Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.1 + Р121.5

Рубрики:

Водопостачання

Гігієна водопостачання

Шифр НБУВ: ІР7339 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати досліджень небезпеки процесів евтрофування, у т. ч. етіології виникнення спалахів екологообумовленого захворювання на екзогенний алергійний альвеоліт (далі - ЕАА). Проведено аналіз глобального розвитку "шкідливих цвітінь ціанобактерій" або CyanoHABs у світі. Акцентовано увагу на дії небезпечних біоаерозолів евтрофованих водних джерел, які утворюються за наявності процесів турбулентності та містять у своєму складі ціанотоксини, запропоновано та апробовано еколого-соціальна концепцію паралельного проведення екологічних і медичних досліджень евтрофованих водних об'єктів. Запропоновано алгоритм еколого-медичних досліджень етіології можливих спалахів екологообумовлених захворювань людини за участю метаболитів ціанобактерій та певних каталізаторів, у ролі якіх можуть виступати ендотоксини та нетуберкульозні мікобактерії (далі - НТМ). Приведено акцент небезпеки з боку процесів евтрофування грунтів.

Настанову Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у вигляді запитань та відповідей призначено для організацій, які встановлюють або забезпечують дотримання стандартів, пов'язаних із радіоактивністю питної води, або керують ризиками, пов'язаними з радіоактивністю питної води, як на місцевому, так і на національному рівнях, а також постачальникам води, регуляторам питної води, фахівцям з радіаційного захисту та планувальникам надзвичайних ситуацій. Документ складено з чотирьох розділів. Розділ 1 про ненадзвичайні ситуації надає базову інформацію про GDWQ, пояснює підхід прийнятий ВООЗ для оцінки ризиків для здоров'я населення від радіонуклідів у питній воді та аспектів підтримки поводження з ними в цих ситуаціях. Інформацію про радон, включаючи оцінку та управління ризиками, надано в окремому розділі, оскільки оцінка та підходи до управління для радону відрізняються від інших радіонуклідів. Розділ 2 про надзвичайні ситуації надає подібну інформацію, включену в розділ ненадзвичайних ситуацій, але в контексті надзвичайних подій. Розділ 3 забезпечує допоміжною інформацією, яка в основному є спільною як для ненадзвичайних, так і для надзвичайних ситуацій, включаючи інформацію про обробку та аналітичні методи. Розділ 4 включає в себе тематичні дослідження ілюструючи, як деякі країни керували радіоактивністю в питній воді.

Присвячено актуальній проблемі епідемічної безпечності питної води. Представлено конспективні дані щодо водно-обумовлених інфекцій, біологічних контамінантів питної води, різних засобів інактивації патогенів питної води: хлором та його сполуками, діоксидом хлору, озоном, ультрафіолетовим опроміненням та їх комбінуванням. Надано характеристику кількісної оцінки мікробного ризику, талассогенних та нозокоміапьних інфекцій. Розраховано на широке коло читачів: гігієністів, епідеміологів, мікробіологів, вірусологів, паразитологів, лікарів різних спеціальностей, технологів водоочищення, викладачів і здобувачів вищої освіти медичних ВНЗ.

Мета дослідження - порівняльна оцінка потенційної небезпеки для здоров'я людини через забруднення підземних та поверхневих вододжерел фунгіцидом підифлуметофеном та гербіцидами амікарбазоном та біциклопіроном у широкому діапазоні грунтово-кліматичних умов. Використані 3 методики: визначення інтегрального вектора небезпеки (R); прогнозування негативного впливу на здоров'я населення пестицидів за інтегральним показником небезпеки за умови потрапляння у воду (ІПНВ) та комплексної оцінки ризику шкідливого впливу на організм людини пестицидів при їх вимиванні у воду (Р). Установлено, що найвищий рівень небезпеки для здоров'я населення внаслідок можливого забруднення вододжерел має біциклопірон незалежно від грунтово-кліматичних умов та використаної методики оцінки (R = 144,6 - 173,2 - дуже висока потенційна небезпека; ІПНВ = 12 балів - надзвичайно небезпечний для людини, клас 1А). Підифлуметофен має високу потенційну небезпеку за інтегральним вектором (R = 115,8 - 137,5) й одночасно може бути оцінений від небезпечного (2 клас) до високонебезпечного (1Б клас) залежно від грунтово-кліматичних умов за значенням ІПНВ (7 - 9 балів). Амікарбазон з ІПНВ (11 балів) надзвичайно небезпечний (1А клас) і водночас за інтегральним вектором (R = 76,8 - 122,5) його потенційна небезпека коливається від середньої до високої залежно від грунтово-кліматичних умов. Комплексна оцінка небезпеки для організму людини досліджуваних пестицидів при їх вимиванні у воду на підставі зіставлення потенційної експозиції з допустимим добовим надходженням з водою показала, що потенційний ризик несприятливого впливу на здоров'я населення (Р) усіх досліджуваних речовин є допустимим.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р121.5 + Д220.1 + Е0*827.5

Рубрики:

Гігієна водопостачання

Склад і властивості природних вод

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання гігієни санаторно-курортних, оздоровчих закладів і рекреаційних зон з урахуванням останніх досягнень гігієнічної науки та практики, сучасної нормативно-методичної документації. Представлено медико-біологічну оцінку якості та цінності природних ресурсів, гігієнічні вимоги до виробництва й обігу природних мінеральних вод, санітарно-гігієнічні вимоги до підприємств з виробництва та розливу мінеральних і штучно-мінералізованих вод, гігієнічні вимоги щодо влаштування водопунктів мінеральних вод, гігієнічну оцінку природних лікувальних ресурсів і рекреаційних вод із матеріалами власних досліджень, характеристику природних територій курортів і рекреаційних ресурсів, гігієнічні вимоги до розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів, гігієнічну оцінку різних санаторно-курортних закладів України, санітарно-гігієнічні вимоги до дитячих наметових містечок.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р121.53 + Н761.104.3

Рубрики:

Гігієна очищання і покращення якості води

Знезаражування води

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оцінено рівень екологічної безпеки питного водопостачання. Запропоновано оцінювання рівня екологічної безпеки питного водопостачання проводити з використанням ризик-орієнтовного підходу. В основу запропонованого комплексного методу оцінювання рівня екологічної безпеки питного водопостачання закладено ідею визначення ризику канцерогенного та неканцерогенного походження. Розроблено алгоритм оцінювання рівня екологічної безпеки питного водопостачання. Встановлено діапазони рівня екологічної безпеки питного водопостачання, що визначаються межами ризику, який не загрожує здоров'ю людини. Проведено лабораторні польові дослідження якості питної води централізованого водопостачання та підземних джерел водопостачання. Одержані результати використано для підтвердження ефективності використання запропонованого методу оцінювання рівня екологічної безпеки питного водопостачання. У середовищі Curve Expert та MS Excel визначено існування екологічного ризику канцерогенного походження для здоров'я жителів міста Миколаєва, що може бути спричинений якістю питної води. Визначено ступінь кореляційного зв'язку між кількістю зафіксованих злоякісних новоутворень та концентрацією хлороформу у питній воді. Досліджено основні причини погіршення якості питної води. Обґрунтовано екологічну необхідність впровадження дуальної системи водопостачання в населеному пункті та досліджено її економічну ефективність. Запропоновано затвердити поняття "технічна вода" в головних державних документах, що регламентують галузь водопостачання.

Представлено основні теоретичні та практичні аспекти гігієни води та водопостачання населених місць з точки зору сучасних уявлень про стан джерел водопостачання та якість питної води. Проаналізовано гігієнічне значення води; гігієнічні вимоги до якості води при централізованому і децентралізованому господарсько-питному водопостачанні; гігієнічне обґрунтування норм водоспоживання у населених пунктах; гігієнічна характеристика джерел водопостачання; гігієнічні вимоги до централізованого господарсько-питного водопостачання населених місць; гігієнічні вимоги до обладнання і експлуатації головних споруд водопроводу з підземних та поверхневих джерел водопостачання; методи поліпшення якості води; знезаражування питної води; гігієнічні вимоги до децентралізованого водопостачання населених місць; державний санітарний нагляд і лабораторний контроль у сфері водопостачання населених місць.

Висвітлено актуальну проблему знезараження питної води як основи забезпечення її епідемічної безпеки. Викладено основні гігієнічні та медико-екологічні аспекти застосування ультрафіолетового опромінення (УФО) і комбінованих засобів знезараження води. Наведено результати досліджень механізмів реакцій при комбінованому знезараженні води діоксидом хлору і хлором (гіпохлоритом натрію), натурних досліджень з комбінованого застосування діоксиду хлору і хлору для знезараження води на деяких водопровідних станціях України. В обговоренні представлено узагальнення даних літератури, результатів власних аналітичних та експериментальних досліджень щодо гігієнічних і медико-екологічних аспектів застосування хлору, діоксиду хлору, озону, УФО і комбінованих мегодів як засобів знезараження води.

Науково обґрунтовано підходи до розробки регіональної програми соціально-гігієнічного моніторингу питної водопровідної води на підставі гігієнічної оцінки впливу хлорорганічних сполук, які містяться у водопровідній хлорованій питній воді, на рівень загальної та екологічно-обумовленої онкологічної захворюваності серед міського населення промислового регіону та аналізу діючих у світі систем контролю за станом водопостачання. На підставі наукового аналізу визначено предмет та суб'єкти регіонального соціально-гігієнічного моніторингу питної водопровідної води, його кількісні та якісні складові, необхідна кратність досліджень, порядок оцінки отриманих результатів, алгоритм взаємодії суб'єктів моніторингу.

На підставі узагальнення результатів наукового аналізу сучасного стану питного водопостачання, якості води р. Дніпро - основного джерела водопостачання в Україні, ефективності діючих і нових технологій та реагентів для очищення питних вод, гігієнічної оцінки всіх видів питної води, що споживається населенням, порівняльної оцінки нормативних документів у цій сфері України, ЄС та інших країн запропоновано заходи з поліпшення питного водопостачання в країні в умовах євроінтеграції з метою збереження життя та здоров'я людей. Науково обґрунтовано пріоритетні гігієнічні проблеми у галузі водопостачання та якості питної води і визначено шляхи їх вирішення, спрямовані на вдосконалення нормування, очищення, контролю та оцінки якості питних вод, моніторингу і прийняття управлінських рішень з питань водозабезпеченості та водоспоживання населення.

На основі комплексних еколого-гігієнічних, соціологічних та епідеміологічних досліджень досліджено взаємозв'язки між показниками якості питної води та захворюваністю сільського населення, розраховано внески факторів у показник захворюваності сільського населення, розраховано коефіцієнти відносного ризику (RR) розвитку хронічних неінфекційних захворювань серед дітей, які споживали питну воду з децентралізованих систем водопостачання. Розроблено прогнозні моделі вірогідної розповсюдженості неінфекційних захворювань серед дитячого населення, у зв'язку з впливом хімічного складу питної води з децентралізованих систем, доведено ефективність доочистки водопровідної питної води, визначено рівні неканцерогенних ризиків, рекомендовано комплексну систему профілактичних заходів на національному та регіональному рівнях.

Узагальнено та науково обґрунтовано нове рішення актуальної наукової проблеми, яка полягає в аналізі й гігієнічній оцінці стану водних ресурсів басейну річки Дністер і підземних вод, їх охорони та раціонального використання, умов водоспоживання населення в Західному регіоні України. На підставі комплексних еколого-гігієнічних, соціологічних, експериментальних і санітарно-токсикологічних досліджень теоретично узагальнено та експериментально обґрунтовано особливості та основні закономірності безпечної дії на організм людини пріоритетних забруднювачів дністровської води - детергентів (стеаратів калію та натрію) і важких металів (міді, марганцю, кадмію, свинцю) за умов їхнього ізольованого та комбінованого впливу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р121.5 + Д225.13

Рубрики:

Гігієна водопостачання

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано методи очищення води природних джерел. Фізико-хімічним аналізом встановлено склад зразків бюветної води Деснянського району м. Київ. Визначено загальну твердість, активну кислотність і вміст йонів Феруму(III) в бюветній воді. Обгрунтовано перспективність методу адсорбційного очищення бюветної води від надлишкових йонів Феруму(III) активованим вугіллям.

Розв'язано актуальну проблему - наукового обґрунтування на підставі комплексних еколого-гігієнічних і медико-біологічних досліджень, рівнів вмісту та гігієнічної значущості забруднення хлорованої питної води небезпечними леткими (ТГМ) і нелеткими (ГОК) хлорорганічними сполуками. Вперше проведено моніторинг хлорованої питної води річкових водопроводів України на вміст нелетких ГОК і виконано порівняльну оцінку їх рівнів з рівнями летких ТГМ. Із 7-ми тригалогенметанів та 9-ти галогеноцтових кислот, що досліджувались у питній воді, визначено пріоритетні речовини обох класів. Установлено особливості та закономірності утворення хлорорганічних сполук (ХОС) на водопровідних станціях Дніпровського каскаду з урахуванням природних і технологічних чинників і досліджена поведінка цих речовин у водопровідних мережах. У модельних дослідженнях дана порівняльна гігієнічна оцінка реакційної спроможності різних хлорвмісних агентів щодо утворення летких і нелетких ХОС. Визначено умови й основні фактори, що впливають на процес їх утворення. Встановлено вплив ізольованої та комбінованої дії пріоритетних ТГМ (хлороформ) та ГОК (монохлороцтова кислота) з питною водою на теплокровний організм на підставі результатів хронічного санітарно-токсикологічного експерименту. Розраховано ймовірний канцерогенний ризик для здоров'я людини реальних рівнів хлороформу у питній воді. Обґрунтовано профілактичні заходи щодо попередження або мінімізації забруднення питної води ХОС.

Досліджено наночастинки свинцю, ацетату свинцю та стеарату натрію і калію як чинників антропогенного забруднення довкілля та вплив їх на організм ссавців. Розглянуто сучасні методи вивчення й оцінювання комбінованої дії різних форм хімічних сполук. Проаналізовано санітарно-токсикологічні властивості різних форм свинцю та стеаратів калію і натрію за умов гострого експерименту. Вивчено дії наночастинок свинцю на фоні споживання звичайної води та води із стеаратами натрію та калію на організм тварин за експериментальних умов. Досліджено вивчення дії ацетату свинцю на фоні споживання звичайної води та води із стеаратами натрію та калію на організм тварин.

Науково обгрунтовано комплекс заходів щодо забезпечення якості та безпечності доочищеної питної води, яка реалізується з пунктів розливу та споживається населенням індустріального міста, на підставі її гігієнічної оцінки. Надано гігієнічну оцінку доочищеної питної води, яка споживається населенням сучасного промислового міста, за комплексом показників якості та безпечності. Визначено особливості якості та безпечності води питної водопровідної та доочищеної на підставі порівняльної гігієнічної оцінки. Здійснено порівняльну гігієнічну оцінку споживання питної води системи централізованого водопостачання та доочищеної питної води за розрахованими прогнозними канцерогенними ризиками.