Розглянуто особливості пам'яткоохоронного руху в Україні 1917 - 1991 рр. та актуальні завдання збереження історико-культурної спадщини на сучасному етапі. Детально проаналізовано вплив сучасних політологічних концепцій свободи волі людини на формування громадянського суспільства в нашій державі. Значну увагу приділено антиконфліктним технологіям, українській глобалістиці, а також проблемам державного регулювання за умов перехідної економіки.

Наведено петрологічну, геохімічну та геохронологічну стислі характеристики всіх комплексів магматогенних утворень Українського щита. В історії геологічного розвитку земної кори виділено три послідовні стадії магматизму: дозеленокам'яну (3,65 - 3,40), зеленокам'яну (3,40 - 2,60) та післязеленокам'яну (2,60 - 1,70 млрд років). На протязі першої утворилася первинна континентальна земна кора. Головною причиною магматичної активності цієї стадії були верхньомантійні плюми ("гарячі точки"). Механізм тектоніки плит на цій стадії ще не виявився. Релікти найдавніших магматогенних утворень (грануліт-ендербітова асоціація порід) спостережено в Дністровсько-Бузькому та Приазовському (західна частина) регіонах Українського щита. З другою стадією пов'язане формування магматогенних утворень зеленокам'яних структур Середньопридніпровського та Приазовського регіонів. Головна причина їх виникнення - процеси розтягу первинної земної кори, що спричинили виникнення лінійних трогових структур. Магматогенні утворення останньої (післязеленокам'яної) стадії мають найширше розповсюдження на Українському щиті. Вони формувалися за різноманітних геодинамічних умов, що послідовно змінювали одна одну: островодужної, активної континентальної окраїни, зон колізії. Цим обумовлена велика різноманітність їх петрографічного та петрохімічного складу.

Здійснено аналіз сучасного стану, актуальних проблем і перспектив дослідження однієї з найважливіших галузей історико-філософського українознавства - історії філософії ХІХ - початку ХХ ст.

Досліджено становлення та утвердження професійної філософії в Україні. Охарактеризовано рівень викладання філософії у духовно-академічних навчальних закладах Західної Європи та Києво-Могилянської академії. Детально проаналізовано діяльність професорів Київської академії: Л.Барановича, І.Галятовського, І.Гізеля, С.Яворського та ін.

Наведено загальну характеристику і періодизацію античної філософії, детально висвітлено класичний період її розвитку (Сократ, Платон, Арістотель).

У роботі здійснено порівняльний філософсько-епістемологічний аналіз трьох класичних концепцій прекрасного у математиці: піфагореїзму, платонізму, арістотелізму. Проаналізовано розвиток ідей математичної гармонії в античній філософській та науковій традиції, теоретично з'ясовано наявність об'єднуючого смислотворчого зв'язку поміж ними. Матеріали досліджень дають підстави розглядати джерелом ідеї математичної естетики античну філософію.

Робота є першою спробою цілісного, системного дослідження і докладного викладу основ етнополітології - нової та перспективної науки про взаємовідносини етнічностей і політики. Розробляються теоретико-методологічні засади аналізу втаємниченої і знехтуваної етнополітичної царини людського буття. Висвітлюються складні проблеми розвитку етнополітології на Заході та її становлення в Україні. Досліджується драматична історія зародження і еволюції світової етнополітичної думки, розглядаються наймодерніші західні й вітчизняні теорії етносу та нації, з'ясовуються парадокси їх взаємовідносин між собою, з державою та людством. Виявляються закономірності розвитку етнополітичних процесів, причини і наслідки етнічного ренесансу, розкриваються таємниці політизації етнічностей в світі та в Україні. Дається порівняльний аналіз інтеграційних (Західна Європа) та дезінтеграційних (Східна Європа) етнополітичних процесів, їх теорії та практики. Узагальнюється світовий досвід національного будівництва.

Розглянуто основні літературно-критичні праці з творчого доробку відомого поета, перекладача, критика-літературознавця, філософа, мемуариста О.Тарнавського - наукові розвідки, статті, рецензії, критичні нариси, начерки популяризаторського характеру, опубліковані у різних періодичних виданнях. Всі матеріали об'єднано у кілька тематичних розділів: філософія, теорія літератури, українська література (материкова і діаспорна), зарубіжне письменство, театр, образотворче мистецтво.

Викладено різноманітні аспекти нестабільності та неоднозначності сучасного й історико-філософського гуманітарного знання. Простежено еволюцію соціального становища жінок протягом розвитку людської цивілізації від архаїчного часу до сьогодення. Висвітлено ситуацію щодо соціальної дискримінації жінок у сучасному українському суспільстві. Розкрито причини неефективності соціалізації у сім'ї, пов'язані зі спілкуванням між батьками та дітьми. Охарактеризовано дошлюбну та шлюбну поведінку людини у соціальному онтогенезі. Визначено соціокультурні передумови формування цінностей індивідуалізму у вітчизняній культурі XVI - першої половини XVII ст. Відображено основні проблеми розвитку філософсько-антропологічного знання в Україні на початку третього тисячоліття. Досліджено особливості ритуалу жертвопринесення, відображеного в українських народних казках. Проаналізовано місце релігійних цінностей у сфері політики та проблему єдності суспільства.

У населених пунктах Українських Карпат культивується найбільше декоративних форм туї західної, значно менше - туї східної і лише дві - туї складчастої. Більшість форм - деревовидні й зеленохвої. Передгірні та низькогірні райони придатні для культивування усіх трьох видів і їх форм. Для середньогір'я придатні лише туя західна та її форми з лускоподібною хвоєю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002,0

Рубрики:

Загальна теорія права

Шифр НБУВ: Ж16622 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Міститься систематизована інформація про визначних українців-уродженців Тернопільщини, які волею обставин опинилися за межами рідної землі, на чужині заслужили повагу як політичні діячі, письменники, митці, науковці: І.Вацик, В.Вашкович, Е. Войнаровська, Х.Дохват та ін.

Вміщено інформацію про українців західної діаспори, уродженців Тернопільщини, яким належить вагомий внесок у розвиток національної та світової цивілізації.

Період ХVII-XVIII ст. розглядається як відносно самостійний етап в історії філософії, важливість якого визначається тим, що саме за цієї доби сформувалися класичні філософські системи й класичні форми філософування. У роботі простежується процес розвитку філософської думки від проголошення нової філософії (Бекон і Декарт) до критичної філософії І.Канта, досліджуються такі найпомітніші явища, як картезіанство, раціоналістичні системи Спінози й Лейбніца, британський емпіризм, Просвітництво.

Розглянуто період XVII - XVIII ст. як відносно самостійний в історії філософії, важливість якого визначено тим, що за цієї доби сформувались класичні філософські системи та класичні форми філософування. Простежено процес розвитку філософської думки від проголошення нової філософії (Ф.Бекон, Р.Декарт), що включає раціоналістичні системи Б.Спинози та Г.Лейбніца, британський емпіризм Д.Локка, Дж.Берклі, Д.Юма, до періоду критичної філософії І.Канта.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*327.01 + Ч111.16

Рубрики:

Соціальна філософія

Структура ( морфологія ) та динаміка культури. Взаємозв'язок різних культур. Розвиток. Зміни. Глобалізація

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю0я43 + Ю91я43 + С5я43

Шифр НБУВ: Ж 69695 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано оцінку угодам 1939 р. між СРСР і гітлерівською Німеччиною, подіям, що передували укладанню "пакту Молотова - Ріббентропа", а також подальшим подіям. Детально проаналізовано директиву Л.Берії у зв'язку зі вступом Червоної Армії на територію Західної України і Західної Білорусі, підготовку до підписання секретних протоколів, наслідки радянсько-німецьких угод.

Рассмотрены интеллектуально-духовные основы культуры в системно-физическом подходе, просветительская и антропологическая философия образования, научная рациональность в постнеклассическую эпоху, синергетическая модель мира и синергетический тип рациональности. Проанализированы общественный идеал Ф.М.Достоевского, экзистенциализм В.Розинова и Л.Шестова, нравственный смысл жизни в трактовании В.Соловьева, метафизика жизни и смерти в учении Н.Федорова, фрагменты теории духовной жизни С.Л.Франка. Исследованы проблемы формирования социологической культуры в поставторитарном обществе, управления гуманистическим потенциалом организаций, предпосылки формирования новой философско-правовой парадигмы и др.

Монографія присвячена інтерпретації філософії Нового часу (і відповідного історичного типу мислення) як структурно обумовленого конфлікту декількох мислительних стратегій. Проведена автором уперше в філософській літературі реконструкція симптоматологічної мислительної стратегії (Паскаль-де Сад - Ніцше - сучасна філософія радикального плюралізму) обгрунтовано доводить незмінність структури цього конфлікту протягом останніх чотирьох століть і, відповідно, структурну тотожність філософії Нового часу (XVII-XX cт.). Ключовим пунктом дослідження є специфічна інтерпретація текстів Б.Паскаля, яка серйозно коректує загальноприйняті уявлення про характер філософії XVII ст. і культури модерну загалом.