Розглянуто будову, функції, патологію, можливі ускладнення та шляхи забезпечення необхідних умов навчання та виховання дітей з порушеннями слуху, зору та мови. Описано захворювання зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха, а також загальні методи догляду та лікування у випадку даної хвороби.

Рассмотрены строение, функции, патология, возможные осложнения и пути обеспечения необходимых условий для обучения и воспитания детей с нарушениями слуха, зрения и речи. Описаны болезни внешнего, среднего и внутреннего уха, а также общие методы наблюдения и лечения данного заболевания.

Викладено основи предмета, завдань, принципів та методів тифлопсихології. Розглянуто питання впливу зорових порушень на психічний розвиток особистості. Увагу приділено основним проблемам сенсорної організації діяльності особистості за умов зорової депривації.

Изложены основы предмета, заданий, принципов и методов тифлопсихологии. Рассмотрены вопросы влияния зрительных нарушений на психическое развитие личности. Внимание уделено основным проблемам сенсорной организации деятельности личности в условиях зрительной депривации.

Висвітлено методичні рекомендації та завдання щодо визначення рівня лексичної, фонематичної, граматичної, ді- та монологічної мовленнєвої компетентності дітей. Проаналізовано досвід застосування даної методичної системи.

Висвітлено молекулярні та цитологічні основи генетики. Акцентовано увагу на питаннях антропогенетики. Особливу увагу приділено аномаліям статевого і розумового розвитку. Розглянуто генетику психічних захворювань.

Висвітлено особливості пізнавального та особистісного розвитку учнів допоміжної школи, сучасне бачення проблеми діагностики розумової відсталості. Висновки щодо специфіки психічного розвитку дітей-олігофренів підкріплено детальним описом та аналізом результатів відповідних експериментальних досліджень та спостережень.

Освещены особенности познавательного и личностного развития учеников вспомогательной школы, современное видение проблемы диагностики умственной отсталости. Выводы относительно специфики психического развития детей-олигофренов подкреплены подробным описанием и анализом результатов соответствующих экспериментальных исследований и наблюдений.

Охарактеризовано унікальну систему рельєфно-крапкового шрифту, вивчення якої дозволяє зрозуміти значення писемності в житті та діяльності сліпих людей, свідомо оволодіти навичками письма і читання, методикою навчання цьому незрячих людей різних вікових категорій.

Охарактеризована уникальная система рельефно-точечного шрифта, изучение которой позволяет понять значение письменности в жизни и деятельности слепых людей, сознательно овладеть навыками письма и чтения, методикой обучения этому незрячих людей разных вековых категорий.

Розглянуто закономірності та особливості психічного розвитку осіб з порушеним зором, проаналізовано проблеми їх адаптації, реабілітації, соціалізації та інтеграції у суспільстві. Охарактеризовано розвиток та особливості діяльності особистості у разі глибоких порушень зору. Досліджено механізм виникнення і формування компенсаторних пристосувань, особливості сенсорної організації діяльності, зорових відчуттів та сприйняття у випадку порушення зорових функцій. Розглянуто їх властивості та види, проаналізовано механізми дотикового сприйняття сліпих.

Рассмотрены закономерности и особености психического развития лиц с нарушенной функцией зрения, проанализированы проблемы их адаптации, реабилитации, социализации и интеграции в обществе. Охарактеризовано развитие и особенности деятельности при глубоких нарушениях зрительной функции. Исследован механизм возникновения и формирования компенсаторных приспосабливаний, особенности сенсорной организации деятельности, зрительных ощущений и восприятия при нарушениях зрительной функции. Рассмотрены их свойства и виды, проанализированы механизмы осязательного восприятия слепых.

Розкрито теоретичні основи дефектології, її мету та завдання, основні аспекти діяльності. Наведено психолого-педагогічні характеристики різних категорій дітей з порушеннями психофізичного розвитку, зокрема, сенсорного, інтелектуального, затримкою психічного розвитку, опорно-рухового апарату, мовленнєвими та комплексними порушеннями в розвитку.

Раскрыты теоретические основы дефектологии, её цель и задачи, основные аспекты деятельности. Приведены психолого-педагогические характеристики разных категорий детей с нарушениями психофизического развития, в частности, сенсорного, интеллектуального, задержкой психического развития, опорно-двигательного аппарата, языковыми и комплексными нарушениями в развитии.

Висвітлено проблеми фахової освіти спеціалістів, що забезпечують корекційну роботу в системі освіти дітей з вадами інтелекту. Подано соціальну характеристику спеціальності "Дефектологія", розкрито зміст і методику здіснення корекційної роботи вчителя спеціальної школи. Розглянуто питання становлення та розвитку професійної підготовки дефектологів в Україні. Запропоновано систему змісту багаторівневої професійної підготовки корекційних педагогів і форми її реалізації.

Освещены проблемы профессионального образования специалистов, обеспечивающие коррекционную работу в системе образования детей с недостатками интеллекта. Дана социальная характеристика специальности "Дефектология", раскрыто содержание и методика осуществления коррекционной работы учителя специальной школы. Рассмотрены вопросы становления и развития профессиональной подготовки дефектологов в Украине. Предложена система содержания многоуровневой профессиональной подготовки коррекционных педагогов и формы ее реализации.

Науково обгрунтовано теоретико-методичні засади фахової освіти у ВНЗ. Узагальнено теоретичну базу професійної підготовки вчителів до корекційної роботи у закладах для дітей з вадами інтелекту. Запропоновано соціальну характеристику спеціальності "Дефектологія". Розроблено модель особистості та діяльності сучасного педагога-дефектолога з метою його професійної підготовки. Розкрито зміст та наведено методику здійснення корекційної роботи вчителя спеціальної школи. Здійснено періодизацію становлення та розвитку професійної підготовки дефектологів в Україні. Досліджено сучасний стан підготовки таких фахівців. Запропоновано систему поетапної професійної підготовки корекційних педагогів і форми її реалізації.

Висвітлено питання теорії та практики викладання соціально-побутового орієнтування в V - X класах спеціальної загальноосвітньої (допоміжної) школи. Розглянуто зміст і завдання даного курсу, подано характеристику основних методів викладання, організації та специфіки проведення уроку із соціально-побутового орієнтування, запропоновано програму для школи. Значну увагу приділено уроку як основній формі навчально-виховної роботи з формування навичок господарчо-побутової праці в учнів, які потребують корекції розумового розвитку, розкрито значення моделювання реальної ситуації на уроках, проведення екскурсій, рольових і сюжетно-рольових ігор тощо.

Вміщено праці членів НАПН України та науковців Відділення психології, вікової фізіології та дефектології з актуальних психологічних, соціально-психологічних, фізіологічних і дефектологічних проблем сучасності. Розглянуто методологічний аспект проблеми прогнозування розвитку психічного здоров'я особистості. Розкрито основні характеристики особистості як суб'єкта духовності, описано вияви духовності в поведінці людини. Висвітлено типові та своєрідні особливості "культури бідності" у свідомості та поведінці українців з різним рівнем матеріального добробуту. Досліджено філософські та психологічні проблеми розвитку людського потенціалу в глобальному позиціонуванні України. Розглянуто психологічні проблеми проектування дистанційних середовищ розвитку інтелекту за умов новітніх комп'ютерних технологій. Викладено основні положення змісту системно-діяльнісної концепції підготовки вчителя, які дозволяють переорієнтувати традиційну систему формування компетентностей у майбутнього вчителя. Наведено результати аналітичного огляду переваг і прогалин вітчизняної системи освіти осіб з особливостями психічного розвитку.

Зазначено, що одним із пріоритетних напрямів соціальної політики сьогодення є проведення комплексних заходів щодо соціалізації людей з особливими освітніми потребами та залучення їх до активного життя. Розглянуто результати експериментально-педагогічного дослідження проблем корекції, реабілітації та соціальної інтеграції дітей з обмеженими фізичними можливостями засобами адаптивного фізичного виховання. Подано методичні вказівки для дефектолoгів, вчителів спеціальних шкіл щодо систематичних занять фізичними вправами, які сприяють координації рухів, розвитку фізичних здібностей, вихованню морально-вольових якостей, соціалізації та інтеграції в суспільство.

Отмечено, что одним из приоритетных направлений социальной политики современности является проведение комплексных мероприятий относительно социализации людей с особыми образовательными потребностями и привлечение их к активной жизни. Рассмотрены результаты экспериментально-педагогического исследования проблем коррекции, реабилитации и социальной интеграции детей с ограниченными физическими возможностями способами адаптированного физического воспитания. Даны методические указания, адресованные дефектологам, учителям специальных школ относительно систематических занятий физическими упражнениями, которые содействуют координации движений, развитию физических способностей, воспитанию морально-волевых качеств, социализации и интеграции в общество.

One of priority directions of social policy contemporaneity is a lead through of complex measures in relation to socialization of people with the special educational necessities and bringing in them to active life. The results of experimentally-pedagogical research are considered in the decision of problem of correction, rehabilitation and social integration of children with the limited physical possibilities the methods of the adapted physical education. The methodical pointing, addressed teachers of the special schools in relation to systematic employments by physical exercises, which assist co-ordination of motions, development of physical capabilities, education of morally-volitional qualities, socialization and integration in society, is given.

Розкрито головні підходи Л. Виготського до навчання і виховання глухих дітей. Наголошено на обов'язковості вільного і якісного володіння сурдопедагогами методом білінгвального навчання, яке рівнозначно охоплює словесну і жестову мову. Акцентовано увагу на важливості участі у педагогічному процесі вчителів, які не чують. Наведено докази сучасних вчених щодо необхідності активного використання жестової мови. Показано досвід застосування білінгвального методу навчання в педагогічній системі Швеції.

Проаналізовано роль дидактичних ігор в навчанні учнів спеціальної школи. Визначено п'ять вимог щодо використання ігор на уроках української мови з дітьми з різними розумовими і психічними вадами. Розкрито методику застосування чотирнадцяти ігор. Розглянуто обов'язкові елементи навчальної діяльності, які надають їй характер гри.

Розглянуто різноманітність способів реагування підлітків з інтелектуальною недостатністю під час конфліктної ситуації. За результатами проведеного дослідження констатовано, що немає достовірних кількісних відмінностей у способах реагування на конфліктну ситуацію: у віковому аспекті в розумово відсталих підлітків; в порівнянні груп підлітків, які навчаються у загальноосвітній і допоміжній школах. Із застосуванням методики (тесту) американського психолога К. Томаса проаналізовано стратегії поведінки, яким підлітки надають перевагу - суперництво, пристосування, уникнення. Акцентовано на стратегіях компромісу та співробітництва. Звернено увагу на гендерні відмінності поведінки у конфліктній ситуації. Відповіді за тестом К. Томаса звірено з протоколами спостережень за поведінкою підлітків. Наведено результати, одержані за допомогою схеми, заснованої на принципах критичної або фрустраційної ситуації та проективної методики С. Розенцвейга. Обгрунтовано висновок про вибір способу поведінки розумово відсталими підлітками як про результат їх соціалізації.

Визначено тісний зв'язок мовленнєвого та загального фізичного розвитку у молодшому дошкільному віці. Розкрито нормативні критерії розвитку моторної функції для кожного вікового етапу. Представлено систему завдань вивчення стану загальної, мімічної, ручної, пальчикової та артикуляційної моторики дошкільнят з загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ). Наведено показники оцінювання виконання завдань. За результатами дослідження моторної функції виділено три групи дітей та охарактеризовано рівень моторики кожної групи.

Розкрито поняття "соціально-психологічна адаптація". Названо методи та прийоми методики педагогічного дослідження соціально-психологічної адаптації розумово відсталих старшокласників. Охарактеризовано експериментальну групу. Розглянуто шкалу оцінювання результатів. Детально проаналізовано дані дослідження за показниками соціально-психологічної адаптації: задоволеністю взаєминами, неконфліктністю, емоційним комфортом. Обговорено показники тривожності та агресивності. Відображено дані щодо термінальних і інструментальних ціннісних орієнтацій старшокласників. Наголошено на зв'язку цих видів орієнтацій з соціально-психологічною адаптованістю школярів. Конкретизовано напрями проведення роботи з учнями у інтрапсихічному та інтерпсихічному плані, які передбачає дослідження.

Розглянуто проблему допомоги молоді в професійному визначенні відповідно до її психофізичних та особистісних якостей. На прикладі професіограми столяра розкрито близько двадцяти методик дворазового на рік обстеження учнів з метою вивчення стану сформованості у них професійно значущих якостей. Обгрунтовано критерії віднесення обстежених учнів до рівнів: придатний, умовно придатний, умовно непридатний. Зосереджено увагу на даних методичних спостережень, які має заносити до "Анкети учня" шкільний лікар.

Доведено необхідність грунтовного обстеження дітей, які вступають до допоміжної школи, для визначення рівня їх підготовленості до навчання та пізнавальних можливостей. Визначено мету даного обстеження - одержання конкретних відомостей про кожного учня для мотивованого розподілу на групи учнів з більшими (І відділення) та з меншими (ІІ відділення) пізнавальними можливостями для організації їх диференційованого навчання.