На основі статистичних документів обгрунтовано напрями подальшого розвитку галузі шовківництва. Зпрогнозовано подальше різноманіття товарної продукції галузі, що визначається попитом ринку.

Суспензія живих клітин дріжджів Rhodotorula gracilis-1724 і препарат на їх основі виявилися ефективними при бактеріозах корисних шовкопрядів. Одночасно дріжджі справили біостимулюючу дію на організм комах.

Наведено результати впливу на неформовану шовковицю удобрювальних біопрепаратів, виготовлених на основі мікрофлори бульбочок коріння шовковиці. Встановлено, що сорти відрізняються за своєю сприйнятливістю до біопрепаратів і реакцією на їх дію.

Викладено метод визначення розрахункової маси листя сортової шовковиці на основі параметрів росту рослин - довжини пагонів та лінійних параметрів листових пластин. Цей метод застосовано на плантаціях сортової шовковиці, яка ще не досягла віку формування. Він не потребує зрізування пагонів для визначення маси листя на кущах.

Обгрунтовано можливість використання відродженої гусені шовковичного шовкопряда як нового високочутливого біоіндикатора для визначення залишків інсектицидів у субстратах. Розроблено технологію проведення робіт, проаналізовані фактори, які впливають на результати визначення токсичних залишків.

Наведено результати досліджень вирощування гусениць дубового шовкопряда на штучних живильних середовищах за лабораторних умов. Подано оптимальне співвідношення компонентного складу штучного живильного середовища для вирощування гусениць дубового шовкопряда в першому - четвертому віці за умов інтенсивної технології вигодівлі.

Наведено дані чисельності та видового складу турунів у насадженнях шовковиці різного віку.

Висвітлено результати впливу деяких прийомів відбору на основні біологічні показники шовковичного шовкопряда. Використання цих прийомів відбору дає змогу значно підвищити основні біологічні та господарські цінні показники шовковичного шовкопряда, а також підвищити продуктивність елітного матеріалу.

Викладено результати впливу біостимулятора ербісолу на життєздатність, ріст, розвиток та продуктивність здорових і хворих на мікроспоридіоз гусениць шовкопряда. Встановлено, що ербісол досить ефективний для здорових комах. Але при зараженні останніх мікроспоридіями, залежно від строків згодовування і циклу розвитку паразита, препарат може більшою мірою стимулювати паразита, ніж хазяїна, викликаючи значну загибель комах і зниження продуктивності відгодівель.

Наведено результати досліджень модифікуючої дії короткочасних прогрівів грени на біологічні показники шовковичного шовкопряда. У більшості випадків після попередніх прогрівів грени має місце підвищення ембріональної терморезистентності, частоти скорочень спинної судини гусениць, тривалості життя імаго.

Узагальнено результати впливу кількості коконів-глухарів у сім'ях на біологічні показники шовковичного шовкопряда. Встановлено, що відбір сімей з мінімальною кількістю коконів-глухарів на суперелітних вигодівлях позитивно позначається на біологічних показниках шовковичного шовкопряда.

Подано результати досліджень щодо підвищення продуктивності вигодівель гусениць шовковичного шовкопряда шляхом використання біостимулятора глютен, який дає приріст врожаю коконів на 11% та підвищує сортність на 4,6%.

Викладено результати інтродукції сортів шовковиці за останні шість років. Із 50 інтродукованих сортів тільки 22 успішно проходять акліматизацію. Дослідження сортів зарубіжної селекції допомогло виділити найбільш продуктивні і стійкі до захворювань, що дає можливість використовувати їх надалі у селекційному процесі.

Поліпшено методику проведення добору імаго-самців шовковичного шовкопряда за їх здатністю до багатократного запліднення самок.

Наведено результати досліджень щодо підвищення життєздатності та продуктивності шовковичного шовкопряда шляхом використання сумарного впливу кількох оптимізуючих факторів.

Показано, що найбільший ступінь ураження листя шовковиці циліндроспоріозом спостерігається у роки з максимумом і мінімумом сонячної активності та за рік чи рік після них. Ці закономірності дають можливість прогнозувати розвиток хвороби і передбачати проведення відповідних профілактичних заходів.

Викладено результати застосування термотесту як методу визначення неспецифічної стійкості шовковичного шовкопряда. Визначено оптимальні для досліджуваних генотипів режими термотестування різних стадій онтогенезу шовкопряда (гусениці першого і четвертого віків, лялечки). У деяких випадках виявлено міжпорідні відмінності та гетерозисний ефект у гібридів за показником теплостійкості, що дає підстави робити висновки про неспецифічну стійкість досліджених генотипів.

Подано короткий огляд літератури з проблеми дослідження біологічних і продуктивних властивостей гусені шовковичного шовкопряда, отриманої з грени різних періодів відкладання. Доведено необхідність подальшого детального вивчення цього питання на породах і гібридах української селекції з метою вдосконалення селекційно-племінної роботи з шовковичним шовкопрядом наведено методичні розробки з цього питання.

Викладено результати спеціальної болгарсько-української науково-дослідної роботи за визначення мінливості за основними кількісними селекційними ознаками, які визначають величину продуктивності шовку в коконах. Визначено напрями використання перспективних болгарських та українських порід у створенні високопродуктивних промислових гібридів для шовківництва Болгарії та України.

Описано нову методику оцінки фізіологічного стану гусениць шовковичного шовкопряда за відновною активністю гемолімфи (швидкістю знебарвлення гемолімфою розчину перманганату калію).