Излагаются основания и основы новой СНОЗ в развитии из ей предшествующей старой СНОЗ. Фундаментальная смыслологика старой системы научного объяснительного знания (аббревиатура СНОЗ) тормозит, ограничивает и путает познавательно-объяснительное мышление людей и из-за недоразвитости находится в кризисе. Фундаментальная смыслологика новой СНОЗ, основания и основы которой излагаются книгосериалом "Прологи новой СНОЗ" и "Логи новой СНОЗ", дает возможность человеческому умосознанию и мышлению выйти на такое вглубь (в микромир) до дна исчерпывающее и логически и фактически истинное познание реальной действительности (объективной и субъективной), какое возможно вообще.

Розглядається шлях природознавства, його загальнотеоретичних положень та моделей вiд античностi, епохи раннього християнства i середньовiччя до науки нового часу, зазначенi їх протирiччя та недолiки, що сполучається з реконструкцiєю понятiйного апарату та космогонiчних моделей науки доiсторичних цивiлiзацiй. Зроблено висновок про доцiльнiсть залучення до такого аналiзу методологiї загальної теорiї систем та необхiднiсть подолання сучасною наукою низки її усталених стереотипiв.

Как возник мир? Почему появился в этом мире Человек? Каким образом он может стать Богом? Ответы на эти вопросы можно получить, познакомившись с новейшей универсальной Философией Космического Разума. В книге приводится научная информация о трех видах тонкой космической энергии - эфире, душе, духе; о трех типах миров в Мировом Целом - аде, рае и чистилище; о трех ипостасях Разума - Боге, Духе, Человеке. Опираясь на последние достижения научно-технической революции, - выдающиеся работы астрофизиков, физиков и кристаллографов всего мира, автор пытается создать новую космогонию.

Автором дополнена оригинальная философская концепция многомерности Бытия и разработана необычная, порой даже ломающая обычные представления о мире, теория взаимодействия Времени, Пространства и Материи, освещая их как атрибуты единой основополагающей субстанции - Света. Книга полна нетрадиционных подходов к давно известным явлениям и посвящена вечным проблемам творчества, духовности и бессмертия.

Розглянуто теоретичні і методичні засади, результати моніторингових еколого-паспортизаційних, ландшафтно-екологічних, меліоративних, радіаційних, медичних досліджень гірських, рівнинних, урбанізованих, зрошуваних, заповідних екополігонів. Значну увагу приділено особливостям екологічного картографування, вмісту, розсіюванню, оцінці акумуляції хімічних елементів в атмосфері, поверхневих водах і донних відкладах, грунтово-рослинному покриву, а також взаємозв'язку їх із поширенням захворювань.

Проведен сравнительный анализ исторического развития методологии естествознания и соответствующих основ конструирования содержания учебного предмета.

Проаналізовано еволюцію природи і суспільства як взаємно зумовленої зміни систем. Здійснено спробу методологічного аналізу через синергетичний принцип. На підставі дослідження необхідності коеволюції природи і суспільства зроблено висновок про синтез знань сумісності різноманітних рівнів коеволюції та уявлень про коеволюційні процеси, що знаходять місце в науці, а також у художній творчості, релігії та міфології.

Висвітлено основні закони та теорії фізики, показано історичний розвиток фізичних уявлень. Розглянуто фізику як фундамент сучасної науки, види та основні атрибути матерії. Запропоновано концепції атомізму, теплових явищ, розглянуто квантово-механічні властивості матерії. Обговорено особливості механіцизму та лапласівського детермінізму, наведено електромагнітну теорію поля Максвелла. Описано корпускулярно-хвильовий дуалізм властивостей речовини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б.в5

Рубрики:

Загальні методологічні принципи наукового дослідження. Філософські методи < Природознавство >

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито багатовимірну єдність логіко-гносеологічних основ природознавства. Розглянуто ідею багатофакторності як генезис міждисциплінарних синтезів філософії, фізики, математики, хімії та інших природничих наук. З позиції багатофакторності досліджено найсуттєвіші особливості: "багатомірності" різних систем природничо-наукового знання як концептуальної основи оцінювання синергетичного світу; формування багатомірного світогляду, побудови предметних багатофакторних (молекулярних) моделей, цілісного динаміко-статистично-імовірнісного образу "фізико-математичної цілісності". Проаналізовано багатомірну цілісність мікро-, макро- та мегасвіту в квантовій фізиці, синергетиці та фізико-математичному природознавстві у цілому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б.в

Рубрики:

Методологія науки < Природознавство >

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены основные концепции современного естествознания (самоорганизации, экологии, биосферы и ноосферы), а также основные этапы его развития. Освещены особенности естественнонаучной, электромагнитной, квантово-полевой и механистической картин мира. Раскрыто содержание основных понятий химии, определены этапы создания системы теоретической химии. Проанализированы особенности биологического уровня организации материи.

Проаналізовано логіко-гносеологічні та онтологічні засади природознавства. Викладено імовірнісну концепцію природничо-наукового знання у гносеологічній теорії XVII ст. Проаналізовано особливості становлення та розвитку статистичного детермінізму. Встановлено немеханічну сутність теорії електромагнітного поля Дж.К.Максвелла та її вплив на зміну наукових уявлень щодо механічної картини світу. Розглянуто проблеми синтезу природничо-наукового та гуманітарного знання, проаналізовано синергетичну парадигму світоосмислення. Досліджено процес формування онтологічної теорії в індійській філософії, античному природознавстві, натуралістичних концепціях доби Відродження та наукових уявленнях Нового часу. Проаналізовано базові принципи фізико-математичного природознавства та особливості становлення багатофакторної парадигми у вивченні багатовимірної цілісності мікро-, макро- та мегасвіту.

Проанализированы логико-гносеологические и онтологические основы природоведения. Изложена вероятностная концепция естественнонаучного знания в гносеологической теории XVII ст. Проанализированы особенности становления и развития статистического детерминизма. Установлена немеханическая сущность теории электромагнитного поля Дж.К.Максвелла и ее влияние на изменение научных представлений о механической картине мира. Рассмотрены проблемы синтеза естественнонаучного и гуманитарного знания, проанализирована синергетическая парадигма мировоззрения. Исследован процесс формирования онтологической теории в индийской философии, античном природоведении, натуралистических концепциях эпохи Возрождения и научных представлений Нового времени. Проанализированы базовые принципы физико-математического природоведения и особенности становления многофакторной парадигмы в изучении многомерной целостности микро-, макро- и мегамира.

Розкрито онтологічні засади природознавства. Висвітлено етапи становлення багатофакторної методологічної парадигми та багатовимірні основи сучасного фізико-математичного природознавства. Проаналізовано теоретико-онтологічні принципи індійської філософії, античного природознавства, натурфілософії епохи Відродження та Нового часу. Детально висвітлено натурфілософські погляди Платона, Дж. Бруно, М. Кузанського, Ф. Бекона, Р. Декарта, Г. Лейбніца, Дж. Локка та ін.

Раскрыты онтологические основы природоведения. Освещены этапы становления многофакторной методологической парадигмы, а также многомерные основы современного физико-математического природоведения. Проанализированы теоретико-онтологические принципы индийской философии, античного природоведения, натурфилософии эпохи Возрождения и Нового времени. Детально освещены натурфилософские взгляды: Платона, Бруно, Кузанского, Бэкона, Декарта, Лейбница, Локка и др.

Зазначено, що проблеми методології науки почали займати думки В. І. Вернадського з перших кроків самостійної наукової творчості, але особливо його інтерес до методологічних питань природознавства посилився в середині 1930-х рр. - періоду нових видатних науково-філософських узагальнень (проблеми радіогеології, стан простору живої речовини, теорія ноосфери) та свідомого обміркування методологічного аспекту емпіричного наукового матеріалу. Цей інтерес до методології науки не залишав ученого до кінця його життя. Зроблено спробу охарактеризувати підсумок методологічних пошуків В. І. Вернадського, які мають відбиток самостійності та оригінальності.

Запропоновано біосферну класифікацію Царств природи. Класифікація включає два Надцарства: Абіотичне та Біотичне. Це відображує реальну картину світу, де, за В. І. Вернадським, біохімічні і геохімічні процеси взаємопов'язані і взаємообумовлені. Біосферна класифікація принципово відмінна від штучних таксономічних класифікацій і сприяє формуванню уявлення про цілісну картину світу. В основу її покладено погляди В. І. Вернадського на біосферу.

Викладено матеріали, присвячені встановленню законів Природи, що знаходяться на найвищому рівні ієрархії системи законів, діючих у біосфері. Зроблено висновок про існування того, що стосовно державного устрою країн називається конституцією. Описано технологію наукових досліджень, яка спирається на знання про систему природничих законів, яку умовно названо "Конституцією" біосфери.

Досліджено взаємозв'язок основних трансформацій світової цивілізації та становлення і розвиток позитивних знань про природу. Встановлено кореляцію між ними від початку цивілізаційного процесу за часів формування відтворювального господарства до сьогодення. Зроблено висновок, що за фундаментальними зрушеннями в культурцивілізаційній системі та виходом на новий рівень знань про природу, як правило, йде прорив у техніко-технологічній сфері.

На базі аналізу сучасної філософської, методологічної та історико-наукової літератури запропоновано підхід до розгляду як природознавства в цілому, так його фундаментальних ідей та теорій зокрема. Як ілюстрацію висвітлено генезис та еволюцію ідеї атомізму.

Висвітлено головні етапи розвитку сучасної науки, методологію наукового пізнання в енергоінформаційних науках, описано їх специфіку. Розкрито сутність наукового пізнання, наведено класифікацію методів та критерії наукових досліджень в енергоінформаційних науках.

Освещены главные этапы развития современной науки, методология научного познания в энергоинформационных науках, описана их специфика. Раскрыта сущность научного познания, приведены классификация методов и критерии научных исследований в энергоинформационных науках.