Для групи виділених штамів вперше оцінено здатність до адгезії та гемаглютинації, а також вплив вуглеводів на ці процеси. Виділено групу штамів, адгезія яких не залежала від D-манози. Встановлено вплив pH, пепсину, трипсину, хімотрипсину та лізоциму на здатність вилучених штамів лактобацил до міжклітинної взаємодії. Вперше досліджено антикомплементарну активність у бактерій роду Lactobacillus та показано повну її втрату за умов тривалого зберігання. Показано позитивний вплив перорального прийому живих клітин окремих штамів лактобацил на фагоцитарну та окиснювальну активність перитонеальних макрофагів мишей, досліджено його динаміку. Показано здатність окремих штамів лактобацил стимулювати продукцію сироваткового інтерферону, а також готовність спленоцитів та макрофагів до продукції інтерферонів різних класів.

  Скачати повний текст

Досліджено антигенні властивості дифтерійного токсину (ДТ) та його субодиниць у дітей з різними формами дифтерійної інфекції та після вакцинації, а також імунобіологічної активності ДТ, яка дозволяє йому протидіяти імунній системі. Розроблено імуноферментні методи виявлення ДТ й антитіл проти нього, які можуть бути використано з метою вдосконалення діагностики дифтерії. Створено комп'ютерну програму щодо кількісної оцінки результатів імуноблотингу. Проаналізовано сироватки крові дітей різних діагностичних груп стосовно вмісту ДТ, антитоксичних антитіл та їх специфічності до субодиниць ДТ. Встановлено, що антитіла хворих на дифтерію та носіїв відрізняються за специфічністю до субодиниць А та В ДТ. Запропоновано математичну модель дифтерійної інфекції для розрахунку терапевтичних доз антитоксичної сироватки коня. Вперше встановлено, що ДТ здатен проникати у фагоцити та специфічні до нього В-лімфоцити навіть за відсутності класичного рецептора для ДТ.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження антигенної специфічності та каталітичної активності антитіл сироватки крові та молозива людини в нормі та у разі аутоімунних захворювань. Встановлено вплив антитіл на ріст і виживання клітин ссавців. З'ясовано, що препарати імуноглобулінів сироватки крові частини хворих на розсіяний склероз і молозива здорових жіноко-породіль можуть індукувати апоптоз або стимулювати проліферацію різних клітин-мішеней in vitro. Зроблено висновок про обумовленість функціональної активності антитіл щодо клітин їх антигенною специфічністю та каталітичною дією. Із молозива породіль очищено анти-ДНК, sIgA, що відзначаються топоізомеразною, ендонуклеазною, РНКазною та протеїнкіназною активністю. Виявлено, що антитіла реактивноздатні (АТР), dАТР інгібують нуклеазну активність анти-ДНК sIgA, а олигодезоксирибонуклеотиди стимулюють протеїнкіназну активність цих антитіл. Встановлено, що анти-ДНК sIgA молозива породіль з різною ефективністю індукують загибель клітин ліній Namalwa, Jurkat, L1210 та L929. У молоці клінічно здорових жінок-породіль і сироватці крові хворих на розсіяний склероз виявлено антигістонові sIgA- та IgG-антитіла, які каталізують гідроліз лінкерного гістону Hl. З'ясовано, що антигістонові IgG сироватки крові хворих на розсіяний склероз можуть інтерналізуватися у клітини ліній Jurkat і L929, а також стимулювати проліферацію T-лімфоцитів лінії Jurkat. У молоці клінічно здорових жінок-породіль і сироватці крові хворих на системний червоний вовчак виявлено sIgA- та IgG-антитіла, що відзначаються ліпідкіназною та протеїнкіназною активністю.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням оцінки біологічних та імуносупресивних властивостей стафілококів та оптимізації лікування піодермій. Подано видову структуру збудників згідно сучасної класифікації. Доведено, що у 89,3 % випадків збудниками піодермій є стафілококи, у 10,7 % - стрептококи, протеї, ентеробактери та псевдомонади. У 49,8 % випадків стафілококи мали ендогенне походження, у 50,2 % - екзогенне. Розглянуто антилізоцимну, антикомплементарну і дерматонекротичну активність стафілококів та їх чутливість до ряду антибіотиків. Встановлено, що розвиток піодермій відбувається на фоні імунодефіцитного стану хворих і супроводжується активацією пероксидації ліпідів та метаболізму ейкозаноїдів. Запропоновано додаткове використання амізону у терапії піодермій, що сприяє позитивному, лікувальному, імунокоригуючому, антиоксидантному і протизапальному ефектам.

  Скачати повний текст

Розкрито етіологічну значущість ентерококів у розвитку інфекцій сечовивідних шляхів (СВШ) у різних контингентів дорослих хворих і ентерококів у новонароджених з перинатальною патологією. Доведено, що штами ентерококів, виділених у разі позалікарняних інфекцій СВШ і урогенітальної патології, відрізняються від штамів, ізольованих за умов нозокоміальних інфекцій, за видовим складом, кількісним вмістом у біологічному матеріалі, частотою виділення в асоціаціях, рівнями чутливості до антибіотиків на наявністю факторів патогенності. Показано відмінності рівнів і профілів антибіотикорезистентності штамів ентерококів залежно від їх виду та походження. Вперше в Україні з сечі хворих хірургічного профілю з нозокоміальною інфекцією СВШ виділено два ванкоміцинрезистентних штама E. faecium з типом резистентності VanA, що визначено з застосуванням молекулярно-генетичних методів. Уперше встановлено значну частку ентерококів, стійких до високих концентрацій аміноглікозидних препаратів серед штамів госпітального походження. На підставі результатів проведеного комплексного дослідження біологічних характеристик штамів ентерококів різного походження не визначено специфічних ознак уро- або ентеропатогенності. Встановлено достеменну різницю за певними показниками між штамами позалікарняного та нозокоміального походження. Відзначено, що використання результатів проведеного дослідження дозволило вдосконалити мікробіологічну діагностику та лікування опортуністичних інфекцій ентерококової етіології.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено кон'югації білків з модифікованими полісахаридами, їх комплексоутворення з поліаніонами за участю перехідних металів, їх фізико-хімічні властивості та імуногенність. З використанням розроблених нових сенсорних матриць вивчено кінетику утворення полімер-білкових кон'югатів за методом поверхневого плазмового резонансу. Показано залежність цієї реакції від хімічної структури матриці. Встановлено, що залежно від співвідношення гідрофільних і гідрофобних груп у полімері утворюється два типи комплексів - з відкритою поверхнею білкової глобули та з поверхнею, покритою полімерним ланцюгом.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив активних форм кисню мікробного та фізико-хімічного походження стосовно патогенних і умовно патогенних представників мікрофлори нестерильних порожнин організму людини. Установлено наявність у ротовій порожнині людини активних продуцентів перекису водню, які відносять до A. viridans. Доведено антагоністичний вплив перекису водню, продукуємого виділеними мікроорганізмами, а також активних форм кисню, що утворюються у водних розчинах, оброблених низькотемпературною плазмою на аполірезистентні штами патогенних й умовно патогенних представників мікробіоценозу. Одержано результати щодо спільного антагоністичного впливу виділених аерококів і активованих водних розчинів на представників сімейства Enterobacteriaceae і Pseudomonadaceae. Визначено та вивчено субстрати окиснення аерококів, наявність яких збільшує поглинання кисню та призводить до їх антагоністичної активності (на 20 - 60 %, а у деяких випадках - до 100 % і більше). Установлено антиоксидантну роль глутатіону, яка обумовлює зниження антагоністичної активності аерококів. Здійснено порівняльний аналіз оксідазних і антагоністичних властивостей. Виявлено достовірні відмінності між штамами аерококів з екогруп порожнин рота, сечостатевих шляхів і кишечника, що полягають в істотних розбіжностях у активності та окиснення субстратів, а також відмінності в антибіотикорезистентності.

  Скачати повний текст

Розроблено модель дисбактеріозу піхви на мишах шляхом інтравагінального введення антибіотиків і суспензій мікроорганізмів, а також під час застосування імуносупресорів. Показано зміни якісного та кількісного складу мікрофлори піхви під час формування дисбактеріозу. Встановлено, що у випадку введення бактерій й антибіотиків зміни у мікробіоценозі піхви передують змінам у показниках імунітету. Визначено, що загальними тенденціями виникнення та розвитку дисбактеріозу піхви мишей є зниження частоти виявлення та кількості КУО лактобацил за одночасного зростання частоти виявлення та кількісних показників умовно-патогенних мікроорганізмів. Встановлено, що мікробіологічна картина дисбактеріозу є нефіксованою у часі: склад мікрофлори постійно змінюється, однак не набуває вигляду типового для норми на протязі часу спостереження.

  Скачати повний текст

Визначено представників мікробіоценозів, що впливають на тривалість перебування збудника дифтерії на слизових оболонках мигдаликів. Установлено режими опромінення лазерним та ультрафіолетовим променями, за яких відбувається стимуляція чи пригнічення токсиносинтезуючої функції <$Eroman tox sup +> штамів C. diphtheriae і спостерігається зміна чутливості патогенних коринебактерій до протимікробних препаратів. Показано, що електронний пучок у порівнянні з іншими досліджуваними фізичними чинниками спричинює найбільш виражене пригнічення продукції дифтерійного екзотоксину. Доведено залежність між дозою опромінення та ступенем токсиноутворення; визначено режими дії електронного пучка в процесі вилучення соматичних антигенів патогенетичних коринебактерій, за яких знижується кількість екзотоксину.

  Скачати повний текст

Досліджено конформаційну рухливість протеази ВІЛ-1 за різних умов, зокрема фізіологічних, і сформовано уявлення про конформаційний простір протеази ВІЛ-1 у наносекундному часовому інтервалі. На основі розрахунку та аналізу молекулярної динаміки (МД) резистентних дистальних мутантів та порівняння з МД нативної протеази ВІЛ-1 зроблено висновок про існування двох механізмів впливу резистентних мутацій шляхом перерозподілу амплітуди узгоджених рухів та зміни доступних конформаційних рухів. Розроблено методику порівняння колективних конформаційних рухів між двома системами (карта різниць - динамічна крос-кореляційна матриця).

  Скачати повний текст

Досліджено вплив міліметрових хвиль в частотних діапазонах 40 ГГц; 42,2 ГГц; 50,3 ГГц; 58 ГГц; 61 ГГц; 64,5 ГГц на біологічні властивості токсиноутворювальних коринобактерій (кінетику росту, ферментативну та адгезивну активність, токсиноутворення, мікроорганізми, фактори інвазії). Встановлено режими та частотні діапазони опромінення міліметровими хвилями, що впливають на біологічні властивості патогенних коринебактерій. Показано, що фізичні чинники викликають зміну показників адгезивного процесу, швидкості розщеплення глюкози, ферментації гіалуронової та сіалових кислот, активності цитратсинтетази та протикомплементарної дії. Встановлено, що міліметрові хвилі усіх досліджених діапазонів мають виражений захисний ефект, в частотному діапазоні 61,0 ГГц стимулюють відновлення втрачених за роки зберігання біологічних ознак токсиноутворювальних коринобактерій.

  Скачати повний текст

Встановлено, що ураження зубів карієсом пов'язано з розвитком компенсованого метаболічного алкалозу, вираженість якого прямо пропорційна інтенсивності карієсу, обумовлює зниження карієсрезистентності емалі та впливає на термін збереження крайового прилягання пломб. На підставі результатів клініко-лабораторних досліджень профілактичне застосування еліксиру для порожнини рота "Бішофіт Полтавський" призводить до усунення явищ компенсованого метаболічного алкалозу в ротовій рідині хворих з високою та дуже високою інтенсивністю карієсу, нормалізації мінерального обміну та забезпечує високу збереженість крайового прилягання пломб в найближчі та віддалені терміни спостереження.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено вплив селену на групу пробіотичних мікроорганізмів, зокрема, мікроаерофілів, факультативних анаеробів і аеробів - A.viridans 167, E.coli M 17i B.subtilis 3, а також умовно патогенну флору. Розроблено візуалізацію біохімічних властивостей даних пробіотичних мікроорганізмів за допомогою серії індикаторних середовищ. На базі реакції окиснення молочної кислоти розроблено модель вивчення антиоксидантної дії пробіотичних мікроорганізмів і біологічних субстратів. Вставлено, що A.viridans 167, E.coli M 17i B.subtilis 3 приблизно однаково нагромаджують селен у клітинах. Висвітлено збереження антагоністичного впливу селенвмісних A.viridans 167, E.coli M 17i B.subtilis 3 на умовно патогенну мікрофлору. Доведено можливість введення селену в макроорганізм за допомогою явища транслокації.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості епідемічного розповсюдження холери та її збудника на території України в період 7-ї пандемії. Виявлено фактори довкілля, що впливають на епідемічний процес холери та на біологічні властивості збудника. Виявлено залежність інтенсивності епідемічного прояву холери від клімато-географічних характеристик місцевості. Надано рекомендації щодо визначення обсягу лабораторних досліджень об'єктів довкілля на присутність холерних вібріонів на територіях, що належать до різних клімато-географічних зон України. Експериментально виявлено можливість тривалого співкультивування холерних вібріонів з оксегенічною культурою синьо-зелених водоростей Synechocystis PCC в середовищі з підвищеною місткістю NaCl. За таких самих умов виявлено інгібуючу дію зелених водоростей Platimonas viridis на процеси життєдіяльності холерних вібріонів. Розроблено методику визначення експресії генів патогенності у холерних вібріонів на культурі клітин HeLa. Досліджено строки збереження та показано експресію гена ctx у V. cholerae O1 за розробленою методикою.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність використання маркерів вірулентності (МВ) для вірусів ЕСНО (Enteric cytopathogenic human orphan) на підставі вивчення їх фено- і генотипових властивостей. Досліджено МВ для штамів вірусів ЕСНО 3-х, 6-ти, 11-ти, 13-ти, 24-х, 30-х типів, ізольованих на території України. Доведено, що віруси ЕСНО різних типів, ізольовані від здорових і хворих осіб, найкраще розмножувалися та мали найбільші титри на культурі клітин RD відповідно. Встановлено, що для штамів, ізольованих від здорових осіб, найменші показники титрів були на лінії Vero; для штамів, ізольованих від хворих осіб, найменші титри реєстрували на культурі клітин HEp-2. Зазначено, що фенотипові ознаки вірулентності мають генетичне підгрунтя. Виявлено 13 точкових нуклеотидних замін між штамами, ізольованими від здорових і хворих осіб на підставі секвенування гена поверхневого капсидного білка VP1. Доведено, що для штамів, ізольованих від здорових осіб, у позиціях гена нуклеотидів 2494, 2549, 2574, 2577, 2605, 2621, 2622, 2626, 2638, 2663, 2686, 2787, 2916 характерні нуклеотиди T, C, A, A, C, G, T, G, T, T, C, T, T; для штамів, ізольованих від хворих осіб, у даних позиціях характерні нуклеотиди C, T, G, G, T, A, C, A, C, A, T, C, A. Зазначено, що встановлені нуклеотидні заміни є основою для внутрішньотипової диференціації авірулентних і вірулентних штамів вірусів ЕСНО.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст