Висвітлено проблеми мовно-текстологічного аналізу актової писемності кінця XVII - другої половини XVIII ст. Детально проаналізовано історичний розвиток староукраїнської орфографічної системи. Розглянуто етапи формування української мови, особливості семантичної двовимірності омонімів у поетичному тексті, лексикографічну репрезентацію невербального компонента мовленнєвого спілкування, символіку зображення світла у поетичній мові українського бароко.

Розглянуто внутрішню форму слова в українській та російській мовах як явище, для якого характерна діалектична єдність синхронічного та діахронічного. Висловлено тезу про те, що між творенням лексико-семантичних варіантів та появою гомогенних омонімів немає чіткої межі, бо це одне і те саме мовне явище на різних рівнях свого існування.

Збірник присвячено актуальним проблемам мовознавства, стилістики, лінгвістики тексту, семантики, а також літературознавства. Детально проаналізовано роль фонетичного фактора у процесі формування фразеологічних одиниць. Значну увагу приділено змісту та функціонуванню омонімічних форм дієприкметників і прикметників у сучасній іспанській мові, семантико-дериваційній віртуальності англійських запозичень у спортивній терміносистемі французької мови, поетиці висвітлення подій у французькій літературі XVII ст.

Розглядаються основні концепції полісемії, які сформувалися в західно- та східноєвропейській лінгвістиці, у різних ракурсах: синхронному, діахронному та панхронному разом з комплексами наукових методик, які там використовуються. На підставі авторських апроксимативно-статистичних методик проводиться лінгвістичний аналіз німецькомовних прикладів, подається енциклопедична інформація про вияв значення та полісемії. Вихідні категорії (слово, знак, значення) розглядаються через концепцію тріалізму, визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Висвітлюються основні теоретичні та практичні проблеми полісемії (теорія знакової асиметрії; проблема розмежування полісемії та омонімії), аналізуються відомі дефініції змін значення чи семантичних змін, їх основних типів, інших категорій (деривація, вмотивованість тощо) та встановлюється їх пов'язаність з полісемією та ін.

Висвітлено актуальні проблеми лексики, фразеології, словотвору, граматики та семантики тексту. Розглянуто структурно-семантичні особливості фразеологічних одиниць античного походження в англійській та українській мовах. Наведено типологічну характеристику конфіксних зворотних дієслів, а також методику дослідження фонографіки чужомовних власних назв. Детально проаналізовано метафоричну символіку ідіостилю І.Багряного. Значну увагу приділено комунікативним функціям ситуативних фразем, семантичній деривації, міжмовній термінологічній омонімії та концептуальній архітектоніці обрядових стереотипів.

Збірник присвячено розгляду актуальних проблем семантики мовних одиниць, стилістики тексту, діалектології та ономастики. Детально проаналізовано особливості розвитку семантичної структури англійських запозичень в українській мові. Розглянуто синтаксикостилістичні конструкції у поезії І.Франка, лексичні особливості творів М.Вінграновського та стилістичні можливості омонімів та паронімів у мовній канві роману У.Самчука "Марія".

Розглядаються проблеми полісемії у синхронному, діахронному та панхронному аспектах, вивчаються їх основні концепції та аналізуються сучасні дефініції. На основі експериментального вивчення мовного чуття мовців та статистичних критеріїв пропонуються певні (в т.ч. авторські методики) визначення основних категорій семантики (основного значення, ієрархії значень) та на цій основі спроба їх лексикографічного опису полісемії та омонімії. Представлено методики апроксимативно-статистичного вивчення полісемії, завдяки яким визначається якісна специфіка полісемії стосовно різних мовних феноменів (частин мови; частоти, довжини та віку слова; показників контексту; стильових характеристик; семантики тощо) для німецької мови. На основі сучасних лінгвістичних підходів та власних напрацювань автора полісемія описується як прояв полісемізаційних процесів, що має певне синтагматичне, парадигматичне та епідигматичне вираження. Пропонується нова апроксимативна методика кількісного визначення деполісемізаційних процесів. Окремий розділ присвячений розгляду полісемії як регулярного панхронного явища. Для цього класифікуються наявні концепції регулярних явищ (тенденція, закономірність,паралелізм тощо), створюється авторська методика диференціювання цих типів регулярності.

Подано 817 афіксальних морфем (145 префіксальних та 672 суфіксальних), які функціонують у складі понад 130 тис. простих слів сучасної української літературної мови. Афікси описано з погляду їх валентності (ліво- та правобічної) та частоти використання у системі мови та художніх прозових текстах. Для префіксів вказано формальні варіанти-аломорфи, суфіксів - омонімічні морфи. Сполуки афіксальних морфем розподілено за частиномовною належністю та типами морфемної структури слів.

Охарактеризовано принцип бінарності у семіотиці культури, релевантні одиниці звукової форми слова української та російської мов. Висвітлено проблеми дослідження українського сленгового мовлення та лексичних англіцизмів у його складі, ідентифікації китайського прислівника, співвідношення міфологічної та мовної картин світу. Розглянуто омонімію японської мови як предмет дослідження. Розкрито теоретичний та прагматичний аспекти внутрішньої форми українських бізнес-термінів.

Охарактеризованы принцип бинарности в семиотике культуры, релевантные единицы звуковой формы слова украинского и русского языков. Освещены проблемы исследования украинской сленговой речи и лексических англицизмов в его составе, идентификации китайского наречия, соотношения мифологической и язычной картин мира. Рассмотрена омонимия японского языка как предмет исследования. Раскрыты теоретический и прагматический аспекты внутренней формы украинских бизнес-терминов.

Наведено результати досліджень з мовознавства та літературознавства, зокрема, з питань семантики, термінознавства і термінотворення, дискурсознавства, текстології, орфографії, словникарства, вивчення іноземних мов. Розглянуто аглютинацію як спосіб словотворення в сучасній французькій мові. Описано семантичну структуру зворотних дієслів німецької мови. Проаналізовано комунікативну значимість фразеологізмів, які відображають події та факти з історії Німеччини та Австрії. Висвітлено проблеми вивчення жаргонної лексики німецької мови, питання про статус роду в сучасній французькій мові в контексті гендерної лінгвістики, роль синестетичних асоціацій у когнітивній семантиці. Визначено місце терміну в загальній системі мови, особливості утворення неологізмів технічної сфери в сучасній англійській мові. Розкрито функціональний і структурний аспекти іменникових фраз з детермінативами в англомовній художній прозі, які реалізують активну валентність високочастотних іменників сучасної англійської мови, теоретичні засади пунктуаційної системи французької писемної мови, специфіку реалізації категорії суб'єктивної модальності у французькому науковому тексті. Розглянуто питання диференціації французьких омонімів за допомогою орфографічних засобів та діакритичних знаків, а також про статус складних дієслів у сучасній німецькій мові в контексті реформи нового правопису.

Приведены результаты исследований по языковедению и литературоведению, в частности, по вопросам семантики, терминоведения и терминообразования, дискурсоведения, текстологии, орфографии, словароведения, изучения иностранных языков. Рассмотрена аглютинация как способ словообразования в современном французском языке. Раскрыта семантическая структура обратных глаголов немецкого языка. Проанализирована коммуникативная значимость фразеологизмов, которые отражают события и факты по истории Германии и Австрии. Освещены проблемы изучения жаргонной лексики немецкого языка, вопрос о статусе рода в современном французском языке в контексте гендерной лингвистики, роль синестетических ассоциаций в когнитивной семантике. Определены место термина в общей системе языка, особенности образования неологизмов технической сферы в современном английском языке. Раскрыты функциональный и структурный аспекты существительных фраз с детерминативами в англоязычной художественной прозе, которые реализуют активную валентность высокочастотных существительных современного английского языка, теоретические основы пунктуационной системы французского письменного языка, специфика реализации категории субъективной модальности в французском научном тексте. Рассмотрены вопросы дифференциации французских омонимов с помощью орфографических средств и диакритических знаков, а также о статусе сложных глаголов в современном немецком языке в контексте реформы нового правописания.

Розглянуто питання теорії та методології контрастивної семантики, проаналізовано фразеологічну, словотвірну та граматичну семантику в зіставному аспекті, описано методи зіставного вивчення семантики. Висвітлено аксіологічно марковані номінації та стереотипи ритуальної поведінки в українській, польській та російській мовах, зіставний аспект концептуальної метонімії та метафори, а також лінгводидактичний аспект вивчення лексичної семантики української та російської мов. Описано номінативні та семантичні структури дієслівних міжмовних омонімів в українській та російській мовах.

Рассмотрены вопросы теории и методологии контрастивной семантики, проанализированы фразеологическая, словообразовательная и грамматическая семантика в сопоставительном аспекте, представлены методы сопоставительного изучения семантики. Освещены аксиологически маркированные номинации и стереотипы ритуального поведения в украинском, польском и русском языках, сопоставительный аспект концептуальной метонимии и метафоры, а также лингводидактический аспект изучения лексической семантики украинского и русского языков. Раскрыты номинативные и семантические структуры глагольных межъязыковых омонимов в украинском и русском языках.

Наведено близько 105 000 слів загальновживаної лексики, а також власних назв і термінів. З урахуванням правил останнього видання "Українського правопису" подано визнане правильним написання слова. Розкрито стислі тлумачення значень омонімів і паронімів, а також форми кличного відмінка чоловічих і жіночих імен та по батькові. Наведено перелік найвідоміших географічних та астрономічних назв.

Приведены около 105 000 слов общеупотребляемой лексики, а также имена собственные и термины. С учетом правил последнего издания "Украинской орфографии" предложен один, признанный правильным, вариант написания слова. Даны краткое значение омонимов и паронимов. Приведен перечень наиболее известных географических и астрономических названий.

Розглянуто актуальні проблеми мовознавства та літературознавства. Проаналізовано мовну та мовленнєву семантику, її новий когнітивний ракурс, а також художній текст, його мотиви, образи, традиції. Описано концептуальну та семантичну природу лексеми "політика" в українському газетно-публіцистичному стилі. Акцентовано увагу на міжчастиномовній омонімії суфіксальних морфем в українській мові. Охарактеризовано структурно-семантичний розвиток фразеологізмів німецької мови. Висвітлено стереотипізацію сучасної англомовної пісенної лірики.

Розглянуто проблеми лексичної семантики, фразеології, термінознавства, ономастики, історії мови. Проведено контрастивний аналіз омонімії скорочень сучасної німецької та української мов на структурно-семантичному рівнях. Висвітлено проблему зоонімічних компаративних фразеологізмів німецької мови. Досліджено лінгвістичні аспекти нормалізації науково-технічної термінології. Описано словотвірні процеси у мистецькій терміносистемі. Визначено мову як інструмент формування психолінгвістичної моделі спілкування та національного менталітету. Наведено способи відтворення етномовного компонента назв українських персонажів у англомовних і німецьких перекладах. Розкрито статистичні закономірності вживання лексико-семантичної групи слів у авторському стилі. Викладено деякі аспекти вивчення семантики релігійних термінів у сучасному мовознавстві. Запропоновано лексичну класифікацію дієслів у генеративній семантиці.

Висвітлено різноманітні актуальні проблеми сучасної теоретичної та теоретико-прикладної лінгвістики. Розглянуто питання теоретичної та функціональної морфології, теоретичні питання синтаксису. Викладено теоретичні засади актуального членування речення. Проаналізовано погляди славістів на мови сербів і хорватів на початку ХІХ ст. Охарактеризовано словотвірні типи українських прізвищ. Описано способи і засоби розмежування омонімічних гідронімів та ойконімів. Визначено місце і роль діалектизмів у мовній освіті учнів.

На підставі узагальнення вітчизняного досвіду розглянуто проблеми окреслення та класифікації явища омонімії. Розроблено словник омонімів. Проаналізовано підсистеми в омонімії. Зроблено висновок, що омонімія виражає різні парадигми словозміни, співвіднесеність з лексико-граматичними розрядами та різні можливості сполучуваності слова.

Розглянуто питання про сутність неологізмів сучасної української мови. Висвітлено функціонально-прагматичний аспект ускладненого речення з однорідними членами. Проаналізовано когнітивні та комунікативні особливості складнопідрядного речення (з підрядним часу в сучасній іспанській мові). Наведено структурно-синтаксичні, семантичні та прагматичні характеристики складнопідрядного речення з підрядним часу з використанням матеріалу сучасної французької мови. Описано принципи класифікації омонімів французької мови. Досліджено у лінгвокогнітивному ракурсі функціонування концепту "смерть" в англосаксонській міфопоетичній картині світу.

Висвітлено кирило-мефодіївську проблематику в працях учених України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано роль польської шляхти у формуванні світоглядних та ідеологічних засад українського монархізму досліджуваного періоду. Розглянуто деякі теоретичні проблеми дослідження омонімії у слов'янському мовознавстві. Розкрито деякі аспекти взаємодії чеської та української фразеологічних компаративних мікросистем у процесі перекладу. Описано тенденції розвитку сучасних польських гендерних досліджень.

Висвітлено основні види суб'єктивної оцінки, функції суфіксів-модифікаторів - виразників суб'єктивної позитивної оцінки, розмежовано суфікси-модифікатори та суфікси-транспозитори з негативнооцінними значеннями. Проаналізовано процеси словотвірної категоризації раціональної оцінки. Розглянуто параметри суфіксального вираження раціонально-емоційної та емоційної оцінки. Описано словотвірну омонімію як засіб творення оцінних лексем. Розкрито синкретичну природу оцінного значення іменних префіксів, визначено потенціал осново- та словоскладання у творенні негативнооцінних лексем.

Освещены основные виды субъективной оценки, функции суффиксов-модификаторов - выразителей субъективной позитивной оценки, размежеваны суффиксы-модификаторы и суффиксы-транспозиторы с отрицательнооценочными значениями. Проанализированы процессы словообразовательной категоризации рациональной оценки. Рассмотрены параметры суффиксального выражения рационально-эмоциональной и эмоциональной оценок. Описана словообразовательная омонимия как средство создания оценочных лексем. Раскрыта синкретическая природа оценочного значения именных преффиксов, определен потенциал осново- и словосложения в создании отрицательнооценочных лексем.

Розглянуто закономірності формування омонімів і лексико-семантичних варіантів префіксальних дієслів, що мають варіантні префікси, запропоновано принципи їх лексикографічного опрацювання. Використаний підхід дозволив уточнити поняття словотвірного варіювання з урахуванням специфіки префіксальних дієслів. Матеріал для дослідження отримано методом суцільного вибирання з тлумачного словника.

The article deals with some appropriateness features of the formation of homonyms and lexical-semantic variants of prefixal verbs with variant prefixes as well as suggests principles of their lexicografical working. Such an approach allowed to define more exactly the notion of word-formative variation taking into account the specifiс character of prefixal verbs. The material for research has been obtained by means of continuous selection from defining dictionaries.