Рассмотрена история возникновения древнейших земледельческих цивилизаций и причины разрушения природных ландшафтов. Обоснована необходимость мелиорации земель, использования удобрений, средств защиты растений, возобновления гумуса в почве, рекультивации нарушенных земель. Произведена агрохимическая и медико-биологическая оценка загрязнения почв и растительной продукции излишками удобрений, пестицидов, тяжелыми металлами, радионуклидами, а также рассмотрено их поведение в почвах. Изложены методы исследований загрязненности почв, растений, процессов метаболизма и фитотоксичности гербицидов, нитратов, путей миграции тяжелых металлов, формирования экологической нагрузки на организм человека и животных, изучения мутагенности пестицидов. Предложены рекомендации по оптимизации агроэкологических условий, реанимации радиоактивно загрязненных почв веществами-комплексообразователями, биологическими антагонистами, подбором культур, адсорбентами, по защите почв от загрязнения выбросами автотранспорта. Приведены результаты агроэкомониторинга почв при разных типах загрязнения их и растительной продукции и указано на необходимость ведения генетического мониторинга и реабилитации условий жизни населения.

Встановлено, що за своїми агротехнічними та техніко-експлуатаційними показниками експериментальні культиватори для суцільного обробітку грунту з принципово новими робочими органами КОЗР-5,6 та КУН-5,6 (переобладнаний КЕН-5,6) значно кращі ніж КПС-4. Їх застосування для міжрядного обробітку дозволяє отримувати такі ж врожаї кукурудзи, як і при використанні гербіциду харнес.

Досліджено антидотний вплив нових похідних N-(3-піридоїл)-S,S-діалкілсульфілімінів. За умов лабораторних і вегетаційних дослідів вивчено вплив іодиду S,S-діізопропіл-N-(1-метил-3-піридоїл) сульфіліміну на токсичність трефлану по відношенню до сої. Розглянуто особливості взаємозв'язку антидотної дії з впливом зазначених сполук на активність нітрогеназного комплексу та деградацію гербіцидів.

На чорноземах у посадках акації білої першого року для знищення бур'янів у захисних зонах рядів слід використовувати симазин у нормі 4 кг/га, а другого - симазин (6 кг/га) або атразин (4 кг/га). Обприскування необхідно виконувати до початку росту акації і появи бур'янів.

Висвітлені біологічні особливості бур'янів і агротехнічні заходи боротьби з ними. Представлена характеристика гербіцидів, дозволених для використання на овочевих культурах, норми і способи їх внесення, техніка застосування, заходи безпеки при роботі з ними.

Досліджено вплив мінеральних сполук азоту на активність гербіцидів класу арилоксифеноксипропіонової кислоти. За умов вегетаційних дослідів показано, що додавання солей амонію до розчинів для обприскування підвищує активність пропіонатів, застосованих у знижених дозах. У разі внесення похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти в підвищених дозах достовірного посилення активності не відзначено. Досходове внесення азотних добрив у дозах до 20 мг N/посудину призводить до деякого зниження активності цих похідних. Збільшення фону азотного живлення до 100 мг N/посудину і вище призводить до значного зростання активності гербіцидів.

Вивчено зміну фітотоксичності гербіциду ацетала у відношенні до рослин кукурудзи у разі його застосування у суміші з атразином, який зменшує вірогідність пошкодження рослин кукурудзи ацеталом. Висловлено припущення, що зміна фітотоксичності ацетала за присутності атразина зумовлена впливом останнього на накопичення ацетала у проростаючому насінні.

Рассматриваются вопросы стабилизации положения дел в аграрном секторе Крыма, поиска резервов повышения эффективности отдельных его отраслей. Исследуется влияние длительного применения различных способов обработки и удобрений в условиях неорошаемого земледелия на структурное состояние черноземов, кинематика рабочего органа для внесения и заделки гербицидов в почву в рядах многолетних насаждений, деформационные свойства почвы. Освещаются пути предотвращения наиболее опасных болезней огурцов в условиях защищенного грунта, уничтожения сорняков в посевах кукурузы боронованием, влияние воздействия вакуума на сушку вишни. Информируется об использовании энергии солнечного излучения для питания электроизгороди, о современном состоянии производства зерновых культур, о стабилизации овощеводства открытого грунта и др.

Розглянуто питання впливу гербіцидів ерадикану й 2,4 ДМ на забур'яненість та насіннєву продуктивність люцерни.

Досліджено утворення етилену й етану в зрізаних листках озимого жита, квасолі та помідорів, а також вміст у них 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти. Виявлено закономірність в утворенні зазначених вуглеводнів: у разі виділення великої кількості етилену виділялась незначна кількість етану, і навпаки. Обробка рослин гербіцидами дикватом, тордоном і гліфосатом за 5 год до відбору проб стимулювала утворення етилену. За цих умов вміст 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти в оброблених рослинах був нижчим, ніж у контрольних. Зроблено висновок, що за стресових умов етилен утворюється не тільки з 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти, а й з інших невідомих речовин.

Встановлено, що зменшення інтенсивності проліферації в меристемах коренів проростків кукурудзи у разі зниження температури пророщування або внаслідок впливу гербіциду гродилу призводить до зменшення чутливості проростків до дії гербіциду фузиладу-супера. Зроблено висновок, що тимчасове пригнічення процесу поділу клітин під впливом похідних сульфонілсечовини є можливим чинником антагоністичного зниження фітотоксичної дії гербіцидів похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти у сумішах з сульфонілсечовинами.

Встановлено, що для боротьби з бур'янами на посівах кукурудзи, передусім чорнощиром нетреболистним, доцільно використовувати суміші гербіцидів різного спектра дії (раундап, прімекстра, діален С) з мінералізованою (пластовою) водою (300 л/га). У поєднанні з агротехнічними прийомами боротьби це забезпечує більш ефективне пригнічення усіх біотипів бур'янів, сприяє підвищенню урожаю кукурудзи.

За наслідками проведених досліджень встановлено позитивний вплив сумішей гербіцидів раундапу, примексти і діалену С з мінералізованою (пластовою) водою МПВ на запас продуктивної вологи у грунті та її раціональне використання на протязі вегетаційного періоду завдяки мінералізованому складу МПВ.

Вивчено процес накопичення зв'язаних і вільних амінокислот у зерні кукурудзи за звичайних умов вирощування рослин і при передпосівній обробці грунту гербіцидами. Введено одиницю "індекс невключення" - відношення кількості вільної амінокислоти до її сумарної кількості, яка характеризує ефективність використання фонду вільних амінокислот в процесі біосинтезу запасних білків зерна. Показано генотипову обумовленість перебудови азотовмісних сполук зернівки під дією пестицидів.

Розглядаються агробіологічні основи землеробства, особливості перехідної економіки, проблеми розвитку аграрного сектора, деякі питання навчальної технології в аграрному вузі. Висвітлюються біоекологічні основи інтродукційної оптимізації насаджень та досвід реконструкції діброви дендропарку "Олександрія" НАН України, вплив різних способів обробітку, доз добрив і гербіцидів на біологічну активність чорнозему вилугованого. Характеризуються особливості фермерського бізнесу України в аграрному секторі, проблеми і перспективи розвитку особистих підсобних господарств в Україні, функції держави у розвитку агробізнесу, тенденції та перспективи залучення іноземних інвестицій в агропромисловий комплекс України.

Досліджено вплив абсцизової кислоти на виживання рослин озимого жита і гороху за дії гербіциду диквату. Спочатку рослини вирощували на розчинах кислоти (дослід) і на дистильованій воді (контроль), а потім - на розчині гербіциду. Встановлено, що рослини, вирощені на розчині абсцизової кислоти, усихали на 48 - 96 год пізніше, ніж контрольні. Зроблено висновок, що захисна дія зазначеної кислоти зумовлена її антиоксидантними властивостями.

Наведено результати досліджень боротьби з бур'янами в посівах насіннєвої люцерни третього року вирощування. Встановлено, що у разі поєднання агротехнічних заходів і гербіцидів (зенкору) забур'яненість посівів люцерни зменшується на 82,2 - 91,1 %. Це дає можливість одержувати в умовах Північного Лісостепу України по 2,2 - 2,7 ц/га кондиційного насіння.

Наведено дані щодо ефективності застосування сумішки раундапу, 36 % в.р., з мінералізованою (пластовою) водою. Відмічено, що використання має переваги - посилення гербіцидного ефекту за рахунок синергізму, зменшення вдвічі ефективної дози препарату і коефіцієнта екологічного навантаження на довкілля.

Розглянуто методи пошуку хімічних сполук, що мають гербіцидну активність. Наведено дані про хімічну структуру та головні характеристики найпоширеніших гербіцидних препаратів. Особливу увагу приділено аналізу фізіологічних процесів, які детермінують вибірковість дії гербіцидів, розглянуто їх надходження, транслокацію та детоксикацію, сайти дії різних класів гербіцидів, а також механізми регуляції вибіркової фітотоксичності препаратів.

Розкрито стан і перспективи наукового забезпечення галузі картоплярства. Розглянуто проблему створення вихідного матеріалу, стійкого проти вірусів і вірусних хвороб. Наведено результати досліджень з селекції, насінництва й технології вирощування картоплі за різних грунтово-кліматичних умов. Визначено оптимальні умови зберігання свіжозібраних бульб до літнього садіння, строки літнього садіння свіжозібраних і бульб від двоврожайної культури минулого року. Зроблено технологічну оцінку картоплі на придатність до промислової переробки. Висвітлено біологічні основи технологій зберігання бульб картоплі. Проаналізовано вплив маси садівних бульб, площ та рівнів живлення на ріст і розвиток картоплі, застосування протруйників і регуляторів росту на врожайність і продовольчу якість картоплі, насіннєвого матеріалу картоплі на його продуктивність за умов репродукування, технологічної переробки та кулінарної обробки на вміст нітратів у бульбах картоплі, гербіцидів на забур'яненість посівів і урожай картоплі. Розглянуто складові генофонду картоплі за придатністю для вирощування з використанням ботанічного насіння. Вивчено вихідний матеріал для селекції картоплі на швидкостиглість. Наведено характеристику гібридних комбінацій у селекції картоплі за вмістом сухої речовини.