Висвітлено проблему походження замовлянь як жанру фольклорного мистецтва в контексті вербальної магії та вірувань українського народу. Здійснено спробу встановити найдавніші образи, притаманні найдавнішим епохам, а також наведено зразки сучасних замовлянь Полісся та Кіровоградщини.

Наведено практичні рекомендації щодо ефективної комунікативної поведінки.

Приведены практические рекомендации относитеольно эффективного коммуникативного поведения.

Проаналізовано повісті М.Коцюбинського "Fata morgana", "Тіні забутих предків", його новелу "Intermezzo", а також твори "Коні не винні" та "В дорозі".

Проанализированы рассказы М.Коцюбынского "Fata morgana", "Тени забытых предков", его новелла "Intermezzo", а также сочинения "Кони не виноватые" и "В пути".

Висвітлено структурно-семантичні особливості нетипових текстів малого жанру. Наведено функціонально-стильову характеристику спеціальної лексики в Словнику української мови в 11-ти томах, а також комунікативно-прагматичну характеристику конфліктогенних мовленнєвих актів в українській, англійській та польській мовах. Розглянуто особливості реалізації граматичного суб'єкта в англійському поетичному тексті XVIII - XX ст. Проаналілізовано лінгвокогнітивні особливості концепту "МАГІЯ" в міфологічно орієнтованій картині світу за матеріалами давньоанглійських епічних творів та творів жанру фентезі. Розкрито лінгвокогнітивний аспект словесного поетичного образу в історико-типологічній перспективі.

Освещены структурно-семантические особенности нетиповых текстов малого жанра. Приведены функционально-стилевая характеристика специальной лексики в Словаре украинского языка в 11-ти томах, а также коммуникативно-прагматическая характеристика конфликтогенных речевых актов в украинском, английском и польском языках. Рассмотрены особенности реализации грамматического субъекта в английском поэтическом тексте XVIII - ХХ вв. Проанализированы лингвокогнитивные особенности концепта "МАГИЯ" в мифологически ориентированной картине мира по материалам давнеанглийских эпических сочинений и сочинений жанра фэнтэзи. Раскрыт лингвокогнитивный аспект словесного поэтического образа в историко-типологической перспективе.

На підставі досліджень, етнографічних праць, спостережень та розвідок висвітлено картину світобачення древніх слов'ян. Охарактеризовано праслов'янський міфовсесвіт, його магію, метаморфози, ієрархію богів і духів, особливості народних обрядів. Розкрито сутність таких понять, як тризна, анімізм, тотемізм, магія, вовкулак, злидні, караконджали, русалки, грумантський пес, лютня, литаври, чудо-юдо.

На основе исследований, этнографических трудов, наблюдений и разведок освещена картина мировоззрения древних славян. Охарактеризован праславянский мифокосмос, его магия, метаморфозы, иерархия богов и духов, особенности народных обрядов. Раскрыта сущность таких понятий, как тризна, анимизм, тотемизм, магия, вовкулак, злыдни, караконджалы, русалки, грумантский пес, лютня, литавры, чудо-юдо.

Обгрунтовано теоретичні та методологічні засади філософсько-релігієзнавчого дослідження проблем езотерики. Виявлено визначальні риси езотерики як наукової дисципліни. Виокремлено структурні елементи, наявність яких дає підстави стверджувати про належність теоретичного вчення до езотеричного. Обгрунтовано необхідність встановлення трансцендентальних причин, "умов можливості" езотерики. Визначено зміст базових понять, необхідних для дослідження езотерики, встановлено їх сутнісне та формальне співвідношення. Особливу увагу приділено дослідженню поняття, яке позначає вищу реальність езотерики та не має аксіологічних коннотацій. З'ясовано, що даним вимогам відповідає термін "сакральне" або "священне". На підставі аналізу різних підходів щодо розуміння поняття "езотерика" запропоновано визначення даного поняття. Езотерику запропоновано розуміти як найбільш широке поняття (технічний термін), що охоплює поняття містики та магії. Запропоновано визначати термін "езотерика" як родове щодо відношенню до понять "містика" та "магія", які є її (езотерки) видами. Розкрито сутність поняття "езотерична настанова свідомості" та виокремлено фактори, які впливають на її формування. Проаналізовано перехід від неезотеричних настанов до езотеричної через зміну пластів "живого світу", горизонту, контексту, підгрунтя, що перебувають у тісній залежності. Виокремлено два етапи, необхідні для актуалізації езотеричної настанови свідомості: "прояснення" та "трансцендування".

У роботі аналізуються замовляння як найдавнійший сакральний текст, езотеричний досвід українського народу. Заговірні тексти вважаються проявом первісного містицизму, що лежить в основі психічної діяльності давньої і сучасної людини. Вербальна магія пов'язується з інтуїтивно-творчим відкриттям психофізіологічного феномену, основна суть якого полягає у вірі в духовну силу слова, яка здатна впливати своєю енергією на мікро- і макросвіт. Присутність в інших народнопоетичних жанрах "магічної" теми виявляє духовну цілісність фольклору, праосновою якого є заговірне слово. Поетичність замовлянь розглядається як основа магічного смислотворення. Метафоричні і символічні мовні структури, заговірний ритм, вживання семантичних дублів та ін. зумовлювали функціонування особливої утаємниченої мови. Закономірно, що вербальна магія як давнє явище у багатьох народів стала джерелом різних епічних і поетичних жанрів.

Визначено лінгвосеміотичну природу гіперреальності. Розроблено методику аналізу знаків гіперреальності в англомовному художньому тексті жанру фентезі. Проаналізовано фреймову структуру змодельованої реальності у творах Урсули Ле Гуїн "Земномор'я". Встановлено ядерно-периферійну структуру концепту МАГІЯ як симулякру реальності. Класифіковано лексеми-симулякри (оніми й апелятиви) за планом вираження та планом змісту. Виявлено роль базового компонента у формуванні образного значення фразеологізмів-симулякрів реальності в аналізованих творах.

Висвітлено джерела релігієзнавства, засади формування релігієзнавчої парадигми, основні концепції щодо сутності та походження релігій, особливості релігії у структурі суспільного світогляду, класифікацію світових релігій. Наведено основні характеристики та типи первісних релігій, зокрема, тотемізм, фетишизм, анімізм, аніматизм, магія. Проаналізовано особливості релігій періодів перших цивілізацій та ранньої державності - Стародавнього Єгипту та Межиріччя, античної Греції та Риму, а також історичних національних релігій - індуїзму, сикхізму, джайнізму, зороастризму, даосизму, конфуціанства, синтоїзму. Розкрито основи вчення юдаїзму, віровчення та категоріальний апарат буддизму, основи християнської етики, засади екуменізму та його прояви в Україні, основи вчення мусульман, цивілізаційну та релігійну місії ісламу. Визначено філософсько-правовий вимір свободи совісті та толерантності, новітні релігійні деструктивні та окультні спільноти. Особливу увагу приділено державній релігійній політиці та церкві на українських землях в історичному контексті.

Висвітлено теоретичні та методологічні засади релігієзнавства. Розкрито сучасні підходи до розуміння причин виникнення релігії та вільнодумства, їх типології, структури та сучасних форм функціонування. Показано місце та роль релігії в соціально-культурному процесі. Описано такі ранньоісторичні форми релігії, як фетишизм, анімізм, тотемізм, магія, шаманізм, землеробський культ. Подано інформацію про етнічні та світові релігії, зокрема, індуїзм, конфуціанство, іудаїзм, буддизм, християнство, іслам, новітні релігійні течії та рухи. Увагу приділено православ'ю, католицизму, старообрядництву, лютеранству, баптизму, неоязычництву (рідновірству), саєнтологічним (наукологічним) рухам. Охарактеризовано сучасну релігійну ситуацію в Україні, розкрито проблеми свободи совісті та правового регулювання державно-церковних відносин в країні.

Досліджено мовотворчість О. Гончаренка. Проаналізовано окремі рівневі зрізи художньої мови, визначено поетичну природу словесних образів. Функціонування метафоричних конструкцій як органічних в образній системі О. Гончаренка повною мірою відображає політичні, культурологічні, естетичні позиції автора.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э410.46 + Э211

Рубрики:

Магічні властивості чисел

Релігія та суспільство

Шифр НБУВ: Ж23051 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приділено увагу синтезу мистецтв у видовищі як культуротворчому та інтегративному фактору художньої культури. Розглянуто особливості здійснення синтезу мистецтв у видовищі та виявлено його в культурі XX - початку XXI ст. Розуміння синтезу мистецтв як видовища розкрито в контексті таких категорій, як магія, гра, міф, ритуал, синестезійне, зображальне, візуальне, медійне тощо. Доведено, що видовищність як синтезована інтеграція культурних чинників репрезентує цілісну картину світу. Виявлено, що сучасна художня культура з її новітніми технологіями, художніми дійствами (телебачення, Інтернет тощо), створюючи яскраві образи, радикально змінює звичні та продукує нові форми видовищності. На прикладі сучасних форм втілення видовищності (вітчизняні телевізійні талант-шоу, флеш-моби "Книга рекордів Гіннеса" та ін.) узагальнено тенденцію спрямування видовищності до буденності.

Далеке минуле, зокрема трипільська культура, є ще й джерелом для міфології. Це явище - цілком закономірне. Тисячоліттями міфи творилися в народній свідомості. Нині ми спостерігаємо, як до раніше таємничого процесу міфотворчості долучилися конкретні люди, імена яких стають відомими, а їх "творчість" знаходить багатьох прихильників. Міфи завжди лишаються яскравою поетичною конструкцією, яка твориться та функціонує за власними правилами. Історія, у тому числі археологія, як наукова дисципліна з властивими їй методами і засобами пізнання надає людству факти про його минуле. Проте вибір між міфом та історією може і має бути свідомим, як і розуміння можливих наслідків та власної відповідальності за зроблений вибір. На ранніх стадіях розвитку людського суспільства наука, магія, релігія, суспільно-економічна сфера ще не були розмежованими. Тому в часи існування трипільської культури правитель, жрець, маг і науковець поєднувалися в одній особі. У сучасному світі, принаймні у світі науки, жерці, шамани, пророки втратили своє первісне значення, а їх проповіді, якими б вражаючими вони не виглядали, у сучасному храмі Науки є недоречними. У науковців вони викликають, у кращому разі, лише подив. Тим більше дивують заклики новітніх "пророків", які люблять згадувати про свої наукові ступені, повернутися до "нерозділеного знання" і міфу, якими пропонують замінити науку.

Напередодні 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка - Художника за самовідчуттям і Поета за покликанням Згори, у проголошений "Рік Т. Шевченка" саме час запитати себе - ким він Був і ким нині Є для України та світу? У чому полягає невмируща магія та чарівність його поетичного Слова? Як так трапилося, що прочитання його творів надало серед нащадків такий широченний спектр взаємовиключних оцінок і інтерпретацій його, Поетового, світогляду та творчого доробку?

Випробувано різні схеми застосування стерилізаційних агентів системної дії (антибіотики, фунгіциди) у комплексі з гіпохлоритом натрію та різні види експлантів. Встановлено вплив походження первинних експлантів на утворення рослин-регенерантів. Виявлено високу ефективність застосування як додаткової деконтамінації препаратів Превікур Енерджі 840 SL та Максим Форте 050 FS за усіма досліджуваними показниками: часткою виживання експлантів, показником деконтамінації, виходом регенерантів з експлантів. Обгрунтовано доцільність використання рослин-донорів експлантів віком 90 днів для клонального мікророзмноження агапантусу сортів Шарлота, Чорна магія.

Досліджено проблему синтезу мистецтв у ліриці Д. Рихтицької. Крізь призму процесів естетичного простору на основі словесного моделювання несловесних мистецтв виявлено шляхи виникнення асоціативних зчеплень компонентів суміжних мистецтв, об'єднання їх насамперед особою творця-деміурга. У такий спосіб досліджено специфіку художнього мислення письменниці, що базується на схрещенні декількох мистецтв, народжуючи в результаті цього своєрідну та цілісно нову поетичну структуру.

Проаналізовано дослідження Дж. Фрейзера, викладених у його фундаментальній праці "Золота гілка". Дж. Фрейзер - один із засновників антропологічної школи, міфологічні теорії якої стали своєрідним підгрунтям для формування міфокритичної методології XX ст.

Ритм є важливою складовою формування лікувального тексту, як результату колективної міфотворчості. Його обрядове відтворення має підпорядковуватися певним нормам. Наголошення тих чи інших слів зумовлює їх обрядову пріоритетність, визначення якої надає можливість реконструювати важливі з погляду міфу смисли, що криються не стільки в міфопоетичних образах, скільки в їх інтонативних характеристиках.

Зазначено, що поглибленому розумінню історії світової культури сприяють дослідження урбанізаційних процесів та феноменів міст. Висвітлено еволюцію міфу давнього Риму від його заснування до падіння Римської імперії. Розглянуто відповідність міфологічних сюжетів реальним подіям римської історії.