Незадовільний стан питної води за мікробіологічними показниками визнано сьогодні в Європі одним з головних факторів ризику підвищеної смертності та інвалідизації населення. За цих умов необхідним і важливим етапом здійснення ефективного контролю за інфекціями з водним шляхом передачі є кількісна та якісна оцінка мікробіологічного ризику інфікування людей через забруднену інфекційними патогенами воду з наступним складанням прогнозів можливої захворюваності і розробкою адекватних профілактичних заходів.

Проанализирован уровень загрязнения природных поверхностных вод химическими загрязнителями неорганической природы и установлено их влияние на возникновение инфекционных заболеваний. Предложено использовать для оценки состояния гидросферы показатель вредного воздействия, учитывающий концентрацию загрязняющих веществ, инкубационный период возникновения заболеваний. Полученные данные позволяют определять степень экологического риска при техногенно-природном загрязнении поверхностных источников питьевого водоснабжения.

С применением комплексного подхода к решению проблемы санитарной охраны моря от загрязнений судами выявлено недостатки, типичные для каждого из существующих видов судовых установок очистки и обеззараживания сточных вод. Впервые гигиенически обоснован способ оптимизации работы судовых установок очистки даных вод путем применения препарата из сухих микроорганизмов (ПСМ) в сочетании с применением силикагеля. Разработана и гигиенически обоснована методика оценки состояния активного ила судовых очистных установок с помощью устройства для непрерывного контроля за состоянием микрофлоры аэротенка установок очистки сточных вод на судах. Впервые применен комплексный подход к оценке системы эпидемиологического надзора за карантинными инфекциями, сформулированы особенности ее организации и обеспечения санитарно-эпидемиологической службой на транспорте противоэпидемической готовности судовых специалистов, администрации судов и портов, населения в штатных и экстремальных ситуациях (в случае холеры). Проанализированы и сформулированы основные предпосылки, цели и задачи для реализации проблемы обеспечения биологической (противоэпидемической) и химической безопасности страны и ее морских границ, ведущая роль в которых принадлежит государственной санитарно-эпидемиологической службе.

Подано огляд літератури стосовно інфекційних захворювань, рівень підвищення та виникнення спалахів яких пов'язані з повенями.

Присвячено актуальній проблемі епідемічної безпечності питної води. Представлено конспективні дані щодо водно-обумовлених інфекцій, біологічних контамінантів питної води, різних засобів інактивації патогенів питної води: хлором та його сполуками, діоксидом хлору, озоном, ультрафіолетовим опроміненням та їх комбінуванням. Надано характеристику кількісної оцінки мікробного ризику, талассогенних та нозокоміапьних інфекцій. Розраховано на широке коло читачів: гігієністів, епідеміологів, мікробіологів, вірусологів, паразитологів, лікарів різних спеціальностей, технологів водоочищення, викладачів і здобувачів вищої освіти медичних ВНЗ.