Звернено увагу на рівень гарантування точності передбачень нового образу світу суспільними і природничими науками. Розглянуто перспективи впливу нано-, піко- і фемтонаук на виробництво. Проаналізовано причини ігнорування ролі формування альтруїзму в педагогічних системах минулого. Обгрунтовано необхідність звернення педагогіки ХХІ ст. до нових виховних орієнтацій для перетворення альтруїзму в масове цивілізаційне явище.

Досліджено проектування у науковій літературі найважливішої категорії дидактики "зміст освіти". Розглянуто структуру змісту освіти: знання, вміння і навички; предмети або курси цілеспрямованого виховного впливу, які допомагають сформувати в юнацтва якості громадянина, основи здорового способу життя, тощо. Вказано на багатокомпонентність змісту як передумову реалізації у процесі навчання трьох цілей: освітньої, розвивальної, виховної. Визначено, що зміст освіти конкретизується у нормативних документах зокрема у навчальних планах та програмах. Проаналізовано різні групи чинників, які слід враховувати під час добору змісту. Акцентовано увагу на чотирьох основних елементах, які обов'язково мають відбиватися у змісті освіти. Наведено основні принципи реформування змісту сучасної освіти: гуманізація, диференціація, інтеграція. Розкрито пріоритети розвитку сучасної освіти України: взаємозв'язок навчання і розвитку; інформатизація освіти; розробка державних стандартів; прискорення адаптування системи української освіти до умов ринку та вимог демократичного суспільства.

Вміщено перелік нормативних документів, які визначають концептуальні підходи до виховання молоді в Україні. Аргументовано необхідність нових підходів до виховання студентів у ВНЗ. Відображено стан і проблеми виховання молоді під час навчання у ВНЗ. Розкрито досвід системної організації навчально-виховної роботи в Національному університеті кораблебудування (НУК, м. Миколаїв). Вміщено таблицю "Структурна схема навчально-виховної роботи НУК". Акцентовано на негативній стороні впливу інформатизації на формування морально-етничних якостей людей. Визначено спрямованість навчально-виховного процесу у технічних ВНЗ за умов ринкової економіки та інформаційного суспільства.

Повідомлено, що реалізацією безперервної освіти в Національному гірничому університеті (НГУ) займаються Міжгалузевий інститут безперервної освіти (МІБО) та Інститут заочно-дистанційної освіти (ІЗДО). Визначено підгрунтя та причину необхідності безперервної освіти. Розкрито актуальність високоякісної доуніверситетської підготовки як складової безперервної освіти, конкретизовано зміст нових підходів до організації адаптивної освіти старшокласників загальноосвітніх шкіл. Акцентовано увагу на важливості взаємодії системи безперервної освіти типу "школа - вищий навчальний заклад". Визначено структуру, головну мету завдання і діяльності факультету доуніверситетської освіти МІБО. Висвітлено досвід факультету щодо підготовки молоді до навчання у ВНЗ: запровадження спеціальних дисциплін, що реалізує ідею безперервної професійної освіти; створення розгалуженої мережі навчального комплексу; проведення методологічних конференцій та семінарів з питань упровадження новітніх технологій викладання дисциплін гуманітарного циклу.

Наголошено: на несформованості варіативної освіти в загальноосвітніх школах; на формах і профілях підготовки, що пропонує факультет доуніверситетської освіти; на основних складниках підготовки, які мають забезпечити соціальний захист молодого спеціаліста в разі тісної співпраці школи і ВНЗ. Визначено актуальність та стан розв'язання проблеми організації перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців, пріоритетні елементи у системах вищої освіти і праці. Проаналізовано практичний досвід МІБО з організації перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів, визначено нові форми роботи та наведено результати. Наголошено на ролі глибокої спеціалізації як основи професійної майстерності та значенні післядипломної та додаткової професійної освіти в реалізації ідеї безперервної освіти. Підкреслено, що післядипломна освіта визначається потребами самої людини, є самостійною галуззю в житті людського суспільства. Сформульовано головне завдання кафедри післядипломної освіти. Наголошено на питанні створення системи безперервної (багатоступеневої) підготовки фахівців інформаційної сфери, розкрито підходи МІБО до його вирішення. Представлено найближчі завдання МІБО у реалізації розвитку НГУ у контексті інтегрування освіти України в Європейський освітній простір. Надано позитивну оцінку підготовленості України до запровадження освіти протягом всього життя, визначено суперечності, що ускладнюють цей процес. Запропоновано низку заходів для подолання труднощів організації безперервної освіти, зокрема післядипломної.

Надано загальну довідку про НУК. Проаналізовано наукову та науково-технічну роботу. Представлено проекти НУК до програми інноваційного розвитку Миколаївської області. Акцентовано на пропозиції створення на базі НУК інноваційного центру інженерних досліджень. Визначено мету і завдання центру. Розглянуто підсумки роботи сектору комерціалізації науково-дослідної частини та роботи щодо входження в європейський дослідницький простір. Висвітлено співпрацю з іноземними та міжнародними організаціями, вітчизняними відомствами. Наголошено на проблемах діяльності НУК, які потребують вирішення на регіональному та державному рівні.

Досліджено поняття "релігійне відродження" в контексті його зіставлення із базовим концептом "національне відродження". Акцентовано увагу на тому, що вони мають романтичну основу - міфологеми "грунту, крові та національного характеру", як інструменти формування національної та релігійної ідентичності у ХІХ ст. Розкрито поняття "релігійного відродження" у трьох смислах: як загальне збільшення кількості віруючих, а також збільшення числа людей, які замислюються про сенс буття і застосовують для цього релігійну символіку; як формування правової бази для "свободи совісті", вираження релігійних переконань і функціонування релігійних конфесій; як відродження "автентичної" національної та цивілізаційної ідентичності. Обгрунтовано необхідність заміни метафори "національне і релігійне відродження" на метафору" національне і релігійне будівництво". Проаналізовано передумови та перспективи участі релігії у процесі формування української політичної нації.

Розглянуто образ спортивного психолога, професійною спеціалізацією якого є практична психологія. Зазначено, що професійним простором психолога є спортивна діяльність, а специфіка його роботи полягає в її спрямованості на вивчення психологічних феноменів у реальних життєвих ситуаціях. Розкрито сучасні погляди на процес професійного розвитку особистості майбутнього спортивного психолога. Висвітлено специфіку змісту трьох структурних блоків та завдань трьох етапів професійної підготовки спортивних психологів. Проаналізовано внутрішні конфлікти (неузгодженості, "я"-ідентифікації, "десемантизації", імітаційно-поведінковий), що сприяють (за умови їх подолання) професійному становленню.

Зазначено шість вимірів самореалізації особистості. Названо умови, які потребують відмови від знаннєвої парадигми освіти. Розкрито зміст поняття "компетентнісний підхід". Наголошено на процесі відбору та визначення ключових компетентностей як на одному з основних моментів розробки стандартів освіти. Розкрито зміст поняття "кваліфікація". Детально розглянуто трактування різними авторами і виданнями термінів "компетентність" і "компетенція". Виокремлено форми компетенції. Досліджено класифікації видів компетенції. Викладено авторське бачення щодо співвідношення понять "компетенція" і "компетентність".

Обгрунтовано принцип різновекторної модельованості навчального матеріалу як чинника особистісно орієнтованого навчання. Звернено увагу на значення змісту, структури та форми подання матеріалу в дидактично-методичних комплексах навчання дисциплін. Описано найтиповіші вектори урізноманітнення моделей: мову опису, систему взаємозв'язків. Зазначено, що принцип різновекторної модельованості реалізується на різних етапах навчання та в різних компонентах дидактико-методичних комплексів. Виділено принципи, які його обумовлюють. Наголошено на складових методологічної культури вчителя, зокрема на системному мисленні. Розкрито досвід роботи в цьому напрямі кафедри теорії та історії освітньо-виховних систем НПУ ім. М. П. Драгоманова. На прикладі фрагмента вступної проблемної лекції курсу "Освітньо-виховні системи" з широким використанням варіантного моделювання простежено процес розкриття творчих здібностей студентів. Наведено двадцять варіантів тестових контрольних завдань з курсу "Сучасні педагогічні технології у вищій школі" - різновидів інформаційних моделей, в яких відображено склад певних знань, навичок і вмінь, що мають важливе значення у здійсненні особистісного підходу до навчання.

Наведено погляди на здоров'я людини давньогрецьких філософів, Конфуція, Лао-цзи та інших. Акцентовано увагу на тлумаченні поняття "здоров'я людини" К.Ніші та А.Шопенгауером. Розглянуто сучасні визначення здоров'я людини, зокрема фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров'я. Досліджено змістову частину здоров'я людини - поняття "здоровий спосіб життя". Приділено увагу стану здоров'я молоді в Україні та факторам, які впливають на його якість. Визначено основні напрями, за якими слід реалізовувати комплексні програми, спрямовані на формування здорового способу життя молоді, зокрема організацію здорового харчування. Висвітлено низку умов, необхідних для забезпечення певної якості життя нації: матеріально-економічні, соціальні, фінансові, тощо. Розглянуто зв'язок психічного здоров'я студента в епоху НТР з кількістю інформації, яку він сприймає, та системою освіти.

Визначено, що глобалізація та інформаційна революція змінюють звичні контури життя людини, а головне - змінюються фундаментальні основи відтворення людини як біологічного і антропологічного типу. Акцентовано увагу на органічно взаємопов'язаних зовнішніх і внутрішніх реаліях, які формують "дух епохи", з якого випливає нинішня філософія світу як загальна настанова її стратегічного розвитку. Досліджено три найбільш значущі групи процесів світового рівня, єдність яких змінює світогляд та логіку історії. Обговорено внутрішні змінні реалії як результат творчості народу України та його еліти в останнє п'ятнадцятиріччя. Наголошено, що освітній процес має віддзеркалювати реальний характер життєвого процесу і водночас виховувати молоде покоління відповідно до суспільного ідеалу, сформованого найкращими представниками української мислячої еліти. Розкрито принципові положення, які становлять концептуальну канву сучасної філософії освіти. Висвітлено науковий доробок (монографії, підручники, дисертації тощо) дослідження теми "Філософські засади трансформації вищої освіти в Україні на початку ХХІ ст.".

Наголошено на освітній, аксіологічній, етичній, моральній та естетичній функціях екології. Підкреслено роль освіти як ключового елементу формування екологічного світогляду. Обгрунтовано значення екологічного світогляду. Представлено екологічний світогляд у формі трьох складових розуміння відносин між суспільством та природою. Розглянуто ключові причини діяльності в екологічній сфері у традиційному, постіндустріальному та інформаційному суспільствах. Акцентовано увагу на ноосферному шляху розвитку людства як порятунку його від екологічної катастрофи. Висвітлено три стратегії, що реалізуються одночасно і є елементами складної системи за взаємодії людини-господаря з навколишнім середовищем. Визначено мету, актуальність екологічної освіти, зокрема у зв'язку з процесом глобалізації. Конкретизовано провідні критерії формування глибокої екологічної свідомості та екологічної культури: знання загальних закономірностей взаємоіснування та розвитку довкілля і суспільства, визначення соціальної зумовленості взаємовідносин людини і природи.

Зосереджено увагу на спроможності сучасного світу протистояти використанню знань на шкоду людям. Аргументовано твердження, що поки немає переконливих підстав для сподівань стосовно розв'язання цього завдання у найближчому майбутньому. Акцентовано увагу як на підгрунті для скептичного висновку, на дисонансі, який має тенденцію до посилення, між створенням глобального інформаційного простору та інтеграцією світової спільноти в правовому, географічному, адміністративно-територіальному, міждержавному просторі. Зазначено, що чим грунтовніші людські знання, то до більшої руйнації вони можуть призвести в ірраціональних життєвих виявах людини. Підкреслено, що у нестабільному, розбалансованому світі сильніші знання роблять його більш хитким, а отже вразливішим.

Наголошено, що інформація і знання розглядаються як безпосередня продуктивна сила, ВНЗ як ланка виробничого процесу та умова його здійснення. Досліджено теоретичні основи здійснення інноваційної діяльності у ВНЗ. Подано трактування понять "інновація", "нововведення", "інноваційний процес". Висвітлено основні етапи інноваційного процесу та їх зміст. Визначено поняття "інноваційний процес у ВНЗ", форми участі ВНЗ у ринку новинок. Окреслено наукові нововведення, які є результатом змін в структурі навчального процесу та управління ВНЗ, та їх призначення у ВНЗ. Названо основні форми інноваційної діяльності внаслідок нововведень. Показано суть моделі дослідницько-підприємницького університету, доведено його переваги над звичайними ВНЗ та науково-дослідним інститутом. З'ясовано його функції, форми внеску в інноваційний процес. Вказано умови реалізації моделі дослідницько-підприємницького університету.

Запропоновано вже впроваджений авторський варіант нового інтегрованого предмета "Історія фізики та методологія природознавства", створений у вищій школі на базі традиційного курсу "Історія фізики". Аргументовано доцільність нового курсу. Проведено його теоретичне об|рунтування. Представлено робочу навчальну програму, у якій висвітлено засади науки певних історичних періодів, логічно поєднано попередні і новітні відкриття, а також досягнення інших наук про людину і природу, зіставлено традиційні (класичні та некласичні) і нові (постнекласичні) методології пізнання і діяльності. Наголошено на можливостях забезпечення формування у студентів цілісної сучасної (синергетичної) картини світу, які відкривають застосовані під час підготовки програми підходи.

Зазначено важливе місце "технологізації" навчально-виховного процесу у вирішенні складних завдань освіти з кінця ХХ ст. Досліджено причини появи і використання поняття "освітні технології". Розкрито характерні ознаки освітніх (педагогічних технологій) доведено наявність частини цих ознак в традиційних підходах до навчального процесу. Пояснено необхідність застосування поняття "технології" до діяльності системи освіти. Акцентовано увагу на освітній доповіді ЮНЕСКО (1998 р.), яка розглядає комп'ютерну техніку як істотний засіб розвитку освіти. Розкрито параметри використання властивостей комп'ютера в навчальному процесі. Наголошено на певній полярності понять "технологізації" навчально-виховного процесу і гуманізації освіти. Проаналізовано негативні наслідки спроб гранично-технологізувати й інформатизувати навчальний процес у середній і вищій школі.

Визначено потребу підготовки в Україні фахівців з маркетингу, освіта і кваліфікація яких зможуть забезпечити конкурентноспроможність на світовому ринку. Встановлено низку ключових компетенцій професійної освіти, підкреслено важливість загальної здатності комунікативної організації професійної діяльності за різних соціально-економічних умов з представниками різних професійних співтовариств і культур. Названо чинники, що визначають розвиток ключових компетенцій засобами навчання на прикладі стратегії професійного навчання на рівні міжнародного диплома МВА (Master Business Administration). Показано зсув акценту з академічних дисцсиплін до розв'язання приктичних ключових проблем, з якими фахівці стикаються на робочому місці. Відображено три принципи програми традиційного навчання, питання методичних дискусій про можливість і шляхи формування компетенцій та особистісних менеджерських навичок маркетологів. Розкрито зміст поняття "професійна та психологічна підготовленість", "організаторські здібності", "педагогічні навички". На прикладі шкіл бізнесу США показано головні уміння маркетологів, для розвитку яких існують спеціальні тренінги. Констатовано, що в Україні практика маркетингу є ще вторинною щодо теорії. Висвітлено підходи західних шкіл до підготовки фахівців з маркетингу з орієнтацією на практичні вміння, доведено переваги цього підходу. Розкрито зміст методичної, соціальної та професійної компетенцій професійної діяльності маркетолога. Запропоновано у підготовці вітчизняних маркетологів перемістити основні акценти навчання з теоретичної площини у бік формування практичних вмінь.

Підкреслено важливість у вихованні процесу формування соціальної спрямованості особистості. Названо дослідників, які зробили значний внесок у розв'язання цієї проблеми. Розкрито роль художнього слова у становленні життєвої позиції вчителя. Наведено приклади з літературних творів та усної народної творчості.

Розглянуто взаємо'звязок фундаментальної і професійної спрямованості природничо-математичних навчальних дисциплін у фаховій підготовці вчителів для освітньої галузі "Технології". Окреслено цикл фундаментальних дисциплін, з яких має брати початок професійна підготовка вчителів технологій, визначено в чому полягає фундаментальність дисциплін. Констатовано, що зміни змісту техніко-технологічної підготовки вчителів позначилися на формуванні змісту фундаментальних дисциплін. Представлено принципи відбору змісту математичних дисциплін, які є підставою створення системи вимог до навчального матеріалу: обсяг, структура, логічне упорядкування, методична значущість. Дослідженнями встановлено зростання ефективності технічної підготовки вчителів при покладанні нафундаментальні дисципліни функцій: прикладного використання змісту курсів цих дисциплін для розв'язання конкретних технічних задач та задач з практики вчителів технологій. Зазначено, що проблема викладання фундаментальних дисциплін у вищій школі включає два основних положення: формування професійної культури викладача і науковця, створення сучасних навчальних програм. Наголошено, що фундаментальність дисципліни полягає не в обсязі, а у відборі навчального матеріалу, достатнього для послідовного опанування її положеннями як наукової системи. У навчальні програми з фізики та математики було внесено відповідні корективи, було усунено дублювання деяких питань під час вивчення електротехніки, технічної механіки тощо, внесено конкретні прикладні задачи.

Продемонстровано варіанти пропедевтичної підготовки вчителів у процесі вивчення фундаментальних дисциплін "Вища математика", "Загальна фізика", "Інформаційні технології". Конкретизовано заходи з вивчення природничо-математичних дисциплін у системі професійної підготовки вчителів для освітньої галузі "Технології".

Розглянуто підсумки дослідження у відділі інноваційної освіти Інституту вищої освіти АПН України теми "Теоретико-методологічні засади організації та розвитку вищої освіти в закладах недержавної форми власності". Вміщено відомості щодо кількості приватних ВНЗ. Зазначено, що організатором і координатором досліджень у галузі приватної освіти є відділ інноваційної освіти ІВО, який співпрацює з Асоціацією навчальних закладів України недержавної форми власності. Повідомлено, що до виконання теми залучено 28 науково-педагогічних працівників приватних ВНЗ. Відображено результати досліджень по напрямах роботи: питання інституалізації приватних ВНЗ, місце приватних ВНЗ у системі вищої освіти України; визначення принципів, покладених в основу діяльності ВНЗ; порівняльний аналіз динаміки розвитку приватного сектору вищої освіти та кадрового потенціалу викладачів; соціальний портрет студента та його ціннісної орієнтації; порівняльний аналіз деяких форм роботи державних і недержавних ВНЗ; вимоги, що висуваються до спеціаліста за сучасних умов, а також гуманітарно орієнтованої моделі фахівця.

З наведенням прикладів розглянуто результати досліджень: з використання принципово нових форм організації навчання (майстер-класи, рольові ділові ігри тощо); запровадження сучасних інформаційних технологій та інноваційних технологій у виховній роботі; з наукової роботи приватних ВНЗ; проблем керівництва приватними закладами та особливостей правових засад їх функціонування. Результатом підведення підсумків стало окреслення кола пріоритетних питань подальших досліджень.