Вивчено вплив антропології Й. Міхневича на російський космізм. Подано стислий огляд біографії та наукової творчості філософа. Розглянуто основні теми його творчого доробку. Порівняно ідеї українського філософа Міхневича та російського вченого М. Федорова і зроблено висновок про гіпотетичну можливість прямого впливу Й. Міхневича на формування доктрини М. Федорова.

Висвітлено актуальні проблеми дерматогліфіки, одонтології, гематології та антропогенезу. Детально розглянуто найдавніші сторінки історії людства та його сучасну етнорасову структуру. Проаналізовано епохальну динаміку антропологічного складу населення українських земель від найдавніших часів до сьогодення. Наведено дані про фізичний тип мезо-, нео- й етнолітичних племен Наддніпрянщини. Охарактеризовано взаємостосунки носіїв археологічних культур доби бронзи: кімерійців, скіфів і сарматів. Всебічно досліжено морфологічні риси племен черняхівської та салтівської культур.

Висвітлено проблему походження замовлянь як жанру фольклорного мистецтва в контексті вербальної магії та вірувань українського народу. Здійснено спробу встановити найдавніші образи, притаманні найдавнішим епохам, а також наведено зразки сучасних замовлянь Полісся та Кіровоградщини.

Розглянуто питання про природу і роль психологічного коріння релігійної свідомості, визначено їх місце у системі інших чинників. Зокрема, визначено недоцільним момент абсолютизації соціальних причин та ігнорування псхологічної природи людини. Підкреслено великі досягнення у з'ясуванні причин виникнення релігії, які здійснили гуманітарні науки XX ст. - психологія, антропологія, психоаналіз, танатологія, що робить можливим висновок: релігія існуватиме завжди внаслідок наявності вічного спонукального її мотиву - іманентної психологічної потреби людей у вірі.

Вперше зроблено науково системну спробу розкрити складні динамічні процеси, які відбувались в етнокультурному масиві Українських Карпат впродовж кількох тисячоліть їх створення. Спростовано багато псевдонаукових версій походження населення у даному краї, зокрема, про так звану волоську колонізацію та вагому участь у цьому польського етносу. На основі численних археологічних та антропологічних даних доведено, що Східнокарпатський регіон у IX і наступних століттях, як і в попередню епоху, був заселений слов'янським (українським) етносом. Наведено антропологічні особливості українського народу, зокрема, результати антропометричних дослідів українського населення Галичини, Буковини й Угорщини.

Роботу присвячено історії, народній культурі і мистецтву Зарічненського району Рівненщини, потерпілому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Представлено матеріали дослідження вчених, викладачів вузів, краєзнавців, музеєзнавців, мистецтвознавців, етнографів, фольклористів, письменників про екологію природи та духовності цього самобутнього краю. Розглядаються мова, топоніміка, археологія, антропологія регіону, особливості його фольклору.

Подано оригінальну теорію первісного мислення як конкретного метафоричного мислення на чуттєвому рівні. Проаналізовано малі первісні громади зі стійкою соціальною структурою, а також найрізноманітніші явища, що в них відбуваються - правила шлюбу, родинні стосунки, тотемічні позначення, міфологічні уявлення тощо.

Вивчено джерела архаїчного українського традиційного світогляду. Значну увагу приділено першоелементам світу (воді, землі, вогню), культу рослинності, тотемічним ремінісценціям, архітектонічній будові світу, світотворчій символіці у староукраїнській писемності, сакральному світу, а також світобудові. Детально розглянуто гендерну проблему. Окремі розділи присвячено поховальній та родильній обрядовості, архетипам тимчасової смерті, українській ритуальній системі, дихотомії, етнопсихологічним константам українського народу тощо.

Розглядаються актуальні проблеми філософії і соціології у світлі розвитку сучасної культури. Аналізується роль філософської методології у формуванні системи історичних, природознавчих і культурологічних знань, а також деякі аспекти становлення національної культури. Висвітлюються методологічні основи початку філософії, індивідуалістичні мотиви в філософії Просвітництва, національні особливості російського космізму. Досліджується філософія "Я" у художній концепції М.Хвильового, соціальна утопія Лазаря Барановича, повідомляється про релігійність та атеїзм М.Ломоносова. Характеризується філософська антропологія в структурі культурологічного знання, суперечлива сутність національного характеру та ін.

Викладено методологічні засади філософських учень про людину. Проаналізовано здобутки та втрати соціально-діяльнісної критики класичного антропологізму. Висвітлено принцип сублімативності людського світовідношення в сучасній антропологічній рефлексії. Досліджено проблему єдності буття. Особливу увагу приділено антропокультурним вимірам моральності.

Розглянуто світоглядні аспекти екологічної свідомості. Детально висвітлено проблему спасіння людини та світу в парадигмі слов'янської релігійної філософії, теорію історичних культур. Проаналізовано роль еліт у процесі розв'язання екологічних конфліктів. Висвітлено діяльність С.Русової, П.Куліша, Л.Барановича та ін.

Розглянуто питання впливу фізичного виховання на фізичний і духовний розвиток школярів. Висвітлено проблеми фізичного виховання у контексті християнської антропології.

Освещены вопросы влияния физического воспитания на духовное и физическое развитие школьников. Особое внимание уделено проблемам физического воспитания в контексте христианской антропологи.

In the article the questions of influence of physical education rise on spiritual and physical development of schoolboys. The special attention is spared to the problems of physical education from positions of Christian.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.22

Рубрики:

Людська природа

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто вплив філософських систем Г.Сковороди та П.Юркевича на російську філософську культуру "срібного віку". Класики російського релігійно-філософського відродження продовжили справу українських мислителів та довели, що їх філософська теорія серця в її антропологічній версії є актуальною і сучасною у будь-яку епоху.

Висвітлено актуальні аспекти філософії, культурології та філософії політики стосовно екології. Розглянуто питання філософської антропології. Акцентовано увагу на питаннях співвідношення віри та розуму як важливих чинників формування екологічної культури. Проаналізовано деякі аспекти впливу гуманістичних концепцій на політичну діяльність.

Викладено концепцію, шо висвітлює ряд проблем філософської антропології і визначає шляхи їх розв'язання. Розкрито систематику антропології та основні її види в сучасній ситуації; феноменологію влади; антропологічний зміст розсудку і розуму (паралелі між класикою і сучасністю). Проаналізовано історичні тенденції співвідношення метафізики та антропології; буття як головне поняття їх сучасного змісту; антропологічні виміри науки, апофатичну, негативну антропологію.

Розглянуто релігійно-філософські погляди Памфіла Юркевича - яскравого представника української філософії доби романтизму, продовжувача розбудови релігійно-філософської антропології, започаткованої Г.Сковородою. Релігійно-філософська антропологія П.Юркевича є основою психоаналітичної парадигми людського буття та релігійного екзистенціалізму та персоналізму.

Розкрито значення політичної антропології, наведено її методи. Визначено типи соціальної поведінки людини, а також форми соціальної стратифікації та політичної влади. Розглянуто мотиви, засоби та цілі маніпуляційних стратегій можновладців. Визначено стратегію сакрального, а також стратегію влади. Висвітлено аспекти традиційної держави (сумнівні моменти політичної антропології), а також політичної зміни. Викладено гіпотези про походження держави. Проаналізовано динаміку традиціоналізму та модернізму. Наведено іменний покажчик, а також покажчик назв політичної, історичної та фізичної географії.

Раскрыто значение политической антропологии, приведены ее методы. Определены типы социального поведения человека, а также формы социальной стратификации и политической власти. Рассмотрены мотивы, средства и цели манипуляционных стратегий власть имущих. Определены стратегия сакрального, а также стратегия власти. Освещены аспекты традиционного государства (сомнительные моменты политической антропологии), а также политических перемен. Изложены гипотезы о происхождении государства. Проанализирована динамика традиционализма и модернизма. Предложен именной указатель, а также указатель названий политической, исторической и физической географии.

Розглянуто питання варіативності системи навчання, яка сформувалася в сучасних освітніх установах. Висвітлено проблему формування професійної моделі підвищення кваліфікації педагога у контексті антропологічних факторів освіти.

Рассмотрен вопрос вариативности системы обучения, которая сформировалась в современных образовательных учреждениях. Освещена проблема формирования профессиональной модели повышения квалификации педагога как личности в контексте антропологических факторов образования.

The question is about the variation of the educational system that had formed in the modern educational establishments and the problem of the professional model forming pedagogue qualification improvement, as the personality teacher was included into the agent.

Висвітлено особливості формування, розвитку та функціонування філософсько-антропологічних ідей давнього Китаю. Проаналізовано філософську спадщину основоположників і класичних представників основних напрямів філософії країни - даосизму, конфуціанства, логізму, моїзму. Наведено порівняльний аналіз їх поглядів на природу людини, показано співвідношення природного та людського.

Освещены особенности формирования, развития, и функционирования философско-антропологических идей древнего Китая. Проанализировано философское наследие основоположников и классических представителей основных направлений философии страны - даосизма, конфуцианства, логизма, моизма. Приведен сравнительный анализ их взглядов на природу человека, показано соотношение природного и человеческого.