На основі нових методологічних підходів до вивчення історії України, її історико-культурної спадщини висвітлено широке коло теоретичних проблем сучасного пам'яткознавства. У зазначеному контексті розглянуто цілу низку практичних питань підготовки Зводу, проаналізовано унікальний досвід, набутий в ході роботи над першим в Україні енциклопедичним виданням, присвяченим пам'яткам її історії та культури. Значне місце відведено розробці критеріїв оцінки всіх видів нерухомих об'єктів історико-культурної спадщини, проблемам їх виявлення, дослідження, обліку, наукової класифікації та термінології. Поряд з розглядом аспектів загального характеру, що стосуються науково-організаційних засад підготовки Зводу, участі в цьому процесі науковців і широкої громадськості, аналізу джерельної бази досліджень, значну увагу приділено конкретним питанням відображення усіх видів, груп і типів нерухомих пам'яток - археології, історії, архітектури та містобудування, монументального мистецтва.

Книгу присвячено історії, архітектурі та мистецькій спадщині однієї з перлин вітчизняної культури - Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, одному з найбільш відомих центрів Давньої Русі, осередку духовного життя народу. На основі аналізу літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, етапи формування унікального архітектурного ансамблю ХІ-ХІХ ст., розповідається про твори монументального живопису, безцінні скарби монастирської ризниці та старовинний некрополь.

Досліджено проблему слов'янських русів у світлі археології. Охарактеризовано українське національне відродження кінця XVIII - початку ХХ ст. Розкрито національний феномен українського січового стрілецтва. Наведено методологічні аспекти періодизації українського націогенезису. Зроблено історико-політологічний аналіз державотворчої концепції українських християнських суспільників у міжвоєнній Галичині (1920 - 1939 рр.). Розглянуто проблеми традиції та новаторства монументального мистецтва в Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено участь України у діяльності міжнародних організацій з питань охорони довкілля.

На підставі джерельних матеріалів із залученням пам'яток проаналізовано розвиток українських професійних середовищ Перемишля та Львова, розглянуто мережу осередків українського малярства, поширення майстрів європейської культурно-історичної орієнтації на західноукраїнських землях. Досліджено активність професійного середовища в історичному розвитку у контексті глибоких змін в еволюції тогочасного українського суспільства. Наведено покажчики власних імен, географічних назв і пам'яток.

Розглянуто один з найбільших і найвпливовіших осередків вітчизняної культури - Свято-Троїцький Києво-Кирилівський монастир, заснований династією чернігівських князів Ольговичів у XII ст. На основі аналізу креслень та обмірів, літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, біля керма якого стояли видатні церковно-політичні та культурно-освітні діячі України - І.Гізель, Л.Баранович, І.Монастирський, Д.Ростовський. Розкрито етапи формування архітектурного ансамблю монастиря у XII - XVIII ст., а також описано твори унікального монументального живопису даного періоду, що збереглись у Кирилівській церкві.

Досліджено розвиток культури циган в Україні. Детально розглянуто соціально-економічні, етнокультурні та етносоціальні причини циганської кочівлі та її вплив на формування кастовості. Вивчено особливості предметів циганського побуту, одягу, творів малярства, музики та театрального мистецтва.

На основі збережених мистецьких пам'яток, писемних та інших джерел розповідається про розвиток мистецтва у середньовічних князівствах Волині та Галичини, а також в об'єднаній Галицько-Волинській державі. Особливу увагу приділено розгляду різних напрямків і течій у малярстві, скульптурі та декоративно-ужитковому мистецтві ХІІ - ХIV ст.

Висвітлено проблеми розвитку українського образотворчого, музичного та театрального мистецтв. Детально розглянуто етнорегіональну своєрідність сакрального малярства та церковної музики Галицько-Волинської держави. Значну увагу приділено музичному фольклору в операх Г.Майбороди, кобзарському феномену З.Штокалка, ролі української народної пісні у літературній творчості І.Франка, художньо-освітній діяльності Д.-Л.Іванцева.

Вперше розкриті особливості розвитку образотворчого мистецтва та скульптури в Ніжині в XVII-ХХ ст., представлені монументальне мистецтво ніжинських храмів та творчість визначних художників, скульпторів, імена яких пов'язані з містом (К.Павлова, А.Мокрицького, І.Сошенка, Д.Безперчого, Я.де Бальмена, А.Гороновича, О.Сенчило-Стефановського, П.Забіли, М.Самокиша, Г.Нарбута, М.Бубликова, О.Ковальова, О.Скоблікова та ін.). Показана роль картинної галереї Ніжинського педагогічного інституту та тимчасових виставок у художньому житті міста.

Проаналізовано поетичну, науково-публіцистичну та мистецьку спадщину видатної української письменниці О.Лятуринської. Розглянуто збірки творів поетеси та рецензії на них, видання її творів у періодиці, збірниках, які здебільшого виходили за межами України, зокрема, у Мюнхені, Парижі, Торонто та Нью-Йорку. Проаналізовано доробок діячки в інших галузях мистецтва - скульптурі, малярстві, писанкарстві, кераміці та лялькарстві.

На підставі комплексного мистецтвознавчого дослідження розглянуто головні тенденції розвитку мистецтва скульптури України у Х - першій половині XIV ст. Особливу увагу приділено художньо-стильовим, іконографічним, семантичним особливостям сакральної монументальної скульптури та різьбленої рельєфної ікони на різних етапах їх розвитку в контексті загальноєвропейських мистецьких здобутків середньовіччя.

Розглядаються питання збереження, дослідження, консервації та реставрації пам'яток історії та культури в Україні, Росії, Литві, Німеччині, Польщі, Узбекистані, а також загальні проблеми розвитку справи. Висвітлюються питання захисту від біопошкоджень пам'яток та творів мистецтва, мікробіологічний стан документальних фондів держархівів України, сучасний погляд на проблему збереження пам'яток та відтворення монументального мистецтва в спорудах сакральної архітектури. Досліджуються питання біологічного режиму та мікроклімату в музеях України, технологія створення картотеки художніх предметів, вказується місце і роль реставраційної ради на сучасному етапі розвитку музейництва. Повідомляється про сучасні матеріали для реставраційних робіт, про вибілюючі засоби в реставрації тканин та ін.

Представлено новий погляд на історію, архітектуру та розпис Софії Київської, основна увага приділяється відображенню в сюжетах давньоруської дійсності. Автор приходить до сенсаційного висновку: засновниками храму були хрестителі Русі князь Володимир і його дружина Анна. Ярослав Мудрий, котрого традиційно вважають фундатором, лише завершив справу батька. Відтак, собор виник наприкінці княжіння Володимира - на початку правління Ярослава (1011-1018) і є найдавнішим храмом, що зберігся на східно-слов'янських землях. Розкривається символіка ансамблю, по-новому тлумачаться його сюжети. Доводиться, що Свята Софія являє собою цілісний меморіал хрещення Русі. Встановлено, що героями розписів є Володимир і Анна. Показано, що княжий портрет у центральній наві собору ілюструє освячення Софії родиною Володимира. Розкрито зміст знаменитих розписів сходових веж: на них зображено укладення русько-візантійського династичного союзу напередодні хрещення Русі. Нові відкриття в Софії Київській по-новому розкривають її значення як унікального джерела з історії та культури Русі та Візантії.

На підставі вивчення різноманітних опублікованих і неопублікованих матеріалів висвітлено діяльність видатного скульптора М.Черешньовського (1911 - 1994). Проаналізовано станкові та монументальні скульптури, а також декоративні різьби, які майстер виконав в Україні, Польщі, Німеччині, США.

Рассмотрены общие принципы функционирования и развития архитектурно-эргономических систем, архитектура как результат взаимодействия природы и человека, отражение единства "внешних" и "внутренних" начал, а также принцип построения садово-парковых структур как функция восприятия человеком мира. Освещены особенности использования произведений монументально-декоративного искусства в современных интерьерах. Дан анализ ансамбля Бернардинского монастыря во Львове, собора Санта-Мария дель Фьоре во Флоренции, описаны колористический образ православных храмов Харькова, а также литургическое и иконографическое содержание образного строя православного храма. Особое внимание уделено вопросам архитектуры гражданских сооружений и градостроения, в частности, факторам, определяющим формирование индивидуальной малоэтажной жилой застройки, градообразующим проблемам художественного проектирования, организационным, правовым и градостроительным аспектам реставрации памятников архитектуры и пр.

Розглядаються питання художньої вищої освіти в Україні, її стан та перспективи розвитку. Представлений історичний досвід у вирішенні проблем сучасної мистецької освіти в країні. Висвітлюються перспективи оптимізації змісту дизайн-освіти, основні напрями її вдосконалення, а також класичні засоби композиції. Дано опис мистецтва дизайну в контексті навчального процесу. Аналізуються спільні риси та відмінності дизайн-освіти у розвинених країнах, основні напрями харківської школи монументально-декоративного розпису, а також особливості розвитку української мистецької освіти в еміграції (1910-1950-ті роки) тощо.

Розглядається ранньохристиянське мистецтво в І-ІІІ ст., його періодизація та пам'ятки, а також досягнення візантійської культури в IV-XV ст.: архітектура й монументальний живопис, візантійська ікона. Висвітлюється середньовічна культура Західної та Центральної Європи в V-XIV ст. Особливу увагу зосереджено на романській культурі (V-XII ст.), готичному стилі - архітектурі, скульптурі, вітражі. Окреслюється розвиток науки та освіти у цей період, простежується виникнення перших європейських університетів. Характеризується середньовічна культура України-Руси в Х-ХІV ст.: християнізація руських земель та її культурні наслідки, церковне і монастирське будівництво, розвиток монументального живопису, іконопису.

Узагальнено матеріали з історії та господарського використання Делятинщини (походження назви, археологічне минуле, княжі часи, період польського панування, антифеодальну боротьбу, міжвоєнні роки). Значну увагу приділено матеріальній культурі: монументальній архітектурі, гуцульському одягу, домашнім промислам і ремеслам, а також народному мистецтву мешканців зазначеної території: ткацтву, різьбярству, писанкарству, художній обробці металу та шкіри, кераміці тощо.

Висвітлено актуальні питання теорії, методології, історії вітчизняного та зарубіжного образотворчого, декоративно-ужиткового, архітектурного мистецтва. Наведено опис візантійських стеатитових іконок в Україні. Розглянуто питання інтерпретації зображення храму-ротонди та монастиря оо.Василіан у Львові на літографії 1842 р. Проаналізовано місце монументально-декоративного мистецтва в історії української образотворчості другої половини ХХ ст.

Освещены актуальные вопросы теории, методологии, истории отечественного и зарубежного изобразительного, декоративно-прикладного, архитектурного искусства. Приведены описания византийских стеатитовых иконок в Украине. Рассмотрены вопросы интерпретации изображения храма-ротонды и монастыря оо.Василиан во Львове на литографии 1842 г. Проанализировано место монументально-декоративного искусства в истории украинского образотворчества второй половины ХХ ст.

Висвітлено ідентифікаційний аспект формування бази даних фарбового шару західноукраїнського темперного малярства XVI - XVII ст., особливості художніх прийомів та інструментів народного майстра В.Турчиняка (1864 - 1939 рр.) у виготовленні предметів ритуального призначення. Наведено іконографічний та художньо-образний аналіз стінописів сучасних українських церков Румунії. Описано типологію форм гончарних виробів Волинського Полісся кінця ХІХ - ХХ ст. Визначено художні особливості розвитку сучасного ювелірного мистецтва Буковини. Розглянуто сучасні методи конструювання одягу, питання історії, теорії та практики художнього моделювання костюма.

Освещен идентификационный аспект формирования базы данных красочного слоя западноукраинского темперного малярства XVI - XVII ст., изучены особенности художественных приемов и инструментов народного мастера В.Турчиняка (1864 - 1939 гг.) в изготовлении предметов ритуального назначения. Приведен иконографический и художественно-образный анализ стенописей современных украинских церквей Румынии. Представлена типология форм гончарных изделий Волынского Полесья конца ХІХ - ХХ ст. Определены художественные особенности развития современного ювелирного искусства Буковины. Рассмотрены современные методы конструирования одежды, вопросы истории, теории и практики художественного моделирования костюма.