Впервые на основе конкретных исторических фактов автором доказана гипотеза местонахождения тайника с книгами библиотеки Ярослава Мудрого в пещерах Лавры. Обоснована вероятность находки легендарного клада золотых сосудов ХІ в. в Варяжской пещере благодаря изучению автором летописей и старинных карт. Изложена история самого большого в украинской истории монетного клада, случайно обнаруженного в Успенском соборе.

Наведено результати польових та архівних досліджень, відомості про понад 300 стародавніх підземель в межах Києва. Визначено основні етапи формування київських підземних систем та їх зв'язок з наземною міською забудовою. Висвітлено історію вивчення підземних споруд, розглянуто їх основні різновиди, зокрема, фортифікаційні та господарські споруди, печерні монастирі. Проаналізовано історичні передумови й основні закономірності розвитку підземель в період з ХІ ХІХ століття.

Приведены результаты полевых и архивных исследований, сведения о более 300 древних подземельях в пределах Киева. Определены основные этапы формирования киевских подземных систем и их связь с наземной городской застройкой. Освещена история изучения подземных сооружений, рассмотрены их основные разновидности, в частности, фортификационные и хозяйственные сооружения, пещерные монастыри. Проанализированы исторические предпосылки и основные закономерности развития подземелий в период с ХІ по ХІХ столетия.

Досліджено історію взаємодії населення Середнього Подністров'я з підземним середовищем (печерами) від палеоліту до середини ХІХ ст. Систематизовано відомі на сьогодні дані про печерні пам'ятки історії, археологію та культуру у регіоні, охарактеризовано їх поширення та перспективи подальшого дослідження. Простежено розвиток історичних знань про печери регіону, узагальнено дані щодо використання природних печер на різних історичних етапах, висвітлено час та причини появи штучних підземель. Розглянуто природнокліматичні та карстоспелеологічні передумови заселення печер у палеоліті, особливості їх використання в період від неоліту до ранньозалізного часу. Проаналізовано продовження давніх та появу нових видів спелеокористування в епоху Середньовіччя та Нового часу. Значну увагу приділено поширенню печерних монастирів і скитів, проблемам їх дослідження.

Здійснено періодизацію спелеологічних досліджень в Україні. Виділено 5 періодів (до XVIII ст., XVIII ст., ХІХ ст., перша половина ХХ ст., друга половина ХХ ст.). Надано детальну характеристику стану досліджень печер у різних регіонах України у кожному періоді, а також наведено параметри печер в основних карстових областях країни.