Проведено дослідження раціональності в антроповимірних контекстах, що розкривають такі первісні значення терміну "ratio", як міра, лічба, співрозмірність, та відбивають нагальність співвіднесення людської діяльності та її результатів. Розглянуто раціональність як феномен діяльнісного буття людини, акцентовано увагу на прагматичній сутності даного поняття. Здійснено реконструкцію розуміння раціональності в прагматично зорієнтованих напрямках філософії XX ст. (постструктуралізму, сучасної антропології, марксизму, неомарксизму, прагматизму, комунікативної традиції), що дозволяє відтворити підстави переходу від монологічної до діалогічної парадигми соціокультурного розвитку сучасного суспільства. Обгрунтовано тезу, що трансісторична філософська проблема людини може бути прийнята як опосередкування у дослідженні домінантних тенденцій культурно-історичних філософських парадигм. Обгрунтовано доцільність розуміння сучасної філософської парадигми у контексті її антроповимірної складової, що проявляється в новітніх розробках теми суб'єктивності, свободи, толерантності, ціннісного виміру буття.

  Скачати повний текст

Досліджено археологію знання М. Фуко в контексті постструктуралістської філософії (Р. Барт, Ж. Бодрійяр, Ж. Дерріда, Ж. Дельоз). Проаналізовано дослідження фукольдіанської та "постфілософії" в працях вітчизняних і зарубіжних авторів. Показано специфіку методології М. Фуко, сформовану "на межі" структуралізму та постструктуралізму. Розкрито фукольдіанську археологію знання, археологічний метод і топологічно-картографічне осмислення простору в контексті постструктуралістських дискурсів Р. Барта та Ж. Дерріда (крізь концепти "гетеротопія", "годологія", "слід", "текст", "мова"), Ж. Дельоза та Ж. Бодрійяра ("зовнішнє", "згин-складка", "складка", "відмінність і повторення", "симулякр").

  Скачати повний текст

Здійснено детальний розгляд особливостей естетичних вимірів філософсько-антропологічних вчень XX ст., а також теоретичний аналіз естетичних ідей, що виникають у межах філософської антропології та суттєво коригують класичну естетичну теорію. Обгрунтовано роль та значення антропологічного повороту в європейській філософії XX ст., який являв собою відкриття принципово нових аспектів у розумінні природи людини, її життя, творчості, духовних вимірів. Здійснено переосмислення класичної філософсько-антропологічної думки й естетичних концептів феноменологічно-екзистенціальної традиції, герменевтики, "негативної діалектики", структурного психоаналізу. На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що естетичні концепції основних напрямків філософської антропології (феноменологія, екзистенціалізм, герменевтика, неотомізм, персоналізм, неомарксизм, постструктуралізм) створюють сучасну парадигму філософсько-естетичного мислення.

  Скачати повний текст

Оприлюднено новий напрям інтегративного філософського дослідження структурної методології, що синтезує принципи діалектичного методу, син- та діахронічні підходи, елементи синергетики. Встановлено, що методологія структуралізму та постструктуралізму, сформована на засадах структурної лінгвістики, є серцевиною радикального повороту від раціоналізму до ірраціоналізму в дискурсивному полі європейської культури. Проведено компаративний аналіз методології структуралізму та постструктуралізму в системі філософських принципів і категорій. Визначено перспективні напрями впровадження цієї методології в європейських, в тому числі українських дискурсивних практиках.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен наративної ідентичності особистості в постструктуралістській та синергетичній парадигмах. Доведено значущість і вагомий внесок історико-філософських ідей Р. Барта, Ю. Крістєвої, Ж. Дерріда, Ж. Бодріяра, Ж. Дельоза, Ф. Гваттарі, М. Фуко в розвиток постструктуралістської стратегії розуміння означеного феномену. Визначено особливості синергетичних концепцій наративної ідентичності особистості В. Аршинова, І. Пригожина, І. Стенгерс, Г. Хакена, О. Князєвої, С. Курдюмова, В. Буданова, В. Тарасенка, М. Можейко, що дозволяє визначити роль самоорганізаційного підходу на природу особистості й її наративної ідентичності. Виявлено спільну ознаку даного феномену в постструктуралізмі та синергетиці - ознаку нелінійної динаміки трансформації, що фіксує особистісноорієнтовані та діахронічно-історичні тенденції наративного буття. Саме на такому рівні індивідуального полілогічного буття, на думку представників постструктуралізму та синергетики, людина має змогу органічно конструювати свій неповторний комунікативний життєвий проект.

  Скачати повний текст

Проаналізовано поетику прози В.Винниченка 1900 - 1910-х рр. з позицій структуралізму, постструктуралізму, рецептивної етики. З'ясовано особливості формування й функціонування художнього мислення прозаїка. Розглянуто концепцію людини, запропоновану письменником, структуру його творів, яка передбачає вивчення сюжетобудови, поетики деталей, розповідної структури, на кожному з яких простежено еволюцію структурних і жанрових моделей та їх концептуальне навантаження. З'ясовано взаємодію прози В.Винниченка зі стильовими течіями української літератури початку XX ст., місце його доробку серед найбільш показових явищ вітчизняного літературного контексту.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження принципів утвердження, пізнання та переживання просторово-часових вимірів політики. Побудовано цілісний концепт політичного простір-часу, запропоновано оригінальне тлумачення категорій політичного простору та політичного часу на трьох рівнях аналізу: простір-часу політико-аналітичного дискурсу; просторово-часових означень політичного виміру буття людини; простір-часу інтерсуб'єктивних структур політики. Описано механізми часової змінюваності політичного простору та досліджено принципи їх функціонування з використанням методологічного інструментарію постструктуралізму та постмодернізму, зокрема, філософського розрізнення (фр. differance). На базі евристичного потенціалу розробленого концепту простір-часу політики проаналізовано проблему політичної ідентичності людини у політичному вимірі її буття.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження реклами як феномену сучасної глобальної культури, розглянуто її найбільш суттєві культурологічні та естетико-художні атрибути. Висвітлено історичний процес формування масового суспільства та масової культури як результат ринкової економіки та процесів демократизації, універсалізації, глобалізації, індустріалізації й урбанізації. Міжгалузеві дослідежння феномену "масової культури" проведено за різними напрямами, зокрема, такими, як теорія комунікацій, семіотика, постструктуралізм, британські дослідження культури, феміністична критика, вивчення телебачення та мас-медіа. Розкрито гуманістичний та афірмативний характер глобальної культури масового суспільства. З'ясовано, що пріоритетна роль у формуванні нової глобальної культури належить телебаченню, впливове та важливе місце у структурі якого займає реклама як джерело мас-медіального розповсюдження культури. Встановлено, що мас-медіальний спосіб існування реклами сприяє створенню нового транскультурного популярного мистецтва, визначено його головні атрибути - неоднорідність, дискретність, інтермедійність, багатоаспектність. У контексті історико-культурологічного підходу підтверджено обов'язкове пересічення векторів мистецтва та реклами. Виявлено, що банальність, повсякденність, тривіальність, сфера споживання, кіч стають об'єктами мистецтва. Доведено, що реклама використовує цілий арсенал мистецтв - від класичного до авангарду. Встановлено, що еволюція почуттєвої культури відбувається на фоні змін у сфері масової комунікації. Даний ефект вперше зафіксовано М. Мак-Люеном. З'ясовано, що провідна роль у розвитку почуттєвої культури належить рекламі, яка естетично (видовищність, семантизація, емоціоналізація, символічність) формує скінчену для популярної культури інтегральність і когерентність.

  Скачати повний текст

Проаналізовано тенденції розвитку мисленнєвих стратегій французької філософії другої половини XX ст. Досліджено формування некласичної парадигми мислення у дискурсі постструктуралізму. Неокласичну парадигму мислення розглянуто як поліваріантну модель мисленнєвих практик, що знаходить втілення у філософських "техніках": деструкція, деконструкція, реконструкція в розробках Ж. Деріда, Ж. Дельоза та М. Фуко, використання яких розкриває значення досвіду філософії постструктуралізму у пошуках нового способу філософування. На підставі історико-філософського аналізу доведено, що трансформації практик мислення відбуваються шляхом переосмислення значень концептів, які постають складовими некласичної парадигми мислення у дискурсі постструктуралізму.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему концептуалізації розуміння соціального пріоритету як рушійної сили складної нелінійної соціальної системи. Виявлено гносеологічні функції вивчення феномену соціальних пріоритетів. Створено несуперечливу методологію вивчення соціальних пріоритетів, що використовує потенціал феноменологічної та комунікативної філософії, структуралізму, постструктуралізму, варіантів системного аналізу й історичної соціології. Запропоновано просторову теоретичну модель вивчення соціальних пріоритетів. Розроблено додаткові аспекти бачення комунікативної теорії, орієнтовані на епістемологічний вимір. Визначено особливості переломлення західних соціальних пріоритетів в українській системі світосприйняття. Здійснено прогноз можливості використання теорії соціальних пріоритетів для соціально-політичного коригування.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено виявленню ролі та місця концепції репрезентації в критиці класичного способу мислення французьким постструктуралізмом. З'ясовується характер цієї критики, виявляється її евристичний потенціал та нові можливості, що відкриваються для думки, звільненої від репрезентативних обмежень.

  Скачати повний текст

Об'єкт: практики символічного насильства. Мета: концептуалізація залучення речей до практик символічного насильства. Методи дослідження: порівняльно-історичний, системно-структурний, синтез, типологізація, напівструктуроване інтерв'ю, дискурс-аналіз, аналіз документів, експертне інтерв'ю, експеримент, спостереження, факторний, дисперсійний, кореляційний аналіз. Теоретичні та практичні результати: розроблено авторську концептуальну схему залучення речей до символічного насильства на діяльнісному, дискурсивному та просторовому рівнях, визначено форми соціального освоєння речі в процесі символічного насильства, схарактеризовано операції та дії в процесі залучення речей до символічного насильства, удосконалено класифікацію теоретико-методологічних доробків із соціологічної рефлексії феномену речей, соціологічну концептуалізацію речей, соціологічну інтерпретацію символічного і насильства, тематичні категорії соціологічного постструктуралізму, дістала подальшого розвитку соціологічна інтерпретація та класифікація символічного насильства. Новизна: концептуалізація залучення речей до практик символічного насильства на різних рівнях їхньої соціальної онтології. Ступінь впровадження: положення та висновки дослідження успішно використані при викладанні в Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна таких навчальних курсів, як «Критичний аналіз сучасного суспільства», «Маніпулятивні технології в сучасному суспільстві», «Критична соціологія», «Політична соціологія», «Річ. Символ. Насильство», «Новітні соціологічні теорії».^UObject: symbolic violence practices. Aim: Conceptualization of inclusion of things in symbolic violence practices. Research methods: comparative-historical, system-structural, synthesis, typology, semi-structured interview, discourse analysis, document analysis, expert interview, experiment, observation, factor, dispersion, correlation analysis. Theoretical and practical results: the author's conceptual scheme of inclusion of things in symbolic violence practices on the activity, discourse and spatial levels has been developed, forms of social development of things in the process of symbolic violence have been determined, operations and actions in the process of attracting things to symbolic violence have been described, the classification of theoretical and methodological issues in the sociological reflection of the phenomenon of things, sociological conceptualization of things, sociological interpretation of symbolic and violence, thematic categories of sociological post-structuralism have been improved, the sociological interpretation and classification of symbolic violence got a further development. Novelty: the conceptualization of inclusion of things in symbolic violence practices at different levels of their social ontology. The degree of implementation: the results and findings of the study successfully used in teaching at the V. N. Karazin Kharkiv National University such training courses as "Critical Analysis of Modern Society", "Manipulating Technologies in Modern Society", "Critical Sociology", "Political Sociology", "Thing. Symbol. Violence", "Newest Sociological Theories".

Крижанівська В. І. Студентський абсентеїзм в інформаційному суспільстві. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 054 – Соціологія (Галузь знань 05 – Соціальні та поведінкові науки). – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2023. В обґрунтуванні актуальності обраної теми дисертаційного дослідження зазначається, що актуальність теми зумовлена новими соціальними потребами і запитами, які викликані процесами діджиталізації в інформаційному суспільстві, а також соціально-політичними кризами українського суспільства, що, зокрема, стосується інтеграції молоді до соціуму та політичній соціалізації, що відтворюється через практики політичної та громадянської діяльності в таких умовах. Для студентської молоді характерним є високий рівень абсентеїзму, політична пасивність та політичний інфантилізм, що потребує реагування з метою нівелювання загроз, ігнорування яких матиме негативні наслідки для функціонування суспільства, призводитиме до деформації функціонування демократичних інститутів і хиткості легітимності влади, консервативності політики та зниження представленості інтересів молоді. На основі визначеної мети, об’єкта, предмета, методів дослідження у дисертаційній роботі здійснено обґрунтування теоретичних положень соціологічного аналізу сутності абсентеїзму та надано практичні рекомендації щодо нівелюванні негативних наслідків студентського абсентеїзму у разі ігнорування його ризиків. За результатами дослідження вперше здійснено соціологічну концептуалізацію феномену студентського абсентеїзму в інформаційному суспільстві, зокрема розглянуто особливості його прояву, онлайн-практики, причини та наслідки абсентеїзму студентів, запропоновано типологію студентів як політичних акторів (8 типів), виходячи зі специфіки їхніх політичних комунікацій, логіки політичної взаємодії та сприйняття власної політичної участі.Було удосконалено визначення поняття «абсентеїзм» з соціологічного точки зору, яке отримало інтерпретацію як свідоме ухилення від участі у політичному житті суспільства, в тому числі від участі у виборах, у вирішенні політичних та громадянських проблем, які стосуються актуального стану суспільного життя та майбутнього розвитку країни; трактування абсентеїзму як об’єктивного та закономірного соціального феномену без превалювання негативних конотацій; визначення специфіки політичних комунікацій та політичної участі різних поколінь студентської молоді, зокрема розглянуто онлайн-практики абсентеїзму та політичної участі, які найбільше характерні саме для студентів, які належать до цифрового покоління.Відповідно до проблематики дослідження дістало подальшого розвитку інтерпретація сутності абсентеїзму крізь призму низки теоретико-методологічних підходів (структурно-функціональний підхід, теорія структурного конструктивізму, теорія структурації, теорія постструктуралізму, або теорія дуальності тощо), що дає змогу комплексно досліджувати абсентеїзм як соціальний феномен, враховуючи його різні аспекти, що зумовлює більш глибинне розуміння сутності абсентеїзму та його впливу на соціально-політичне життя соціуму; аналіз співвідношення та взаємозв’язку політичної пасивності та громадянської активності студентів, ціннісна та мотиваційна складова яких значно трансформується в умовах таких соціальних викликів та криз, як війна; трактування взаємозумовленості абсентеїзму та політичної ідентифікації студентів, що визначається такими суб’єктивними чинниками, як відчуття власної політичної ефективності та довіра до політичних інститутів, зокрема до інституту виборів.Практичне значення результатів дослідження полягає в розширенні розуміння ставлення молоді до політики, причин ухилення від участі у політичних процесах, в оцінці та перспективах участі студентів у політичному та громадському житті суспільства, а також у можливості використання отриманих результатів для подальших емпіричних досліджень стану та тенденцій абсентеїзму студентів, з урахуванням політичного контексту та соціальних трансформацій. В дисертації також надані рекомендації щодо реагування на високий рівень студентського абсентеїзму, зокрема акцентується увага на важливості громадянської освіти та розвитку громадянських компетентностей, що повинно розпочинатися зі школи через шкільне самоврядування та позашкільні практики громадської діяльності, а також через студентське самоврядування в університетах водночас із викладанням курсів відповідної тематики, але більш практично-орієнтованих та із залученням студентів до реалізації громадських ініціатив. Отримані результати та рекомендації можуть бути використані при розробці проєктів та заходів для розвитку громадянської освіти в Україні, формування чи оптимізації представленості молоді у політиці з метою сприяння представленості інтересів молоді в політиці.^UKryzhanivska V. I. Student absenteeism in the information society. – Qualification scholarly paper: a manuscript. Thesis submitted for obtaining the Doctor of Philosophy degree in Social and Behavioral Sciences, Speciality 054 – Sociology. – V. N. Karazin Kharkiv National University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2023. In the justification of the relevance of the chosen topic of the dissertation research is indicated that the urgency of the topic is determined by new social needs and requests, which are caused by the processes of digitization in the information society, as well as socio-political crises of Ukrainian society, which, in particular, concerns the integration of youth into society and political socialization, which is reproduced through the practices of political and civic activity in such conditions. Student youth is characterized by a high level of absenteeism, political passivity and political infantilism, which requires a response in order to eliminate threats, ignoring which will have negative consequences for the functioning of society, leads to the deformation of the functioning of democratic institutions and the shakiness of the legitimacy of the government, the conservatism of politics and the reduction of the representation of the interests of young people.Based on the results of the study, a sociological conceptualization of the phenomenon of student absenteeism in the information society was carried out for the first time, in particular, the features of its manifestation, online practices, causes and consequences of student absenteeism were considered, a typology of students as political actors (8 types) was proposed, based on the specifics of political interactions and perceptions own political participation.The definition of the concept of “absenteeism” was improved from a sociological point of view, which was interpreted as a conscious avoidance of participation in the political life of society, including participation in elections, in solving political and civil problems relating to the current state of public life and the future development of the country. ; interpretation of absenteeism as an objective and natural social phenomenon without the prevalence of negative connotations; determining the specifics of political communications and political participation of different generations of student youth, in particular, the online practices of absenteeism and political participation, which are most characteristic of students belonging to the digital generation, are considered.According to the research problems, the interpretation of the essence of absenteeism has been further developed through the prism of a number of theoretical and methodological approaches (structural-functional approach, the theory of structural constructivism, the theory of structuration, the theory of post-structuralism, or the theory of duality, etc.), which allows for a comprehensive study of its different aspects, which leads to a deeper understanding of the essence of absenteeism and its impact on the socio-political life of society; analysis of the correlation and interconnection of political passivity and civic activity of students, the value and motivational component of which is significantly transformed in the conditions of social challenges and crises, such as war; interpretation of the interdependence of absenteeism and political identification of students, which is determined by such subjective factors as a sense of one’s own political effectiveness and trust in political institutions, in particular, in the institution of elections.The practical significance of the research results lies in expanding the understanding of young people’s attitudes towards politics, the reasons for avoiding participation in political processes, in the assessment and prospects of student participation in the political and social life of society, as well as the possibility of using the results obtained for further empirical research on the state and trends of student absenteeism. taking into account the political context and social transformations. The dissertation also makes recommendations for responding to high levels of student absenteeism, in particular focusing on the importance of civic education and the development of civic competencies, which should begin from school through school self-government and extracurricular practices of social activities, as well as through student self-government at universities simultaneously with the teaching of courses on relevant topics, but more practically oriented and with the involvement of students in the implementation of public initiatives. The results and recommendations obtained can be used in the development of projects and measures for the development of civic education in Ukraine, the formation or optimization of youth representation in politics in order to promote the representation of youth interests in politics.