Здійснено теоретичний аналіз психологічних особливостей формування образу світу в юнацькому віці, представлено типологію образу світу студентської молоді.

Розглянуто проблему дослідження проектування концептуальної моделі діяльності викладача інформатики, також поняття: "проектування", "моделювання", "концептуальна модель". Побудовано схему концептуальної моделі професійної діяльності майбутнього викладача інформатики, яка складається із сукупності оперативних образів.

Проаналізовано поняття "адаптованість", "неадаптованість", "дезадаптація", "дезадаптованість" та "важковиховуваність" у різних наукових концепціях; зроблено акцент на інтерпретації результатів дослідження щодо домінувальних синдромів дезадаптованих підлітків, коефіцієнта дезадаптації, рівня соціально-психологічної адаптованості (дезадаптованості) та особливостей їх впливу на поведінку учнів підліткового віку.

Репрезентовано теоретичний аналіз теорії опору в психоаналітичному та когнітивно-поведінковому підходах, виділено згідно з параметрами прийоми роботи з ним у межах двох терапевтичних напрямків.

Здійснено теоретичний аналіз психічного та психологічного здоров'я, його основних складових і чинників. З-поміж усіх інших факторів зазначеної сфери функціонування особистості особлива увага приділяється феномену релігійної віри з її потужним духовним потенціалом. Розглянуто передумови переходу релігійності в розряд загрози збереженню емоційного благополуччя людини. На прикладі результатів контент-аналізу тематичних студентських творів обгрунтовано вагому роль християнської віри у підтримці психічного та психологічного здоров'я сучасної молоді.

Розглянуто проблему збереження здоров'я та ведення здорового способу життя (ЗСЖ) студентами педагогічного університету, сформульовано нове визначення поняття здоров'я, яке має максимальне смислове наповнення. Досліджено рівень розуміння майбутніми учителями ЗСЖ, обгрунтовано потребу формування у них комплексного розуміння ЗСЖ та запропоновано систему психолого-педагогічних умов, спрямованих на його досягнення.

Розглянуто погляди науковців щодо психолого-педагогічних умов розвитку професійно важливих якостей у процесі професійної підготовки. Визначено умови, які сприяють розвитку цих якостей у майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.

Надано психологічний аналіз феномену безробіття та його вплив на психологічне здоров'я людини передпенсійного віку, результати дослідження мотивів пізнього учнівства та сприйняття цієї ситуації. Зроблено спробу розмежувати поняття "безробітний" та "професійно незатребуваний".

Проаналізовано існуючі психологічні дослідження з проблеми сексуального розвитку особистості в період дорослішання як процесу інтерналізації суспільних еталонів, а також окреслено основні етапи становлення сексуальних уявлень у підлітків та юнаків.

Розглянуто проблему мультикультуралізму та національної толерантності відповідно до закордонних психологічних теорій. Аналіз зазначеної проблематики представлено крізь призму розгляду психологічних феноменів національної ідентичності та ідентифікації, групової ідентичності, а також акультараційних стратегій. Охарактеризовано змістову сутність мультикультуралізму та моделей його функціонування в суспільстві.

Надано теоретичний аналіз природничо-наукового спрямування перших програм та схем дослідження психіки душевнохворого в історії Вінницької психоневрологічної лікарні імені О. І. Ющенка та спроби виявлення диференціації між душевною хворобою і психічним здоров'ям населення. Розкрито завдання консультативної та діагностичної роботи з психічнохворими зазначеного періоду, розглянуто питання про охорону психічного здоров'я населення Поділля в кінці ХIХ - на початку ХХ ст.

Проведено теоретичний аналіз питання професійної ідентичності майбутнього психолога. Аргументовано потребу збагачення навчально-методичних програм із професійної підготовки психологічними техніками, спрямованими на розвиток професійної ідентифікації та особистісної ідентичності майбутнього психолога стосовно спеціалізації професійної діяльності.

Представлено та проаналізовано результати психодіагностичного обстеження осіб, хворих на псоріаз. Обгрунтовано необхідність комплексного підходу, який містить психодіагностичні методи з урахуванням складних психосоматичних співвідношень у структурі захворювання, розробку програм психологічного супроводу.

Наведено результати дослідження психологічної готовності до пенсії. Запропоновано авторський психолінгвістичний підхід до дослідження психологічної готовності в сукупності когнітивного, емоційного та мотиваційного компонентів.

Розглянуто психокорекційні засоби у процесі морального розвитку школяра. Наведено класифікацію психокорекційних засобів за характером спрямованості, змістом, формою; умови індивідуальної психокорекції, методи індивідуального психокорекційного впливу. Окреслено специфічні риси корекційного процесу, принципи складання психокорекційних програм. Охарактеризовано провідні механізми корекційного впливу: повідомлення інформації; навіювання надії; універсальність страждань, переживань і розуміння школярем того, що він не самотній; альтруїзм; корегувальні рекапітуляції первісної сімейної групи; розвиток техніки міжособистісного спілкування; імітаційна поведінка; інтерперсональний вплив; групова згуртованість; катарсис; корегувальні емоційні переживання; конфронтація; научіння.

Розкрито міждисциплінарний (із позицій психології й соціології) підхід до розгляду сутності, детермінації перебігу та розв'язання феномену особистісної кризи.

Проаналізовано вплив стресогенних чинників на появу психосоматичних захворювань. З'ясовано особливості протікання емоційного стресу на фізіологічному та психологічному рівнях (зокрема когнітивному), а також охарактеризовано способи його подолання. Як найбільш доцільний, із погляду попередження психосоматичних патологій, механізм подолання визначено стресозахисний потенціал емоційного інтелекту. Запропоновано модель антиципаційного механізму за допомогою компонентів емоційного інтелекту.

Розкрито проблему гендерного розвитку чоловіка в онтогенезі в аспекті становлення його гендерної ідентичності. Поетапно розглянуто періоди дошкільного, молодшого шкільного, підліткового та юнацького віку із визначенням новоутворень, пов'язаних із гендером та ідентичністю особистості.

Розглянуто особливості використання методів казкотерапії у практиці психологічного консультування. Підкреслено ефективність застосування казки у роботі з клієнтом.

Проаналізовано теоретичні підходи й надано опис емпіричного дослідження чинників, що визначають професійні уявлення та компетентність студентів-психологів.