Розглянуто суть середнього класу, його основні критерії та ознаки, що окреслюють середній клас як специфічне явище, соціальний інститут. Середній клас виступає результатом функціонування сучасної ринкової економіки та демократичного суспільства. Визначено основні перешкоди на шляху до становлення повноцінного середнього класу в Україні. Обгрунтовано пропозиції, які сприятимуть формуванню середнього класу в нашій державі.

Теоретично та практично оцінено зовнішньополітичну діяльність нової незалежної держави і трансформацію суспільства. Розглянуто теоретико-методологічний апарат такої оцінки та розроблено низку прикладних рекомендацій щодо стратегічно-планувального та фінансово-економічного вдосконалення зовнішньої політики держави і суспільства з означеним статусом.

Досліджено проблему міжнаціональних конфліктів загалом і політичних зокрема; висвітлено концепцію для визначення причин етнополітичних конфліктів; розглянуто основні параметри міжнаціональної конфронтації та шляхи їх подолання; проаналізовано суперечності в сфері економіки, політики, духовного життя.

Розглянуто лінгвістичні та філософські теорії, що лягли в основу досліджень політичного дискурсу, та представлено основні напрямки дискурс-аналізу: теорія влади Мішеля Фуко (Michel Foucault), політичного дискурсу як ідеології Теу А. ван Дейка (Teun A. van Dijk), як політичної практики David W. Johnson and Roger T. Johnson, як теорія гегемонії та соціального розвитку Ернесто Лакло (Ernesto Laclau) і Шанталь Муфф (Chantal Mouff).

Розглянуто європейські стандарти вищої освіти, встановлені в межах Болонського процесу, зокрема систему оцінювання ECTS. Відповідно до цього проаналізовано проблему розробки освітнього та методологічного забезпечення загальноосвітнього навчального курсу "Політологія" в нашій країні відповідно до вимог Болонського процесу.

Досліджено фактори, які впливають на утворення та розвиток регіональної стратифікації держави. Проаналізовано регіональні аспекти територіальної цілісності України й інших держав світу. Акцентовано увагу на зв'язку чинників регіоналізації з відцентровими тенденціями у сучасних державах світу.

На підставі аналізу діяльності Української Греко-Католицької Церкви досліджено вплив релігійного чинника на українське державотворення та національну самоідентифікацію українців. Ураховуючи загальний історичний і культурний контекст, з'ясовано генезу, стан і перспективи ролі релігії та Церкви в сучасній Україні.

Розкрито істинні витоки утворення Північноатлантичного Альянсу і Організації Варшавського договору та причини, що зумовили їх загрозливе протиборство. На підставі аналізу нових наукових джерел об'єктивно висвітлено зміст, особливості та наслідки цього протиборства, зокрема в галузі розбудови і нагромадження ракетно-термоядерної зброї. Висвітлено протилежні підходи ворогуючих між собою військово-політичних блоків щодо тогочасних гострих політичних конфліктів, способу їх вирішення. Розглянуто передумови нових геополітичних реалій в Європі та в контексті розвалу Організації Варшавського договору, закінчення "холодної війни".

Розглянуто психологічну основу політичного маніпулювання. Особливу увагу приділено аналізу цілеспрямованого впливу на підсвідомі структури людської психіки. Зроблено акцент на особливостях використання таких підструктур психіки як уява, пам'ять, увага, емоційні елементи.

Розглянуто базові детермінанти формування політичного лідера на базі праць теоретиків української політичної думки. Наведено історичні, географічні та психологічні особливості середовища, які позитивно корелюються з політичним лідерством. Особливу увагу звернено на формування лідера саме в історії української політичної думки.

Проаналізовано значення українського законодавства щодо нейтралізації адміністративного ресурсу під час передвиборної агітації. Розроблено практичні рекомендації стосовно покращання виборчого законодавства України як механізму мінімізації владного впливу на вибори.

Досліджено персональний аспект ціннісної основи політико-владних відносин. Розкрито значення, показано місце та визначено роль персоніфікованої ціннісної системи у формуванні новітніх засад здійснення політичної влади в європейському співтоваристві.

Зазначено, що аналіз актуальних суспільно-політичних перетворень на пострадянському просторі, у тому числі і в Україні, зумовлює необхідність звернення до транзитології - напрямку політичної науки, що займається дослідженням переходу типів політичних режимів із одного якісного стану в інший. Ураховуючи це, проаналізовано основні віхи становлення транзитологічного підходу до розуміння суспільно-політичних трансформацій, а також розроблений в його межах методологічний інструментарій.

На підставі аналізу робіт деяких європейських, американських і вітчизняних дослідників проаналізовано систему ресурсів політичних партій, обгрунтовано необхідність комплексного підходу до її вивчення. Зроблено висновок про можливість використання поняття "партійний ресурс" для означення цілісної системи ресурсів партій, залучених до політичної діяльності.

Зроблено спробу розкрити сучасну систему підготовки високоосвічених офіцерських кадрів для Збройних сил України, зростаючу роль у реалізації цього важливого завдання вищих військових навчальних закладів. Розглянуто актуальні питання перебудови, реформування військової освіти відповідно до нових структур і завдань українського війська.

Досліджено особливості політичної соціалізації українського студентства. Політичну соціалізацію студентської молоді розглянуто як частину професійної та загальної культури майбутнього спеціаліста, яка покликана забезпечити його активну участь у розбудові демократичного суспільства в Україні. Виділено основні шляхи реалізації політичної соціалізації в соціумі, а також агенти політичної соціалізації, які відіграють найважливішу роль у процесі її розвитку та становлення. Визначено певні нюанси, які є принциповими для побудови концепції політичної соціалізації студентської молоді, зокрема питання педагогічного управління та коригування цього процесу.

Виокремлено та теоретично обгрунтувано три типи знань про політику (ціннісний, практичний, науковий), а також з'ясовано характер функціонування кожного з них. Визначено їх роль і місце в загальній системі політичних знань та зв'язок зі сферою реальних політичних відносин.

Розглянуто деякі теоретико-методологічні підходи сучасного елітизму. Наведено типологію політичних еліт та їх характеристику. Обгрунтовано підвищення значення політичної еліти за умов демократичного транзиту. Проаналізовано особливості формування та функціонування української політичної еліти на сучасному етапі.

Досліджено використання міфологізації в масовій свідомості як основи для впровадження технологій маніпулятивного політичного впливу. Розглянуто найпоширеніші міфологеми й особливості їх використання в українському суспільстві з метою формування в населення певних колективних стереотипних установок та уявлень.

Проаналізовано місце та роль релігії в політичному житті сучасної України, її вплив на політичне життя та трансформацію під впливом політичного чинника. Постійне зростання релігійного та політичного чинників у нинішньому суспільстві ставить нові завдання в осмисленні цих нових явищ і процесів. Сьогодні релігія помітно впливає на політичне життя нашої країни. Тому проблема релігійного чинника в політичному процесі в Україні є актуальною та заслуговує на детальне дослідження.