Висвітлено проблеми незискових організацій на початку ХХІ ст., зокрема, несталості, нівелювання різниці між незисковими організаціями та зорієнтованими на зиск підприємствами, кризи у підготовці лідерів. Проаналізовано досвід організацій США відповідно до національної законодавчої системи, норми звітності та оподаткування, описано принципи будови та функціонування незискових організацій. Наведено практичні рекомендації щодо загальних принципів функціонування незискових організацій - від ефективної організаційної структури до маркетингу, менеджменту та планування.

Освещены проблемы неисковых организаций в начале ХХІ ст., в частности, нестабильности, нивелирования разницы между неисковыми организациями и сориентированными на иск предприятиями, кризиса в подготовке лидеров. Проанализированы опыт организаций США в соответствии с национальной законодательной системой, нормы отчётности и налогообложения, описаны принципы структуры и функционирования неисковых организаций. Приведены практические рекомендации по общим принципам функционирования неисковых организаций - от эффективной организационной структуры к маркетингу, менеджменту и планированию.

Вивчено клас поліедральних когерентних мір ризику для задач оптимізації портфеля за співвідношенням зиск-ризик за умов часткової невизначеності, коли невідомі ймовірності сценаріїв оцінюються певним багатогранником. Такі портфельні задачі зведено до відповідних задач лінійного програмування. Як приклад описано неперервні задачі оптимального розподілу інвестицій у випадку ризику катастрофічних повеней.

В коротком аналитическом обзоре определены термины "химиорадиотерапия", "радиохимиотерапия", рассмотрены состояния исследований и их достижения в области применения этого комбинированного метода в онкологии. Впервые в отечественной литературе дана систематизация вариантов химиорадиотерапии с обоснованием их названий. Обращено внимание на медико-социальную выгоду более широкого внедрения в практику здравоохранения Украины синхронной химиорадиотерапии и расширения дальнейшего изучения ее оптимизации.

Зазначено, що в процесі розробки стратегічних планів приватизації державного майна в недостатній мірі враховується можливість одержання державою більшого зиску від ефективного функціонування підприємства, ніж від його приватизації.

Вперше розроблено методичні засади розрахунку інтегрального індексу реалізованої мобільності населення, який грунтується на визначенні рівня реалізації ключових напрямів людської мобільності, а саме: освітньої, професійно-кваліфікаційної, інтелектуальної, територіальної. Сформовано підхід до розуміння сутності понять "мобільність" і "міграція" у контексті теорії людського капіталу. Визначено зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на активізацію індивідуальної мобільності. Запропоновно систему абсолютних і відносних показників, які характеризують реалізовану мобільність як актив людського капіталу. Удосконалено методику оцінювання ефективності витрат на трудову міграцію як інвестицій у людський капітал, в якій значно розширено коло можливих прямих і непрямих матеріальних і моральних витрат і зисків. Розроблено організаційно-економічне та ресурсне забезпечення активізації мобільності населення України.

Розглянуто питання розробки підходів та відповідного математичного апарата для прийняття оптимальних рішень за умов ризику. Введено клас поліедральних когерентних мір ризику, а задачі оптимізації портфеля за співвідношенням зиск - ризик зведено до відповідних задач лінійного програмування, що сприяє підвищенню ефективності обчислень. Досліджено різноманітні задачі оптимізації портфеля, зокрема за невідомих ймовірностей сценаріїв, а також для різних багатокритеріальних постановок. Вивчено проблеми оптимізації паралельно-послідовних систем з відмовами двох типів та їх узагальнення, побудовано ефективні алгоритми пошуку рішень. Удосконалено апарат багатозначних зображень, зокрема побудовано новий дотичний конус для графіків відбражень та одержано нові результати щодо різних властивостей багатозначних відображень. Розвинуто підхід ефективної границі для оцінювання систем за спостереженнями вхід - вихід для випадку двох типів входів і виходів, що дозволяє досліджувати системи з ризиком.

Розроблено методологічні та практичні положення обгрунтування вибору й оцінки соціальних напрямів загальнодержавної та регіональної інвестиційної політики. Установлено взаємозв'язок між державним управлінням інвестиційної діяльності та її впливом на соціальну сферу. Запропоновано й адаптовано моделі інвестицій соціальної орієнтації, що дозволяє обгрунтувати соціальний ефект від освіти, визначити індивідуальні та суспільні ефекти та витрати, а також розкрито зиски недержавного пенсійного страхування. Розроблено методичні положення вибору й оцінки напрямків інвестування до соціальної сфери з використанням методу експертних оцінок, які забезпечують якість, універсальність. За результатами експертної оцінки державними органами управління приймаються рішення про реалізацію інвестиційних проектів на практиці.

Зосереджено увагу на житомирському регіоні та поєднано в одне ціле німецькі та радянські архівні документи, щоденники, мемуари й особисті свідчення, подано найповніше з наявних на сучасному етапі оцінювання нацистської колонізації, окупаційної політики та Голокосту в Україні. Показано, що "управлінці" середнього рівня відігравали основну роль у здійсненні масових убивств. Проведено персоналізацію місцевих жителів, що брали участь у злочинах, спостерігали за ними, отримували від них зиск, а також борців спротиву. Показано, що дії нацистів у регіоні еволюціонували на підвалинах імперської зверхності та амбіційності, ненависті до євреїв, слов'ян і комуністів, кар'єризму та прагматизму, жадібності та страху.

Сосредоточено внимание на житомирском регионе и объединены в одно целое немецкие и советские архивные документы, дневники, мемуары и личные свидетельства, дано наиболее полное из имеющихся в настоящее время оценивание нацистской колонизации, оккупационной политики и Голокоста в Украине. Показано, что "руководители" среднего звена играли основную роль в осуществлении массових убийств. Проведена персонализация местных жителей, которые принимали участие в преступлениях, наблюдали за ними, получали от них выгоду, а также борцов сопротивления. Показано, что действия нацистов в регионе эволюционировали на основах имперского превосходства и амбициозности, ненависти к евреям, славянам и коммунистам, карьеризма и прагматизма, жадности и страха.

Досліджено теоретичні та прикладні аспекти формування ринку овочевої та баштанної продукції в Україні, стан виробництва, переробки, зберігання овочевої продукції. Запропоновано шляхи підвищення ефективності овочівництва. Наведено приклади передового досвіду приватних підприємств щодо виробництва овочів і баштанних культур. Наголошено, що подальший розвиток галузі потребує якісних перетворень, спроможних забезпечити підвищення конкурентоспроможності виробництва овочевої та баштанної продукції та продовольчу безпеку держави. Зазначено, що світове оснащення процесів технології дозволяє одержувати високі врожаї овочевих рослин у відкритому та закритому грунті за зниження виробничих витрат та одержанні економічного зиску.

Розглянуто питання застосування дискурс-аналізу для характеристики психічної реальності за аналогією з тим, як він використовується у філософії. Встановлено вплив психологічної складової на розуміння реальності людської суб'єктивності в різних системах символічної дії, до яких віднесено мову. Показано найважливіші розрізнення між когнітивною та дискурсивною психологією. Виокремлено три різні погляди на теорію й емпіричні дослідження всередині дискурсивної психології. Розкрито авторське розуміння дискурсу як репертуару інтерпретацій. Зазначено, що прихильники такої точки зору відмежовуються від уявлення про дискурс як абстрактне явище, для них дискурс є гнучким ресурсом для соціальної дії за допомогою текстів і спілкування. Стверджено, що сучасна дискурсивна психологія, фондована постструктуралістськими розвідками, рухається до ситуативного використання мови, емпіричного аналізу дискурсу, в той час як когнітивна психологія зосереджується на абстрактних структурах мови. Доведено, що з позицій дискурсивної парадигми когнітивна психологія втрачає свій евристичний потенціал у сучасних контекстах. Констатовано, що в дискурсивній психології важлива не лінгвістична організація тексту та спілкування, а аналіз риторичної організації тексту і діалогу; інтерес викликає те, як люди активно використовують дискурси як ресурс спілкування під час взаємодії, коли взаємодія вмотивована зиском, результатом, вигодою. Зроблено висновок про необхідність побудови такої епістемології, яка би, базуючись на теоретичних розробках сучасних психологічних і метапсихологічних теорій, змогла б сконструювати й обгрунтувати сучасний людський тип, а також пояснити причину та характер його зміни.

Рассмотрены вопросы применения дискурс-анализа для характеристики психической реальности по аналогии с тем, как он используется в философии. Установлено влияние психологической составляющей на понимание реальности человеческой субъективности в различных системах символического действия, к которым отнесен язык. Показано важнейшие различия между когнитивной и дискурсивной психологией. Выделены три разные взгляды на теорию и эмпирические исследования внутри дискурсивной психологии. Раскрыто авторское понимание дискурса как репертуара интерпретаций. Указано, что сторонники такой точки зрения отмежевываются от представления о дискурсе как абстрактном явлении, для них дискурс является гибким ресурсом для социального действия с помощью текстов и общения. Утверждается, что современная дискурсивная психология, фондируемая постструктуралистскими разведками, движется к ситуативному использованию языка, эмпирическому анализу дискурса, в то время как когнитивная психология сосредотачивается на абстрактных структурах языка. Доказано, что с позиций дискурсивной парадигмы когнитивная психология теряет свой эвристический потенциал в современных контекстах. Констатировано, что в дискурсивной психологии важна не лингвистическая организация текста и общения, а анализ риторической организации текста и диалога, интерес вызывает то, как люди активно используют дискурсы как ресурс общения при взаимодействии, когда взаимодействие мотивировано выгодой, результатом. Сделан вывод о необходимости построения такой эпистемологии, которая бы, основываясь на теоретических разработках современных психологических и метапсихологичних теорий, смогла бы сконструировать и обосновать современный человеческий тип, а также объяснить причину и характер его изменения.

The problems of discourse analysis to characterize the mental reality in much the same way it is used in philosophy. The influence of the psychological component of the understanding of the reality of the human subject in the different systems of symbolic actions, which include the language. Shows important differences between the cognitive and discursive psychology. Identified three different views on theory and empirical research in discursive psychology. Discloses author's understanding of discourse as a repertoire of interpretations. Indicated that the proponents of this view themselves from notions of discourse as an abstract phenomenon, for the discourse is a flexible resource for social action through texts and communication. Arguing that themodern discursive psychology, funded poststructuralist intelligence is moving to the situational use of language, empirical analysis of discourse, while cognitive psychology focuses on the abstract structure of the language. We prove that in terms of thediscursive paradigms cognitive psychology loses its heuristic potential in the modern context. It was stated that in discursive psychology is important, not the linguistic organization of the text and dialogue, and the analysis of the rhetorical organization of the text and dialogue, interest is how people are actively using discourse as a resource for communication in the interaction, and the interaction is motivated by profit, with the result. The conclusion about the need to build such epistemology that would, based on the theoretical development of modern psychological and metapsihologichnih theories could construct and justify the modern human type, as well as to explain the cause and manner of change.

Запропоновано аналіз співвідношення авторської концепції фільму "Анонім" Р. Еммеріха й оксфордіанства як однієї із течій сучасного антистретфордіанського дискурсу. Літературознавчий екскурс в історію та теорію так званого "шекспірівського питання" створює необхідне підгрунтя для здійснення компаративного дослідження, в ході якого фактографічний шар кінофільму зіставляється з достеменними відомостями щодо життя Шекспіра та Едварда де Вере. Це надає змогу виявити низку історіографічних неточностей, які спотворюють офіційно визнані біографії обох історичних персоналій. У фільмі Р. Еммеріха історичний процес та хронологія шекспірівських творів повністю перекручується або ігнорується, а логіка подій підпорядковується авторській ідеї, жодним чином не корелюючись із реальною історією єлизаветинської Англії. Ця фікційна кіноверсія шекспірівського питання ілюструє тезу про те, що сучасне мистецтво кіно використовує біографії культових особистостей виключно заради ефектної інтриги та комерційного зиску. Отже, фільм "Анонім" - постмодерністська спекулятивна фікція, в якій із комерційною метою задіяні реальні історичні особи, - це не лише яскравий продукт так званої шекспірівської індустрії, а скоріше приклад симулякризації популярного бренда "Вільям Шекспір". Така тенденція не просто розмиває усталені межі уявлень про ключову фігуру західного літературного канону, а і приховує в собі загрозу тотальної деконструкції образу автора геніального англійського драматурга.

Проведено аналіз положень, що стосуються кримінальної відповідальності за діяння, пов'язані з виконанням професійних обов'язків медичними працівниками. Визначено дві категорії діянь відносно ознаки винності: вини у формі прямого чи непрямого умислу та необережності. Доведено, що під час здійснення кримінальних діянь з умислу основними спонукаючими обставинами є одержання зиску у тій чи іншій формі, в той час, як злочини з необережності пов'язані з професійною самовпевненістю та або професійною недбалістю. Розглянуто питання морально-етичної та професійної оцінки діянь, які не по формі підпадають під ознаку злочину, але за суспільною небезпекою не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Відкрито дискусію щодо ролі професійних асоціацій в захисті та представництві інтересів медичних працівників в правовому полі. Питання кримінальної чи цивільної відповідальності лікарів, пов'язаної із завданням шкоди здоров'ю чи моральної шкоди внаслідок виконання (невиконання) ними професійних обов'язків, залишається одним з найболючіших питань медико-правового поля.

Розглянуто інтеграційні процеси між виробниками молока, його переробниками та торгівлею, виявлено недоліки та перешкоди в розвитку їх зв'язків, перш за все, через недосконалі ціни. Запропоновано вдосконалювати наявну інфраструктуру заготівельної мережі області. Зиск повинні мати всі учасники інтегрованої системи. Розподіл прибутку між ними повинен здійснюватись пропорційно розмірові їх економічної діяльності.

Висвітлено питання економічних, екологічних і інфраструктурних проблем, що виникають під час розвитку такого порівняно нового для України виду туризму як круїзний. Проаналізовано ситуацію з розвитком міжнародного морського круїзного туризму і круїзного туризму по річках України. Оцінено економічні зиски від розвитку цього виду туризму. Проаналізовано негативні чинники, які стримують розвиток туризму на Півдні України. Запропоновано механізми створення туристичних кластерів, до складу яких повинні увійти: круїзний туризм, сільський туризм, винний туризм, рекреаційний туризм та інші його види, що розвиваються в Одеській області, а також інші споріднені види діяльності, які сприяють реалізації ефекту комплексності у розвитку туристичної діяльності.

Мета роботи - вивчення можливостей управління підприємницькими ризиками як однією з найважливіших складових сучасного управління, коли необхідно приймати рішення в умовах невизначеності. Розглянуто та проаналізовано інформацію про підходи до сутності ризиків, їх класифікації та природи. Обгрунтовано необхідність управління ризиками, що дасть змогу не тільки уникнути втрат, але й отримати додаткові зиски. Обгрунтовано особливості стратегічного управління ризиками, також наведено форми управління ними: мінімізація, диверсифікація, лімітування, отримання додаткової інформації. Доведено, що для успішного управління ризиками необхідно дотримуватися етапів управління, а також виконувати процедури оцінювання їх рівня. Ефективне управління ризиками забезпечить фінансову безпеку підприємства в процесі його розвитку та унеможливить зниження його ринкової вартості.

На етапі ринкових перетворень в Україні можливості збільшення випуску продукції і послуг за рахунок залучення в економічний обіг нових ресурсів стають обмеженішими. Вирішального значення для економічної динаміки набуває перехід економіки до інноваційного типу економічного зростання. Досліджено процес реалізації інновацій з точки зору побудови інноваційної інфраструктури у межах проектної методології. Мета дослідження - створення концепції ефективної системи обслуговування інноваційного процесу з урахуванням особливостей впровадження методологій управління проектами. Проаналізувано особливості інноваційної інфраструктури. Розглянуто способи фінансування стадій інноваційного процесу з точки зору проектної методології. Розглянуто можливість застосування форсайтингу в рамках проектних методологій. Сформульовано задачу прийняття рішень з оцінки інноваційного потенціалу регіону. Логічне узагальнення, аналіз та синтез, структурний аналіз. Сформовано та описано основні елементи інноваційної інфраструктури як системи організаційно-економічних форм та інституціональних структур. Класифіковано елементи інноваційної інфраструктури за різними формами. Запропоновано використовувати диференційований підхід до фінансування стадій інноваційного процесу для різних проектних методологій (проектної, програмної та портфельної). Зроблено висновок про доцільність використання форсайтінгу для реалізації інноваційного підходу, саме як технологію довгострокового прогнозування. Сформовано схему зв'язку методології форсайтінгу та проектної методології створення цінностей. Формалізовано елементи задачі прийняття рішень з оцінки інноваційного потенціалу регіону, побудовану з використанням методології програмного підходу, що може бути використаним регіональними та державними органами влади для оцінки ступеня впливу того чи іншого чинника на стан інноваційного потенціалу території, а також для визначення пріоритетних напрямів інноваційного розвитку. Висновки: розглядаючи методологію управління програмами крізь призму форсайтингу можна побачити головні результати від впровадження цієї методології на виробництві, і головне, що використання методології форсайтингу переводить підприємство одразу на четвертий з п'яти рівнів технологічної зрілості. Тобто завдяки використанню наведених вище методологій ми можемо не лише розробити та впровадити інновацію, але й спрогнозувати таке майбутнє при якому зиск від впровадженої інновації буде максимальним.

Доведено необхідність переосмислення перспектив соціально-трудового розвитку у контексті нової глобалізації (так зване друге і третє роз'єднання) і нової (цифрової, мережевої) економіки, зокрема "вихолощення" останньої. Наведено аргументацію щодо нових можливостей, які відкриває для людини праці нова економіка, та обмежень і загроз, зумовлених великомасштабними різновекторними змінами сьогодення. Обгрунтовано необхідність зміни теоретичного, філософського розуміння дійсності - дійсності і техніко-технологічної, і економічної, і соціально-трудової. Автори намагались зазирнути у майбутнє світу праці. Основний концепт, що його обстоюють автори, полягає у тому, що інформаційно-комунікаційні, цифрові та інші проривні технології "Індустрії 4.0" обумовлюють утвердження як нового формату глобалізації та глобального суспільного поділу праці, так і нової платформи соціально-трудового розвитку. У більш узагальненому трактуванні мета статті - упорядкувати наявні та сформувати сучасні уявлення щодо природи трансформацій і трендів розвитку світу праці за умов настання чергових етапів глобалізації та формування нової економіки. Розкрито сутність феноменів сьогодення, які обумовлюють розбудову нової платформи соціально-трудового розвитку у перших десятиліттях XXI ст. В авторській ментальній моделі сучасного соціально-трудового розвитку домінантами постають глобалізація та нова економіка в їх соціально-трудовому вимірі з огляду на суспільне буття перших десятиліть XXI ст. Розвиток процесів глобалізації розглянуто як ланцюг так званих роз'єднань у суспільному виробництві в світовому вимірі, що призводять до відділення процесу праці від працівників. Наведено аргументацію зисків і втрат працівників різних кваліфікаційних сегментів від глобалізації та Четвертої промислової революції в частині зайнятості та доходів. Розкрито принципові відмінності "Індустрії 4.0" в плані їх впливу на соціально-трудову сферу. Запропоновано нову теоретичну конструкцію особливостей нової платформи соціально-трудового розвитку за впровадження технологій "Індустрії 4.0" та інституціональних змін, притаманних новій економіці.

Сучасні паралельні програми виконуються в складних та ресурсно-обмежених середовищах, тому до них застосовуються підвищені вимоги щодо споживання ресурсів та стабільності виконання, особливо для довгих у часі обчислень. Для допомоги у визначенні ресурсних обмежень для паралельних програм розроблено формальну модель паралельних програм з ресурсними обмеженнями. Модель визначає часові та ресурсні обмеження і може бути використана як для дрібнозернистого, так і для крупнозернистого паралелізму. Для високих ступенів паралелізму (незалежні процедури, великі ітерації циклів, великі обчислювальні блоки для графічних, нейромережевих обчислень та обробки відео) інтерпретація моделі можлива під час виконання програми для унеможливлення блокувань у разі розподілу ресурсів. Розглянуто сучасні фреймворки, які можуть інтегрувати у свій склад базові засоби перевірки відповідності множини паралельних програм наявним обчислювальним ресурсам під час виконання програм. Розглянуто задачі реального світу - вивід у нейромережах, обробка відео, обчислення на графічних картах, які матимуть зиск з впровадження таких моделей.

Висвітлено результати дослідження сучасної міжнародної динаміки особистих переказів мігрантів, оцінки їх масштабів і наслідків. Відзначено зростання ролі міграції, зокрема трудової, і для країн походження, і для країн спрямування мігрантів, з'ясовано безпосередній вплив міграційних переміщень і надходжень переказів мігрантів на ринок праці та макроекономічний розвиток загалом. Визначено, що унаслідок зростання масштабу виїзду мешканців бідніших територій (передусім через відсутність можливостей зайнятості та низькі доходи) і збереження, принаймні упродовж перших років, тісних зв'язків зі своїми родинами, що залишилися у країнах походження, особисті перекази з-за кордону сприяють помітному підвищенню доходів і зниженню рівня бідності їх отримувачів, а також зниженню рівня територіальної нерівності в країнах витоку мігрантів. Проаналізовано вплив на формування основних коридорів міграційних потоків та об'єм особистих переказів географічної близькості країн відправників та отримувачів і законодавчої відкритості щодо міжнародної трудової міграції в країнах отримувачів. Оцінено масштаб і макроекономічні наслідки особистих переказів мігрантів, їх вплив на бідність; визначено позитивні результати й ризики. Позитивний вплив віддзеркалюється у загальному зниженні рівня й глибини бідності та нерівності за рахунок прямої допомоги домогосподарствам, які потребують цього найбільше, зростання рівня споживання та інвестування в країні загалом. Серед ризиків виокремлено: підвищення рівня бідності через прискорене зростання цін, підвищення нерівності населення завдяки формуванню істотних відмінностей рівня життя домогосподарств, які одержують перекази з-за кордону, і тих, які такого джерела доходів не мають, формування залежності отримувачів переказів від їх відправників. Доведено, що міграція й особисті перекази мігрантів є надзвичайно складними явищами з неоднозначними наслідками. Для України надходження значних коштів з-за кордону є важливим резервом покращання соціально-економічної ситуації. Однак для отримання максимального зиску необхідна виважена політика, грунтована на всебічному оцінюванні наявних ризиків і шансів розвитку, сприянні встановленню й збереженню систематичних зв'язків України з діаспорою, подоланні поширення в українському суспільстві "настроїв на еміграцію".

Викладено науково-прикладне обурунтування конструкту та аргументацію компонент нової ментальної моделі праці та зайнятості "Праця 4.0" як соціально-трудової реальності початку XXI ст. Розкрито теоретико-практичні положення, що пояснюють взаємозв'язок змін, які відбуваються у навколишніх світах (техніки, технологій, інститутів тощо) з трансформаціями сфери праці та зайнятості у їх нерозривній цілісності. Окреслено нові грані праці в суспільній діяльності початку XXI ст. Викладено авторське бачення нового формату моделі праці та зайнятості, адекватного умовам першої половини XXI ст. Виокремлено мегапричини розбудови нової платформи соціально-економічного і соціально-трудового розвитку. Представлено зовнішні умови розвитку та внутрішні характеристики моделі "Праця 4.0". Підкреслено, що в авторській теоретичній конструкції "Праця 4.0" постає як трудова парадигма, іманентна новій економіці з технологічним базисом "Індустрія 4.0"; як платформа та інститут, що забезпечує використання ресурсів праці в координатах, породжених Четвертою промисловою революцією. Розкрито особливості складових нового типу процесу праці - предметів праці, засобів праці, працюючої людини. Обгрунтовано сутність феномену "Праця 4.0" через призму та соціально-трудовий вимір сукупного працівника нової (цифрової) економіки; глобалізаційних процесів; форм, видів зайнятості та пов'язаних з ними відносин; мережевої організації праці; змісту та траєкторії розвитку процесів праці; трудових доходів, а саме їх рівня, диференціації, тенденцій та домінант у цій царині; нового формату соціально-трудових відносин. Розкрито вплив демографічної компоненти стагнації світової економіки на соціально-трудовий розвиток. Визначено виклики для соціально-трудової сфери, зиски та втрати для працівників, нові асиметрії соціально-трудового розвитку, що їх породжує нинішній та майбутній формати глобалізації. Розкрито вплив нового техніко-технологічного базису "Індустрія 4.0" на становлення соціально-трудової платформи "Праця 4.0". Визначено тренди у царині професійно-кваліфікаційної структури робочої сили нової економіки та можливості для розширення професійного поля діяльності. Наголошено на феномені цифрової організації праці. Зроблено акцент на кардинальних змінах усієї соціальної тканини нової (цифрової) економіки і постіндустріального суспільства.