Обобщены данные литературы об эпидемиологии, патогенезе, клинико-диагностических особенностях базилярной мигрени. Рассмотрена дифференциация мигрени базилярного типа с височной и затылочной эпилепсией. Обоснованы клинические критерии мигрень-индуцированного мозгового инсульта. Оценена информативность нейровизуализационной диагностики мигрени. Представлено и проанализировано собственное клиническое наблюдение пациентки, страдающей на протяжении всей жизни мигренью с аурой, с вариантом трансформации офтальмической ауры в базилярную и осложнением - мигрень-индуцированным инсультом.

Мета роботи - поліпшення результатів відновного лікування хворих з ушкодженням ліктьового нерва з застосуванням тривалої електростимуляції. У клініці відновлювальної нейрохірургії у період з 2008 до 2012 р. прооперовано 15 хворих з ушкодженням ліктьового нерва з використанням методики прямої тривалої електростимуляції. Всім хворим виконано невроліз та декомпресію ліктьового нерва (у 2-х хворих електростимуляційну систему встановлювали після нейрорафії). Після звільнення ліктьового нерва від щільних рубцево-змінених тканин, що його оточують, було проведено імплантацію електростимуляційної системи "НейСі-3М" (Україна). Ця система має переваги над короткотривалою електростимуляцією, оскільки не потребує відвідування хворим фізіотерапевтичного відділення. Система є індивідуальною та надає змогу здійснювати стимуляцію хворим за домашніх умов декілька разів на добу протягом тривалого часу, що суттєво підвищує ефективність лікування. Завдяки проведеному лікуванню у 12-ти (80 %) хворих одержано позитивні результати відновлення функції ліктьового нерва (покращання рухів кисті, чутливості, зникнення або зменшення больового синдрому, регрес вегетативно-трофічних змін). Зроблено висновок, що використання тривалої електростимуляції - ефективний і безпечний метод впливу на функціональний стан нервово-м'язового апарату кінцівки у випадку ушкоджень ліктьового нерва. Електростимуляція ефективна також у хворих з давністю захворювання понад два роки. Її використання надає змогу досягнути більш повноцінного та швидкого відновлення втраченої функції у порівнянні з хворими, яким проведено невроліз та декомпресію без електростимуляції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.83

Рубрики:

Спірохетози. Хвороба Лайма, лайм-бореліоз (кров’яна інфекція)

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити взаємозв'язок між півкульною локалізацією інсультного вогнища в різних структурах головного мозку та стадією порушення акту ковтання у хворих з гострим супратенторіальним мозковим інсультом, виявити особливості відновлення функції ковтання. Проведено клініко-неврологічне та магнітно-резонансно-томографічне обстеження 105-ти хворих віком від 46 до 84 років (середній вік 66 років) з гострим мозковим інсультом супратенторіальної локалізації та порушенням акту ковтання після перенесеного мозкового інсульту. Під час обстеження хворих застосовано клініко-неврологічні методи, структуровані шкали для оцінки неврологічного та ковтального статусу. Встановлення діагнозу мозкового інсульту та визначення локалізації інсультного вогнища проведено з застосуванням клінічних методів і методів нейровізуалізації. Найвираженіші дисфагічні розлади виявлено у разі двобічного півкульного інсульту - порушення оральної та/або глоткової стадії акту ковтання. З'ясовано, що інсульти з ураженням тім'яної частки правої півкулі головного мозку спричиняють утруднення ініціації акту ковтання, негативно впливають на ковтальний процес загалом та на його відновлення. Ураження нижніх відділів тім'яної частки лівої півкулі зумовлює дисфункцію оральної стадії ковтання. Півкульна локалізація вогнища інсульту впливає не лише на стадію нейрогенної дисфагії, а й на ступінь відновлення ковтальної функції. Двобічне півкульне ураження тканини мозку асоціюється з меншою частотою повного відновлення функції ковтання, ніж у разі унілатеральної локалізації вогнища інсульту (50,0 і 67,5 % відповідно).

Висвітлено особливості проведення топічної діагностики в неврології, визначено основні клінічні синдроми, наведено приклади обгрунтування і формулювання топічного діагнозу.

Несмотря на большое количество публикаций, в теории рассеянного склероза остается много проблем, без решения которых невозможен дальнейший прогресс в диагностике и лечении. Освещены белые пятна в патогенезе этой болезни и указаны направления дальнейших исследований, результаты которых позволили бы оптимизировать существующие диагностические и терапевтические алгоритмы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1-5 + Р64-324

Рубрики:

Інсульт

Психіатрія

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-7 + Р62-52

Рубрики:

Цукровий діабет

Невропатологія

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703-52

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальну проблему неврології - менінгіт. Наведено підходи до класифікації, епідеміології, патогенезу. Висвітлено основні клінічні вияви рідкісних форм цього захворювання. Знання рідкісних форм менінгіту допоможе лікарю своєчасно його діагностувати та надати необхідну лікарську допомогу.

Розглянуто проблему церебральної автосомно-домінантної артеріопатії із субкортикальними інфарктами і лейкоенцефалопатією (CADASIL). Наведено дані щодо поширеності, етіопатогенезу захворювання. Проведено узагальнення різних виявів хвороби з огляду на їхню діагностичну цінність. Висвітлено аспекти клініко-нейровізуалізаційного зіставлення, подано аналіз відомих методів діагностики і підходів до лікування за умов розвитку цієї патології.

Цель работы - исследовать влияние беременности и родов на этологические, эмоциональные показатели и двигательную активность крыс в условиях моделирования рассеянного склероза. Исследования проведены на 20 самках нелинейных белых крыс. Животные, иммунизированные энцефалитогенной смесью, были распределены на две равные экспериментальные группы. Во 2-ю группу вошли самки после родов. Поведение в Суок-тесте, латентный период иммобильности, степень выраженности неврологических расстройств и воспаления задних конечностей регистрировали в исходном состоянии, через 7, 14, 21 и 28 суток после моделирования рассеянного склероза. У самок 2-й группы исследования проводили также через 2 суток после родов. У самок 1-й группы в течение эксперимента снижались уровень тревожности и двигательная активность, что свидетельствует об эмоциональных нарушениях, связанных с развитием болезни, и их трансформации в тревожно-депрессивное состояние. У самок 2-й группы к окончанию эксперимента уровень активности приближался к исходным значениям на фоне сохраняющегося относительно высокого показателя тревожности. Это свидетельствует о более быстром восстановлении физического состояния и сохраняющейся напряженности эмоциональной сферы у крыс после родов, что, возможно, связано с реализацией материнского инстинкта, направленного на сохранение здорового потомства и, соответственно, на продление рода. Выводы: исследование двигательной активности, уровня тревожности, эмоционального состояния, неврологических нарушений показало, что предшествующая беременность и роды не усугубляют течение экспериментального рассеянного склероза у крыс.

Рассмотрены современные подходы к фармакотерапии инсомний, требования к оптимальному снотворному средству и недостатки имеющихся препаратов-гипнотиков. Освещены возможности и преимущества лекарственных средств растительного происхождения с сочетанием снотворного и седативного действия. Особое внимание уделено анализу механизмов действия и сфере клинического применения нового комбинированного препарата на основе экстрактов валерианы и мяты - Меновалена. Обоснована целесообразность применения препарата при нарушениях сна различного генеза как эффективной и безопасной альтернативы снотворным средствам химической природы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучена эффективность препарата холина альфосцерат (Глиатилин) у 58-ми пациентов. Установлено достоверное улучшение объективного неврологического статуса пациентов, получавших препарат в дозе 800 мг/сут, а именно: нивелирование статико-локомоторной функции, регресс чувствительных нарушений, снижение пирамидной недостаточности. Отмечено достоверное уменьшение субъективных жалоб больных на головную боль, головокружение, раздражительность, утомляемость и достоверное улучшение когнитивных функций, о чем свидетельствовало улучшение беглости речи, праксиса, слуховой и зрительной памяти, снижение тревожности и депрессивных проявлений. Полученные данные позволяют рекомендовать холина альфосцерат (Глиатилин) для лечения печеночной энцефалопатии.

Рассмотрены изменения частоты и ритма дыхания при патологических процессах в центральной нервной системе. Представлены общие принципы и определение острой дыхательной недостаточности, ее классификация по анатомо-физиологическим изменениям в организме. Освещены характерные патологические типы дыхания, появление которых может указывать на локализацию поражения того или иного отдела центральной нервной системы, и их прогностическое значение.

Рассмотрены современные проблемы фармакотерапии различных форм деменций. Обоснована концепция холинергической фармакотерапии как эффективного пути патогенетического воздействия на ослабление когнитивных процессов. Особое место в качестве инструмента лечебной стратегии нейродегенеративных и сосудистых форм деменций отведено селективному ингибитору ацетилхолинэстеразы - ривастигмину. Подробно проанализированы механизмы действия, клиническая эффективность и безопасность данного препарата, его преимущества перед другими препаратами этой группы и обоснована целесообразность его применения при различных формах когнитивных, поведенческих и психических расстройств при деменциях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.10

Рубрики:

Пухлини голови і шиї

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р634.75 + Р636.750.541

Рубрики:

Операції на спинному мозку і його оболонках

Грижі міжхребцевих дисків

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі даних доказової медицини та клінічної практики розглянуто предиктори вибору терапії на різних стадіях хвороби Паркінсона. Обгрунтовано показання до призначення прямих агоністів дофамінових рецепторів (на прикладі ропініролу) в різних схемах лікування залежно від стадії захворювання, віку, наявності та прогнозу ускладнень, коморбідних станів, профілю побічних реакцій та фінансових міркувань.