Зазначено, що підвищення ефективності виконання задач e-бізнесу вимагає подальшого розвитку методів автоматизації ділових процесів. Автоматизацію можна впроваджувати на різних стадіях і в різних областях застосування e-бізнесу. Мультиагентні системи - це новаторські технології, що сприяють автоматизації низки бізнес-процесів: ведення автоматизованих переговорів; довіра між бізнес-партнерами; виконання задач від імені деякого власника; анонімність переговорів і т.і. Запропоновано модель мультиагентної системи для задач e-комерції та її програмну реалізацію на Java. Поставлено задачі побудови комунікаційної інфраструктури інтелектуальних агентів у розподіленому середовищі.

Наведено результати дослідження соціальної віртуальної реальності з позицій тих трансформацій, яких зазнає "суб'єкт" у віртуальній реальності в процесі її актуалізації/конструювання. Розглянуто теоретичне зрушення, яке відбулося в концептуалізації гри - від категорії естетики до категорії соціальної філософії - та збіглося з практичними соціальними перетвореннями, що знаменували собою проникнення гри в усі сфери життя. Проаналізовано феномен соціальної віртуальної реальності в двох його аспектах: віртуальність соціальної реальності та соціальність віртуальної реальності. Визначено фактори віртуалізації сучасного життя та механізми актуалізації/конструювання соціальної віртуальної реальності. Сформульовано основні принципи комунікативних практик "суб'єкта" у соціальній віртуальній реальності - (інтер)текстуальність, анонімність, ігри з ідентичностями, які дозволили аргументувати положення про те, що суб'єкт у віртуальній реальності функціонує як "віртуальний персонаж" і саме на рівні взаємодії віртуальних персонажів відбувається актуалізація/конструювання/симулювання соціальної віртуальної реальності. Доведено, що основною стратегією комунікативних практик в Інтернеті є іронія.

Проаналізовано основні аспекти формування інтерактивного мистецтва в полістилістичній культурі сучасності. Доведено, що мистецтво в епоху інтерактивних комунікацій може бути розцінене як модель полістилістичної культури інформаційного суспільства, а осмислення універсальної картини світу здійснюється через інформаційну підсистему "мистецтво" як культурного інтерфейсу. З'ясовано, що характерні ознаки сучасного мистецтва, такі як колективна співтворчість, поліваріантність, плинність, анонімність і відсутність претензій на авторство, беруть початок у фольклорі й усній культурі традиційного суспільства. Визначено, що інтерактивності сучасного мистецтва, як наслідку впровадження новітніх комунікативних технологій, притаманна власна комунікативна риторика, яка використовується в традиційних жанрах мистецтва.

Розглянуто три протоколи сліпого підпису. Наведено атаки на анонімність підпису. Розглянуті два протоколи сліпого підпису не забезпечують захищеність підписаного повідомлення за критерієм анонімності, одна схема стійка за цим критерієм.

Уперше здійснено розмежування метафізики та онтології за типом мислення, на відміну від спроб розмежування метафізики та онтології за їхнім предметом. Уперше запроваджено ономатологічно-диференційний метод, що грунтується на ідеях російської релігійної філософії, зокрема на розумінні істини як етимон. Уперше проаналізовано такі структури феномену мислення, як наївність, анонімність та "посильність", через які виявлено таку фундаментальну структуру феномену мислення, як субстанційність, через яку й відбувається розмежування, а отже, і вивільнення одного типу мислення від іншого. Уточнено, що під типом мислення розуміється спосіб опанування дійсності, який визначається вихідною настановою або на світ речей, або на життя особистості. Визначено сутність онтологічного мислення як специфічної форми опанування світу, що з метою можливісного тлумачення рефлексує "світ речей" та "світ як річ". Розкрито сутність метафізичного мислення, у якому мислення досягає своєї повноти, тобто не редукується до певного його моменту, а потребує всю людину в цілому, тому воно сприймається як життя особистості. Набула подальшого розвитку в контексті російської релігійної філософії гіпотеза про кореляцію між типом мислення та релігійністю: онтологічне мислення релевантне язичницькому віруванню, яке за своєю суттю осмислює сакральне засобами природи, а метафізичне мислення релевантне християнству, яке на перший план висуває ідею особистості.

Вивчено актуальні питання захисту прав, свобод і безпеки людини в сучасному інформаційному суспільстві. Розглянуто соціально-правовий механізм забезпечення прав людини за умов розвитку інформаційного суспільства. Приділено увагу деструктивній пропаганді московської православної церкви на території України як елементу гібридної війни. З'ясовано сучасний стан і перспективи правового регулювання захисту дітей в аудіовізуальній сфері. Досліджено реалії та можливості ефективної системи захисту прав авторів і правовласників на об'єкти інтелектуальної власності в порядку службових обов'язків. Обгрунтовано особливості захисту персональних даних в сучасному кіберпросторі. Охарактеризовано анонімність як фактор використання мережі Інтернет у екстремістських цілях. Висвітлено новітні тенденції захисту персональних даних у ЄС. Проаналізовано регулювання правовідносин у сфері оперативно-технічної діяльності за законодавством Франції та України.

Досліджено інноваційну технологію постіндустріальної економіки - блокчейн. Виявлено, що блокчейн - це багатофункціональна і багаторівнева інформаційна технологія, призначена для надійного обліку різних активів. Доведено, що на сьогодні найважливішим є блокчейн біткойна. Розглянуто можливості, перспективи та ризики, повіязані з інвестиціями в криптовалюту. Встановлено, що основними перевагами інвестицій в біткойни є: стабільно зростаючий курс, довіра до валюти, ліквідність, анонімність, децентралізація. Однак є і суттєві мінуси, такі як: проблема масштабування, державна невизначеність статусу криптовалюти, надмірний час обробки платежів (приблизно 10 хв). Доведено, що основними перевагами блокчейн 1.0 і 2.0 є економічна ефективність і зниження витрат завдяки використанню децентралізованих мережевих моделей, які не потребують довіри до єдиного транзакційного центру, а блокчейну 3.0 - свобода, що дозволить на основі блокчейн-технології реалізувати рішення, не пов'язані з грошовим обігом і ринковими транзакціями.

Широке впровадження в галузі офіційної статистики методів, що забезпечують анонімність даних про окремі групи (колективи) респондентів, стримується відсутністю відповідних промислових інформаційних технологій та систем. Запропоновано трирівневу клієнт-серверну архітектуру інформаційної технології забезпечення групової анонімності даних, у якій виділено клієнтів, сервери застосунків і бази даних, об'єднані в локальну мережу для підвищення безпеки первинних даних. Описано концептуальну модель даних у вигляді реляційної бази даних, наведено її ключові фрагменти. Дана модель охоплює всі основні сутності процесу забезпечення групової анонімності. Розглянуто реалізацію технології на базі платформи Java Enterprise Edition 8, сервера застосунків Oracle GlassFish Server, сервера баз даних MySQL та системи інженерних розрахунків SciLab. Інформаційна технологія надає змогу забезпечувати групову анонімність даних у випадку існування загрози її порушення за рахунок аналізу даних допоміжного мікрофайлу. У технології передбачені операції побудови нечітких моделей груп за допомогою генетичного алгоритму та модифікація мікрофайлу за допомогою міметичного алгоритму, що надає змогу ефективно забезпечувати анонімність, уносячи в дані незначні спотворення. Загалом, запропонована інформаційна технологія базується на використанні шести застосунків: починаючи зі створення цільового подання мікрофайлу та завершуючи розв'язанням, власне, задачі забезпечення групової анонімності даних у мікрофайлі. Застосування технології проілюстровано розв'язанням задачі забезпечення анонімності групи військових на базі реальних даних Спостереження за американським суспільством 2013 р. (American Community Survey - 2013). Показано, що розв'язання задачі силами колективу з п'яти фахівців надає змогу, щонайменше, в 2,5 разу пришвидшити процес підготовки мікрофайлу у порівнянні з існуючою технологією.

Поява криптовалют і стрімкий розвиток криптомереж ознаменували новий етап еволюції фінансових відносин. Основними цілями, які були досягнуті за рахунок запровадження криптовалют, стали: виведення третьої сторони (держави, банківських і фінансових установ) за межі операцій, що здійснюються між учасниками переказу; анонімність учасників; захищеність проведених трансакцій. У цьому випадку використання криптовалют по-різному оцінюються урядии країн світу, а в окремих випадках їх вважають протиправними. Транснаціональний характер операцій із криптовалютами, відсутність фізичних кордонів, у разі їх здійснення, обумовлює складнощі нормативного регулювання їхнього обігу на території України. Використання криптовалют має суттєвий вплив на економіку України та інших країн світу, що обумовлено легким поширенням цієї технології, її популярністю та зростанням капіталізації криптовалют. Проведення обміну криптовалют на фідуціарні гроші, можливість отримання значного прибутку на криптобіржах через високу волатильність криптовалют зумовлюють потребу в якнайшвидшому розробленні підходів до нормативного регулювання як термінологічного апарату, пов'язаного з їхнім обігом, так і безпосередньо процедур проведення обмінних операцій, оподаткування отриманого прибутку тощо. Враховуючи багатоплановість діяльності криптомереж, різноманітність наявних у світі криптовалют (наразі більше ніж 2000 різновидів), актуальним є питання проведення класифікації наявних криптовалют, виокремлення притаманних їм ознак. Охарактеризовано розвиток блокчейн-технології, на базі якої функціонують криптовалюти, визначено її характерні риси, позитивні та інноваційні концепції, що були запроваджені з її появою. Проведено класифікацію криптовалют за різними критеріями (типу емісії, децентралізації мереж, обмеженості емісії, контрольованості випуску криптовалют та ін.) і запропоновано дві групи ознак, що притаманні або всім криптовалютам, або окремим їхнім різновидам. Запропоновано визначати криптовалюту як різновид електронних грошей, що використовуються як альтернативна додаткова валюта, обіг яких здійснюється у межах побудованих глобальних комп'ютерних мереж із застосуванням блокчейн-технології, яка передбачає асиметричне шифрування та використання різних криптографічних методів захисту.

Криптовалюта привертає багато уваги академічної спільноти, портфельних інвесторів, державних регуляторів та широкої громадськості. Ще не до кінця зрозуміло, чи це тип цифрового фінансового активу, чи нова форма грошей. Правовий статус криптовалюти суттєво відрізняється в різних країнах і є невизначеним в Україні. Мета роботи - визначення характерних ознак криптовалюти та її правового статусу в Україні, формування оптимальних портфелів з криптовалют із різними дохідністю та ризиком, оцінка їх ефективності, вивчення можливостей диверсифікації портфеля за допомогою криптовалют у новій фінансовій реальності. Ринок криптовалют має 3 ключові відмінності від ринку традиційних фінансових активів: високий ризик у зв'язку з мінливістю дохідності, неясність фундаментальної цінності криптовалюти, інвестори неінституційні. Визначено ключові характеристики криптовалюти: виключно цифрова форма; децентралізація; відсутність підтримки державних органів влади; анонімність; незворотність трансакцій; незначний інфляційний ризик; глобальність і швидкість трансакцій; відсутність посередника. Незважаючи на поінформованість державних регуляторних органів про можливості та загрози, яких можна очікувати від функціонування криптовалюти, її правовий статус дуже істотно відрізняється у різних країнах: абсолютна заборона (Непал, Пакистан, В'єтнам та ін.); нейтральний статус (більшість країн світу), необхідність реєстрації та ліцензування операцій із криптовалютою (Італія, Австралія та Японія та ін.), дозвіл використовувати криптовалюту як законний платіжний засіб (острів Мен, Мексика). Центральні банки наполегливо підкреслюють відмінність криптовалют, які не підтримуються жодним офіційним органом, від законних платіжних засобів і фінансових активів, усвідомлюючи небезпеку, яка загрожує інвесторам у криптовалюту через її спекулятивний характер. Ураховуючи, що криптовалюти потенційно можуть використовуватися для фінансування незаконних операцій, ухилення від сплати податків тощо, то розроблення та впровадження нормативних актів, які регулюють її функціонування, зараз на часі. У законопроекті запропоновано розглядати криптоактив як вид віртуального активу у формі токену, який створюється, обліковується та відчужується в розподіленому реєстрі та не посвідчує майнових та/або немайнових прав власника криптоактиву. Тому криптовалюту можна розглядати як актив, придатний для портфельного інвестування. Для обгрунтування доцільності інвестицій у криптовалюти неінституціональними інвесторами були побудовані оптимальні портфелі, використовуючи моделі Марковіца та Квазі - Шарпа. Розрахунки показали, що портфелі криптовалют, виконані на базі моделі Марковіца, надають можливість підвищити інвестиційну прибутковість, але недостатньо диверсифіковані. Велику кількість диверсифікованих портфелів із різними дохідністю та ризиком отримано за допомогою моделі Квазі - Шарпа. Для оцінювання ефективності одержаних портфелів із криптовалют їх порівняно в динаміці, а також з базовим портфелем, який складається з десяти криптовалют із найвищою капіталізацією на ринку в рівних частках. Встановлено, що криптовалютам притаманний слабкий кореляційний зв'язок із традиційними фінансовими інструментами, тому їх доцільно включати до портфеля цінних паперів з метою його диверсифікації.

Розглянуто архітектурну реалізацію системи машинного навчання (СМН) для ідентифікації робота на web-ресурсі за поведінковими факторами. Описано побудову програмної архітектури для СМН, завданням якої є визначення поведінки анонімних користувачів. Поведінкові фактори для ідентифікації шкідливих роботів - це сукупність факторів, що описують різні складові, кожен з яких може бути характерним для поведінки робота. Програмне забезпечення Weka забезпечує механізм навчання по спроектованим моделям даних, що описують поводження людини та поведінки робота. Алгоритм навчання - "метод найближчих сусідів", забезпечує побудову образів на основі найбільшої кількості поєднань чинників, що описують одну з моделей. Моделі даних для навчання зберігаються в файлі на жорсткому диску у вигляді матриць ознакових описів кожного з типів поводжень. Розглянуто програмні та алгоритмічні рішення, які допоможуть вирішити проблеми боротьби з шахрайськими натисканнями на рекламні блоки, спамом і розподіленими багатосесійними атаками на сервер, а також зниження рівня довіри до web-сайту для пошукових систем. Велика кідькість неліквідного та шкідливого трафіку знижує пошукові позиції і зменшує тематичний індекс цитування та пошуковий рейтинг сторінок сайту, що призводить до зниження прибутковості web-ресурсу. Результатами роботи є запропонована система аналізу поведінки, опис технічної оболонки реалізації та модель навчання системи. Наведено статистику порівняння шкідливого трафіку після підключення системи на web-сайті. Мова реалізації - Java. Використання Java надає можливість виконати кроссплатформну інтеграцію системи як на Linux, так і Windows. Збір даних із сайту для визначення ролі користувачів, здійснюється за допомогою JavaScript модулів, розміщених на web-ресурсі. Всі алгоритми збору даних і терміни зберігання інформації реалізовано в межах загальноєвропейського регламенту щодо захисту даних. Також система забезпечує повну анонімність користувача. Ідентифікація здійснюється виключно за допомогою використання fingeprint-міток.

Проанализированы правовые, медицинские, морально-этические аспекты принципа анонимности донорства. Принцип анонимности имеет нормативное закрепление и соответствующую регламентацию в международных актах: Директива о стандартах качества и безопасности человеческих органов, предназначенных для трансплантации, Руководящие принципы ВОЗ по трансплантации человеческих клеток, тканей и органов, Конвенция о защите прав и достоинства человека в связи с применением достижений биологии и медицины: Конвенция о правах человека и биомедицине и Дополнительный протокол к ней и т.п. Такой принцип положен в основу законодательного регулирования донорства многих стран, включая и Украину. Исследованы нормативные подходы правового регулирования донорства и принципа анонимности в соответствии с национальным законодательством: Закон Украины "О применении трансплантации анатомических материалов человеку" и подзаконные акты. Проанализировано применение принципа анонимности в зависимости от вида донорства: посмертное и прижизненное. Проанализирован зарубежный опыт применения принципа анонимности. Принцип абсолютной анонимности закреплен, в частности, в законодательстве Нидерландов, Швеции. Соответственно такие нормативные подходы исключают любой контакт между донором и реципиентом. В соответствии с принципом условной анонимности (в частности США и Великобритания) разрешено обмен данными между донором и реципиентом при наличии их волеизъявления. Охарактеризованы преимущества и недостатки прямого общения донора и реципиента. С учетом морально-этических и психологических аспектов обоснована целесообразность применения принципа условной анонимности в отечественной практике. С этой целью предложено закрепить на законодательном уровне право донора и реципиента давать согласие или несогласие на обмен данными. Для налаживания взаимодействия сторон соответствующие функции предложено возложить на трансплант-координатора.

Проведено аналіз захисту персональних та інших даних у соціальних мережах (СМ); вказано, що у адміністраторів і власників централізованих СМ є досьє на кожного з зареєстрованих користувачів, в якому є практично все - від паспортних даних до особистих переваг і поведінки в той чи інший час доби. Щоб протиставити проблемі зловживань з боку адміністраторів і власників СМ, необхідно виконати огляд рішень конфіденційності приватних даних користувачів. Вказані рішення характеризуються децентралізованим підходом через архітектуру клієнт-сервер, хмари або однорангові мережі, такі рішення пропонують зберігати дані всіх користувачів у розподіленому вигляді. Розглянуто та порівняно параметри кількох децентралізованих соціальних мереж: клієнтсько-серверні мережі (Fediverse, Diaspora, Persona, Lockr, Vis-a-Vis, тощо); мережі на основі P2P (Peerson, Lifesocial.KOM, Prometheus, SETI @ Home, Distributed.net тощо). Основними перевагами мереж P2P є те, що вони: не потребують спеціального адміністрування (нульовий адміністративний підхід); мають самоорганізацію та пристосованість; користувачі вміють вільно з'єднуватися та залишати мережу; системи P2P автоматично обробляють ці події; можуть комбінувати та використовувати великі обчислювальні ресурси для зберігання даних, тому що кожен вузол у системі P2P приносить деякі власні ресурси, наприклад, обчислювальну потужність чи пам'ять; конфіденційність. Використовуючи локальну структуру P2P, користувачі можуть уникнути необхідності передавати будь-яку інформацію про себе комусь іншому. FreeNet - це прекрасний приклад того, як анонімність може бути вбудована в додаток P2P. Він надсилає повідомлення через інші вузли, щоб унеможливити відстеження оригінального автора. Це збільшує анонімність, використовуючи ймовірнісні алгоритми таким чином, що відстежувати шлях користувача під час аналізу мережевого трафіку непросто. Зазначено, що жодна з досліджуваних децентралізованих СМ не забезпечує комплексний захист персональних даних користувача та інших параметрів безпеки. Розглянуто та співставлено параметри декількох децентралізованих СМ; зазначено, що жодна з досліджених децентралізованих СМ не забезпечує комплексного захисту персональних даних користувача та інших параметрів безпеки.

Встановлено, що стрімке проникнення в повсякденне життя комп'ютерної техніки й комп'ютерних технологій, що сприяє розвитку інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних мереж, поставило перед суспільством питання про необхідність захисту від протиправних посягань як особистої інформації, так і найважливіших сегментів національної безпеки і фінансового, економічного й інформаційного. Узагальнено, що кіберзлочинності разом із загальними ознаками злочинності властиві й специфічні форми прояви й ознаки, що "вигідно" відрізняють її від "традиційних" видів злочинності: як правило, вона має міжнародний характер (виходить за межі однієї держави); наявні суттєві труднощі у визначенні місця скоєння злочину; мають місце слабкі зв'язки між рівнями й ланками в системі доказів; неможливість спостереження та фіксації доказів злочину візуально; широке використання засобів шифрування інформації; відсутність механізмів контролю; автоматизація та швидкість використання "злочинної" інформації; анонімність у мережі інтернет. Кіберзлочинність містить різні види злочинів, що здійснюються за допомогою комп'ютера й в мережі Інтернет. Об'єктом кіберзлочинів є персональні дані, банківські рахунки, паролі й інша особиста інформація як фізичних осіб, так і бізнесу й державного сектора. Кіберзлочинність є загрозою не тільки на національному, а й на глобальному рівні. В Україні до кіберзлочинів відносять порушення авторського права й суміжних прав; шахрайство; доступ до банківських рахунків платіжними картками й іншими засобами, обладнання для їх виготовлення; ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів); незаконні дії з документами на переказ; ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів; незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю. Об'єктом кіберзлочинів може стати будь-який користувач Інтернету.

Дослідження поведінки гравців може дати відповідь на велику кількість запитань щодо мотивації та рушійних сил учасників переговорів. Особливо гостро стоїть проблема розуміння мінімальних очікувань суб'єктів переговорів, готовності прийняти гірші умови порівняно з контрагентом. Важливу роль відіграє розуміння "справедливості" у поведінці гравців. Осягнення цих механізмів дасть змогу підвищити рівень суспільного розвитку через зростання результативності переговорів та взаємоузгодженості дій учасників. Постановка проблеми. Результати досліджень впливу різних факторів на поведінку гравців та, як результат, на перебіг гри нами узагальнені та систематизовані. Зокрема, досліджено вплив таких факторів: величина винагороди, яка буде розподілена між гравцями; анонімність і можливість покарання контрагента. Аналіз останніх досліджень і публікацій. існує велика кількість публікацій щодо поведінки гравців в грі Ультиматум, які досліджують роль зміни факторів та їх вплив на результати гри. Великим внеском у дослідження гри Ультиматум стали роботи Гюта та ін. (1982), Г. Болтона і Р. Цвіка (1995), С. Андерсена та ін. (2011) та Р. Слоніма і Е. Рота (1998). Мета дослідження - обгрунтування, узагальнення, а також, порівняння з теоретичними результатами згідно класичної економічної теорії, результатів гри Ультиматум, які були виявленні в результаті емпіричних досліджень. Завданнями статті - дослідження впливу факторів анонімності, можливості покарання і величини винагороди для розподілу на поведінку гравців. Методологія дослідження. Методологічною базою для даного дослідження виступають класична економічна теорія і поведінкова економіка. Використано методи порівняння, аналізу і синтезу, індукції та дедукції. Викладення основного матеріалу (результати роботи). Досліджена гра Ультиматум, її можливі результати відповідно до класичної економічної теорії, емпіричні результати, виявленні за допомогою експериментів Гюта та ін. (1982). Також досліджено вплив таких факторів: величина суми винагороди, яка має буде розподілена між гравцями; анонімність і можливість покарання контрагента. Результати дослідження можуть бути застосованими у сфері менеджменту, державного управління, економіки, ринків капіталу. Висновки: фактори величини винагороди, яка належить розподілу, анонімності та можливості покарання мають вирішальний вплив на поведінку гравців в грі Ультиматум. Дослідження демонструє значний вплив відносної величини порівняно з абсолютною запропонованої винагороди учасникам гри. Анонімність має хоч і значимий, але менш помітний вплив на результат гри, порівняно з можливістю другого гравця покарати першого за, на його думку, несправедливу пропозицію. При повній відсутності можливості покарання поведінка гравців наближується до теоретичної, прогнозованої економічної теорії.

Визначено поняття "декриміналізація" та "легалізація" секс-роботи. На основі соціологічного дослідження охарактеризовано ставлення українського населення та самих секс-робітників до потенційної зміни правового статусу сфери надання сексуальних послуг в Україні. Проаналізовано ставлення населення до понять і феноменів "секс-робота" та "секс-робітники", рівень поінформованості населення і секс-робітників щодо чинного законодавства у сфері регулювання секс-роботи в Україні та ставлення до нього, думки про потенційні умови декриміналізації й очікувані зміни як результат зміни правового статусу секс-роботи, ступінь зацікавленості секс-робітників фактом декриміналізації й легалізації та їх готовності до можливих змін. Дані дослідження свідчать про цілком прогнозовану протилежність ставлення, бажань і сподівань щодо потенційних змін правового статусу секс-роботи в Україні пересічного українця та робітника сфери надання сексуальних послуг - від неготовності та неприйнятності таких змін першим до непідготовленості і, можливо, "райдужних" сподівань останнього. Так, 51 % українців проти відміни покарання за добровільне надання секс-послуг за винагороду, тоді як 93 % секс-робітників зацікавлені у відміні такого покарання. Моделюючи ситуацію, за якої за секс-роботу буде знято покарання, секс-робітники потенційними покращеннями припускають: більш безпечні умови роботи та зниження ризиків насильства - 74 %; можливість юридичного захисту від поліції - 67 %, в суді й прокуратурі - 64 %; зниження стигматизації на рівні суспільства - 58 %, на рівні самооцінки - 53 %; розраховують на зниження ризиків для здоров'я, в тому числі інфікування на ВІЛ/ІПСШ - 49 %. Доведено доречність формування в суспільній думці ставлення до секс-роботи як різновиду підприємницької діяльності, яка має регулюватися нормами трудового, цивільного, господарського, фінансового та інших галузей права, а до секс-робітників - як таких, які мають право на відмову (від клієнта, роботодавця, професії у цілому), належні умови праці та профспілковий або судовий захист, анонімність, соціальні гарантії та пенсію, самоорганізацію тощо.

Мета дослідження - визначення особливостей функціонування публічних Telegram-каналів, адресованих масовій аудиторії, та окреслення перспектив їх використання як сучасної кросмедійної платформи в журналістській діяльності. Застосування методів спостереження, інтерпретації даних, типології та класифікації, описового методу надало змогу визначити види публічних Telegram-каналів та охарактеризувати їх формат, функції й особливості контенту, а також з'ясувати проблеми використання цих ресурсів у журналістській діяльності, сформулювати перспективи подальшого розвитку. Встановлено, що месенджер Telegram сьогодні перебуває в процесі трансформації зі стандартного каналу міжособистісної комунікації в кросмедійну платформу, яку журналісти мають змогу використовувати в професійній діяльності. Виявлено проблеми функціонування публічних Telegram-каналів: анонімність авторства, поширення фейкових каналів, порушення юридичних та етичних норм. Визначено функції журналістських Telegram-каналів: інформаційна, комунікативна, гносеологічна, культурно-виховна, розважальна, експресивна та соціальної організації. Встановлено, що найбільш популярними серед аудиторії стали ті Telegram-канали, які функціонують як кросмедійні платформи ("ТСН новини", "Obozrevatel.ua", "Громадське телебачення"). Новизна одержаних результатів дослідження полягає у спробі визначити проблеми та перспективи використання публічних Telegram-каналів у журналістській діяльності, надати рекомендації щодо оптимального формування контенту цих каналів як кросмедійної платформи з урахуванням професійних стандартів журналістської діяльності. Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності журналістів для розширення кількості медіаплатформ та покращання якості їх контенту, стати основою подальших досліджень у галузі кросмедіа, а також застосовані в навчальній діяльності під час викладання дисциплін "Інтернет-журналістика", "Кросмедіа" тощо.

Дисертація присвячена визначенню особливостей дисидентських комунікацій 1960-х - початку 1990-х рр. в Україні. Вивчено стан наукових досліджень щодо історичного та соціокультурного виміру функціонування інакодумства й альтернативних джерел інформації. До наукового обігу комунікативістики запропоновано визначення поняття "дисидентські комунікації". Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю аналізу та розуміння особливостей дисидентських комунікацій в тоталітарному суспільстві на прикладі України, відображення суспільно-політичних процесів у альтернативних джерелах інформації. До визначальних особливостей дисидентських комунікацій віднесено: альтернативні канали інформації; альтернативний контент з наявними контрсмислами, контраргументами, рефреймінгом, символами; художньо-публіцистичні жанри журналістики; анонімність автора або оприлюднення імені автора й інших згодних з ним підписантів; нечітку періодичність виходу інформаційного продукту; стихійне розповсюдження або трансляцію заборонених владою текстів; не окреслені кількісно-якісні показники масової аудиторії. За допомогою жанрово-тематичного аналізу українських самвидавних видань виявлено проблематику контенту самвидаву як трибуни інакодумства. Проаналізовано критичний дискурс дисидентських джерел інформації та офіційних ЗМІ УРСР і виявлено зміни в інтерпретації історичних або тогочасних подій, контрсмисли. Здійснено визначення особливостей дисидентських комунікацій на основі 20-ти проведених інтерв'ю з учасниками та свідками дисидентського руху.

Зазначено, що за умов постійного розвитку інформаційних систем, з кожним днем все більшої актуальності набуває питання ано¬німності в інтернеті. Наголошено на розвиток шахрайства в мережі. Акцентовано увагу на необхідності пам'ятати про свою безпеку і захист даних, які опиняються під загрозою кожну секунду перебування у мережі під час використання цієї технології. Підготовлено саме з метою запобігання злочинним посяганням на анонімність, а також для профілактики безпеки в інтернеті зазначений науково-практичний посібник.

За останні кілька років термін "криптовалюта" міцно увійшов у суспільну свідомість. Віртуальні активи набувають популярності через свої основні переваги: доступність, анонімність, можливість швидкого заробітку тощо. Криптовалюта - це код у великій книзі під назвою "блокчейн". Через те, що технологія "блокчейн" за своєю сутністю схожа на бухгалтерську книгу, провідні світові науковці вивчають питання її впровадження в систему обліку. Це б дозволило записувати автоматично кожну операцію, здешевити та підвищити швидкість транзакцій. Розглянуто питання обліку розрахунків у сфері електронної комерції із використанням спекулятивних активів. Проаналізовано нормативну базу щодо оподаткування операцій з криптовалютами в Україні. Запропоновано підходи до обліку операцій з ризиковими активами в Україні. Результати дослідження надають детальну оцінку ситуації на міжнародному ринку торгівлі та стан розвитку розрахунків за допомогою криптовалют, висвітлено проблемні моменти нормативного регулювання та обліку операцій із ризиковими активами в Україні та світі. Сфера електронної комерції включає в себе всі транзакції, що здійснюються за допомогою мережі Інтернет. По суті, це - ведення бізнесу в мережі, тобто на сайтах, у соціальних мережах чи мобільних застосунках. Упровадження способу здійснення платежів криптовалютою значно спростить опрацювання транзакцій. Даний платіж цифровою валютою доставляється в будь-яку точку світу незалежно від місця відправлення без посередників. При цьому вартість транзакції, тобто комісія платежу, значно нижча, ніж при звичайному банківському переказі. Ринок криптовалют наразі є досить волатильним, що відносить операції з цифровими активами до категорії івисокоризиковихі. Упровадження криптовалют як повноцінного платіжного засобу неможливе без регулювання ринку з боку фінансових інститутів. Поки цього не відбудеться, ціни на товар у криптовалюті можуть коливатися до 25 % порівняно з минулим днем. Торгівля за таких цінових умов неможлива. Проте такий різновид криптовалюти, як "стейблкоіни", захищені від ринкових коливань, оскільки їх принцип ціноутворення базується на курсі реальної валюти. Наприклад, стейблкоін USDT прив'язаний до долара США, тому його вартість змінюється разом із вартістю реальної валюти. У цьому випадку таку електронну валюту, як USDT, можна вважати засобом платежу та використовувати в електронній комерції.