біологічної науки: молекулярна біологія вірусів, ветеринарна, медична та фітовірусологія. Наводяться особливості структури і стратегії функціонування геномів ціанофагів, перебігу ротавірусної та коронавірусної інфекції великої рогатої худоби. Дається медико-екологічна оцінка вірусних біопестицидів, екологічна характеристика виявлених в Україні арбовірусів, порівняльна оцінка типу імуноферментного аналізу для виявлення віл-специфічних антитіл. Висвітлюються питання розробки екологічно безпечної нової технології захисту рослин від вірусної інфекції, імуноферментних тест-систем для діагностики вірусів рослин тощо.

Подано аналітичний огляд літератури з проблеми дослідження взаємозв'язку імунного статусу організму і мікробної екології людини. Розглянуто критерії, що характеризують нормофлору організму людини, яка змінюється у процесі еволюційної адаптації, взаємодії з макроорганізмом і реакції-відповіді імунної системи, її участі у формуванні захисних функцій організму. Обговорено питання про те, що характер перебігу і кінцевий результат різних інфекційних процесів залежать від стану імунної системи організму. Розглянуто можливість корекції деяких імунологічних показників за допомогою представників нормальної мікрофлори. Зроблено висновок про необхідність вирішення проблеми інфекційних захворювань і ускладнень у комплексі мікробіологічних досліджень.

С учетом современных представлений о строении и функционировании имунной системы изложены механизмы неспецифической резистентности и имунных реакций в формировании защитных реакций в ответ на внедрение микроорганизма. Описаны основные факторы, определяющие защиту организма хозяина от одноклеточных и многоклеточных паразитов, механизмы развития реакций гиперчувствительности со стороны имунной системы, свойства паразитов, позволяющие им ускользать от действия иммунитета. Рассмотрены актуальные проблемы иммунодиагностики, иммунотерапии и иммунопрофилактики паразитов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р264е(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано відомості про переносників збудників захворювань та історію дослідження трансмісивних хвороб. Особливу увагу приділено класам павукоподібних, комах та побутовим ектопаразитам.

Розглянуто основи загальної паразитології, подано коротку історію дослідження трансмісивних хвороб та вклад українських вчених у розвиток паразитології. Визначено три розділи паразитології - протозоологію, гельмінтологію та арахноентомологію, які дають загальне уявлення про біологію паразитів та їх переносників, цикли розвитку, шляхи зараження, місце паразитування та профілактику. Окремим блоком наведено методи лабораторної діагностики.

У роботі узагальнено сучасні досягнення в галузі медичної, фармацевтичної, санітарної та хімічної мікробіології. Подані фундаментально-прикладні положення з морфології, фізіології прокаріотів, еукаріотів та вірусів; розглянуті методи культивування бактерій і вірусів, механізми взаємодії вірусів з клітиною. Висвітлені питання інфекції, хіміотерапії, імунітету, імунопатологічного стану, імунобіотехнології. Узагальнено матеріали з мікроекології, основ асептики і антисептики, мікробної контамінації лікарської сировини і препаратів. Викладено відомості про збудників інфекційних хвороб.

Рассмотрены видовой состав, значение для макроорганизма и межмикробные взаимоотношения основных представителей микробных ценозов носоглотки.

У підручнику відображено сучасні дані про класифікацію, морфологію, фізіологію та генетику мікроорганізмів, методи їх культивування й ідентифікації, стерилізації та дезинфекції, вчення про інфекцію та імунітет, антибіотики і хіміотерапевтичні препарати. Описано значення мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі, створенні й збереженні екологічної рівноваги на планеті. Висвітлена роль сучасної біотехнології та генної інженерії у виготовленні профілактичних, лікувальних і діагностичних препаратів. Стисло викладені сучасні мікроскопічні, бактеріологічні, вірусологічні, серологічні, імунологічні, алергічні та біологічні методи дослідження, пояснено їх пріоритетне та конкретне використання в лабораторній практиці. Містяться сучасні дані про збудників інфекційних хвороб, їх морфологічні, біологічні та антигенні властивості, токсиноутворення і патогенез для експериментальних тварин, методи лабораторної діагностики захворювань, специфічне їх лікування і профілактику.

Одержані найбільш важливі і пріоритетні матеріали, що стосуються закономірностей структурно-функціональної організації білків капсиду аденовірусів та особливостей експресії вірусного геному. Відкриті нові антигенні детермінанти гексону та відростка аденовірусів, доведені їх різна природа (конформаційна або лінійна) і неоднакова орієнтація в залежності від просторової організації білків, визначена локалізація деяких епітопів за допомогою синтезованих антигенноактивних пептидів, що їх імітують. Виявлені деякі закономірності структурно-функціональної організації гексону аденовірусів на підставі порівняльного аналізу антигенної специфічності та первинної структури білків, які значно віддалені один від одного в таксономічному відношенні. Розроблена концепція імуноінактивації (нейтралізації інфекційності) аденовірусів і вперше створена математична модель цього процесу, яка визначає внесок у нього антитіл до кількох антигенних детермінант гексону та відростка, а також інтерферону та комплементу. Досліджені невідомі до того особливості експресії геному аденовірусів у динаміці продуктивної інфекції або під впливом аномальних нуклеозидів, інгібіторів протеолізу, інгібіторів різної природи, перспективних для хіміотерапії аденовірусної інфекції. Встановлена лімфотропність аденовірусів і вперше створена модель змішаної інфекції лімфоцитів аденовірусами, вірусом імунодефіциту людини та вірусом Епштейна - Барр з родини герпесвірусів. Показано, що в процесі одночасного чи послідовного інфікування розвивається взаємна інтерференція вірусів, а це є важливим для розуміння імунопатогенезу СНІДу. Наведені матеріали обгрунтовують шляхи

створення сучасних ефективних препаратів для діагностики, профілактики та хіміотерапії аденовірусної інфекції.

Подано тлумачення основних понять і термінів з паразитології, відомості про біологію паразитів, вказано їх латинські назви і систематичну належність. Розглянуто способи зараження, методи діагностики, заходи профілактики. Запропоновано зведений матеріал про локалізацію паразитів у окремих органах і системах органів.

Розглянуто особливості та патогенну роль основних паразитів людини та тварини (клопів, пухоїдів, вошей, кліщів). Особливу увагу приділено розповсюдженню, життєвим циклам паразитів, а також профілактиці захворювань, спричинених ними.

Досліджено особливості репродукції деяких РНК-геномних вірусів у синхронізованих макромолекулярними комплексами платини клітинних культурах. Вперше показано, що в таких культурах можна підвищити вихід вірусу поліомієліту, вірусу везикулярного стоматиту та ротавірусів у 100-350 разів без одночасного нарощування об'ємів клітинного субстрату. Одержані результати можуть бути використані в біотехнології для підвищення продуктивності виробництва вірусних антигенів і вакцин.

Научно-практическая конференция инфекционистов, эпидемиологов и микробиологов Вооруженных сил Украины 1998 г. внесла определенный вклад в проблемы ранней диагностики, лечения, профилактики наиболее распространенных и тяжелых инфекционных заболеваний, таких, как вирусные гепатиты, дифтерия, острые кишечные инфекции, ВИЧ-инфекции, полиомиелит, лептоспироз, пневмония, шигельоз, лейшманиоз, корь, болезнь лайма и др. В ряде работ показана эффективность современных методов исследования, лечения и профилактики наиболее распространенных нозологических форм инфекционных заболеваний. В работах также нашел отражение опыт применения эффективных методик профилактики дифтерии в организованных коллективах, разработанный военными инфекционистами и эпидемиологами в последние годы. Значительное место в сборнике занимают вопросы антибактериальной и противовирусной терапии основных нозологических форм инфекционных заболеваний.

У 235 постраждалих з пошкодженнями опорно-рухової системи (ОРС), що поєднані з черепно-мозковою травмою (ЧМТ) дев'ятикратно протягом 30 днів визначали нормальну мікрофлору (МФ) слизових оболонок носоглотки і поверхні шкіри. При домінуванні ЧМТ встановлено інгібування індигенної МФ (негемолітичні стрептококи зіва, коагулазонегативні стафілококи і коринебактерії носа) при одночасному підвищенні висівання транзитивних видів (ентерококи та ентеробактерії зіва), особливо в умовах оперативного лікування (золотистий стафілокок зіва і носа). У хворих з важкими поєднаними пошкодженнями ОРС та важкою ЧМТ пригнічування індигенної та непатогенної додаткової МФ більше виражено у осіб після оперативного лікування ЧМТ, ніж у хворих, які перенесли операції на ОРС або на двох системах.

Наведено теоретичний матеріал з курсу мікробіології, вірусології та імунології, а також методику мікробіологічної діагностики патогенних коків (стафілококів, стрептококів, менінгококів, гонококів), кишкових інфекцій і захворювань, викликаних умовно-патогенними мікроорганізмами. Подано відомості про склад, методику виготовлення та принципи застосування поживних середовищ, а також оцінку результатів аналізів.

Рассматривается структура, деятельность и важнейшие функции Украинской коллекции микроорганизмов, где поддерживаются штаммы бактерий, молликутов, микроскопических грибов и дрожжей, изолированные из различных источников, типовые, референтные, промышленные и патентные штаммы. Освещаются особенности патентного и общего депонирования культур, депонирования промышленных культур, а также гарантийного хранения микроорганизмов.