Розглянуті історія та перспективи розвитку артроскопії в Україні. Зроблено аналіз результатів використання ендоскопічної техніки лікування колінного суглоба, наведено результати артроскопічних досліджень післятравматичного деформуючого артрозу. Показано можливості застосування інструментальних методів дослідження для діагностики пошкоджень капсулярно-зв'язкового апарату колінного суглоба, обгрунтовано вибір способу операції після опікових рубцевих контрактур колінного суглоба в залежності від їх анатомічних особливостей. Висвітлено помилки та ускладнення у лікуванні нестабільності колінного суглоба, а також наведено віддалені результати оперативного лікування пошкодження менісків колінних суглобів тощо.

Висвітлено питання амінокислотної годівлі високопродуктивних корів. Встановлено залежність амінокислотного забезпечення їх організму залежно від умов надходження протеїну з кормом. Найбільш повноцінною виявилася мікробна маса і вміст рубця за наявності 0,80 - 0,85 к. од. в 1 кг сухої речовини та 110 - 130 г перетравного протеїну.

Розглядаються питання функціональної морфології та фізіології печінки: загальний план будови органу, функціональна морфологія гепатоцита, жовчовивідна система та механізм секреції жовчі, кровопостачання. Проведені біохімічні дослідження функцій печінки - метаболічної, детоксикаційної, жовчоутворюючої та жовчовидільної, а також дослідження функціонального стану печінки за синдромним принципом. Простежується вплив екологічних факторів (хімічних, фізичних), продуктів мікробіологічної промисловості, голодування та гіпоксії на морфофункціональний стан печінки.

Роботу присвячено питанням поєднання мікрохірургічної дискектомії з різними варіантами резекції дуговідросткових суглобів та дуг хребців при поперековому остеохондрозі. Матеріалом для аналізу стали 120 мікрохірургічних втручань на поперековому відділі хребта. Автор ділиться особистим досвідом техніки та послідовності оперативних прийомів під час виконання малотравматичних операцій. На резекційне розширення мікродискектомії впливають такі фактори: 1. Особливості анатомічної будови оперованого ХРС. 2. Вираженість реактивного рубцевого епідуриту. 3. Масивність і локалізація грижового випинання у хребтовий канал, а також наявність віддаленого секвестру. 4. Стеноз хребтового каналу і каналів спинальних нервів. 5. Функціональний стан ХРС.

Досліджено концентрацію білків кормів, бактерій та інфузорій, а також протеолітичну активність у вмісті рубця і 12-палої кишки бичків з 1 до 6-місячного віку. Встановлено, що вміст білків мікробіального походження, а також активність протеаз у досліджуваних відділах травного тракту з віком тварин зростає, тоді як вміст білків рослинних кормів знижується.

Висвітлено вплив екзогенної масляної кислоти на рубцеву ферментацію. Встановлено пониження активності мікроорганізмів рубця, підвищення утворення кетонових тіл і неестеріфікованих жирних кислот під впливом екзогенної масляної кислоти. Коефіцієнти енергетичного забезпечення і кетагенності мали найкращі показники у корів контрольної групи.

Встановлено, що за однакового рівня протеїну в раціоні, форма останнього чинила суттєвий вплив на обмін вільних амінокислот у травному тракті. У цьому разі в рубцевій рідині за умов згодовування гранул, концентрація вільних амінокислот зменшується, а в дуоденальній - підвищується, що відіграє позитивну роль для всмоктування амінокислот в кров.

Розглядаються загальнобіологічні закономірності морфоадаптивних, реактивних, регенеративних і репаративних процесів, що відбуваються у тканинах органів під впливом екологічних факторів, а також шляхом створення біологічних моделей. У працях використані дані не лише класичних, а й найновіших гістологічних, гістохімічних, електронномікроскопічних, цитологічних, морфометричних, біохімічних, ауторадіографічних методів дослідження. Досліджуються морфологічні зміни в кістках скелета при адаптації організму до позаклітинної дегідратації, вплив ліпіну на регенерацію сідничного нерва, потенційні можливості артерій легеневої зв'язки в умовах оклюзії сегментарних гілок легеневої артерії, гістологічні зміни в нирках під дією легкого ступеня дегідратації організму. Дається оцінка гістологічних змін нервового апарату стінок вен нижніх кінцівок при різних формах тромбофлебіту, наводяться деякі аспекти анатомо-гістологічного поняття росту та мінералізації кістки та ін.

Розглядається ультраструктурна перебудова пухлинної тканини під дією онкотропних поліовірусів, катехоламінергічні системи головного мозку в механізмах гіпоталамічного контролю наднирника, гістохімічні методи в біології, медицині та ветеринарії, ультраструктурні зміни органів імунної системи під впливом вірусів поліомієліту, морфологічні особливості ліпідного обміну гліом. Досліджується морфофункціональний стан тромбоцитів як об'єктивний показник ішемічної хвороби серця, вплив вірусно-бактеріальних асоціацій на ультраструктуру імунокомпетентних клітин, хірургічний спосіб відновлення форми суглобових кінців довгих кісток, перебудова структурних компонентів лімфатичних вузлів при локальній дії червоного лазера. Висвітлюється морфофункціональний стан щитовидної залози під впливом малих доз радіації, вплив пошкодження нервової тканини на органи імунної системи, морфофункціональні зміни лізосом у тканині легень за умов різних гіпоксичних станів, морфологічне забезпечення селекційної роботи у вівчарстві та ін.

Розглянуто основні властивості грунту, його морфологія, а також біогеохімічні підходи в грунтознавстві. Висвітлено мінералогічний і гранулометричний склад грунтів та грунтоутворюючих порід, охарактеризовано категорії останніх. Проаналізовано хімічний склад мінеральної частини грунтів. Визначено джерела гумусу грунтів і наведено короткий історичний огляд розвитку вчення про гумус. Особливу увагу приділено опису ролі та значення води в природі та грунті, а також формам грунтового повітря та його впливу на фізичні властивості грунтів.

В статті розглядаються гірничо-геологічні фактори, які впливають на рентабельність гірничовидобувних підприємств. Методами математичної статистики проведений аналіз діяльності шести гірничозбагачувальних комбінатів по тридцяти показниках за весь період їх роботи. Показано, що рентабельність цих підприємств визначають технологічні властивості залізистих кварцитів і гірничо-геологічні умови розробки родовищ. Серед технологічних показників сировини найвпливовішим є вміст заліза в руді, якість, вихід та вилучення концентрату. Гірничо-геологічні умови родовищ, які визначають рентабельність гірничозбагачувальних комбінатів складають: загальна структура родовищ, морфологія і глибина залягання рудних покладів, фізико-механічні властивості порід. Дається характеристика підприємств за цими показниками.

На материале гистохимического изучения активности сукцинатдегидрогиназы (СДГ) и NO-синтазы у 68 биоптатах лиц, страдающих язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, показана связь особенностей клиники и активности исследуемых ферментов. В остром периоде активность СДГ понижается, NO-синтазы - повышается. В периоде рубцевания - наоборот, активность СДГ высокая, NO-синтазы - значительно понижена. Выявленные феномены связаны с вазодилаторной и защитной способностями оксида азота.

Викладено сучасний рівень наукових уявлень про естетичне і художнє знання. Формулюються зміст предмета, цілі і завдання естетики як науки про прекрасне. Розглядаються характеристики вихідних категорій естетики; специфіка структури естетичної діяльності та особливості естетичної свідомості. Всебічно аналізуються мистецтво як соціальне явище, його морфологія, закономірності розвитку. Розкриваються естетична культура особистості та система естетичного виховання, місце естетичної культури в загальній культурі людини.

У збірнику викладено матеріали з проблем кесарського розтину в сучасному акушерстві: кесарський розтин як метод розродження в цілому та при прогресуючих важких гестозах; актуальні питання перитоніту після абдомінального розродження; функціональні методи у виборі кесарського розтину при передчасних пологах; кесарський розтин у вагітних з цукровим діабетом; сучасні аспекти кесарського розтину при недоношуваній вагітності; можливості доклінічної діагностики ускладнень після операції кесарського розтину; основні принципи планування сім'ї у жінок з рубцем на матці після кесарського розтину; вибір методу розродження і ведення родів при затримці розвитку плода та ін. Розглянуті актуальні питання акушерства і гінекології: прогнозування та профілактика маткових кровотеч у жінок з неплідністю, які зазнали різної радіаційної дії; резерви зниження частоти оперативного розродження у жінок з факторами ризику слабкості родової діяльності; клініко-діагостичне значення оцінки адаптаційно-пристосовуваних можливостей плода; алгоритм прогнозування ефективності методів лікування неплідних пар; тактика розродження вагітних з ризиком утробного інфікування плода та ін.).

Проаналізовано вплив аурофузарину на морфофункціональні показники органів травної трубки курей. Описано морфофункціональні особливості розвитку яйцепроводу індичок і гусок у постнатальному періоді онтогенезу до статевої зрілості. Наведено дані про гепатоцити у просвіті кровоносних судин печінки курчат-бройлерів. Висвітлено закономірності розвитку м'язових тканин та їх трансформації у різні типи сполучних елементів. Подано результати гістологічних досліджень копитцевого рогу в нормі та у разі пододерматиту у великої рогатої худоби. Здійснено кореляційний аналіз морфометричних показників лімфоїдних утворень тонкої кишки телят. Визначено морфометричні параметри сосочків рубця овець і наведено результати їх статистичної обробки. Розглянуто питання рентгенструктури лопатки деяких ссавців. Досліджено вплив різних кормових домішок на структуру ендокринних залоз свиней. Доведено ефективність ліпосомальної форми альбендазолу в разі експериментального токсаскариозу білих мишей.

У дослідах на телицях чорно-рябої породи 13 - 16-місячного віку, які мали фістули рубця, методом латинського квадрата досліджено кількість загальних фосфоліпідов і їх підкласів у вмісті рубця та у його окремих фракціях. Встановлено, що у вмісті рубця телиць основна маса загальних фосфоліпідів, лізофосфатидилхоліна, фосфатидилхоліна і сфінгомієліна концентрується в грубих залишках кормів і безклітинної рідини, а фосфатидилсерін, фосфатидилинозіт у складі бактеріальних мас. Часткова і повна заміна зернових концентратів у раціоні телиць трав'яними гранулами призводить до зменшення кількості мікроорганізмів в рубці. Внаслідок цього знижується кількість мікробіальних фосфоліпідів і їх підкласів у вмісті рубця (крім фосфатидилетаноламіна у телиць, які не отримали зернові концентрати) та збільшується їх вміст у складі грубих залишків кормів і безклітинної рідини за винятком лізофосфатидилхоліна.

У разі сумісного введення флутаміду (ніфтоліду) з кожним із агоністів ЛГ-РГ (сурфагоном і деслореліном) в дозах, у випадку окремого застосуванні викликали слабкі атрофічні зміни в вентральній долі передміхурової залози і сім'яниках у щурів, відбувалось взаємне посилення - потенціювання антиандрогенної дії препаратів на морфологію передміхурової залози і сім'яників, їх сперматогенну та гормональну функції.

Різними анатомічними та іншими методами досліджено 118 грудних кінцівок: бурих ведмедів (стопоходіння), домашніх собак (пальцеходіння), овець, кіз, лосів, косуль, свиней, коней (копитоходіння) різного віку. Виявлено особливості морфології вен та їх клапанів у процесі розвитку локомоторного апарату від стопо- до пальце- та копитоходіння. Встановлено збільшення міцності вен та їх клапанів у зв'язку з розвитком кінцівок. Подано характеристику венозного русла пальців у копитних тварин.

Проведено комплекс досліджень мікроморфології первинних графітних кристалів, що утворюються в процесі твердіння сірого чавуну після вакуумного переплаву. Отримані експериментальні дані щодо морфології графітних включень і характер розподілу в них S і O надають підставу безпосередньо пов'язувати їх присутність в розплаві з формою кристалів графіту, які утворюються.

Висвітлено імуноморфологічні особливості вилочкової залози, піднебінних мигдаликів, мезентеріальних лімфатичних вузлів, селезінки у випадку різноманітних клінічних форм псоріазу. Встановлено, що псоріатична хвороба супроводжується розвитком набутого, переважно Т-клітинного, імунодефіциту, ступінь виразності якого залежить від важкості та тривалості хвороби. За наявності всіх форм псоріатичної хвороби в шкірі та органах імуногенезу розвиваються реакції гіперчутливості негайного та сповільненого типів, що є наслідком порушеної функції імунної системи і проявляється сегментарним деструктивно-продуктивним васкулітом у системі мікрогемоциркуляторного русла, прогресуючою дезорганізацією сполучної тканини, імунними клітинними реакціями, які корелюють з важкістю клінічного перебігу хвороби.