Наведено біографічні дані про Президента України Л.Д.Кучму. Викладена передвиборча програма кандидата в Президенти України Л.Д.Кучми у 1994 р., в якої передбачались зміни в галузі державного будівництва, економічної політики, соціального та духовного життя, а також наведені результати виконання Президентом України Л.Д.Кучмою цієї програми, зокрема, у політичній, економічній, соціальній, правоохоронній, оборонній, екологічній, культурній, духовній, церковно-конфесійній сферах, сфері етнонаціональної політики. Розглянуто низку заходів щодо законодавчого та організаційного забезпечення ефективного функціонування механізму державної влади, позитивні кроки по створенню механізму ненасильницького розв'язання внутрішніх суспільних конфліктів, а також по зміцненню засад суспільної та політичної стабільності.

Висвітлено результати наукових досліджень з питань проектування, будівництва й експлуатації автомобільних доріг та інженерних споруд на них, застосування передових методів організації, технології дорожнього будівництва, впровадження нових матеріалів, конструкцій і засобів механізації, а також організаційно-економічні аспекти функціонування автодорожнього комплексу і підсобних підприємств. Особливу увагу приділено питанню підвищення безпеки руху транспорту на магістральних автомобільних дорогах в містах.

Висвітлено результати наукових досліджень з проектування, будівництва й експлуатації автомобільних доріг та інженерних споруд на них, застосування передових методів організації й технології дорожнього будівництва, впровадження нових матеріалів, конструкцій і засобів механізації. Розглянуто проблеми охорони навколишнього середовища, описано методику вимірювання рівнів запиленості повітря у містах та ін.

Розглянуто проблеми державного будівництва, питання теорії та історії держави і права, правової реформи в Україні, екології, боротьби зі злочинністю. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення ряду інститутів конституційного, цивільного, кримінального та інших галузей права. Проаналізовано ключові аспекти виникнення і розвитку сімейного законодавства України, загальні засади конституційного ладу України, становлення місцевого самоврядування тощо.

Розглянуто досвід здійснення процесів акціонування в економіці України, форми і методи проведення приватизації. Обгрунтовується необхідність для здійснення великих проектів реконструкції та модернізації виробництва, а також стабілізації внутрішнього ринку. Велике значення приділяється процесам акціонування в деяких галузях народного господарства України: реформуванню відносин власності у нафтогазовидобувному комплексі, харчовій промисловості; приватизації об'єктів незавершеного будівництва, а також підприємств електроенергетичного та хлібозаготівельного комплексу.

Проаналізовано військово-політичний курс США та особливості військового будівництва цієї держави. Визначено мету США - створення найкращих в світі, повноцінних, збалансованих збройних сил, які відповідають вимогам ХХІ ст., спроможних забезпечити військову перемогу й одержання Вашингтоном політичних дивідендів у будь-якому регіоні світу. Досліджено напрями "життєво важливих інтересів" США, військово-політичні механізми впливу на різні країни, позитивні та негативні характеристики американської військової сфери.

Розглядаються основні проблеми архівного будівництва доби визвольних змагань. Висвітлюється діяльність органів влади щодо охорони, обліку і концентрації архівних матеріалів, головні напрямки бібліотечної політики, особливості організації бібліотечного обслуговування дітей, бібліотечної справи на селі в умовах більшовизації культурно-освітнього процесу. Повідомляється про діячів архівної та бібліотечної справи: П.Скоропадського, М.П.Василенка, В.І.Вернадського, І.І.Огієнка, В.Модзалевського, К.Ляховича та ін. Аналізується діяльність київської школи документалістів, роль видатних мовознавців у формуванні архівних та бібліотечних колекцій тощо.

Висвітлено сучасні проблеми архівного будівництва, зокрема, едиційної, польової, камеральної археографії, джерелознавства історії України. Розглянуто питання регіональних досліджень історії України в діяльності Всеукраїнської академії наук (1924 - 1930 рр.), історію організації видавничої діяльності Національної академії наук України у 1918 - 1923 рр., діяльність постійної комісії з метою складання словника української живої мови у складі УАН-ВУАН у 1918 - 1930 рр.

Розглянуто конструкції сучасних громадських будівель. Вміщено основи архітектурно-конструктивного проектування будівель і планування населених місць. Висвітлено індивідуальні методи будівництва. Запропоновано приклади конструктивних елементів і типів громадських будівель, будівельних елементів санітарно-технічного та інженерного обладнання будівель.

Розглянуто приводи, силове устаткування, трансмісії та системи керування машин. Описано засоби автоматизації машин, а також способи конструкції базових, вантажопідйомних, будівельних, меліоративних машин, техніки для будівництва доріг, газопроводів і ліній зв'язку. Наведено розрахунки продуктивності.

У монографії розглядаються проблеми формування і реалізації раціональної політики в капітальному будівництві в ринкових умовах. Особлива увага приділяється механізму залучення іноземних інвестицій, обгрунтуванню вкладення внутрішніх фінансових інвестицій у структурну перебудову промисловості держави, що є головним важелем для розвитку капітального будівництва і відродження економіки України. Розкрито шляхи скорочення тривалості інвестиційного періоду та підвищення його науково-технічного рівня.

Розглядаються всі відомі методи організації будівництва, які можуть використовуватися в аварійних ситуаціях: послідовний, паралельний, потоковий, комбінований. Аналізуються технологічні моделі у вигляді циклограм, що застосовуються в теорії потокового будівництва.

На підставі багаторічних досліджень ефективності роботи закритого горизонтального дренажу вказано на недостатню увагу з боку проектувальників з фактора гіпсометричного положення зрошувальної території у ході його проектування та будівництва.

Робота є першою спробою цілісного, системного дослідження і докладного викладу основ етнополітології - нової та перспективної науки про взаємовідносини етнічностей і політики. Розробляються теоретико-методологічні засади аналізу втаємниченої і знехтуваної етнополітичної царини людського буття. Висвітлюються складні проблеми розвитку етнополітології на Заході та її становлення в Україні. Досліджується драматична історія зародження і еволюції світової етнополітичної думки, розглядаються наймодерніші західні й вітчизняні теорії етносу та нації, з'ясовуються парадокси їх взаємовідносин між собою, з державою та людством. Виявляються закономірності розвитку етнополітичних процесів, причини і наслідки етнічного ренесансу, розкриваються таємниці політизації етнічностей в світі та в Україні. Дається порівняльний аналіз інтеграційних (Західна Європа) та дезінтеграційних (Східна Європа) етнополітичних процесів, їх теорії та практики. Узагальнюється світовий досвід національного будівництва.

З сучасних наукових позицій аналізуються ключові моменти української історії, що визначили драматизм історичної долі українців та їхньої держави. До них належать своєрідність геополітичної позиції України на карті Євразії, проблеми походження українського народу та його східнослов'янських сусідів, історичної спадщини Київської Русі, устрою імперій взагалі та Російської зокрема. Особливу увагу приділено фатальним наслідкам перебування України у складі останньої, сучасним проблемам будівництва незалежної України, її майбутній долі та місцю у світовій історії.

Викладено основні положення комплексної екологічної оцінки якості поверхневих вод і рівнів антропогенного навантаження на річкові та озерні екосистеми, визначено оптимальні характеристики геобіоценозів поверхні водозбору. Розглянуто методи і засоби управління станом генералізованих водних екосистем для обгрунтування умов відтворення іхтіофауни та забезпечення екологічних витрат води в порушеній меліоративним і гідротехнічним будівництвом річковій мережі. Запропоновані методики дають можливість визначати кількісний та якісний стан генералізованих річкових та озерних екосистем, оцінювати рівень антропотехногенного навантаження і вмзначати заходи щодо компенсаційного водоохоронного будівництва.

Узагальнено вітчизняний та іноземний суспільно-історичний досвід про формування та еволюції соціального феномену "військова дисципліна". Висунуто ідею про взаємозв'язок світогляду та військової дисципліни за умов будівництва та реформування Збройних Сил України.

Розкрито механізм формування військової могутності України. Розроблено концепцію компенсаційного впливу політичного потенціалу військової могутності на її загальний стан за умов комплексних соціально-економічних і політичних перетворень у державі. Запропоновано методологічні здобутки теорії синергетики з метою висвітлення складності та суперечливості процесу збройного забезпечення державотворчих зусиль в Україні та за її межами. Визначено особливості впливу військової політики України на кількісні та якісні параметри її військової могутності. Враховано міжнародні аспекти формування оборонної сфери України у контексті зміщення акцентів військового будівництва у країнах НАТО та Російській Федерації. Показано вплив геополітичних чинників на вирішення оборонних проблем України.

Розглянуто можливості використання збройних сил сучасної демократичної правової держави, напрями небойової діяльності збройних сил більшості держав світу. Проаналізовано обставини, що сприяють створенню потенційної можливості Азії досягти панування над західним світом. Зауважено, що майбутні геополітичні перетворення визначають доцільність військового будівництва у демократичних правових державах як першочерговий захід їх державотворчого процесу.

Висвітлюються загальні питання історії, духовності, національного виховання, зокрема, методи класифікації наук та трактування культури у філософії Френсиса Бекона, український національний рух у Галичині. Розглядаються характерні особливості українського іконопису і релігійної картини, структура внутрішнього простору Храму в контексті літургії. Описується графіка українських періодичних видань 20-30-х рр. ХХ ст., художні особливості поясного вбрання жінок Бойківщини в ХІХ - на початку ХХ ст., а також декоративно-ужиткове мистецтво в пам'ятках оборонного будівництва. Досліджується питання підготовки спеціалістів з художнього в'язання, проблематика та стилістика книжкової гравюри Галичини XVI-XVIII ст. Особливу увагу приділено таким мистецьким постатям, як О.Кравченку, Г.Круку, М.Бойчуку та ін.