Наведено результати лікування саркоптозу свиней дектомаксом, баймеком, бутоксом та аміцидом. Доведено високу ефективність застосування дектомаксу у разі тотальної і вушної форм саркоптозу.

Представлено сучасні знання з систематики, морфології і життєвого циклу кліщів. Викладено методи акарологічних досліджень свійських і промислових тварин. Дано коротку характеристику акарицидних препаратів, які застосовують при інвазійних хворобах тварин.

Пропонується включити до групи порожнинних операцій тільки ті операції, які виконуються в закритих серозних порожнинах (грудинній, черевній, тазовій, суглобових). Відмічено досягнення ветеринарної хірургії в порожнинній хірургії (черепно-мозкових операцій, торакальної та абдомінальної хірургії) і висловлено ряд пропозицій щодо подальшого вдосконалення цієї групи операцій. Ставиться питання про реабілітацію тварин після чеперно-мозкових операцій і про підвищення ефективності хірургічного лікування уражених органів грудної і черевної порожнин. Одночасно пропонується вдосконалити способи фіксації при виконанні лікувальних процедур у всіх видів тварин.

Излагается строение и функции кожи, общие принципы и методы диагностики дерматологических заболеваний у кошек и собак. Особое внимание уделено дифференциальной диагностике различных дерматологических состояний, в основу которой положен симптоматический принцип. Описываются наиболее часто встречающиеся заболевания кожи собак и кошек: зудящие дерматозы; очаговое облысение; атопический дерматит; заболевания анальных мешков, акародерматозы; нарушения пигментации и другие, а также способы их лечения.

Суспензія живих клітин дріжджів Rhodotorula gracilis-1724 і препарат на їх основі виявилися ефективними при бактеріозах корисних шовкопрядів. Одночасно дріжджі справили біостимулюючу дію на організм комах.

Містяться дані вітчизняних та зарубіжних вчених, а також результати особистих досліджень автора з проблеми біотехнології розмноження свиней, які включають матеріали морфо-функціональних особливостей статевої системи свиноматок і кнурів-плідників, основи організації і технології біотехніки розмноження в умовах промислових комплексів і спецгоспів, а також основні проблеми патології розмноження свиней у промисловій технології виробництва свинини.

Викладено класифікацію методів загального та місцевого знеболювань, а також процес підготовки тварин до анестезії. Детально проаналізовано історичні етапи розвитку електрознеболювання. Значну увагу приділено фармакодинаміці місцевоанестезувальних речовин, спинномозковій, інтраваскулярній та внутрішньокістковій анестезіям, а також акупунктурній аналгезії.

В роботі наводяться результати вивчення іммуногенних властивостей пропонованих препаратів на телятах. Встановлено, що всі препарати захищали від прямого зараження вірусами ІРТ, ПГ-3.

Викладено основи загальної профілактики і терапії внутрішніх хвороб тварин, етіології, патогенезу, симптоматики, діагностики, лікування і профілактики хвороб серцево-судинної (хвороби перикарда, міокарда, ендокарда, судин), дихальної і травної систем (хвороби верхніх дихальних шляхів, легень, плеври), печінки і жовчних шляхів (гепатит, цироз, амілоїдоз та дистрофія печінки), а також хвороби очеревини. Розкрито особливості етіотропної, патогенетичної, замінної та симптоматичної терапії. Детально розглянуто такі методи терапії: дієтотерапія, фармакотерапія, фізіотерапія (світлолікування, електротерапія, інгаляційна терапія, гідротерапія та ін.).

Висвітлено етіологію, патогенез, симптоми, діагностику, особливості лікування та профілактики хвороб підшлункової залози, нирок і сечових шляхів, системи крові, нервової та імунної систем, обміну речовин, ендокринних органів, шкіри молодняка, птиці та хутрових звірів. Досліджено випадки кормових отруєнь. Наведено класифікацію різних хвороб. Описано причини та механізми розвитку ендокринних хвороб. Викладено загальні принципи діагностики отруєнь токсинами кормів і кормових домішок.

Досліджено вплив антибіотичних препаратів - бісептолу, поліміксину та канаміцину, а також їх комбінацій з пробіотиками біоспорином і субаліном на мікрофлору кишок мишей. Встановлено, що за перорального введення зазначених препаратів у тварин виникає дисбактеріоз 2 - 3-го ступеня; за комбінованого використання їх з пробіотиками вдається значною мірою запобігти розвитку дисбактеріозів. Показано, що дисбактеріоз 2 - 3-го ступеня за допомогою біоспорину та субаліну можна ліквідувати протягом 5 - 7 днів. Самостійне відновлення нормального мікробіоценозу кишок за цей період не відбувається. Склад нормофлори, який зазнавав незначних змін за комбінованого використання антибіотичних препаратів з пробіотиками, самостійно відновлювався на 3 - 5-у добу після відміни цих препаратів.

Встановлено, що комплексне застосування вермітану і L-аргініну забезпечує 100 % ефективність у разі фасціольозно-дикроцеліозної інвазії та активізує у тварин клітинний і гуморальний імунітет.

Висвітлено вплив екзогенної масляної кислоти на рубцеву ферментацію. Встановлено пониження активності мікроорганізмів рубця, підвищення утворення кетонових тіл і неестеріфікованих жирних кислот під впливом екзогенної масляної кислоти. Коефіцієнти енергетичного забезпечення і кетагенності мали найкращі показники у корів контрольної групи.

Викладено результати впливу біостимулятора ербісолу на життєздатність, ріст, розвиток та продуктивність здорових і хворих на мікроспоридіоз гусениць шовкопряда. Встановлено, що ербісол досить ефективний для здорових комах. Але при зараженні останніх мікроспоридіями, залежно від строків згодовування і циклу розвитку паразита, препарат може більшою мірою стимулювати паразита, ніж хазяїна, викликаючи значну загибель комах і зниження продуктивності відгодівель.

Наведено результати досліджень впливу низькоінтенсивної лазеротерапії в ділянці ока на внутрішньоочний тиск у досліджуваному та контрлатеральному очах, зроблено висновки щодо динаміки офтальмотонусу за цих умов.

Корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит, лікували окситетрацикліном. Імунологічні показники крові досліджували до лікування, через добу після початку лікування, після клінічного видужування та через 10 днів після одужання. Виявлено депресивну дію антибіотика на імунний стан корів.

Визначено вміст мікроелементів (заліза, міді, цинку, кадмію) у печінці тварин і вплив їх на клітинні та гуморальні фактори імунітету у разі фасціольозно-дикроцеліозної інвазії.

Виявлено стимулювальні властивості препаратів L-аргініну і РНК, які забезпечували підвищення імунобіологічної реактивності корів у випадку фасцільозу, але не проявляли антигельмінтних властивостей.

Встановлено, що у м'ясо-вовняних напівтонкорунних овець під час їх акліматизації досить часто спостерігається порушення відтворювальної функції, яка супроводжується яловістю вівцематок внаслідок невідповідності їх біологічних особливостей до нових природньо-кліматичних умов.

Розглядаються загальнобіологічні закономірності морфоадаптивних, реактивних, регенеративних і репаративних процесів, що відбуваються у тканинах органів під впливом екологічних факторів, а також шляхом створення біологічних моделей. У працях використані дані не лише класичних, а й найновіших гістологічних, гістохімічних, електронномікроскопічних, цитологічних, морфометричних, біохімічних, ауторадіографічних методів дослідження. Досліджуються морфологічні зміни в кістках скелета при адаптації організму до позаклітинної дегідратації, вплив ліпіну на регенерацію сідничного нерва, потенційні можливості артерій легеневої зв'язки в умовах оклюзії сегментарних гілок легеневої артерії, гістологічні зміни в нирках під дією легкого ступеня дегідратації організму. Дається оцінка гістологічних змін нервового апарату стінок вен нижніх кінцівок при різних формах тромбофлебіту, наводяться деякі аспекти анатомо-гістологічного поняття росту та мінералізації кістки та ін.