Проведено науково-теоретичне осмислення феномену Європейського простору вищої освіти й методологічної допомоги слухачам навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти в розумінні сутності і змісту основ наукового інструментарію Європейського освітнього простору. Проаналізовано композицію дій і головні базові елементи Болонського процесу. Викладено ряд гарантій і норм, необхідних для внутрішнього забезпечення якості освіти. Констатовано, що Європейський простір вищої освіти належить до категорії "соціального простору", за допомогою якого вирішуються проблеми міжнаціональних відносин у соціокультурній сфері, зокрема, накопичення, відтворення, розвиток і передача знання.

Висвітлено особливості модульної форми засвоєння економічних знань для формування економічної компетентності в системі післядипломної освіти. На підставі аналізу відповідної наукової літератури проведено розбір понятійного апарату. Визначено рушійні сили економіки. Розкрито потреби особистості як головної виробничої сили суспільства. Розглянуто й охарактеризовано тріаду модулів економічних знань. Констатовано, що модульна форма засвоєння даних знань пропонує різну деталізацію змісту кожного модуля для різних категорій слухачів.

Висвітлено теоретичні засади фахової компетентності керівника ЗНЗ, що є складовою його потенціалу і вимагає неперервного розвитку в системі підвищення кваліфікації або перепідготовки в закладі післядипломної освіти. Подано визначення професійно значущих понять "компетентність", "професійна компетентність", "фахова компетенція", "управлінська кваліфікація". Наведено модель фахової компетенції керівника ЗНЗ та проаналізовано її складові. Доведено, що необхідною умовою оволодіння усіма компонентами управління навчальним закладом є організація та ефективне функціонування системи професійної підготовки й підвищення управлінської кваліфікації керівників ЗНЗ у закладах післядипломної освіти.

Висвітлено проведення в Інституті післядипломної педагогічної освіти Всеукраїнських Internet-конференцій з питань психолого-педагогічних інновацій в освіті. Особливу увагу звернено на відображення філософських засад освітніх інновацій, підготовку педагогічних працівників до цієї діяльності, проблеми психолого-педагогічної експертизи, різні аспекти застосування інновацій у післядипломній освіті. Проаналізовано розподіл публікацій за галузями науки. Констатовано, що інновації в освіті є тим механізмом, який перетворює її на могутній важіль трансформацій у державі.

Висвітлено практичний досвід модернізації шкільної педагогічної освіти за умов глобалізації, накопичений системою освіти Фінляндії. Акцентовано увагу на ключовій ролі учителів, як носіїв інноваційних процесів в суспільстві, суб'єктів сучасних і майбутніх продуктивних змін в освіті. Проведено класифікацію форм і методів підвищення кваліфікації. Викладено засади національної стратегії "Освіта і наука в інформаційному суспільстві 2000 - 2004 рр.". Доведено, що за умов сучасних трансформацій і модернізації освіти України є актуальним вивчення зарубіжного досвіду систем педагогічної освіти, зокрема, системи освіти Фінляндії.

Визначено особливості розвитку професійної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) у процесі підвищення кваліфікації в Інституті післядипломної педагогічної освіти (ІППО). Розкрито сутність поняття "професійна компетентність керівника ЗНЗ". Охарактеризовано змістове забезпечення розвитку професійної компетентності керівників ЗНЗ на курсах підвищення кваліфікації. Визначено систему вправ для розвитку управлінської культури керівників ЗНЗ. Виявлено умови, необхідні для розвитку їх професійної компетентності та управлінської культури в ІППО. Зазначено, що перспективою подальших досліджень є поглиблення роботи з розвитку професійної компетентності керівників ЗНЗ, рівня їх управлінської культури на базі районних (міських) методичних кабінетів спільно з ІППО.

Досліджено особливості розвитку методів програмованого навчання. Проаналізовано сучасний стан проблеми створення навчальних програм. Розглянуто й охарактеризовано основні етапи розвитку методів програмованого навчання. Висвітлено вплив сучасних інформаційних технологій на розвиток такого навчання. Констатовано, що в Україні до сьогодні відсутня помітна практика створення і використання засобів програмованого навчання.

Висвітлено розвиток в Україні педагогічної інноватики як науки про інноваційні процеси в педагогічній галузі в контексті формування професійної компетентності вчителя. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти інноваційної діяльності. Виявлено специфічні особливості окремих структурних елементів педагогічної інноваційної діяльності. Проведено систематизацію інноваційного навчання вчителів відповідно до логіки навчання будь-якого інноваційного педагогічного процесу. Констатовано, що переважна більшість теоретичних питань розвитку педагогічної інноватики в Україні ще потребує розробки, експериментальної апробації або остаточного їх розв'язання.

Висвітлено проблему впливу сучасного віртуального кіберпростору на визначення стилю життя молоді. Проаналізовано результати соціологічного дослідження серед старшокласників щодо одержання школярами інформації про загрозу здоров'ю від безконтрольного використання сучасних засобів телекомунікацій. Наведено авторську систему методичних заходів, спрямованих на формування критичного ставлення молоді до негативного впливу сучасного інформаційного простору. Доведено, що ефективність процесу виховання інформаційної культури учнів залежить від роз'яснювальних факторів ризику для здоров'я безконтрольного використання засобів телекомунікацій.

Висвітлено особливості впровадження дистанційного навчання у післядипломну педагогічну освіту (ППО). Зазначено, що одним з головних пріоритетів розвитку освіти в Україні є запровадження в освітню діяльність сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і систем. Проаналізовано структуру очно-дистанційного підвищення кваліфікації. Констатовано, що перехід ППО до очно-дистанційного підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти надасть можливість підвищити рівень комп'ютерної грамотності та інформаційної культури кадрам освіти цієї категорії.

Висвітлено проблему вимірювання й управління якістю освіти. Наголошено на відсутності в Україні єдиної державної програми переходу від сучасної практики управління освітою до технологій випереджального державного управління якістю освіти. Розглянуто й охарактеризовано необхідні умови та ймовірні наслідки впровадження зазначених технологій. Констатовано, що завдання управління якістю післядипломної педагогічної освіти є надзвичайно актуальним і потребує комплексного вирішення на всіх рівнях управління.

Досліджено технологічну складову управління загальноосвітнім навчальним закладом. Зазначено, що даний компонент відображає основні науково обгрунтовані етапи дій, що ведуть до досягнення мети. Проаналізовано структуру кожного етапу. Розглянуто й охарактеризовано функції, виконувані конкретним етапом. Доведено, що оптимізація управління досягається, насамперед, за рахунок забезпечення взаємозв'язку і взаємодії між усіма управлінськими завданнями, ланками, частинами та функціями.

Висвітлено проблему підвищення кваліфікації учителів Великої Британії в контексті проведення оцінювання знань учнів у школах. Акцентовано увагу на потребі підготовки вчителів як експертів з оцінювання. Розглянуто й охарактеризовано способи навчання вчителів оцінюванню. Констатовано, що усі задіяні в освіті особи поділяють відповідальність за покращання освіти в царині оцінювання.

Висвітлено проблему реформування методичних служб у системі освіти. Наведено визначення понять "управління","методична робота" та "методична культура". Сформульовано функції науково-методичної роботи, проаналізовано складові системи методичної служби. Доведено, що однією з передумов успішної професійної діяльності вчителів є професіоналізм керівників методичних служб.

Викладено основні положення доповідей учасників конференції. Особливу увагу звернено на виставку-ярмарок педагогічних ідей за темою "Шляхи модернізації навчально-виховного процесу в контексті європейського виміру".

Висвітлено проблему глибоких концептуальних змін у системі перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, її коригування. Визначено функції системи післядипломної педагогічної освіти (ППО). Акцентовано увагу на діяльності системи ППО в регіонах. Розглянуто й охарактеризовано особливості педагогічного процесу в системі ППО. Констатовано, що найважливішим концептуальним педагогічним кредо подальшого розвитку ППО є упровадження післядипломного педагогічного процесу як феномену творчості, що неминуче забезпечує його безумовний ефект.

Досліджено післядипломну педагогічну освіту в контексті сучасного етапу стану освіти в суспільстві. Визначено специфіку досліджуваного феномену в межах посткласичної філософсько-освітньої парадигми. Проаналізовано дану проблему як складову модернізаційних процесів українського суспільства. Концептуалізовано одержані знання для забезпечення теоретико-методологічних засад реформування галузі та проектування практичних реформ.

Конкретизовано діяльність Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) Академії педагогічних наук (АПН) України як координатора проекту "Справедливе оцінювання". Викладено модель контрольних заходів (для слухачів курсів ЦІППО АПН України), що включає кілька видів контролю. Наведено визначення методу тестування, проаналізовано його особливості. Акцентовано увагу на потребі усвідомлення усіх позицій, пов'язаних з вибором конкретного методу. Констатовано, що система післядипломної освіти України потребує виважених рішень щодо стосовно відповідних умов для підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти.

Висвітлено діяльність українсько-європейського проекту Міжнародної програми TEMPUS "Справедливе оцінювання" в контексті застосування інноваційної політики у вітчизняній системі освіти. Сформульовано мету даного проекту. Проаналізовано діяльність Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) Академії педагогічних наук (АПН) України в рамках зазначеної програми. Визначено стратегічні завдання оцінювання в теорії педагогічного менеджменту. Зазначено, що Міжнародна програма TEMPUS "Справедливе оцінювання" є масштабним проектом, спрямованим на залучення українських педагогів до використання сучасних методів педагогічного оцінювання.

Розкрито значення комп'ютера у шкільному навчанні як носія та засобу впровадження нових технологій. Проведено класифікацію в контексті освітньої діяльності відношення між поняттями "комп'ютеризація", "інформатика" та "методика навчання шкільної дисципліни". Розглянуто загальні методичні аспекти використання інформативного поля в освітній діяльності. Проаналізовано структуру технологічного потенціалу вчителя. Досліджено особливості організації та проведення курсів підвищення кваліфікації (КПК) працівників освіти. Доведено, що урізноманітнення фахової компетентності учителів відбувається в діяльності творчих груп КПК.