Розглянуто філософію, феноменологію, соціологію, психологію, історію та історіографію релігії. Значну увагу приділено есхатологічній перспективі світу, проблемі періодизації історії релігії та її типологізації, а також закономірностям релігійного процесу в Україні. Окремі розділи присвячено іудаїзму, буддизму, християнству та ісламу, особливостям і метатеологічним функціям філософської теології, дохристиянським віруванням українського народу, сучасним богословським концепціям поєднання релігії та політики тощо. Детально проаналізовано антропологічну та онтологічну пантеїзацію християнства, основні напрямки сучасного вільнодумства, а також міжконфесійні відносини у світі.

Висвітлено соціальну структуру, дохристиянські святилища і божества населення Північної Буковини ХІІ - ХІІІ ст. Розглянуто становище єврейського населення регіону за умов першої та другої російських окупацій (1914 - 1915 рр.), товариський рух та українські учительські товариства на Буковині, діяльність відомих буковинських діячів і дослідників (В.С.Залозецького, О.Кандиби, М.Поповича, М.Куєка та ін.). Особливу увагу приділено етнографічним аспектам, у т.ч. особливостям традиційної культури німців Буковини, традиціям заготовлення ткацької сировини наприкінці ХІХ - першій половині ХХ ст., а також опису деяких обрядів різних поселень місцевості.

Наведено останні роботи історика, археолога, культуролога та письменника Ю.О.Шилова, в яких розглянуто принципи вивчення курганів-могил, походження індоєвропейців і слов'ян у світлі найдавнішої писемності, розвиток цивілізації на Русі. Висвітлено проблему арійства уявного та реального, арійських пракоренів України та Індії, астральної символіки прабатьківщини аріїв. Вивчено відомості про козака Мамая, Семена Палія у Запорізьких легендах, Махна та Леніна, їх стратегію та тактику розбудови майбутнього, з'ясовано геополітичне значення етнополітичних процесів в Україні.

Викладено деякі аспекти літературної трансформації легендарно-міфологічних структур. Розглянуто іудаїзм і християнство як герменевтичну проблему у творчості Йосифа Бродського. Визначено відмінність між ідеалом та реальністю у поезії Ізидора Жака Сомоліського. Проаналізовано відображення числової символіки в художньому творі та проблеми її інтерпретації. Досліджено проблему інтерпретації спадщини Києво-Могилянської академії у ракурсі постмодерну.

Охарактеризовано шляхетську освіту на Правобережній Україні у кінці XVIII - на початку XIX ст. Детально проаналізовано діяльність О.Пчілки, Д.Гуменної, В.Сухомлинського, Г.Сковороди, П.Тичини та ін. Значну увагу приділено дохристиянському пантеону вірувань українського народу, жанровим особливостям колядок і щедрівок Уманщини, сюжетним вишивкам на рушниках, філософії української національної ідеї. Окремі розділи присвячено розбудові громадянського суспільства, соціолінгвістичному та прагматичному аспектам газетного тексту, а також деяким аспектам соціальних диспропорцій в українському суспільстві.

Розглянуто релігійно-міфологічні вірування давніх мешканців території України з найдавніших часів до хрещення Русі на підставі використання даних різних наук - археології, порівняльно-історичного мовознавства, релігієзнавства, поданих в єдності на грунті загального розуміння етноісторичного процесу, що мав місце на українських землях за часів давнини та раннього середньовіччя. Дослідження проведено в широкому світовому контексті, у порівнянні з віруваннями багатьох інших народів (землеробів Південно-Східної Європи, мисливців і рибалок Центрально-Східної Європи) та з урахуванням останніх досліджень.

Висвітлено основні напрями і форми розвитку етико-світоглядних традицій на території України з найдавніших часів до X ст. н.е. Проаналізовано процес становлення системи світоглядних уявлень за умов неолітичного часу, основні зміни в духовній культурі населення України під впливом соціально-державних чинників Великої Скіфії, а також найбільш характерні моменти дохристиянського світогляду слов'ян. Українську обрядовість охарактеризовано як одну з форм взаємовідносин Людини і Природи.

Розглянуто основні напрямки розвитку українського мистецтва з давніх часів до ХХ ст.: мистецтво дохристиянської доби та Київської Русі, галицько-волинське мистецтво, мистецтво польсько-литовської доби, козацьких часів та національного відродження, мистецтво ХХ ст. Висвітлено гуманістичну спрямованість українського мистецтва. Охарактеризовано його значення для процесу виховання активної та творчої особистості, свідомого громадянина України.

Зроблено спробу представити загальну психологію на основі генетично-модульного підходу з урахуванням сучасних досягнень української та зарубіжної психології. Розглянуто місце психології в системі наук, зв'язок з іншими науками, історію психологічної думки в Україні, починаючи з дохристиянських часів до повоєнних років. Викладено методи психології, питання розвитку психіки та свідомості, індивідуальні внутрішні процеси (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, увага, почуття), вольова активність особистості, психологія міжособистісних взаємин тощо.

Роботу присвячено вивченню видатної архітектурно-історичної пам'ятки оборонного будівництва Київської Русі - Золотим воротам у Києві, які слугували понад 700 років головним в'їздом у місто. Основну увагу приділено легендам про Михайлика та хана Батия.

Рассмотрены закономерности и своеобразие функционирования евангельского сюжетно-образного материала в мировой литературе. Особое внимание уделено осмыслению специфики трансформации образов Иисуса Христа, Иуды Искариота, Понтия Пилата, Вараввы и других канонических персонажей в национальных литературах. Исследованы поведенческие, аксиологические и нравственно-психологические основания разрабатываемых писателями мотивировок евангельских коллизий. Детально проанализированы онтологические и мировоззренческие аспекты функционирования средневековой легенды об Агасфере в литературе ХІХ-ХХ вв.

Впервые для Украины составлен компьютерный оригинал карты растительности 30-километровой зоны Хмельницкой АЭС. Дано описание легенды к карте, которая состоит из 29 номеров и 5 вариантов и основана на эколого-фитоценотической классификации, трансформированной в легенду путем типологического принципа. Обобщены ботанико-географические сведения об основных синтаксонах растительности территории исследований, показана их связь с ведущими факторами среды. Сделан вывод о ведущей роли антропогенного фактора в формировании структуры растительности.

Впервые на основе конкретных исторических фактов автором доказана гипотеза местонахождения тайника с книгами библиотеки Ярослава Мудрого в пещерах Лавры. Обоснована вероятность находки легендарного клада золотых сосудов ХІ в. в Варяжской пещере благодаря изучению автором летописей и старинных карт. Изложена история самого большого в украинской истории монетного клада, случайно обнаруженного в Успенском соборе.

Проаналізовано останній діккенсівський роман "Таємниця Едвіна Друда" (1870), побудований як кримінально-детективна історія, і є готичним за своєю поетикою. Підкреслено, що легендарний Клойстергемський собор створює навколо себе химерну атмосферу таємничості, підсвідомих страхів і напруженого очікування, який можна вважати одним з "найготичніших" образів роману. Подібний до нього genius loci - злий дух собору та його мимовільна жертва - Джон Джаспер, літературний нащадок численних "всесвітніх злочинців" готики, якому властиві демонічні та трагічні риси, запозичені у романтиків та французьких "проклятих поетів".

Работа представляет собой научный перевод с османского языка посвященных Крыму частей "Книга путешествия" Эвлии Челеби - знаменитого турецкого путешественника XVII века. Большое внимание уделяется местным достопримечательностям, историческим преданиям и легендам Крыма. Дано описание границ страны Солгат, крепости Ор, то есть Феррах-керман, а также древнего города-крепости Эски Саладжик и др. Автор обращается к подробным историческим экскурсам, описывает политические события, в которых лично принимал участие. Заметное место в работе занимает лингвистический материал.

Рассмотрены культурно-исторические периоды Крыма и их зодиакальные соответствия. Значительное внимание уделено современным интерпретациям мифа, внутрисакральным сооружениям и др. Детально проанализированы загадки каменных колец. Отдельные главы посвящены легендам об Ахилле-Понтархе, Белом острове, а также Ифигении Таврической.

Проведен анализ закономерностей функционирования традиционного сюжетно-образного материала легендарного происхождения в культуре ХХ ст. Рассмотрение специфики трансформации легенд о Фаусте, Крысолове, Граале, Артуре, Агасфере и других осуществляется в контексте многообразных социально-идеологических и духовных факторов, определяющих развитие современной цивилизации. Особое внимание уделяется анализу литературного функционирования средневековых легенд о Дон Жуане. Исследуются формально-содержательные уровни переосмысления образа "всесветного любимца" в произведениях Ж.Б.Мольера, Э.Т.А.Гофмана, А.С.Пушкина, Дж.Г.Байрона, О.де Бальзака, П.Мериме, А.К.Толстого, П.Гейзе, Л.Украинки, Н.С.Гумилева, А.В.Амфитеатрова, А.Камю, К.Чапека и др.

Приведено более 1000 надписей на западноевропейских монетах, их перевод и комментарии на русском языке. Изложена биография Всеволода Михайловича Потина - ученого и нумизмата России. Использованы данные справочников по монетным легендам и нумизматические работы общего характера, особенно о монетах отдельных стран, ряд научных каталогов Отдела нумизматики Государственного Эрмитажа, а также легенды, обнаруженные в письменных источниках, которые были сопоставлены с надписями на самих монетах. Особое внимание уделено английским и немецким монетным дворам Х - ХІ вв., так как монеты, чеканенные там в это время, широко представлены в кладах Восточной Европы. Освещен период от раннего средневековья до наших дней, наибольшее количество приведенных легенд относится к XVI - XVIII вв.

Розглянуто традиційні зразки українського фольклору, в яких образ хліба трактується як ідеал добробуту, моралі народу та альтернатива голоду. Наведено творені в різні часи, за різних соціально-побутових обставин, прислів'я, приказки, думи, родинно-побутові казки, легенди, перекази, оповідання, тобто основні народні поетичні та прозові твори, які складають одне з найцінніших надбань національної духовної культури та відображають історію, побут народу, його філософію, етику, життєвий досвід.

Осмислено іманентну креативну логіку літературного процесу як аспект онтологічних культуротворчих відношень у ході дослідження реалій, репрезентованих українською, російською та західноєвропейськими літературами, хронологічно локалізованих у ряді історичних періодів - від середньовіччя до сучасності - та конститутивних для різних планів літературогенези: актуалізації міфопоетичних свідомісних архетипів, рефлексії категоріальної семантики жанру, рецепції філософських та ідеологічних концепцій, інтертекстуалізації та формування поетики літературного твору. Висвітлено функціональність християнізації світогляду в жанрогенезі української та російської легенди. Визначено особливості рефлективного аспекту жанроутворення у західноєвропейських літературах Відродження. Охарактеризовано чинники культурного феномену "зламу століть" та своєрідність його літературної складової. Виявлено жанрові модифікації російського нарису кінця ХІХ ст. Досліджено формотворчу продуктивність міфопоетичного мислення в сучасному соціокультурному контексті. Проаналізовано генеровані літературною рефлексією ХХ ст. концепції постмодернізму. Наведено поетологічний план вивчення літературних творів на основі досліджень рецепції ряду міфологем, принципів та складових образотворення, особливостей часопросторової організації та інтертекстуальності у зразках української та російської літератур ХІХ та ХХ ст.