Наведено перелік рослин, що спонтанно оселилися у межах чотирьох промислових міст Донбасу: Маріуполі, Донецьку, Луганську та Слов'янську. Він охоплює 1177 видів з 461 роду та 95 родин. Для кожного виду вказано походження (аборигенний, адвентивний, культигенний), а для двох останніх категорій - час занесення (археофіти, неофіти, еунеофіти), шлях занесення (аколютофіти, ергазіофіти, ксенофіти), ступінь натуралізації (агріофіти, епекофіти, ефемерофіти). Відповідно до авторської класифікації міських екотопів визначено тип екотопу для даного виду в будь-якому місці: ділянки природної рослинності (лісові, степові, лучні, солончакові, болотні), культурфітоценози (деревостани та газонні покриття), селітебні ділянки (одно- та багатоповерхові забудови й новобудови), а також техногенні ділянки (промислові майданчики та пустирі, автодороги, залізниці).

Розглянуто функціонально-планувальні основи формування забудови самостійних селянських господарств, стилістику, композицію та пропорції художнього металу львівських палаців XIX ст. Проаналізовано роль та місце європейської культури у формуванні класичних традицій львівської архітектурної школи. Охарактеризовано еволюцію об'ємно-планувальної організації української сакральної дерев'яної архітектури XII - XVII ст. Значну увагу приділено функціонально-просторовій модернізації промислових територій центральної частини Львова у контексті розвитку інфраструктури об'єктів малого та середнього бізнесу, типологічним, планувальним, конструктивним та інженерним засадам проектування мансард на багатоповерхових будинках, а також конструктивним особливостям хрестово-баневої структури українських церков княжої доби X - XII ст. Досліджено вплив податливості з'єднань на несучу здатність і деформованість комплексних конструкцій.

Наведено відомості про кожну із парафій Української католицької церкви в діаспорі (у Римі, Сполучених Штатах, Канаді, Австралії, Південній Америці, Західній і Центральній Європі). Особливу увагу приділено українським католицьким монашим громадам, вищим і середнім освітнім закладам та організаціям.

Книга містить методичні рекомендації до вивчення тексту Біблії з точки зору філології. Досліджується семантика сталих біблійних висловів, як у самій Біблії, так і в українській літературі різних періодів, особлива увага зосереджена на біблійній міфології, героїчному епосі, приповістях та байках, новелах, притчах Біблії.

Розповідається про Більське городище - унікальну пам'ятку археології, одне з найбільших городищ Європи доби раннього залізного віку, розташоване в Котелевському й Зіньківському районах Полтавської та Охтирському районі Сумської області. Розглядається його історична доля, торговельна, ремесляна та промислова діяльність, пам'ятки історії та природи. Повідомляється, що величезний археологічний комплекс, який включає три укріплення - Західне, Східне і Куземинське, Велике укріплення Більського городища, курганні некрополі в урочищах Скоробір, Осняги, Марченки, Перещепине та інші, численні поселення скіфської доби, займає площу понад 8 тисяч гектарів. Висвітлюються деякі результати археологічних досліджень Більського городища 1992-1998 рр.

Розглянуто проблему підвищення надійності бортової апаратури. Запропоновано методику скорочення тривалості випробування за рахунок суміщення в одному експерименті двох видів взаємодії зразків з гідроабразивним середовищем. Теоретично обгрунтовано інтенсифікацію процесів капілярної дефектоскопії на основі багатофазних і багатокомпонентних потоків. Проаналізовано особливості функціонування та завантаження обчислювального комплексу системи керування повітряним рухом у процесі поточного планування. Розроблено технологію використання відпрацьованих масел способом їх часткової регенерації з установленням норм змішування зі свіжими маслами. Висвітлено теоретичні та прикладні питання формування комплексної поетапної малоповерхової забудови індивідуальної міської ділянки. Сформульовано основні принципи побудови багатоальтернативних ситуаційних моделей повітряної обстановки.

Вміщено матеріали науково-теоретичної конференції "Історична пам'ять та самосвідомість українського народу на межі тисячоліть", що відбулася у травні 2000 р. у Харкові. Розглянуто теоретичні проблеми культурології, інформаційного забезпечення та збереження історико-культурної спадщини, а також історичного джерелознавства та історіографії історії України XIX - XX ст.

Зібрано матеріали про заснування та діяльність державної історичної бібліотеки України, її видання та публікації співробітників - збірники, брошури, бібліографічні та методичні посібники, публікації з газет і журналів, машинописні праці тощо. Висвітлено основні напрями діяльності Бібліотеки за 60 років існування закладу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4Укр)128

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу історико-педагогічної літератури доведено актуальність проблеми виховання фізично здорової нації, розкрито шляхи та засоби фізичного виховання особистості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)62

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)62

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Об'єктом дослідження є відкрита система міста із регулюючою частиною у вигляді масиву озеленення. Тепловий стан функціонального шару повітря забудованої частини міста є керованим за рахунок теплообміну між природною й антропогенною підструктурами міста. Виведено формули двох параметрів керування у такій біосистемі: біомаси зелених насаджень і витрат тепла на транспірацію. Викладений методичний підхід є цікавим через використання вагових коефіцієнтів різних видів зеленої біомаси відносно базових (існуючих) насаджень.

Спростовано історіографічну традицію радянської історичної науки щодо відірваності козацької України від Київської Русі, зокрема, неоімперську концепцію давньоруської народності. Зроблено історіографічний аналіз розвитку концепції "спільної давньоруської колиски східних слов'ян". Простежено генетичний зв'язок етновизначальних ознак українців козацької доби у попередньому княжому періоді їх історії у царині матеріальної та духовної культури, мови, історичної свідомості. Доведено генетичний зв'язок князівських і козацьких лицарських традицій, їх близьку спорідненість із західноєвропейським лицарством.

Здійснено характеристику національного краєзнавства як самостійного предмету географічної науки, визначено його об'єкт, предмет і структуру. Висвітлюються географічні особливості заселення й освоєння території України в палеоліті, мезоліті, від неоліту до сьогодення. Особливу увагу сконцентровано на розгляді географічних передумов та особливостей формування та розвитку давньоруських державних утворень - Київської Русі, Галицького князівства, Галицько-Волинської держави. Проаналізовано географічне положення та розвиток Української держави у 1917-20 рр. (Центральна Рада, Директорія, ЗУНР), досліджуються розподіл українських земель у межах СРСР в 1920-38 рр., зміни в 1939-40 рр., а також територія України після другої світової війни.

Дослідження присвячено вивченню методологічної доктрини української культурно-історичної школи на основі аналізу фольклористичної спадщини її адептів. Простежено два етапи еволюції цієї школи - романтичний (основні представники - М.Максимович, О.Бодянський, П.Куліш, М.Костомаров) і позитивістичний (у значній частині своїх праць з фольклору - М.Драгоманов, І.Франко, М.Грушевський).

Висвітлюються теоретичні й методологічні засади філософсько-соціологічних, психологічних, політологічних, екологічних досліджень людини, визначаються межі пізнання людини. Розглядаються філософські проблеми, пов'язані з існуванням людини в сучасному світі, аналізуються етичні і ціннісні аспекти досліджуваної проблеми. Відображаються основні типи зв'язків людини зі світом - з природою, суспільством, державою і самою собою. Вивчаються закони життєдіяльності суспільства і людини, історична пам'ять, проблеми ментальності, екологічної безпеки, формування правосвідомості і демократичної модернізації держави. Обговорюються питання, в яких стратегія суспільного поступу і людина розглядаються в культурно-історичній перспективі.

Представлено матеріали трьох конференцій, присвячених дослідженню творчої спадщини М.Грушевського та шляхів подальшого розвитку української історичної науки на порозі нового тисячоліття. Розглянуто історіографічну творчість М.Грушевського на тлі європейської історичної думки кінця XIX - початку XX ст., зокрема, проаналізовано "Історію України-Руси", висвітлено археографічну діяльність історика. Викладено питання творчих взаємин і співпраці М.Грушевського з Мироном Кордубом, Вячеславом Липинським, Степаном Томашівським, Василем Гарасимчуком та ін. Наведено оцінку львівського періоду історичної школи Грушевського в українській історіографії.

Відмічено, що трансформація українського суспільства відбувається на шляху переходу від моральних цінностей, багато в чому абстрактних та ідеологізованих політико-партійною ідеологією, до правових законів, диференційованих у відповідності до специфічних особливостей особи і народу в цілому. Підкреслено, що правова нормотворчість може бути швидкою і ефективною, життєдайною тоді, коли повною мірою використовує об'єктивний дух народу як історично суб'єктивний, а не такий, який лише знає, але не діє. Проголошено, що домінантні риси духовності українців - життєлюбність і життєрадісність, розвинена суб'єктивність і вольовий настрій душі дають впевненість у близьких перспективах цивілізаційно-правових зрушень в індивідуальній та суспільній свідомості.

На багатому історичному матеріалі, фактах, свідченнях численних російських і закордонних авторів проаналізовано передумови, витоки, закономірності виникнення, розвитку й занепаду Російської імперії. Всебічно розглянуто історичне підгрунтя визвольних змагань українського народу за здобуття незалежності, створення української держави.