Досліджено проблему сучасного протистояння США та Росії, питання використання коштів на потреби армії та озброєння в кожній з цих країн. Показано, що інновації у виробництві військової техніки призвели до того, що зараз світ перебуває на початковій стадії нової військово-технічної революції. Висвітлено напрями цієї революції, приклади нової зброї та наслідки її використання.

Висвітлюються принципи міжнародних договорів і договірних зобов'язань у результаті виникнення збройного конфлікту. Простежуються тенденції розвитку методу міжнародно-правового регулювання, розглядаються міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, проблеми правонаступництва держав щодо договорів у міжнародному праві. Розкриваються питання оподаткування експортно-імпортних операцій в Україні, кодифікації і прогресивного розвитку права міжнародних договорів, а також аналізуються сучасні універсальна та регіональна системи колективної безпеки та участь України в їх функціонуванні тощо.

Проаналізовано наявні в зарубіжній літературі підходи до визначення сутності ідеології та її соціальної ролі. Розглядаються проблеми сутності і змісту ідеологічного плюралізму, співвідношення і взаємодії часткових ідеологій різних соціальних груп та відповідних політичних сил і загальносуспільної ідеології як системи узгоджених ціннісних орієнтацій усіх суспільних сил. Розглядаються питання національного та інтернаціонального у вихованні особового складу, релігійного і філософського світосприйняття та світорозуміння, досвід організації і реалізації виховного процесу в збройних силах сучасних розвинутих країн (США, Франції, Великобританії).

Наведено анотовані документи з історії Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), що містяться у фонді друкованих видань Державного архіву Служби безпеки України. Головну увагу приділено документам відомчого походження (радянських органів державної безпеки), які містять найбільш чіткі відомості узагальнюючого характеру стосовно організаційної побудови та діяльності підпілля ОУН і збройних загонів УПА 1943 - 1953 рр., або розкривають ступінь причетності та суб'єктивне ставлення до них різних осіб, зокрема, членів Центрального проводу ОУН М.Степаняка, П.Дужого, В.Галаси, керівників проводу ОУН Буковини М.Гайдука, А.Галицької, одного з вищих командирів УПА О.Луцького та ін.

Досліджено питання можливості переходу до організації української армії на професійних засадах: аргументи на користь цього, основні аспекти такого переходу (економічний, військовий, соціально-політичний), а також питання військового бюджету, формування резервів. Наведено таблиці, що ілюструють військові видатки деяких країн. Порівняно Збройні Сили України та її сусідів за окремими критеріями.

Проаналізовано військово-політичний курс США та особливості військового будівництва цієї держави. Визначено мету США - створення найкращих в світі, повноцінних, збалансованих збройних сил, які відповідають вимогам ХХІ ст., спроможних забезпечити військову перемогу й одержання Вашингтоном політичних дивідендів у будь-якому регіоні світу. Досліджено напрями "життєво важливих інтересів" США, військово-політичні механізми впливу на різні країни, позитивні та негативні характеристики американської військової сфери.

На основі архівних документів та інших джерел розкривається характер державно-церковних відносин в Україні в 20-ті рр., висвітлюються основні напрями діяльності КП(б)У по витісненню православної ідеології, а також економічне, політичне і правове становище духовенства та звичайних віруючих в період, коли протистояння більшовицької партії і Православної церкви в республиці набуло особливого загострення і супроводжувалося багатьма трагічними подіями.

Висвітлено питання становлення та розвитку валютної політики у країнах світу в 1990 - 2000 рр. Проаналізовано режими валютних курсів, зокрема, у державах Європейського Союзу, Центральної та Східної Європи, Південно-Східної Азії, Латинської Америки та в Україні. Розглянуто макроекономічні моделі впливу валютної політики на економічний розвиток. Особливу увагу приділено проблематиці валютних криз, чинникам їх розвитку, а також інструментам протистояння.

Проаналізовано роль релігії у системі загальнолюдських цінностей, значення християнства у розвитку національної культури та відносин влади і християнських конфесій в Україні протягом першої половини ХХ ст. Значну увагу приділено правовій культурі православного духовенства на початку ХХ ст., розвитку релігійної освіти у період національно-визвольних змагань, проблемам становлення українського молодіжного християнського руху за умов радянської антирелігійної політики, а також ідеологічному протистоянню церкви і держави під час утвердження тоталітарної ідеології.

Розглянуто збройний конфлікт у Судані (поряд з Іраном та Пакистаном, сьогодні він є провідним центром ісламського відродження та його світової експансії), охарактеризований як міжцивілізаційний (зіткнення ісламської та західної цивілізацій, збройна боротьба ісламо-арабської півночі з чорношкірим християнським півднем). Особливу увагу приділено визначенню типології цього конфлікту та шляхам його фінансуванню.

Розглянуто можливий варіант воєн нового століття, що базується на наслідках військово-технічної революції (ВТР) та сучасних тенденціях збройної боротьби. Визначено особливості ВТР, основні тенденції сучасної збройної боротьби. Зроблено прогноз щодо ймовірного характеру, географії, сфер боротьби, зброї можливих воєнних конфліктів. Наголошено на необхідності зважати на світові тенденції щодо використання зброї, особливості сучасного етапу ВТР через відставання України у сфері озброєння, що є загрозою для національної безпеки країни.

Викладено основи, тенденції та особливості військово-дидактичного процесу у Збройних силах України. Комплексно розглянуто основні компоненти навчання військових. Проаналізовано їх зміст і напрямки удосконалення в сучасних дидактичних концепціях. Висвітлено методи навчання воїнів та обгрунтовано їх методику. Наведено тести та завдання для самоконтролю.

Узагальнено вітчизняний та іноземний суспільно-історичний досвід про формування та еволюції соціального феномену "військова дисципліна". Висунуто ідею про взаємозв'язок світогляду та військової дисципліни за умов будівництва та реформування Збройних Сил України.

Розкрито механізм формування військової могутності України. Розроблено концепцію компенсаційного впливу політичного потенціалу військової могутності на її загальний стан за умов комплексних соціально-економічних і політичних перетворень у державі. Запропоновано методологічні здобутки теорії синергетики з метою висвітлення складності та суперечливості процесу збройного забезпечення державотворчих зусиль в Україні та за її межами. Визначено особливості впливу військової політики України на кількісні та якісні параметри її військової могутності. Враховано міжнародні аспекти формування оборонної сфери України у контексті зміщення акцентів військового будівництва у країнах НАТО та Російській Федерації. Показано вплив геополітичних чинників на вирішення оборонних проблем України.

Зазначено, що протягом 1991 - 1999 рр. українська держава довела життєздатність своєї військової сфери. Досліджено питання про здатність військової організації держави функціонувати так само ефективно за умов розгортання бойових дій із застосуванням високотехнологічної зброї. Розглянуто моделі сучасних військових сил (передових та основних сил оборони, стратегічних резервів), заходи, визнані військово-політичним керівництвом необхідними для здійснення військової реформи, яка є об'єктивною реальністю. Наголошено, що зволікання з її проведенням неприпустиме з геополітичних і внутрішньодержавних причин.

Розглянуто можливості використання збройних сил сучасної демократичної правової держави, напрями небойової діяльності збройних сил більшості держав світу. Проаналізовано обставини, що сприяють створенню потенційної можливості Азії досягти панування над західним світом. Зауважено, що майбутні геополітичні перетворення визначають доцільність військового будівництва у демократичних правових державах як першочерговий захід їх державотворчого процесу.

Зроблено спробу показати розвиток Збройних сил України від княжих часів до сьогодення і роль у даному процесі українського повстанства. Розглянуто структуру війська княжих часів (XI - XIV ст.), його стратегію, визначено діяльність полководців. Досліджено основи побудови Збройних сил українського козацтва (XVI - XVIII ст.), а також головне завдання українського козацького війська Б.Хмельницького. Відзначено видатних полководців даної доби. Наведено факти про знищення Запорізької Січі та запровадження в Україні московського адміністративного устрою. Розглянуто пластунський та січовий рухи в Україні (кінець XIX - початок XX ст.). Наведено історичні дані стосовно повстанського руху Півдня України, а також збройних сил України у періоди національно-визвольної революції та громадянської війни, тоталітарного режиму. Показано передісторію створення Збройних сил незалежної України, її законодавчу базу, роди військ.

Розглянуто позицію України стосовно військових аспектів співробітництва з країнами СНД, умови непідписання Україною ряду колективних документів військово-політичного характеру, намагання нашої держави перейти до співробітництва у військовій сфері на двосторонніх засадах. Наголошено, що основним вектором у схемі співробітництва України з ареалом СНД залишається вектор українсько-російського співробітництва. У цьому контексті визначено концептуальні моменти політики РФ щодо країн СНД, основні пункти її Воєнної доктрини. Вміщено таблиці, де порівняно геополітичні пріоритети Російської Федерації та України, динаміку довіри населення США та Росії до національних збройних сил тощо. Зроблено висновок, що відмінності у геополітичних орієнтирах України та РФ, розбіжність національних інтересів обох держав, принципова відмінність їх військових традицій та інше позначається на українсько-російських міждержавних відносинах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4Укр)111-7 + Ц4,8(4Укр)2

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Збройні сили в цілому

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основи масового спілкування як духовного єднання та порозуміння. Висвітлено правові засади діяльності українських мас-медіа. Охарактеризовано здобутки та недоліки дослідників української преси. Досліджено проблеми політичного маркетингу в Україні. Проаналізовано роль місцевого телебачення у створенні іміджу політичного лідера. Визначено шляхи оптимізації функціонування преси Збройних Сил України. Викладено концепції функціонування якісної преси в Україні. Розкрито деякі аспекти типолого-технологічних особливостей нових медіа в Україні. Описано принцип історичної ретроспекції як інноваційний змістовий аспект передач Національної радіокомпанії України. Відображено проблеми вивчення історії української журналістики.