Создан рабочий макет зонда для измерения тензора магнитной восприимчивости в скважине. Разработана технология изготовления анизотропных эталонов и методика определения геометрических факторов датчика. Экспериментально показано, что теоретическая возможность измерения тензора магнитной восприимчивости в скважине может быть практически реализована.

Створено квазітривимірну геоелектричну модель західної частини Українського щита. На цій основі виявлено аномалії підвищеної електропровідності в земній корі у даному регіоні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.426

Рубрики:

Радіоактивний каротаж

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виконано теоретичний аналіз показань нейтронних газонаповнених детекторів, які широко використовуються в ядерній геофізиці. Загальну швидкість лічби нейтронів даними детекторами може бути подано як суму двох компонентів, що відповідають тепловим і надтепловим нейтронам. Отримано наближені аналітичні вирази для величин, що безпосередньо вимірюються (тобто для показань відкритого детектора і показань детектора, оточеного поглинаючим фільтром), в залежності від характеристик детектора, ефективної довжини зонда та нейтронних параметрів досліджуваного середовища. Розглянуто фільтрові різниці та відношення, з допомогою яких можна підвищити ефективність стаціонарних нейтронних методів дослідження поглинаючих геологічних середовищ.

Розглянуто розв'язок оберненої задачі бокового каротажного зондування для виявлення межі зон, електропровідність яких значно відрізняється, - межі між відкладами солі, що розчинені в буровому розчині і характеризуються низькими значеннями питомого електричного опору та нерозчиненими сольовими відкладами, що мають високий питомий електричний опір.

Запропоновано геохімічні методи пошуків глибокозалягаючих родовищ з високим антропогенним навантаженням щодо рухливих форм хімічних елементів.

Розглянуто новий і перспективний метод дистанційних та неруйнівних геовимірювань, які виконуються з допомогою радіолокаторів підземного зондування або георадарів. Цей метод грунтується на використанні мікрохвильових радарів для зондування підземних середовищ і засобів обчислювальної техніки для обробки даних. Описано області використання георадарів, подано їх основні технічні характеристики та можливості, відображено сучасний рівень розвитку цієї технології. Викладено деякі авторські результати, одержані під час таких досліджень з початку 90-х років. Викладений матеріал проілюстровано результатами практичних робіт, виконаних в Україні протягом 1997 - 1998 рр.

На основі ландшафтно-геохімічних досліджень, способів виявлення та інтерпретації геохімічних аномалій в осадових і донних відкладах, рослинах, а також використання хелатних сорбентів та іонообмінних смол як штучних геохімічних бар'єрів розроблено методику геохімічних методів пошуку рідкіснометалевого зруденіння за вторинними ореолами та потоками розсіювання. Наведено геохімічні критерії для визначення питомої активності металів і дискримінації природних і техногенних геохімічних аномалій у разі пошуків родовищ корисних копалин та екологічних робіт.

Обгрунтовано можливості створення автоматизованої системи пошуку вихідної магнітної моделі для тривимірних і нескінченно витягнутих геологічних тіл та її розробки. На конкретних прикладах описано програму "Магніт", яка виконує згладжування спостережених даних, формування банку моделей, пошук первинного джерела та його оптимізацію. Наведено аналіз результатів інтерпретації магнітних аномалій, визначено джерела магнітного поля.

Обоснованы возможности создания автоматизированной системы поиска исходной магнитной модели для трехмерных и бесконечно вытянутых геологических тел и ее разработки. На конкретных примерах описана программа "Магнит", выполняющая сглаживание наблюдаемых данных, формирование банка моделей, поиск первичного источника и его оптимизацию. Приведен анализ результатов интерпретации магнитных аномалий, определены источники магнитного поля.

Висвітлено шляхи розвитку та сучасний стан теоретичних, методичних і технічних основ геохімічних пошуків, геолого-геохімічні передумови формування геохімічних відображень покладів вуглеводнів у верхніх шарах стратисфери. Встановлено полігенетичність концентраційних полів зони геохімічного випробування, стохастичний характер геохімічної інформації. Оцінено пошукові можливості та обмеження геохімічних методів. Розглянуто особливості обробки та інтерпретації геохімічних даних. Наведено результати геохімічних пошуків у нафтогазоносних регіонах світу.

Розроблено новий алгоритм розв'язку лінійної оберненої задачі магніторозвідки на базі методу модифікованих множників Лагранжа. Він дозволяє здобувати достатньо сталі розв'язки та враховувати апріорні дані про їх властивості. Наведено результати його випробування на теоретичних моделях.

Розглянуто причини спотворення кривої зондування та виникнення розривів між її сегментами у процесі вимірювання методом опорів в однорідних середовищах. Показано неповну відповідність формули геометричного коефіцієнта у загальному вигляді для реальних установок типу AMNB, визначено етап її виведення, на якому така невідповідність виникає. На прикладі виведення уточненого геометричного коефіцієнта для установок типу AMNB описано спосіб виводу формули геометричного коефіцієнта, який виключає виникнення згаданої невідповідності. Наведено результати перевірки уточненого коефіцієнта, які доводять, що за умови його застосування усуваються спотворення кривих зондування, виникнених, як вважалося, через неідеальну прийомну лінію.

На підставі геофізичних і геологічних даних охарактеризовано процес активізації на території України теплових, геоелектричних і сейсмологічних моделей надр, вивчено амплітуди рухів поверхні за останні 5 млн. років та місцеві землетруси. Визначено незначну інформативність геологічних ознак сучасної активізації та обгрунтовано необхідність застосування додаткових засобів її діагностування. Досліджено утворення ізотопів гелію на території України. Визначено перспективи розвитку методу діагностування сучасної актиації.

Предложено осуществлять аппроксимацию аномалий естественного электрического поля (ЕЭП) совокупностью идеально проводящих вертикально поляризованных сфер, размеры и пространственное расположение которых допускают приближенное вычисление суммарного потенциала путем суперпозиции полей от отдельных источников. Применение аналитических аппроксимаций в методе ЕЭП позволяет выполнять приведение результатов наблюдений, полученных на расчлененном рельефе местности, к горизонтальной плоскости; подавлять геоэлектрические помехи негармонического характера; проводить аналитическую увязку значений ЕЭП по планшету съемки при условии отсутствия региональных аномалий, сопоставимых по размерам с площадью исследований. Построение аналитических моделей повышает геологическую информативность метода при решении задач поискового и картировочного характера. Разработано соответствующее программно-математическое обеспечение. Приведены модельные примеры и результаты аппроксимационных преобразований ЕЭП на рудопроявлении золота в Кузнецком Алатау.

Описано структуру сигналів, що утворюється під час імпульсних і гармонічних електромагнітних досліджень об'єктів і середовищ, а також методи придушення регулярних, імпульсних і випадкових високочастотних перешкод, що виникають при цьому. Вказано конкретні приклади технічної реалізації цих методів.

Розглянуто моделювання коливних процесів, що виникають у системах з запізненням сигналу під впливом зовнішніх випадкових збурень. У складі пакета "Геопошук" для інтерпретації геологорозвідувальних даних реалізовано алгоритм моделювання, що подає результати в числовому та графічному виглядах.

Вивчено вплив випадкових збурень зовнішнього середовища та шумів апаратури на перебіг коливних процесів у системах вимірювання фізичних параметрів геологічних порід під час проведення сейсмічних і акустичних досліджень родовищ, розроблено методи моделювання випадкових коливань у цих системах. З використанням сейсмічних і акустичних методів проведення геологічної розвідки розроблено математичну модель коливних процесів у контурі вимірювання штучно збуджених сейсмічних хвиль у формі квазілінійного диференціально-різницевого рівняння з випадковим збуренням типу білого шуму. Розроблено конструктивний алгоритм розв'язання рівнянь такого типу, запропоновано його програмну реалізацію. Розглянуто рівняння першого, другого порядків з запізненням аргументу та випадковим збуренням типу білого шуму, а також системи таких рівнянь. На підставі асимптотичних методів нелінійної механіки знайдено розв'язок у формі першого асимптотичного наближення. Використано метод рівнянь Фоккера - Планка - Колмогорова для дослідження щільності розподілу ймовірностей амплітуди та фази випадкових коливань. На підставі методу Рунге - Кутта четвертого порядку досліджено числове розв'язання межових стохастичних рівнянь амплітуди та фази коливного процесу. Розроблено спеціальні утиліти попереднього аналізу та підготовки геофізичних досліджень з метою використання в пакетах геологічного моделювання.

Розроблено методику й комп'ютеризовану технологію комплексної інтерпретації матеріалів геофізичних досліджень нафтогазових свердловин (ГДС). На підставі аналізу розвитку й сучасного стану інтерпретаційних систем визначено та програмно запроваджено за системою "Геопошук" принципи побудови інтегрованих інтерпретаційних технологій: цільове призначення, єдність методів управління, комплексність рішень, відкритість, принцип інтегрованого цілого, гомеостатичність, єдність інформаційного простору, багатоваріантність та вичерпність, адекватність технічного забезпечення. Побудова технологічної схеми базується на єдності інтерпретаційного, обчислювального та інформаційного процесів на всіх етапах інтерпретації. Розглянуто питання оперативної та зведеної інтерпретації матеріалів ГДС та суміжної геолого-геофізичної інформації (попередньої обробки та оцінки якості каротажних матеріалів, підрахунку запасів нафти та газу тощо). Наведено структуру інформації нафтогазових свердловин та ієрархію інформаційних об'єктів, на основі яких обгрунтовано та програмно запроваджено відповідну інформаційну базу мережево-реляційного типу "Мікропошук". Описано інтерпретаційний процес, до основи якого покладено універсальний інтерпретатор формул і структурований каталог інтерпретаційних моделей відкритого типу. Розв'язання інтерпретаційних завдань виконано багатоваріантним способом з оптимізацією кінцевого результату.

Розглянуто постановку, алгоритм і результати розв'язку задачі про розподіл електричного поля, створеного на осі свердловини джерелами фільтраційного походження, що представлені у вигляді подвійних електричних шарів.

Наведено загальну теорію імпедансних вимірювань у методах геоелектромагнетизму. З урахуванням особливостей електродинаміки сферичних джерел подано детальний аналіз концепції бімодальної структури електромагнітного відгуку в загальній теорії магнітотелуричних полів. На основі точних співвідношень імпедансного типу в межах локального підходу реалізовано ідею спільності методів електромагнітних зондувань, включаючи магнітотелуричне зондування, магнітоваріаційне зондування з використанням просторових похідних поля (horizontal spatial gradient analysis - HSG) та геомагнітне глибинне зондування (geomagnetic deep sounding - GDS). Новизна підходу полягає в тому, що, не виходячи за межі феноменологічної електродинаміки, знаходження інформаційних параметрів можна виконувати тільки в термінах скалярних параметрів імпедансного типу та їх горизонтальних градієнтів, минаючи класичні концепції тензора імпедансу, телуричних та магнітних перехідних функцій, індукційних векторів, значною мірою заснованих на емпіричних або евристичних міркуваннях.