Висвітлюються катастрофічні мотиви в творчості Євгена Маланюка, втілення у його поезії універсалій художньої свідомості. Розглядаються не тільки джерела тих чи інших художніх прийомів, але їх розвиток і особливе значення в системі необароко (наприклад, гіперболи, анафори, анаграми, риторичні інтонації та ін.). Підкреслено, що Є.Маланюк сконструював у своїх творах особливий катастрофічний час і простір, заповнивши цей континуум конкретними подіями і предметами та рефлексіями про них.

Зроблено філософське дослідження апокрифічної апокаліптики у контексті патристики. Проаналізовано проблему походження "вічності" зла в світі, ідею апокаліпсиса. Значну увагу приділено апокаліптичним темам у ранніх пам'ятках словесності Руси-України, особливостям рецепції у різних слов'янських традиціях.

Розглянуто онтологічні, аксіологічні та інші проблеми в історії світової філософської думки. Детально проаналізовано особливості філософії Стародавнього світу, середньовіччя, західноєвропейської філософії епохи Відродження, Нового часу, а також охарактеризовано німецьке просвітництво ХVIII ст., німецьку класичну філософію на прикладі поглядів Фіхте, Шеллінга, Гегеля, Канта, Фейєрбаха. Досліджено посткласичний розвиток світової філософії у другій половині ХІХ-ХХ ст., зокрема, філософські погляди П.Флоренського і С.Булгакова, філософську антропологію, неофрейдизм, антропологічні орієнтації герменевтики, прагматизму та неопозитивізму. Особливу увагу приділено висвітленню характерних напрямів розвитку філософської думки в культурі Київської Русі, в Україні у другій половині ХІІІ-ХVII ст., в епоху українського просвітництва у другій половині ХVII-XVIII ст., а також формуванню філософських та суспільно-політичних поглядів у ХІХ-ХХ ст. в Україні та в українській діаспорі.

Проаналізовано історичні, філософсько-методологічні, соціальні та політичні проблеми демократичного вибору влади, узагальнено окремі аспекти виборів народних депутатів Верховної Ради України, що відбулися 1998 р. Розглянуто архетипи вибору в європейських народів, універсалізм як метафілософію сучасної політичної ментальності, діяльність опозиційних партій у політичній боротьбі, а також проблему співпраці провідних українських партій під час перших демократичних виборів в Україні тощо.

Розглянуто співвідношення гносеології та епістемології, особливості тлумачення знання, ієрархічну будову процесу його формування, форми вираження істини у знанні, функціонування знання у культурі, а також його онтологічні аспекти. Окреслено зміст основних дослідницьких та світоглядних позицій у гносеології та епістемології, що дає можливість краще зрозуміти багатоаспектність знання.

Представлено праці одного з провідних філософів ХХ ст. Е.Левінаса (1906-1995), які присвячені найважливішим питанням сучасної етики, політики, філософії та права, серед яких: "Чи є онтологія фундаментальною?" (1951), "Нова раціональність", "Філософська детермінація ідеї культури" (1986), "Права людини і добра воля" (1985), "Про ідею нескінченного в нас" (1988) та ін.

Розглянуто актуальні питання теорії та практики освітньої інноватики, шляхи оновлення та реформування змісту навчання та виховання, нові освітні технології, нововведення в системі управління освітою, нові моделі авторських закладів освіти. Висвітлено проблеми впровадження у практику роботи педагогів ефективних методів і форм навчання та виховання, зокрема, ділового спілкування учасників навчально-виховного процесу, проблеми оновлення системи управління освітою. Підкреслено, що розроблення, апробація та впровадження освітніх інновацій передбачають розвиток творчих можливостей кожного учасника навчально-виховного процесу, щодо цього актуальною є проблема підготовки педагогів до інноваційної діяльності, формування таких якостей, як "відкритість до нового", рефлексія, комунікативність тощо.

Висвітлено концепцію реконструктивної рефлексії основних положень методологій філософської науки. Визначення та аналіз положень чотирьох фундаметальних методологій виявило неприйнятність ототожнення епістемологічних і методологічних принципів, змішування яких є джерелом суперечностей і систематичних помилок. Зроблено висновок: реконструктивна рефлексія основоположень методологій філософії науки доводить, що одне і те саме положення з позицій епістемології та методології постає як таке, що має різний зміст.

Робота є спробою створення концептуальної рамки для інтерпретації поняття "суб'єкту влади" в історико-філософській науці та сучасній соціальній і політичній філософії. Пропонується детально розроблена система орієнтирів для аналізу влади як суспільно-історичного феномену. Робиться історико-філософська розвідка витлумачення поняття влади основними представниками світової філософської думки. Подається концептуальна схема аналізу функціонування влади в сучасному українському суспільстві.

Розвивається філософська концепція системно-енергетичного бачення творчості у її людському вимірі. Розглянуто сутність і зміст категорії "творчий потенціал", яка репрезентує механізм здійснення активно-перетворюючого відношення людини до самої себе і до оточуючого світу. Творчий потенціал постає як цілісний феномен, системна єдність діяльно-есенціального, віртуального і трансцендентивного рівнів. Проаналізоване співвідношення вказаного поняття і таких соціально-філософських категорій, як "творчість", "пізнання", "діяльність", "культура", "духовність", "менталітет". Розкриті деякі закономірності творчої еволюції людини у ході здійснення індивідуального життєвого шляху і історичного розвитку людства (у онтогенезі і філогенезі). Вказані процеси розглядаються на фоні найсуттєвіших культурно-цивілізаційних змін кінця ХХ століття і трансформаційних зрушень у сучасному українському суспільстві. Визначені головні напрями реалізації потенційних творчих сил людини.

Висвітлюється цілий комплекс теоретичних та історико-літературних проблем, пов'язаних з явищем філософської лірики. Аналізуються ранні етапи розвитку філософської лірики у світовій літературі, джерела української філософської лірики. Пропонується систематичний розгляд української філософсько-поетичної традиції у найяскравіших проявах, що дає змогу з'ясувати як універсальні, так і національні її особливості. Найбільшу увагу приділено розгляду різних напрямків в українській філософській ліриці ХХ ст. (В.Свідзинський, Б.-І.Антонич, М.Зеров, М.Бажан, В.Мисик, В.Стус та ін.).

Висвітлено цілий комплекс теоретичних та історико-літературних проблем, пов'язаних з явищем філософської лірики. Систематичний розгляд української філософсько-поетичної традиції у найяскравіших проявах дав змогу з'ясувати як універсальні, так і національні її особливості. Значну увагу приділено українській філософській ліриці XX ст., зокрема, творчості видатних українських поетів: В.Свідзинського, Б.-І.Антонича, М.Зерова, М.Бажана, В.Мисика, В.Стуса та ін.

Проаналізовано шляхи розвитку українського теоретичного гуманізму, розкрито його джерела, теоретичні ідеї та сутність. Простежено християнські витоки його моральності, своєрідність самовизначення. Розглянуто здобутки українського гуманізму з позицій слов'янського світогляду та української духовності на прикладі тріади персоналій: Б.Паскаль - Г.Сковорода - П.Юркевич. Доведено, що українська філософська думка співзвучна західноєвропейським філософським концепціям.

Розглядаються актуальні проблеми філософії і соціології у світлі розвитку сучасної культури. Аналізується роль філософської методології у формуванні системи історичних, природознавчих і культурологічних знань, а також деякі аспекти становлення національної культури. Висвітлюються методологічні основи початку філософії, індивідуалістичні мотиви в філософії Просвітництва, національні особливості російського космізму. Досліджується філософія "Я" у художній концепції М.Хвильового, соціальна утопія Лазаря Барановича, повідомляється про релігійність та атеїзм М.Ломоносова. Характеризується філософська антропологія в структурі культурологічного знання, суперечлива сутність національного характеру та ін.

Викладено методологічні засади філософських учень про людину. Проаналізовано здобутки та втрати соціально-діяльнісної критики класичного антропологізму. Висвітлено принцип сублімативності людського світовідношення в сучасній антропологічній рефлексії. Досліджено проблему єдності буття. Особливу увагу приділено антропокультурним вимірам моральності.

Розглянуто проблему наступності у формуванні професійних цінностей майбутнього вчителя в умовах навчально-науково-педагогічних комплексів.

Рассмотрена проблема последовательности формирования профессиональных ценностей будущего учителя в условиях учебно-научно-педагогических комплексов.

In paper the problem of a sequence of shaping of professional values of the future teacher in conditions of educational scientific and pedagogical complexes is surveyed.

Розглянуто та проаналізовано явища, що стали етапними на початку заснування філософії Відродження у галузях етнофілософії, політико-правових вчень (витоки української національної ідеї, діяльність Кирило-Мефодіївського товариства, філософська та політико-правова думка у Галичині) та музичної культури (етнічна спрямованість музичних творів першої половини ХІХ ст., ідеї народництва у творчості композиторів).

Розглянуто специфіку розвитку богословської думки доби Київської Русі, зумовлену впливом на християнство дохристиянських духовних традицій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*671

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж68937 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю0,0

Рубрики:

Загальний розділ філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ