Книга містить методичні рекомендації до вивчення тексту Біблії з точки зору філології. Досліджується семантика сталих біблійних висловів, як у самій Біблії, так і в українській літературі різних періодів, особлива увага зосереджена на біблійній міфології, героїчному епосі, приповістях та байках, новелах, притчах Біблії.

Розглянуто актуальні літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування біблійного сюжетно-образного матеріалу в культурі різних часів і народів. Висвітлено закономірності переосмислення сюжетів та образів Нового Завіту в українській літературі ХХ ст., проблематику християнської моралі у малій прозі В.Підмогильного у зв'язку з філософією Ф.Ніцше, основні принципи освоєння біблійних образів у ліриці І.Франка. Охарактеризовано етику англіканського протестантизму та її художню репрезентацію у творчості Н.Бретона, біблійні образи в етнологічному аспекті, особливості виявлення апеляції в сакральних текстах, співвідношення експліцитного та імпліцитного в євангельському тексті.

Розглянуто актуальні проблеми теорії літератури, порівняльного літературознавства, культурології, а також літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування легендарно-міфологічної та біблійної сюжетно-образної тематики в культурі різних народів. Висвітлено цивілізаційні, психологічні та біблійні аспекти імені в романі Д.Ф.Купера "Звіробій", аспекти референції та інтерпретації у поезії українського зарубіжжя. Проаналізовано гносеологічні передумови та естетичні здобутки міфотворчості єлизаветинських хроністів. Описано мовні особливості жанрів проповіді, обрядової промови ("слова") та молитви.

Рассмотрены актуальные проблемы теории литературы, сравнительного литературоведения, культурологии, а также литературоведческие, философско-теологические и лингвистические проблемы функционирования легендарно-мифологической и библейской сюжетно-образной тематики в культуре разных народов. Освещены цивилизационные, психологические и библейские аспекты имени в романе Д.Ф.Купера "Зверобой", аспекты референции и интерпретации в поэзии украинского зарубежья. Проанализированы гносеологические предпосылки и эстетические достижения мифотворчества елизаветинских хронистов. Описаны особенности речи проповедей, обрядовой речи ("слова") и молитвы.

Висвітлено актуальні літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування біблійного сюжетно-образного матеріалу в культурі різних часів і народів. Досліджено особливості рецепції Святого Письма у ранній творчості Івана Леванди. Описано своєрідність псаломних переробок Ю.Федьковича. Проаналізовано біблійну символіку в українській поезії бароко. Вивчено християнсько-релігійні елементи у топонімній прозі Буковинського і Карпатського регіонів. Визначено роль заперечної форми дієслівних перифраз іспанської мови у побудові текстів Нового Заповіту.

Розкрито фундаментальну роль Біблії у формування світогляду зарубіжних і українських літераторів, наведено системний аналіз репрезентативних явищ літературно-мистецької рецепції пам'ятки. Висвітлено специфіку біблійного світосприйняття, показано відмінність Біблії як сакральної книги від секуляризованої літератури. Наведено напрямки розвитку біблійної традиції у сфері риторичної прози, епосу та поезії, висвітлено проблему біблійного канону та творчої індивідуальності митця, а також національні та загальнолюдські моменти в інтерпретації Вічної Книги.

Раскрыта фундаментальная роль Библии в формировании мировозрения зарабужных и украинских литераторов, приведен системный анализ репрезентативных явлений литературно-художественной рецепции памятки. Освещена специфика библейского мировосприятия, показано отличие Библии, как сакральной книги, от секуляризованной литературы. Приведены направления развития библейскоой традиции в сфере риторической прозы, эпоса и поэзии, освещены проблемы библейского канона и творческой индивидуальности художника, а также национальные и общечеловеческие моменты в интерпретации Вечной Книги.

На підставі вивчення матеріалів з розвитку української духовності, культури та мистецтва висвітлено історію видання Київської Біблії середини XVIII ст. Проаналізовано ілюстрації до Біблії, зроблені майстром Іллєю, вміщено альбом та перелік його ілюстрацій. Проаналізовано зміст книг, що зберігаються у Печерській Лаврі, Біблій Піскатора та Іллі.

Розглянуто актуальні проблеми теорії літератури, порівняльного літературознавства, культурології, а також літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування легендарно-міфологічної та біблійної сюжетно-образної тематики в культурі різних народів. Описано мовний рівень структури літературно-художнього твору, стильову функцію маски - усталеного елементу, символу, архетипу культури в літературі модернізму, біблійні мотиви в творчості українських та іноземних письменників. Проаналізовано текстолого-видавничу діяльність учених Одеси у контексті розвитку української літературознавчої болгаристики кінця ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено жанрову парадигму інтелектуальної прози англійського Ренесансу. Розкрито когнітивний аспект розгортання семантичної структури лексеми душі в Книзі Буття.

Рассмотрены актуальные проблемы теории литературы, сравнительного литературоведения, культурологии, а также литературоведческие, философско-теологические и лингвистические проблемы функционирования легендарно-мифологической и библейной сюжетно-образной тематики в культуре разных народов. Описаны речевой уровень структуры литературно-художественного произведения, стилевая функция маски - упроченного элемента, символа, архетипа культуры в литературе модернизма, библейные мотивы в творчестве украинских и иностранных писателей. Проанализирована текстолого-издательская деятельность ученых Одессы в контексте развития украинской литературоведческой болгаристики конца ХІХ - начала ХХ ст. Освещена жанровая парадигма интеллектуальной прозы английского Ренессанса. Раскрыт когнитивный аспект развёртывания семантической структуры лексемы души в Книге Бытия.

Охарактеризовано особливості інтерпретації новозаповітних християнських текстів талановитим поетом-священником другої половини XVII ст. І.Величковським як спосіб релігійної пропаганди. Зазначено, що "поетична Біблія" І.Величковського - це цілісний художній твір, що відображає ідеї та світогляд українців того часу.

Охарактеризованы особенности интерпретации новозаповетных христианских текстов талантливым поэтом-священником второй половины XVII ст. И.Величковским как способ религиозной пропаганды. Отмечено, что "поэтическая Библия" И.Величковского это целостное художественное произведение, отображающее идеи и мировоззрение украинцев того времени.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э37-202.04 + Ш401.444

Рубрики:

Християнство

Роман. Повість <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(0)-304 + Э37-202.04

Рубрики:

Література

Християнство

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми теорії літератури, порівняльного літературознавства, культурології, а також літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування легендарно-міфологічного та біблійного сюжетно-образного матеріалу в культурі різних часів і народів. Розглянуто психоаналітичну парадигму особистості в українській літературі кінця ХІХ - початку ХХ ст. як проблему сучасного літературознавства. Описано наративні моделі українського реалізму, розкрито генетичні витоки фольклорної поетики. Проаналізовано провідні ідейно-смислові концепти італійського гуманізму на основі культурологічної реконструкції. Визначено своєрідність трансформації мотивів гомерівської "Одіссеї" в європейській літературі ХХ ст. Вивчено вплив церковнослов'янської мови на українську за матеріалами семантичного простору лексеми "душа" у "Повісті временних літ".

Освещены проблемы теории литературы, сравнительного литературоведения, культурологии, а также литературоведческие, философско-теологические и лингвистические проблемы функционирования легендарно-мифологического и библейского сюжетно-образного материала в культуре разных времен и народов. Рассмотрена психоаналитическая парадигма личности в украинской литературе конца ХІХ - начала ХХ ст. как проблема современного литературоведения. Представлены нарративные модели украинского реализма, раскрыты генетические истоки фольклорной поэтики. Проанализированы ведущие идейно-смысловые концепты итальянского гуманизма на основе культурологической реконструкции. Определено своеобразие трансформации мотивов гомеровской "Одиссеи" в европейской литературе ХХ ст. Изучено влияние церковнославянского языка на украинский по материалам семантического пространства лексемы "душа" в "Повести временных лет".

Показано місце топоса Нового Єрусалима у творчості Ю.Словацького та Лесі Українки, міфологічного та фантастичного у романі Б.Олдісса "Йокаста". Обгрунтовано постмодерну парадигму образу-симулякру Грааля у романі Д.Брауна "Код да Вінчі". Висвітлено проблему функціонування традиційних сюжетів у творчості П.Хакса. Розглянуто структурну побудову роману Е.Юнсона "Прибій і береги" як трансформувальний елемент традиційного сюжету. Розкрито роль кінематографа у літературі Франції другої половини ХХ ст.

Показано место топоса Нового Иерусалима в творчестве Ю.Словацкого и Л.Украинки, мифологического и фантастического в романе Б.Олдисса "Иокаста". Обоснована постмодерная парадигма образа-симулякра Грааля в романе Д.Брауна "Код да Винчи". Освещена проблема функционирования традиционных сюжетов в творчестве П.Хакса. Рассмотрено структурное построение романа Э.Юнсона "Прибой и берега" как трансформирующий элемент традиционного сюжета. Раскрыта роль кинематографа в литературе Франции второй половины ХХ в.

Розглянуто особливості перекодування художнього тексту як семіотичну проблему літературознавства. Проаналізовано архетип хліба в контексті біблійної семіосфери, міф про побудову Вавілонської башти. Висвітлено семантику драматичного панегірика Ф. Прокоповича "Володимир". Визначено виміри структури модерністського тексту в українській драматургії наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.

Рассмотрены особенности перекодировки художественного текста как семиотическую проблему литературоведения. Проанализированы архетип хлеба в контексте библейской семиосферы, миф о построении Вавилонской башни. Освещена семантика драматического панегирика Ф. Прокоповича "Владимир". Определены измерения структуры модернистского текста в украинской драматургии конца ХІХ - начала ХХ ст.

Описано архетипні образи Духа Божого у Святому Письмі. Висвітлено проблематику художньо-мистецької цілісності поезії Е. Паунда, зокрема, композиційну специфіку його епічної поеми "Кантос". Розглянуто питання трансформаційної міфології в німецькій драматургії Х. Мюллера. Проаналізовано новаторство віршованої форми І. Франка як ознаку модерністського напрямку його поезії. Визначено європейський напрям української повоєнної еміграційної літератури.

Описаны архетипные образы Духа Божьего в Святом Письме. Освещена проблематика художественной целостности поэзии Э. Паунда, в частности, композиционная специфика его эпической поэмы "Кантос". Рассмотрены вопросы трансформации мифологии в немецкой драматургии Х. Мюллера. Проанализировано новаторство стихотворной формы И. Франко как свойство модернистского направления его поэзии. Определено европейское направление украинской послевоенной эмиграционной литературы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э37-202.2

Рубрики:

Християнство

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано прояв міфу Книги в прозових творах Т. Новака. Книга трактується як символ найвищого розуму - вона означає мудрість, пошук правди, трансцендентне знання і право. Книга уособлює Всесвіт, надано їй сакральне значення. Написання Книги дає можливість врятувати від занепаду і профанації ідеалізований Т. Новаком світ села - тому цей мотив так часто трапляється в його творчості. Книга - це наближення до істини, адже її праджерелом є Біблія, з якої людина може почерпнути для себе взірці поведінки і практичні поради.

Розглянуто українські богословські терміни "Апостол", "Біблія", "Євангеліє", їх значення, походження; простежено історію дослідження богословських термінів.

Запропоновано новий ракурс осмислення біблійного символізму, зокрема біблеїзмів як лінгвокультурологічних одиниць, що мають не лише мовне наповнення, а і зберігають у часі інформацію культурно-національного характеру. Здійснено порівняльний аналіз біблеїзмів, що побутують у російській і французькій мовах, що дозволило розкрити механізм творення та збереження етнокультурної специфіки окремої нації, формування рис національної самобутності та толерантності, що базуються на засадах християнського етносу. Висвітлено формування основних концептів простору біблійної культури у аспекті семіотики. Зроблено висновок, що сучасні культурно-національні картини світу активно використовують вирази, джерелом яких є Біблія, незалежно від того, чи відбувся процес фразеологізації біблеїзму на рівні тексту-джерела (Біблії) або у більш пізніших текстах. Свідомість людини сприймає їх у готовому вигляді або переосмислює, надаючи їм нові значення. Зазначено щодо позанаціональної схильності людської свідомості до збереження "заповітних смислів" у вигляді сталих мовних виразів, що використовується у сфері інформаційних технологій (ЗМІ, телевізійних новинах, рекламі). Зауважено, що факти асиметрії складу біблеїзмів у кожній культурно-національній картині світу відображають особливості культурної свідомості французького, російського й українського соціуму, які зумовлюють різницю їх культурних традицій.

Висвітлено процеси виникнення та становлення п'єси-притчі, основні елементи поетики жанру. Джерелом появи п'єси-притчі є сакральні тексти (передусім Біблія), в яких прослідковуються процеси синтезу притчевого компонента та драматичного начала. Визначено ключові етапи розвитку п'єси-притчі: священні книги, середньовічний релігійний театр, притчеподібна драматургія на межі ХІХ - ХХ ст., творчість Б.Брехта. Показано значущість кожного етапу для утвердження п'єси-притчі як жанру епічної драми. Визначено та описано комплекс атрибутивних ознак жанру, специфіку тематичного діапазону та відмінності п'єси-притчі від притчі канонічної. Викладено особливості побудови сюжету п'єси-притчі, типи п'єси-притчі залежно від первинності чи вторинності використання матеріалу. Розглянуто своєрідність дії метафори та алегорії, природу дидактичного компонента та специфіку впливу п'єси-притчі на реципієнта.

Наведено результати багатоаспектного аналізу міжтекстових зв'язків у поетичних творах Т.С. Еліота 1910 - 1930-х рр., досліджено домінуючі в них форми та функції інтертекстуальності. З'ясовано, що джерелами формування інтертекстуальності метатексту поета є Біблія, "Метаморфози" Овідія, "Сатирикон" Петронія, "Божественна комедія" Данте, твори Шекспіра. Виявлено, що як джерела запозичення численних мотивів та образів Т.С. Еліот використовував також наукові дослідження з антропології - "Золоту гілку" Дж.Фрезера та "Від ритуалу до роману" Дж.Вестона. Доведено, що творчість Т.С. Еліота є експліцитним та імпліцитним діалогом з попередниками, поет органічно синтезує відомі та маловідомі образи, мотиви та теми як знаки світової культури від язичництва до модернізму, які художньо трансформуються за допомогою таких форм інтертекстуальності, як цитата (атрибутована та неатрибутована), ремінісценція, алюзія, парафраза, міфема, міфологема, вкраплення "чужого" стилю. Відповідно до джерела запозичення інтексти класифіковано як міфологічні та літературні. Виявлено особливості одноступеневої та полігенетичної інтеракції у метатексті Т.С. Еліота. Проаналізовано різноманітні прояви міжтекстових зв'язків на рівні власне інтертекстуальності, паратекстуальності й архітекстуальності. Охарактеризовано домінантні для поезії Т.С. Еліота функції інтертекстуальності: культурно-семіотичну, семантико-трансформаційну та структурно-наратологічну.