Систематизовано європейську традицію теорії інтерпретацій. Наведено поняття герменевтики, описано перші системи інтерпретації (кабалістику, античну і християнську герменевтику). Розглянуто наукову інтерпретацію герменевтики, феноменологію, філософську герменевтику, психоаналіз, фемінізм, екзистенціалізм. Висвітлюються проблеми семіотики та структуралізму, постмодернізму (постструктуралізму), герменевтики як літературної естетики, показано синтетичний характер сучасної української прози, а також стиль і час у зарубіжній прозі ХХ ст.

Опубліковано матеріали міжнародної наукової конференції "Історичне джерелознавство в інформаційному суспільстві", що відбулася 18 - 20 жовтня 2000 р. у Дніпропетровську. Розглянуто проблему збалансованості методологічних принципів структуралізму та постструктуралізму в сучасній наратології. Подано комплексний аналіз історичних джерел, де висвітлено діяльність українських політичних партій на початку XX ст., здійснений за допомогою комп'ютерних технологій. Проаналізовано археографічну діяльність М.Грушевського. Окремі розділи присвячено крем'яним виробам із поховань ямної культури Дніпровського правобережжя, українській геральдиці, топографічним описам губерній та намісництв кінця XVIII - початку XIX ст., а також епістолярним джерелам і методам їх дослідження.

Висвітлено проблеми лексичної, реченнєвої та текстової семантики, мовні та стилістичні особливості функціонування слова, словосполучення, речення та тексту. Розкрито семантико-когнітивний аспект вираження емотивності художнього тексту. Проаналізовано роль лінгвопрагматичних основ у створенні питальних висловлень сучасної французької мови, специфіку американського постструктуралізму, закономірності синтагматики локальних первинних фонологічних одиниць в ініціальних консонантних групах давньоанглійської мови, фоносемантичний потенціал ключових слів у тексті англомовного інформаційного повідомлення. Наведено лінгвоаксіологічну характеристику концептуального кластера "Людина-діяч як духовний феномен" у сучасній англійській мові в ономасіологічному підході, мовно-стильові характеристики відтворення іспанських військових текстів українською мовою. Розглянуто питання генезису французької мови Канади.

Освещены проблемы лексической, текстовой и семантики предложений, языковые и стилистические особенности функционирования слова, словосочетания, предложения и текста. Раскрыт семантико-когнитивный аспект выражения эмотивности художественного текста. Проанализированы роль лингвопрагматических основ в создании вопросных высказываний в современном французском языке, специфика американского постструктурализма, закономерности синтагматики локальных первичных фонологических единиц в инициальных консонантных группах древнеанглийского языка, фоносемантический потенциал ведущих слов в тексте англоязычного информационного сообщения. Приведены лингвоаксиологическая характеристика концептуального кластера "Человек-деятель как духовный феномен" в современном английском языке в ономасиологическом подходе, языково-стилевые характеристики восстановления испанских военных текстов на украинский язык. Рассмотрены вопросы генезиса французского языка Канады.

Розглянуто питання українського, слов'янського, романо-германського, загального та зіставно-типологічного мовознавства, лінгводидактики. Визначено кількісний та якісний склади термінів-лексем у загальновійськовій термінології французької мови. Висвітлено теоретико-методологічні основи французького постструктуралізму. Проаналізовано особливості концептуалізації міфологічної картини світу в номінативній структурі англійської колоративної композити, семантичні шляхи формування національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом за умов первинного фразотворчого процесу в німецькій мові, а також лексико-семантичні шляхи первинного фразотвору компаративних фразеологічних одиниць німецької мови. Описано українські лексичні елементи в польській міфологічній лексиці. Наведено семантико-етимологічні характеристики власних назв в англійській біблійній терміносистемі.

Рассмотрены вопросы украинского, славянского, романо-германского, общего и сопоставительно-типологического языковедения, лингводидактики. Определены количественный и качественный составы терминов-лексем в общевоенной терминологии французского языка. Освещены теоретико-методологические основы французского постструктурализма. Проанализированы особенности концептуализации мифологической картины мира в номинативной структуре английской колоративной композиты, семантические пути формирования национально-культурной семантики фразеологических единиц с колористическим компонентом в условиях первичного фразотворческого процесса в немецком языке, а также лексико-семантические пути первичного фразообразования компаративных фразеологических единиц немецкого языка. Описаны украинские лексические элементы в польской мифологической лексике. Приведены семантико-этимологические характеристики собственных названий в английской библейской терминосистеме.

Розкрито суть поняття герменевтики, розглянуто перші системи інтерпретації, зокрема, кабалістику, античну та християнську герменевтики. Охарактеризовано есеїзм як один із типів синтетичного мислення. Наведено переклад англійської статті Марії Регг "Кінець французького стилю: структуралізм і постструктуралізм в американському контексті", а також есе С.Шумлянського "Влада мови та мова влади: newspear, руссояз та укрмова".

Раскрыто содержание понятия герменевтики, рассмотрены первые системы интерполяции, в частности, кабалистика, античная и христианская герменевтика. Охарактеризован эсеизм как один из типов синтетического мышления. Приведен перевод из английской статьи Марии Регг "Конец французского стиля: структурализм и постструктуализм в американськом контексте", а также эссе С.Шумлянского "Власть языка и язык власти: newspear, руссояз и укрязык".

Розглянуто питання посмодернізму, висвітлено тенденції деконструктивізму, постструктуралізму у світовій літературі, зокрема, європейській, американській та російській. Описано комунікативні моделі української еміграційної лірики. Розкрито романтичні засади творчості Г.Квітки-Основ'яненка. Проаналізовано взаємодію різних семіотичних систем у міфопоетичному універсумі Б.Пастернака, образ пророка у творчості Т.Шевченка, взаємовплив духовних культур Європи та Сходу. Викладено концепцію людини в українській ренесансній та романтичній літературі.

Рассмотрены вопросы постмодернизма, освещены тенденции деконструктивизма, постструктурализма в мировой литературе, в частности, европейской, американской и русской. Описаны коммуникативные модели украинской эммиграционной лирики. Раскрыты романтические основы творчества Г.Квитки-Основьяненка. Проанализированы взаимодействие различных семиотических систем в мифопоэтическом универсуме Б.Пастернака, образ пророка в творчестве Т.Шевченка, взаимовлияние духовных культур Европы и Востока. Изложена концепция человека в украинской ренессансной и романтической литературе.

На підставі узагальнення українських перекладів відомих авторів (Ф.Ніцше, Т.Еліота, А.Бергсона, Н.Фрая, Р.Інгардена, М.Гайдеггера, Г.-Г. Гадамера, П.Рікера, М.Фуко, У.Еко, Ю.Крістевої, Е.Саїда, Р.Рорті) розглянуто психолінгвістичну теорію, психоаналіз і теорію архетипів, феноменологічну теорію та критику, літературну герменевтику, екзистенціялістську модель у теорії літературних джерел, школу рецептивної естетики, теорію діялогізму, структуралізм і семіотику, постструктуралізм і деконструктивізм, феміністичну теорію та критику, постмодернізм, теорію іронії, постколоніальну теорію та критику.

На основе обобщения украинских переводов известных писателей (Ф.Ницше, Т.Элиота, А.Бергсона, Н.Фрая, Р.Ингардена, М.Гайдеггера, Г.-Г. Гадамера, П.Рикера, М.Фуко, У.Эко, Ю.Кристевой, Э.Саида, Р.Рорти) рассмотрены психолингвистическая теория, психоанализ и теория архетипов, феноменологическая теория и критика, литературная герменевтика, экзистенциалистическая модель в теории литературных источников, школа рецептивной эстетики, теория диалогизма, структурализм и семиотика, постструктурализм и деконструктивизм, феминистическая теория и критика, постмодернизм, теория иронии, постколониальная теория и критика.

Представлено добірку статей сучасних польських літературознавців, присвячених найбільш помітним теоріям, концепціям і школам світового літературознавства XX ст. Висвітлено період від антипозитивістського зламу наприкінці XIX ст. до постструктуралізму і деконструкції. Розглянуто питання риторики та компаративістики. Здійснено аналіз ключових теоретико-літературних тенденцій.

Представлена подборка статей современных польских литературоведов, посвященных наиболее заметным теориям, концепциям и школам мирового литературоведения XX в. Освещен период от антипозитивистского слома в конце XIX в. до постструктурализма и деконструкции. Приведены статьи, касающиеся риторики и компаративистики. Осуществлен анализ ключевых теоретико-литературных тенденций.

Наведено результати критичного аналізу історії іспанської літератури доби модернізму в контексті "неоіспанізму" - інтегральної дослідницької ідеології, яка об'єднує герменевтичні практики, розвинені неомарксизмом, фройдизмом, фемінізмом, постструктуралізмом, мультикультуралізмом і постколоніальною критикою. Особливу увагу приділено дослідженню де/реконструювання "кастеляноцентристського міфу" в творчості таких відомих представників іспанських інтелектуалів доби модернізму, як М. де Унамуно, Асорін, П.Бароха, Р. де Вальє-Інклан, Х.Ортега-і-Гассет. Показано, що у їх творах рельєфно проявляються універсальні стратегії нарації нації засобами літератури, зокрема, конструювання "національного пейзажу", національні культурні неоміфи, канон національної літератури. Проаналізовано роль іспанської ідеології й образності в розбудові стратегій нарації української нації протягом першої третини XX ст.

Приведены результаты критического анализа истории испанской литературы периода модернизма в контексте "неоиспанизма" - интегральной исследовательской идеологии, объединяющей герменевтические практики, развититые неомарксизмом, фройдизмом, феминизмом, постструктурализмом, мультикультурализмом и постколониальной критикой. Особое внимание уделено исследованию де/реконструирования "кастеляноцентрического мифа" в творчестве таких известных представителей испанских интеллектуалов периода модернизма, как М. де Унамуно, Асорин, П.Бароха, Р. де Валье-Инклан, Х. Ортега-и-Гассет. Показано, что в их произведениях рельефно проявляются универсальные стратегии нарации нации средствами литературы, в частности, конструирование "национального пейзажа", национальные культурные неомифы, канон национальной литературы. Проанализирована роль испанской идеологии и образности в построении стратегии нарации украинской нации на протяжении первой трети XX в.

Розглянуто ідентичність як метафізичний хронотоп, пошук культурної ідентичності як провідний мотив еміграції, "західність" як мірило цивілізації у сучасному світі. Визначено особливості феномену інтертекстуальності у філософії постструктуралізму. Розкрито роль сучасної української філософії у формуванні національної ідентичності. Проаналізовано проблеми розвитку української культури у науковій і художній творчості А.Кримського. Проведено соціально-філософський аналіз національної самоідентифікації В.Вернадського. Викладено погляди Т.Шевченка на український етнос.

Рассмотрены идентичность как метафизический хронотоп, поиск культурной идентичности как ведущий мотив эмиграции, "западность" как мерило цивилизации в современном мире. Освещены особенности феномена интертекстуальности в философии постструктурализма. Раскрыта роль современной украинской философии в формировании национальной идентичности. Проанализированы проблемы развития украинской культуры в научном и художественном творчестве А.Крымского. Проведен социально-философский анализ национальной самоидентификации В.Вернадского. Изложены взгляды Т.Шевченко на украинский этнос.

Розкрито зміст основних понять і термінів з курсу зарубіжної літератури ХХ ст., зокрема, антиутопії, гіпертексту, дадаїзму, деконструктивізму, магічного та соціалістичного реалізму, маргінальності, неоміфологічної свідомості, постструктуралізму, ретроспекції, фарсу, футуризму, хронотопу.

Раскрыто содержание основных понятий и терминов по зарубежной литературе ХХ в., в частности, антиутопии, гипертекста, дадаизма, деконструктивизма, магического и социалистического реализма, маргинальности, неомифологического сознания, постструктурализма, ретроспекции, фарса, футуризма, хронотопа.

Висвітлено проблему реалізації духовної сутності людини через свободу у філософії Г.Сковороди. Викладено концепцію істини в прагматизмі У.Джеймса на основі синтезу філософського, наукового і релігійного підходів. Визначено співвідношення філософського та наукового у методології української філософсько-літературної традиції класичного періоду, взаємозв'язок філософії і наукової методології у структуралізмі і постструктуралізмі. Розкрито національні аспекти філософії освіти в Україні в сучасний період, вплив синергетики на філософсько-методологічні засади оновлення вищої освіти України. Проаналізовано роль філософії у процесі гуманізації сучасної науки.

Освещена проблема реализации духовной сущности человека через свободу в философии Г.Сковороды. Изложена концепция истины в прагматизме У.Джеймса на основе синтеза философского, научного и религиозного подходов. Определены соотношение философского и научного подходов в методологии украинской философско-литературной традиции классического периода, взаимосвязь философии и научной методологии в структурализме и постструктурализме. Раскрыты национальные аспекты философии образования в Украине в современный период, влияние синергетики на философско-методологические основы обновления высшего образования Украины. Проанализирована роль философии в процессе гуманизации современной науки.

Висвітлено антологію сучасного польського літературознавства, яка включає тексти найвидатніших теоретиків літератури від 1960-х рр. до сучасного періоду. Розглянуто методологічні питання історії літератури, структуралізму та постструктуралізму, літературної аксіології, мімезису, інтертекстуальності, інтердисциплінарності, міфографічної критики, культурологічного та антропологічного літературознавства, психоаналізу, герменевтики, компаративістики.

Освещена антология современного польского литературоведения, включающая тексты выдающихся теоретиков литературы от 1960-х гг. до современного периода. Рассмотрены методологические вопросы истории литературы, структурализма и постструктурализма, литературной аксиологии, мимезиса, интертекстуальности, интердисциплинарности, мифографической критики, культурологического и антропологического литературоведения, психоанализа, герменевтики, компаративистики.

Висвітлено проблему семантичної площини художніх текстів ХХ ст. і західноєвропейських філософських систем (екзистенціалізму, герменевтики, постструктуралізму). Викладено погляди представників різних філософських напрямів на світоглядні концепти часу, простору та тілесності з метою їх зіставлення з художніми моделями, які постають у мовній картині світу, структурованій у площині одного твору, ідеолекту, художнього напряму. Розглянуто аналіз художнього мовомислення як дискурсивне утворення.

Освещена проблема семантической плоскости художественных текстов ХХ в. и западноевропейских философских систем (экзистенциализма, герменевтики, постструктурализма). Изложены взгляды различных философских направлений на мировоззренческие концепты времени, пространства и телесности для их сопоставления с художественными моделями в языковой картине мира, структурированной в плоскости одного произведения, идеолекта, художественного направления. Рассмотрен анализ художественного речемышления как дискурсивное образование.

Запропоновано концепції античності Й.Вінкельмана та Ф.Ніцше, розглянуто інтонаційний малюнок оригіналу та його переклад на матеріалі перекладу Б.Мельника твору І.Франка "Лис Микита". Описано матеріали архіву Д.Чижевського у бібліотеці Гайдельберзького університету. Висвітлено теоретичні та методологічні особливості французького постструктуралізму. Проаналізовано твір В.Шекспіра "Гамлет" в інтерпретаціях Л.С.Виготського.

Предложены концепции античности Й.Винкельмана и Ф.Ницше, рассмотрены интонационный рисунок оригинала и его перевод на материале перевода Б.Мельника произведения И.Франко "Лис Мыкита". Описаны материалы архива Д.Чижевского в библиотеке Гайдельберзского университета. Освещены теоретические и методологические особенности французского постструктурализма. Проанализировано произведение В.Шекспира "Гамлет" в интерпретациях Л.С.Выготского.

Розглянуто основні проблеми наукового пізнання та трансформації гносеологічних концепцій XX ст. Особливу увагу приділено аналізу та визначенню моделей пізнання, методології, постструктуралізму та концепції децентрації суб'єкта.

Рассмотрены основные проблемы научного познания и трансформации гносеологических концепций XX в. Особое внимание уделено анализу и определению моделей познания, методологии, постструктурализму и концепции децентрации субъекта.

На рівні сучасного філософського мислення з урахуванням засад світоглядного плюралізму й ідеологічної толерантності проаналізовано основні напрямки сучасної європейської й американської філософської думки. Досліджено історію формування та розвитку феноменології, екзистенціалізму, філософської герменевтики, структуралізму та поструктуралізму (постмодернізму). Висвітлено погляди, ідеї та концепції їх провідних представників, зокрема, З. Фрейда, А. Адлера, К.Г. Юнга, В. Райха, Е. Фромма, К. Ясперса, М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра, Г. Марселя, А. Камю, Г.-Г. Гадамера, П. Рікьора, К. Леві-Стросса, Р. Барта, Ж. Лакана, Л. Альтюссера, Ж. Дерріда, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко, Ж. Дельоза, Ф. Гваттарі, Ж. Бодрійара, Д. Ваттімо.

На уровне современного философского мышления с учетом основ мировозренческого плюрализма и идеологической толерантности проанализированы основные направления современной европейской и американской философской мысли. Исследована история формирования и развития феноменологии, экзистенциализма, философской герменевтики, структурализма и поструктурализма (постмодернизма). Освещены взгляды, идеи и концепции их ведущих представителей, в частности, З. Фрейда, А. Адлера, К.Г. Юнга, В. Райха, Э. Фромма, К. Ясперса, М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра, Г. Марселя, А. Камю, Г.-Г. Гадамера, П. Рикера, К. Леви-Стросса, Р. Барта, Ж. Лакана, Л. Альтюссера, Ж., Деррида, Ж.-Ф. Лиотара, М. Фуко, Ж. Делеза, Ф. Гваттари, Ж. Бодрийяра, Д. Ваттимо.

Висвітлено розвиток філософських ідей, ідеологій, теорій і концепцій з давніх часів до сьогодення. Увагу приділено філософським ідеям Стародавньої Греції та Риму, християнській філософії середньовіччя, філософській теорії соціальної рівності, фашизму, сцієнтистським і технократичним напрямкам у філософії XIX - XX ст., структуралізму, постструктуралізму та постмодернізму. Наведено інформацію про таких видатних філософів, як Аристотель, Цицерон, І. Дамаскін, Д. Дідро, М. Ганді, Н. Махно, В. Вундт, І. Шах, К. Торрес, Е. Тоффлер, В. Лекторський.

Освещено развитие философских идей, идеологий, теорий и концепций с древности до настоящего времени. Уделено внимание философским идеям Древней Греции и Рима, христианской философии средревековья, философским теориям социального равенства, фашизму, сциентистским и технократическим направлениям в философии XIX - XX вв., структурализму, постструктурализму и постмодернизму. Дана информация о таких выдающихся философах, как Аристотель, Цицерон, И. Дамаскин, Д. Дидро, М. Ганди, Н. Махно, В. Вундт, И. Шах, К. Торрес, Э. Тоффлер, В. Лекторский.

Розглянуто можливість постструктуралістських проектів інтерпретації поеми М. Гоголя "Мертві душі", що зорієнтовані на більш емпіричного, реального читача, ніж метачитача. У контексті деконструкції ідей Ю. Манна, В. Набокова надано альтернативні інтерпретації відомих персонажів без перетворення їх на смислові ключі всієї поеми.

Проаналізовано спільні та відмінні аспекти розуміння поняття "структура" у структуралізмі та постструктуралізмі. Доведено, що це основоположне для обох напрямів поняття тлумачиться як засіб пізнання, модель (епістемологічно), а не як онтологічна основа об'єктивного світу.