Описано стиль ампір, детальніше - спосіб виготовлення колиски. Зазначено, що у виробі використані складні та трудомісткі технології із застосуванням ручної праці, специфічної металевої фурнітури та шипових з'єднань. Наголошено, що художні та конструктивні особливості варті уваги та творчого переосмислення для застосування в сучасному меблярстві.

Описан стиль ампир, более детально - способ изготовления колыбели. Отмечено, що в изделии использованы сложные и трудоёмкие технологии с использованием ручного труда, специфической металлической фурнитуры и шиповых соединений. Подчеркнуто, что художественным и конструктивным особенностям стоит уделить внимание и творчески их переосмыслить для использования в современном мебельном производстве.

The article deals with the description of the empire style, precisely with the method of making a cradle. Labour capacious technologies, such as manual labour, specific metal garnish and tenon joints were used for manufacturing the article. Special attention should be paid to artistic and constructive peculiarities, which need new creative compreheusion for using them in modern furniture making.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)6-5

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*622.2

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)63-49

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)614-209

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі узагальнення архівних документів проаналізовано складні процеси та історично важливі події з метою визначення відправних етапів процесу інтеграції дрібного виробника-власника (на прикладі кустарно-ремісничого виробництва в Україні) у радянську систему господарства. Розглянуто столипінський і сталінський етапи організації державно-монополістичного регулювання. Висвітлено Ленінський напрям "добровільного кооперування", особливості пролетаризації дрібного власника кустарно-ремісничої промисловості.

На основе обобщения архивных документов проанализированы сложные процессы и исторически важные события с целью определения отправных этапов процесса интеграции мелкого производителя-собственника (на примере кустарно-ремесленного производства в Украине) в советскую систему хозяйства. Рассмотрены столыпинский и сталинский этапы организации государственно-монополистического регулирования. Освещены Ленинское направление "добровольного кооперирования", особенности пролетаризации мелкого собственника кустарно-ремесленной промышленности.

Розглянуто одну з найгучніших справ, за допомогою якої сталінський режим планував "упокорити" українську інтелігенцію. Спираючись на досягнення своїх попередників, автор використовує недоступні ще до сьогодні документи та матеріали, що дозволяють глибше зрозуміти причини і наслідки справи та процесу "Спілки визволення України".

Наведено теоретичний аспект історії управління радянською промисловістю. Розглянуто принципи радянського промислового управління у сталінський час у контексті основних рис теорії бюрократії М. Вебера, яку тогочасні західні дослідники використовували для вивчення промислових організацій.

Вивчено "український радянський патріотизм" як своєрідну модель радянської ідентичності, що впроваджувалася в СРСР протягом 1930 - 1950-х рр. Спираючись переважно на категорію історичної пам'яті, показано механізм імплантації цієї моделі у свідомості людей та особливості її функціонування в Українській Радянській Соціалістичній Республіці.

На основі розсекречених матеріалів колишнього КДБ при РМ УРСР та Політбюро ЦК КПУ вперше в українській історіографії грунтовно вивчено роль масового терору як елемента державного управління в СРСР 1917 - 1941 рр., створення інформаційної управлінської системи та її застосування, глобальне нищення дворянства, офіцерства, духівництва, представників так званих дрібно-буржуазних партій та українських урядовців періоду Визвольних змагань, диференційований підхід до різних прошарків селянства, зв'язок репресій з плановим народним господарством, сталінський заколот, чистка НКВС, а також вплив терору на генофонд населення.

Здійснено аналіз та подано комплексну характеристику політичних настроїв різних прошарків українського селянства у 1928 - 1933 рр. Встановлено вплив сталінської "революції згори" на політичну атмосферу в українському селі та підвищення активності значної частини селян. Визначено ставлення різних прошарків українського селянства до розпочатої суцільної колективізації сільського господарства, з'ясовано співвідношення між прихильниками державного аграрного курсу і селянами, які опирались сталінській колективізації. Охарактеризовано домінуючі прояви протесту, висвітлено особливості сприйняття жіночим населенням політичних та економічних перетворень. Встановлено, що насильницька колективізація спричинила перехід загальної маси українського селянства в опозицію до влади. Виявлено, що поєднання соціальних і національних мотивів є характерною рисою протесту селянства. Доведено: застосований проти українського народу терор голодом був відповіддю тоталітарного режиму на вперте небажання українського селянства підтримувати сталінський аграрний курс.

Висвітлено тлумачення термінів і понять з архітектури, які відображають історію та традицію в розвитку архітектури. Визначено походження цих термінів і наведено різні довідникові дані. Приділено увагу спорудам епохи первіснообщинного ладу, архітектурі Стародавнього Єгипту, Близького Сходу, Егейського (Крито-Мікенського) та античного світу, Стародавньої Греції, ранньохристиянській архітектурі та Візантії V - VI ст., середньовічній архітектурі країн Азії, Північної Африки, Західної та Північної Європи, а також архітектурі Дороманського та Романського періодів Європи V - XII ст., країн Західної Європи XIII - XV ст. та періоду готики, епохи Відродження та ренесансу Італії, Відродження у Франції, Іспанії та Північних країнах Європи XV - XVI ст., бароко та класицизму XVII - XVIII ст., рококо й ампір початку XIX ст.

Встановлено основні етапи розвитку архітектури історизму в Одесі та чинники, що вплинули на формування та розвиток архітектури історизму. Наведено хронологічну послідовність зміни неостилей, визначено роль архітектурної деталі у формуванні стилю. Виявлено прототипи композиційних рішень і основні композиційні схеми фасадів житлових і громадських будівель. Висвітлено основні та домінуючі прийоми пропорційної побудови фасадів і напрями розвитку композиційних рішень. Зазначено, що тенденції історизму виявлялися в архітектурі Одеси у ретроперспективному напрямі (1910-ті рр.), в передвоєнний період (1930-то рр), і в архітектурі "сталінського ампіру" (1950-то рр.).

Висвітлено розвиток усіх видів і жанрів декоративного мистецтва (ДМ) України наприкінці XVIII - початку ХХ ст., зокрема, ткацтва, килимарства, вишивки, вибійки, гончарства, різьблення, металообробки, малювання, витинанки. Увагу приділено селянському мистецтву як невід'ємній складовій народного побуту, відображення етносвітогляду й законів буття нації, важливому засобу збереження традиції, забезпечення її безперервності в просторі та часі. Зазначено, що ХІХ ст. - класичний період розвитку народного мистецтва (НМ), зародження домашніх промислів і, водночас, важливий період становлення капіталістичних відносин, піднесення промисловості, виникнення фарфоро-фаянсових, ткацьких, шкіряних, ливарних, суконних, скляних підприємств, їх перетворення на значні центри виробництва. Визначено шляхи утвердження нових засад промислового виробництва, співробітництва народних майстрів і професійних художників, запровадження європейських технологічних новацій. Проаналізовано всі види й жанри ДМ в контексті еволюції художніх стилів - пізнього класицизму (ампіру), історизму, еклектики, модерну, який зароджувався в Україні. Висвітлено діяльність інтелігенції в галузі підтримки й відродження народних промислів у ХІХ ст., колекціонування творів НМ, організації виставок та музеїв, започаткування художньо-промислової освіти та становлення українського мистецтвознавства.

Узагальнено відомості про комунікативні ознаки музичного стилю. Виділено "наративну" стильову спрямованість вираження як специфічну ідеалізуючу особливість широти стильових інтересів слухачів. Класифіковано стилі-напрямки за залученістю, зважаючи на їх комунікативні ознаки до утворень "наративного" характеру. Представлено музику рококо в її поєднанні з стилістикою німецького-італійського, слов'янського бароко та класицизму, ампіру, а також зразків бідермайера у взаємодії з романтизмом, реалізмом, імпресіонізмом та іншими напрямками. Вказано на репертуарні можливості фортепіанного мистецтва в різних напрямках музики XX ст. з опорою на символістські та неосимволістські-мінімалістські утворення сучасної художньої сфери.

Наведено теоретико-концептуальне обгрунтування сталінізму як форми тоталітаризму. Розкрито методологічні засади концепції тоталітаризму, сутність, ознаки сталінізму як суспільного феномену. Вивчено сталінізм як суспільне явище в "перебудовчій" історіографії 1987 - 1991 рр., феномен "культу особи", "сталінізму" та "сталінщини" в російській та українській історіографії. Визначено національне спрямування української наратології сталінізму, концептуальні основи теорії тоталітаризму в українському історико-політологічному дискурсі. Висвітлено російську інтелектуальну історію сталінізму 1990-х рр., питання трансформації уявлень про сталінський тоталітаризм. Проаналізовано більшовицький тоталітаризм як суспільну систему і модель політичної системи в сучасній українській історіографії, соціальний, національний, політичний, духовний терор як основу сталінізму в українській наратології ХХІ ст.

Приведено теоретико-концептуальное обоснование сталинизма как формы тоталитаризма. Раскрыты методологические основы концепции тоталитаризма, сущность, свойства сталинизма как общественного феномена. Изучены сталинизм как общественное явление в "перестроечной" историографии 1987 - 1991 гг., феномен "культа личности", "сталинизма" и "сталинщины" в русской и украинской историографии. Определены национальное направление украинской нарратологии сталинизма, концептуальные основы теории тоталитаризма в украинском историко-политологическом дискурсе. Освещены российская интеллектуальная история сталинизма 1990-х гг., вопросы трансформации представлений о сталинском тоталитаризме. Проанализированы большевистский тоталитаризм как общественная система и модель политической системы в современной украинской историографии, социальный, национальный, политический, духовный террор как основа сталинизма в украинской нарратологии ХХІ ст.

Досліджено складний етап в історії української архітектури радянського періоду: неприродного переходу від радянського авангарду до "сталінського ампіру".

Висвітлено психологію експресіонізму в творчості В. Стефаника та сатира Л. Мартовича, їх життєвий та творчий шлях. Досліджено еміграційну українську літературу 1930 - 1950-х рр. про сталінський терор і голодомор в Україні. Розглянуто роль І. Багряного у громадському та культурно-мистецькому житті України, досліджено творчий доробок Т. Осьмачки, тему голодомору в осмисленні В. Барки. Увагу приділено українській ментальності й історії у творчості О. Довженка й Ю. Яновського.

Висвітлено повсякденність та історичний час у контексті української історії 1930-х рр. Описано сталінський етап в соціально-економічних перетвореннях. Досліджено повсякденне життя на підприємствах і новобудовах, колгоспного села та етнічних громад України. Розглянуто партійно-радянську номенклатуру УСРР в добу сталінського комуністичного штурму 1929 - 1933 рр. Встановлено місце вчительства в комуністичній державі. Висвітлено особливості й умови пастирського служіння кліру. Розкрито проблему збереження/порушення священством вірності пастирському служінню. Акцентовано увагу на участь студенства у соціально-економічних перетвореннях.

Вивчено еволюцію фарфору та фаянсу України кінця XIX - початку XXI ст. Висвітлено залежність фарфору-фаянсу від культурної, промислової та економічної політики держави на світовій арені, співвіднесено певні організаційно-творчі процеси з мистецькими реаліями в царині фарфору та фаянсу України від модерну до постпостмодерну, простежено часові етапи парадигми розвитку сучасної порцеляни. Проаналізовано джерела інспірацій у царині формотворення та декорування, притаманні творчості конкретних художників галузі фарфору-фаянсу епох модерну, Ар Деко, радянського ампіру, неофункціоналізму, доби звернення до ретростилістики, періоду постпостмодерну.