Представлено праці одного з провідних філософів ХХ ст. Е.Левінаса (1906-1995), які присвячені найважливішим питанням сучасної етики, політики, філософії та права, серед яких: "Чи є онтологія фундаментальною?" (1951), "Нова раціональність", "Філософська детермінація ідеї культури" (1986), "Права людини і добра воля" (1985), "Про ідею нескінченного в нас" (1988) та ін.

Розкрито суть поняття свободи в онтології М.Гайдеггера. Проаналізовано вплив техніки на формування спеціального типу характеру, визначено сучасні умови існування людини в світі, що глобалізується. Розглянуто людину як біоенергетичну систему, а також особливості містичної трансценденції в онтології людини.

Раскрыта сущность понятия свободы в отнологии М.Гайдеггера. Проанализировано влияние техники на формирование специального типа характера, определены современные условия существования человека в глобализирующемся мире. Рассмотрены человек как биоэнергетическая система, а также особенности мистической трансценденции в отнологии человека.

Розглянуто онтологічні засади неомарксистської концепції людського розвитку. Висвітлено неомарксистську онтологію та соціальну теорію, які стверджують, що виживання та розвиток окремої людини та людства пов'язані з мисленням та діями кожного. Теоретики неомарксизму наголошують на онтологічній відповідальності окремої людини та людства перед буттям.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225

Рубрики:

Процес пізнання. Види пізнання

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено поняття та розроблено концепцію управління інтеграційним розвитком підприємства. Розроблено типологію форм інтеграції підприємств. Обгрунтовано взаємозв'язок між формами інтеграції та складовими процесу розвитку підприємства. Розроблено онтологічну модель проблемної області управління його інтеграційним розвитком.

Розглянуто новітні концепції та підходи до феномену людини. Висвітлено основні сучасні напрямки зарубіжної філософії та їх екзистенційне спрямування в межах технократичного світу, що глобалізується. Розкрито широкий спектр підходів теоретичного осмислення людини на рубежі століть в контексті езотеричної парадигми.

Рассмотрены новейшие концепции и подходы к феномену человека. Освещены основные современные направления зарубежной философии и их экзестенциональная направленность в пределах технократического глобализирующегося мира. Раскрыт широкий спектр подходов теоретического осмысления человека на рубеже столетий в контексте эзотерической парадигмы.

Розкрито суть понять онтології, гносеологічної парадигми, екзистенціалізму, неотомізму, деконструктивізму. Описано основні принципи онтології. Охарактеризовано некласичну онтологію ХІХ - ХХ ст. Висвітлено основні положення критичної онтології Гартмана, онтології Е.Гуссерля, В.Ф.Гегеля та І.Канта, фундаментальної онтології М.Гайдеггера, онтології волі до влади Ф.Ніцше. Розглянуто питання кризи традиційних форм онтологізму.

Раскрыта сущность понятий онтологии, гносеологической парадигмы, экзистенциализма, неотомизма, деконструктивизма. Описаны основные принципы онтологии. Охарактеризована неклассическая онтология ХІХ - ХХ в. Освещены основные положения критической онтологии Гартмана, онтологии Е.Гуссерля, В.Ф.Гегеля и И.Канта, фундаментальной онтологии М.Гайдеггера, отнтологии стремления к власти Фр.Ницше. Рассмотрены вопросы кризиса традиционных форм онтологизма.

Розглянуто проблему знання в контексті фундаментальних проблем філософії, зокрема, як іманентну складову людського відношення до дійсності, як форму репрезентації буття для свідомості. Проаналізовано сутність та структуру образу, складові знання та рівні пізнання, когнітивні складові культури та культурні компоненти знання, епістемологію та філософську традицію. Аналіз здійснено в межах онтологічного, соціального, епістемологічного, екзистенціального, культурологічного підходів.

Рассмотрена проблема знания в контексте фундаментальных проблем философии, в частности, как имманентная составляющая человеческого отношения к действительности, как форма репрезентации бытия для сознания. Проанализирована сущность и структура образа, составные знания и уровни познания, когнитивные составные культуры и культурные компоненты знания, эпистемология и философская традиция. Анализ осуществлен в рамках онтологического, социального, эпистемологического, экзистенциального, культурологического подходов.

Висвітлено сутність основних розділів філософії, зокрема, онтології, гносеології, логіки, етики. Розглянуто види буття та суджень, проблеми свідомості, джерела пізнання, теорію істини, зміст поняття, норми поведінки, основні принципи логічного мислення, структуру силогізму, природу зла, вербалізацію моральних практик, соціологію, психологію та історію моралі.

Освещена сущность основных разделов философии, в частности, онтологии, гносеологии, логики, этики. Рассмотрены виды бытия и суждений, проблемы сознания, источники познания, теория истины, содержание понятия, нормы поведения, основные принципы логического мышления, структура силогизма, природа зла, вербализация моральных практик, социология, психология и история морали.

Висвітлено релігійно-філософські та мистецтвознавчі питання хрестотворення в Україні. Визначено походження хреста, типологізацію і типізацію в християнському пам'ятникарстві, символіку в кам'яному хресторобстві, розкрито фольклорно-апокрифічні та міфопоетичні основи українського народного хресторобства. Описано особливості оздоблення кам'яних хрестів, структуру їх функцій та типи.

Розглянуто онтологічні засади духовності в контексті філософської антропології. Показано, що ядро духовності складає символотвірний процес, що здійснюється у ході духовної практики. Зазначено, що важливим фактором символотвірного процесу є трансформація тілесності, яка відбувається у процесі взаємодії людини із символом. Охарактеризовано доінтерпретативний і інтерпретативний етапи словотвірного процесу. Надано класифікацію та здійснено порівняльний аналіз різних видів духовних практик з урахуванням співвідношення розгорнутості та латентності трансформації тілесності.

Рассмотрены онтологические основы духовности в контексте философской антропологии. Показано, что ядро духовности составляет символообразовательный процесс, осуществляемый в ходе духовной практики. Отмечено, что важным фактором символотворческого процесса выступает трансформация телесности, происходящая при взаимодействии человека с символом. Охарактеризованы доинтерпретативный и интерпретативный этапы словотворческого процесса. Дана классификация и осуществлен сравнительный анализ разных видов духовных практик с учетом соотношения развернутости и латентности трансформации телесности.

Розглянуто трансформацію тілесності у символотвірному процесі духовних практик. Розкрито онтологічні засади, параметри й особливості інтерпретації символу. Увагу приділено філософії духовності у творчості Г.С. Сковороди та П.Д. Юркевича.

Рассмотрена трансформация телесности в символообразовательном процессе духовных практик. Раскрыты онтологические основы, параметры и особенности интерпретации символа. Уделено внимание философии духовности в творчестве Г.С. Сковороды и П.Д. Юркевича.

Розглянуто світоглядно-методологічні альтернативи вивчення правосвідомості у сучасній філософії та теорії права. Визначено предметну спрямованість та шляхи побудови інтегральної теорії правосвідомості. Обгрунтовано логіко-філософські засади узагальнюючого визначення правосвідомості як теоретико-правової категорії. Висвітлено питання суспільно-онтологічної адекватності та логічної коректності класифікації форм і рівнів правосвідомості. Розкрито функції правосвідомості у контексті співвідношення сутнісного та належного. Проаналізовано ієрархію та динаміку людського буття як основи правосвідомості. Досліджено онтологію формування правових ідей, норм і цінностей. Визначено умови конституювання й нормативізації прав людини як пріоритетної гуманістичної цінності. Розкрито значення громадянського суспільства як чинника утвердження демократичної правосвідомості.

Рассмотрены мировозренческо-методологические альтернативы изучения правосознания в современной философии и теории права. Определена предметная направленность и пути построения интегральной теории правосознания. Разработаны логико-философские основы обобщенного определения правосознания как теоретико-правовой категории. Освещены вопросы общественно-онтологической адекватности и логической корректности классификации форм и уровней правосознания. Раскрыты функции правосознания в контексте соотношения сущного и должного. Проанализированы иерархия и динамика человеческого бытия как основа правосознания. Исследована онтология формирования правовых идей, норм и ценностей. Определены условия конституицирования и нормативизации прав человека как приоритетной гуманистической ценности. Раскрыто значение гражданского общества как фактора утверждения демократичекого правосознания.

Висвітлено теоретичні засади й особливості інституалізації військово-релігійної взаємодії та присутності релігійних організацій у збройних силах. Визначено місце військово-капеланської служби у структурі військово-релігійної взаємодії. Проаналізовано процес становлення громадянсько-військових відносин за умов глобалізації та нової ("глобальної") хвилі демократизації. Розглянуто теоретико-методологічні принципи та практичні засади побудови військової організації демократичного суспільства. Описано сучасні моделі військово-релігійних відносин: релігійно-теократичної монополії, релігійного домінування, а також демократично-коопераційну, плюралістично-демократичну та транзитну (на прикладі США, Ірану, Польщі, Російської Федерації). Розглянуто актуальні проблеми інституалізації військово-релігійної служби у Збройних силах незалежної України.

Освещены теоретические основы и особенности институализации военно-религиозного взаимодействия и присутствия религиозных организаций в вооруженных силах. Определено место военно-капеланской службы в структуре военно-религиозного взаимодействия. Проанализирован процесс становления общественно-военных отношений в условиях глобализации и новой ("глобальной") волны демократизации. Рассмотрены теоретико-методологические принципы и практические основы построения военной организации демократического общества. Описаны современные модели военно-религиозных отношений: религиозно-теократической монополии, религиозного доминирования, а также демократически-кооперационную, плюралистическо-демократическую и транзитную (на примере США, Ирана, Польши, Российской Федерации). Рассмотрены актуальные проблемы институализации военно-религиозной службы в Вооруженных силах независимой Украины.

Розглянуто предмет, методи, категорійно-понятійний апарат онтології та метафізики. Висвітлено концепції провідних західних філософів, зокрема, Е. Гуссерля, М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра, в контексті онтологічних ідей і критики метафізики.

Рассмотрены предмет, методы, категорийно-понятийный аппарат онтологии и метафизики. Освещены концепции ведущих западных философов, в часности, Э. Гуссерля, М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра, в контексте онтологических идей и критики метафизики.

Проаналізовано еволюційний процес розвитку культури, закономірності й особливості історико-культурного руху людства, процеси цивілізаційних трансформацій. Розкрито природу генезису самоорганізації культури та її місце в цілісній картині суспільної історії. Розглянуто проблему методологічних засад раціонально-осмисленого підходу до аналізу наявних парадигм перспективного розвитку культурно-історичного процесу. Висвітлено найважливіші альтернативні науково-теоретичні концепції феномена культурогенезу та визначено шляхи його подальшого наукового дослідження.

Проанализирован эволюционный процесс развития культуры, закономерности и особенности историко-культурного движения человечества, процессы цивилизационных трансформаций. Раскрыта природа генезиса самоорганизации культуры и ее место в целостной картине общественной истории. Рассмотрена проблема методологических основ рационально-осмысленного подхода к анализу существующих парадигм перспективного развития культурно-исторического процесса. Освщены наиболее важные альтернативные научно-теоретические концепции феномена культурогенеза и определены пути его дальнейшего научного исследования.

Запропоновано новий підхід для покращання існуючих інформаційних пошукових систем шляхом додання семантичних розширень, які посилюють якість послуг інформаційного пошуку. Основою підходу є використання методу LSI (Latent Semantic Indexing), де з текстових документів будуються семантичні концепти конкретної тематичної онтології і яка представлена у якості пошукового контексту користувача. Підхід націлений на автоматичне створення тематичної онтології на основі текстових документів користувача. Створена онтологія використовується засобами асистенту семантичного пошуку, які є проміжними між запитами користувача та пошуковими машинами.

Досліджено онтологію метазнаків позначення сіленціального ефекту: в парадигмі розглянуто класичні та нові терміни. Метазнаки зазначеного ефекту розглянуто на матеріалі лексикографічних джерел та англомовного художнього дискурсу. Вербальні та графічні позначення сіленціальних компонентів комунікації дають картину функціонального навантаження експлікаторів невербальної дії.

Досліджено природу художньої риторики У. Самчука, стиль його нарації. На основі контекстуального аналізу збірки малої прози "Віднайдений рай" доведено, що онтологія "переживання" є головним принципом авторської нарації.

Зазначено, що координація - це процес керування можливими взаємодіями між діями та процесами; механізм керування такими взаємодіями відомий як процес координації (ПК). Координацію можна розглядати як процес, завдяки якому індивідуальні рішення агентів призводять до успішних спільних рішень для групи агентів. Успішний ПК запобігає негативним взаємодіям (наприклад, запобігання одночасному доступу двох процесів до обмеженого ресурсу) та, можливо, покращить позитивні взаємодії (наприклад, гарантує не дублювання дій). Ефективні механізми координації вимагають сумісного використання знань про процеси, ресурси й їх властивості в різнорідному оточенні. Запропоновано підхід, в якому для динамічної координації використовується онтологія, яку апріорі розроблено з метою визначення семантики мережних процесів.