Визначено діалектизми в мові творів Т. Шевченка. Доведено, що рідними для поета були середньонаддніпрянські правобережні говірки та найближчі до них - лівобережні полтавські. Висунуто тезу про те, що Кобзар був знайомий зі східнополіськими, а також степовими, волинськими, подільськими, частково з наддністрянськими говірками.

The article focuses on the dialectal words in writings by T. Shevchenko. It is groved that midhead - Dnieper dialects of right-bank Ukraine as well as the nearest to them left-dank Poltava ones were native to the poet. Along with this the paper shows that T. Shevchenko was well-acquainted with the dialects of East Polissya, Step, Volyn', Podillya and to a certain degree with the head-Dniester ones.

Розглянуто напрямки вдосконалення української суспільно-політичної термінології і розвиток публіцистичного стилю в першій чверті ХХ ст., зокрема, особливості мови М. Грушевського, С. Єфремова, Є. Тимченка та ін.

Розглянуто семантичні особливості фразеологізмів, міфологізми в сучасній біологічній номенклатурі, онімізацію апелятивів у поетичному тексті. Висвітлено теоретичні засади вивчення аброморфем у сучасній лінгвістиці, особливості морфологічного словотвору прізвищ українців-переселенців з Польщі на Тернопільщину. Проаналізовано семантику слів "козак" і "запорожець" в історичних переказах українців, лексико-стилістичні прийоми творення ситуативної іронії у прозовому тексті, граматичні діалектизми в ідіолекті Т.Шевченка. Визначено етномовні параметри кодифікації буття у народнопоетичному тексті, охарактеризовано обрядову фауносимволіку в українській етномовній картині світу.

Рассмотрены семантические особенности фразеологизмов, мифологизмы в современной биологической номенклатуре, онимизация апеллятивов в поэтическом тексте. Освещены теоретические основы изучения аброморфем в современной лингвистике, особенности морфологического словообразования фамилий украинцев-переселенцев из Польши в Тернопольскую область. Проанализированы семантика слов "казак" и "запорожец" в исторических пересказах украинцев, лексико-стилистические приемы создания ситуативной иронии в прозаическом тексте, грамматические диалектизмы в идиолекте Т.Шевченко. Определены этноязыковые параметры кодификации бытия в народнопоэтическом тексте, охарактиризована фауносимволика в украинской этноязыковой картине мира.

Наведено результати досліджень з актуальних питань філологічних наук. Проаналізовано діалектизми та рідковживані слова у творах Ю. Федьковича для дітей. Розглянуто проблеми перекладу власних назв, реалізацію лексичного значення слова в поетичному тексті, особливості діалогічного мовлення, логічність функціонування взаємозамінних лексем у фразеологічних варіантах. Вивчено способи вираження демінутивного значення у французькій мові, фразеологію американського публіцистичного дискурсу, вживання часових форм у різних типах тексту газетно-публіцистичного стилю в сучасній німецькій мові. Увагу приділено юридичній терміносистемі в англо-українському перекладі, модусам в науковому стилі та проблема їх перекладу, особливостям перекладу літературної лексики, ігровим технологіям викладання іноземної мови.

Приведены результаты исследований по актуальным вопросам филологических наук. Проанализированы диалектизмы и редкоупотребляемые слова в произведениях Ю. Федьковича для детей. Рассмотрены проблемы перевода собственных имен, реализация лексического значения слова в поэтическом тексте, особенности диалогической речи, логичность функционирования взаимозаменяемых лексем во фразеологических вариантах. Изучены способы выражения деминутивного значения во французском языке, фразеология американского публицистического дискурса, употребления временных форм в разных типах текста газетно-публицистического стиля в современном немецком языке. Уделено внимание юридической терминосистеме в англо-украинском переводе, модусам в научном стиле и проблемам их перевода, особенностям перевода литературной лексики, игровым технологиям преподавания иностранного языка.

Проаналізовано закарпатські діалектизми як матеріал для відтворення мовної старовини. Визначено духовно-ціннісні напрями в ліричному художньому мисленні Л. Українки. Розглянуто питання художньої рецепції філософії екзистенціалізму в прозі І. Багряного. Розкрито екзистенційні аспекти характеротворення в драмах "Камінний гість" О. Пушкіна та "Камінний господар" Л. Українки. Висвітлено фольклорну символіку поезій у прозі М. Черемшини циклу "Листки". Описано народні символи у фольклорі та металевих малих формах архітектури Закарпаття.

Проанализированы закарпатские диалектизмы как материал для восстановления языковой древности. Определены духовно-ценностные направления в лирическом художественном мышлении Л. Украинки. Рассмотрены вопросы художественной рецепции философии экзистенциализма в прозе И. Багряного. Раскрыты экзистенциальные аспекты характерообразования в драмах "Каменный гость" А. Пушкина и "Каменный хозяин" Л. Украинки. Освещена фольклорная символика поэзий в прозе М. Черемшины цикла "Листья". Описаны народные символы в фольклоре и металлических малых формах архитектуры Закарпатья.

Висвітлено діалектизми з народних казок карпатського регіону, творів І. Котляревського, І. Франка, Г. Хоткевича, М. Черемшини, А. Чайковського.

Освещены диалектизмы из народных сказок карпатского региона, произведений И. Котляревского, И. Франка, Г. Хоткевича, М. Черемшины, А. Чайковского.

Проаналізовано прізвища переселенців з Польщі на Тернопільщину, утворені від чоловічих християнських імен. Визначено етимологічний склад репертуару жіночих імен закарпатських німців. Розглянуто праслов'янські діалектизми як джерело антропонімії. Охарактеризовано антропонімікон Буковини кінця XVIII - початку ХІХ ст. за матеріалами метричних книг римо-католицької парафії Чернівців 1777 - 1869 рр. Описано давньослов'янські особові імена (ОІ), засвідчені південнокарпатськими українськими онімами, ОІ в українсько-грецьких родинах центральної Донеччини, лінгвістичну специфіку прізвищ, похідних від назв рослин, їх частин і плодів за матеріалами антропонімії Центральної та Східної Донеччини. Висвітлено словотвірну динаміку прізвищ Слов'янського району Донеччини ХХ ст., динаміку давніх слов'янських чоловічих імен Кіровограда у даний період. Розкрито функції антропонімів у творчості М. Черемшини, специфіку використання власних назв у сучасній українській постмодерній прозі, особливості онімотворчості В. Нестайка.

Проанализированы фамилии переселенцев с Польши в Тернопольский регион, образованные от мужских христианских имен. Определен этимологический состав репертуара женских имен закарпатских немцев. Рассмотрены праславянские диалектизмы как источник антропонимии. Охарактеризован антропонимикон Буковины конца XVIII - начала ХІХ ст. по материалам метрических книг римо-католической парафии Черновцов 1777 - 1869 гг. Описаны древнеславянские личные имена (ЛИ), засвидетельствованные южнокарпатскими украинскими онимами, ЛИ в украинско-греческих семьях Центрального Донецкого региона (ДР), лингвистическая специфика фамилий, производных от названий растений, их частиц и плодов по материалам антропонимии Центрального и Восточного ДР. Освещены словообразовательная динамика фамилий Славянского района ДР ХХ ст., динамика древних славянских мужских имен Кировограда в данный период. Раскрыты функции антропонимов в творчестве М. Черемшины, специфика использования собственных названий в современной украинской постмодерной прозе, особенности онимотворчества В. Нестайка.

Комплексно досліджено лексику перекладів М. Лукаша у контексті традицій формування лексичного фонду української літературної мови з урахуванням чинників розвитку її лексико-сематичної системи від кінця XIX ст. та впродовж XX ст. На матеріалі перекладів творів світової класики проведено відбір лексичних одиниць і проаналізовано різні пласти української лексики, передусім церковнослов'янізми, архаїзми, запозичені слова, діалектизми, фольклоризми. Установлено закономірності їх використання М. Лукашем як продовження та розвиток традицій староукраїнського слововжитку та словотворення. Вивчено спільні риси лексикону М. Лукаша у аспекті стилістичного розвитку сучасної української мови на тлі перекладацької діяльності П. Куліша, А. Кримського, І. Франка.

Наведено близько 250 000 термінів з математики, фізики, хімії, біології, медицини, географії, техніки, промислового виробництва, історії, філософії, політики й інших галузей, зокрема, найпоширеніші діалектизми, неологізми, застарілі, просторічні слова, а також слова іншомовного походження. Особливу увагу приділено складним формам у відмінковій парадигмі.

Приведены около 250 000 терминов по математике, физике, химии, биологии, медицине, географии, технике, промышленному производству, истории, философии, политике и других отраслей, в частности, наиболее распространенные диалектизмы, неологизмы, устарелые, просторечные слова, а также слова иноязычного происхождения. Внимание уделено сложным формам в падежной парадигме.

Висвітлено діалектологічні дослідження відомого буковинського діалектолога В. А. Прокопенко в контексті сучасних лінгвістичних досліджень. Визначено діалектологічну складову лексикографічного опису звертання у "Словнику звертань української мови". Проаналізовано діалектні особливості автентичної мови Ю. Федьковича в контексті першоджерельної бази досліджень. Розглянуто діалектизми як засоби мовленнєвої персоніфікації у "рекреаціях" Ю. Андруховича. Увагу приділено проблемам української діалектології та лінгвогеографії другої половини ХХ - початку ХХІ ст., діалектним системам (ДС) української мови, питанням фонетики та морфології в ДС, літературної та діалектної ономастики. Розкрито проблеми літературного і діалектного синтаксису, лінгвостилістики та сучасні аспекти дослідження розмовної мови, а також проблеми перекладу.

Визначено теоретичні засади опису уснопоетичного слова в тісному зв'язку форми та змісту як функціональної одиниці художньо-образної фольклорної системи. Розглянуто семіотичні параметри лексичних одиниць та їх лінгвоконцептуальні властивості як знаків української етнокультури. З'ясовано особливості семантичної структури народнопісенних лексем, простежено явища варіантності, синонімії, антонімії, омонімії, паронімії. Проаналізовано специфіку образної реалізації ключових слів у складі типових епітетних сполук, порівняльних структур, конструкцій з переносним і символічним значенням, фразеологізмів, усталених словесних комплексів у народнопісенному тексті. Описано групи стилістично маркованої лексики (уснорозмовні слова, діалектизми, застарілі одиниці, оказіоналізми, іншомовні запозичення, експресиви), визначено жанрові особливості словникового складу, специфіку народнопісенної норми. Охарактеризовано лексико-семантичні поля, які представляють мовну картину світу в українській народній пісні та відображають міфопоетичне й етнічне мислення народу.

У томі вміщено "Посібник для практичних занять з історичної граматики української мови", наукові статті, рецензії, опонентські відгуки на докторські та кандидатські дисертації, відгуки на автореферати дисертацій, газетні науково-популярні статті та виголошені наукові доповіді за вказаний період, а також розширена анотація на одноосібну монографію "Угорсько-українські міжмовні контакти (на матеріалі українських говорів Закарпаття)". У наукових статтях висвітлено питання про мадяризми в творах О. Кобилянської, у лемківському говорі, діалектизми-мадяризми та їх стилістичні функції в романі М.І. Томчанія "Жменяки", лексичні мадяризми в художніх творах О. Духновича. Подано характеристику українсько-угорських культурних і мовних взаємин, східнослов'янсько-мадярських міжмовних контактів. Значну увагу приділено дослідженням угорських запозичень в українській мові та, зокрема, українських говорах Закарпаття, а також українізмів в угорській мові.

Розглянуто питання орфо- та лексикографії, а також фразео- та лексикології української мови. Висвітлено принципи та сучасні проблеми українського правопису. Подано інформацію про ознаки слова, джерела збагачення синонімів, стилістичні фігури, класифікацію фразеологізмів, фразеологічні кальки, етнографічні діалектизми, фразеологізовані словосполучення.

Розглянуто традицію генеалогічного та типологічного розподілу слов'янських мов. Наведено характеристику фонетичної системи української мови як свідчення її самобутності. Проаналізовано проблеми формування та перспективи розвитку мовної політики в Україні. Досліджено явище фонетичної та фонологічної асиміляції англіцизмів як спільну рису процесу запозичення неспоріднених мов (української та китайської). Наведено результати вивчення лексики та фразеології сучасних слов'янських мов як засобів відображення історії, культури та психології слов'янських народів. Розглянуто лексичні діалектизми у публіцистичній спадщині М. Грушевського. Розкрито словотвірні та морфологічні особливості слов'янських мов. Висвітлено життя та діяльність відомого українського науковця та просвітника О. Царука, зокрема, розглянуто його концепцію зіставного аналізу слов'янських мов. Описано синтаксичні та стилістичні особливості зв'язного тексту, проаналізовано проблеми дослідження слов'янських мов у сучасній лінгводидактиці.

Рассмотрена традиция генеалогического и типологического распределения славянских языков. Дана характеристика фонетической системы украинского языка как свидетельства ее самобытности. Проанализированы проблемы формирования и перспективы развития языковой политики в Украине. Исследовано явление фонетической и фонологической ассимиляции англицизмов как общая особенность процесса заимствования неродственных языков (украинского и китайского). Изложены результаты изучения лексики и фразеологии современных славянских языков как средств отображения истории, культуры и психологии славянских народов. Рассмотрены лексичекие диалектизмы в публицистическом наследии М. Грушевского. Раскрыты словообразовательные и морфологичекие особенности славянских языков. Освещены жизнь и деятельность известного украинского ученого и просветителя А. Царука, в частности, рассмотрена его концепция сопоставительного анализа славянских языков. Описаны синтаксические и стилистические особенности связного текста, проанализированы проблемы исследования славянских языков в современной лингводидактике.

Висвітлено значення мови в житті людини, розкрито поняття літературної та народної мови. Виокремлено поняття про діалектизми, наведено їх види. Акцентовано на розгляді понять "говірка", "діалект", "наріччя". Охарактеризовано всі мовні рівні західнополіських говірок. Детально розглянуто особливості західнополіської деривації, синтакису, лексичних діалектизмів. Описано західнополіські стійкі словосполучення, особливості лінгвогеографії даного регіону. Проаналізовано функціонування онімів у західнополіських говірках. Увагу приділено питанням функціонування української мови в Білорусії (Берестейщина) та Польщі (Підляшшя).

Охоплено загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення. Джерела, використані у Словнику, відображають лексику текстів художньої літератури кінця XVIII ст. до сьогодення, Біблії, народної творчості, публіцистики, науково-популярних і наукових праць, мови засобів масової інформації та Інтернету. Вміщено 11 530 словникових статей (А - 4 388, Б - 7 142).

Досліджено походження та формування прізвищ с. Перегінськ. Вивчено семантико-стилістичні властивості фразеологізмів на позначення морально-психологічних характеристик людини в прозі У. Самчука. Увагу приділено перетворенню фразеологізмів у газетних заголовках. Розкрито особливості деривації релігійних терміносполук. Проаналізовано внесок І. Манжури в українську лексикографію. Досліджено гуцульські лексичні діалектизми в художній мові В. Шкургана. Розкрито соціокультурний аспект формування правописної компетентності учнів V - VII класів. Описано основні шляхи формування соціокультурної компетентності учнів початкової школи. Обгрунтовано формування мовної особистості як умову мовленнєвого розвитку учнів основної школи на уроках української мови.

Розглянуто прийоми і засоби протидії негативним явищам в контексті формування орфографічних навичок учнів. Висвітлено складний поетапний процес витіснення діалектизмів із повсякденного мовлення учнів та допомоги їм в усвідомленні різниці між діалектизмами і літературним мовленням з огляду на інтереси, рівень знань, тобто на особистість.

Проаналізовано лінгвістичні особливості розмовного стилю мовлення, наведено класифікації розмовної лексики у науковій літературі. Зосереджено увагу на двох групах слів (за І. Р. Гальперіним): загальнолітературній та нелітературній розмовній лексиці. Наведено основні характеристики загальнолітературної розмовної лексики на прикладах автентичних художніх творів британських письменниць. Розглянуто такі різновиди нелітературної розмовної лексики, як сленг, професіоналізми, жаргонізми, вульгаризми та лексичні діалектизми. Рекомендовано методику вивчення розмовного мовлення на основі вибору розмовних клішованих зворотів з автентичних художніх творів та їх використання для вдосконалення умінь студентів за допомогою певних вправ.

Проанализированы лингвистические особенности разговорного стиля речи, приведена классификация разговорной лексики в научной литературе. Сосредоточено внимание на двух группах слов (по И. Р. Гальперину): общелитературной и нелитературной разговорной лексике. Приведены основные характеристики общелитературной разговорной лексики на примерах аутентичных художественных произведений британских писательниц. Рассмотрены такие разновидности нелитературной разговорной лексики, как сленг, профессионализмы, жаргонизмы, вульгаризмы и лексические диалектизмы. Рекомендована методика изучения разговорной речи на основе выбора разговорных клишированных оборотов из аутентичных художественных произведений и их использование для совершенствования умений студентов с помощью определённых упражнений.

Analyzed the linguistic features of colloquial speech, given a classification of spoken language in the scientific literature. Focused attention on two groups of words (by I. Galperin) common literary spoken vocabulary and non-literary spoken vocabulary. The main characteristics of common literary spoken vocabulary were given on examples of authentic literary works of British writers. Considered such varieties of colloquial spoken language as slang, professionalism, jargon, vulgar language and lexical dialecticism. Recommended the method of colloquial speech studying based on a selection of colloquial clichéd turns of authentic literary works and their use to improve the abilities of students with the help of certain exercises.

Досліджено відтворення розмовно-побутового мовлення в українсько-англійському художньому перекладі. В аспекті проблем перекладу провідну роль відіграють елементи розмовно-побутового стилю, такі як діалектизми, просторіччя, суржик, які не мають прямих відповідників у цільовому тексті. Такі елементи належать до соціо- та етнокультурного мовного колориту української нації, тобто це мовні елементи, що позначають національно-специфічні реалії суспільного життя та матеріального побуту. Результати порівняльного аналізу показали, що під час перекладу художнього тексту завданням є не тільки збереження змісту оригіналу, але і його стилістичних та експресивних особливостей. Завдяки прийому компенсації всі "нестандартні" елементи мови оригіналу можуть бути відтворені у мові перекладу, і таким чином досягається комунікативна рівнозначність різномовних текстів.